Літургійні читання дня: Великий Четвер

Fritz von Uhde (1848-1911). Господня Вечеря.

Великий Четвер:

Західний календар (Служебник УЛЦ):

2М 12:1-4;

а: 1Кор. 11:23-32; б: 1Кор. 10:16,17;

а: Ів. 13:1-15;         б: Лк. 22:14-20.

Старий Заповіт:

Книга Вихід 12:1-4:

1 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи: 2 Оцей місяць для вас початок місяців. Він вам перший між місяцями року. 3 Скажіть усій ізраїльській громаді, говорячи: У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня за домом батьків, ягня на дім. 4 А коли буде той дім замалий, щоб з'їсти ягня, то нехай візьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдою своєю полічиться на те ягня. (Переклад І. Огієнка).

Рік А:

Перше послання Св. Апостола Павла до Коринтян 11:23-32:

23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, 24 подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене! 25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене! 26 Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде. 27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крови Господньої! 28 Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є. 29 Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є! 30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто заснули. 31 Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б. (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Івана 13:1-15:

1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх. 2 Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його, 3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить, 4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується. 5 Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний. 6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені? 7 Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш. 8 Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною. 9 До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову! 10 Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі. 11 Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі. 12 Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам? 13 Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є. 14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. 15 Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив. (Переклад І.Огієнка)

 Паоло Веронезе (1528-1588). Христос миє ноги учням.

Рік Б:

Перше послання Св. Апостола Павла до Коринтян 10:16-17:

16 Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового? 17 Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного. (Переклад І.Огієнко)

Євангеліє від Луки 22:14-20:

14 А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним. 15 І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму. 16 Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона. 17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою. 18 Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде. 19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене! 20 По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається. (Переклад І.Огієнка)

Східний календар (Служебник УЛЦ стор. 10):

Страсний Четвер (ранок):

1Кор. 11:23-32;

Івана 13:1-15.

Страсний Четвер (вечір):

Івана 14;

Івана 18:1-27;

Матвія 26:57-68;

Івана 18:28-19:6;

Матвія 27:3-26;

Марка 15:16-32;

Матвія 27:44-54;

Луки 23:39-49;

Івана 19:25-37;

Марка 15:42-47;

Івана 19:39-42;

Матвія 27:62-66.

Ранкова Служба:

Перше послання Св. Апостола Павла до Коринтян 11:23-32:

23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, 24 подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене! 25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене! 26 Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде. 27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крови Господньої! 28 Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є. 29 Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є! 30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто заснули. 31 Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б. (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Івана 13:1-15:

1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх. 2 Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його, 3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить, 4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується. 5 Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний. 6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені? 7 Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш. 8 Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною. 9 До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову! 10 Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі. 11 Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі. 12 Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам? 13 Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є. 14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. 15 Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив. (Переклад І.Огієнка)

Паоло Веронезе (1528-1588). Таємна Вечеря

Вечірня Служба:

Івана 14;

Івана 18:1-27;

Матвія 26:57-68;

Івана 18:28-19:6;

Матвія 27:3-26;

Марка 15:16-32;

Матвія 27:44-54;

Луки 23:39-49;

Івана 19:25-37;

Марка 15:42-47;

Івана 19:39-42;

Матвія 27:62-66

Євангеліє від Івана 14:1-31:

14:1 Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте! 2 Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас? 3 А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви. 4 А куди Я йду дорогу ви знаєте. 5 Говорить до Нього Хома: Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати дорогу? 6 Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене. 7 Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили. 8 Говорить до Нього Пилип: Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам! 9 Промовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця? 10 Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті. 11 Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі. 12 Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця. 13 І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець. 14 Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню. 15 Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте! 16 І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував, 17 Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він. 18 Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас! 19 Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити будете! 20 Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас. 21 Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам. 22 Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові? 23 Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього. 24 Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене. 25 Говорив це Я вам, бувши з вами. 26 Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив. 27 Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається! 28 Чули ви, що Я вам говорив: Я відходжу, і вернуся до вас. Якби ви любили Мене, то ви б тішилися, що Я йду до Отця, бо більший за Мене Отець. 29 І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірували, коли станеться. 30 Небагато вже Я говоритиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має, 31 та щоб світ зрозумів, що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю. Уставайте, ходім звідсіля! (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Івана 18:1-27:

1 Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.  2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні. 3 Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, риходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю. 4 А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте? 5 Йому відповіли: Ісуса Назарянина. Він говорить до них: Це Я... А стояв із ними й Юда, що видав Його. 6 І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю попадали... 7 І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відказали: Ісуса Назарянина. 8 Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я... Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти, 9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені. 10 Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому. А рабу на ім'я було Малх. 11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені? 12 Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Його, 13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року. 14 Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти людині одній за народ. 15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом. Той же учень відомий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом. 16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відомий був первосвященикові, і сказав воротарці, і впровадив Петра. 17 І питає Петра воротарка служниця: Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка? Той відказує: Ні! 18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся. 19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його. 20 Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив. 21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив. 22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвященикові? 23 Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б'єш? 24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі. 25 А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він відрікся й сказав: Ні! 26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним? 27 І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі тієї...  (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Матвія 26:57-68:

57 А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші. 58 Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець. 59 А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому, 60 і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє, 61 і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його. 62 Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе? 63 Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий? 64 Промовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме! 65 Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу! 66 Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти! 67 Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били, 68 і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?... (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Івана 18:28-19:6:

28 А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій. Був же ранок. Та вони не ввійшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху. 29 Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка? 30 Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали. 31 А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати, 32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти. 33 Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський? 34 Ісус відповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене? 35 Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив? 36 Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси... 37 Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос. 38 Говорить до Нього Пилат: Що є правда? І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої. 39 Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського? 40 Та знову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву! А Варавва був злочинець. 19:1 От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичувати Його. 2 Вояки ж, сплівши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділи на Нього, 3 і приступали до Нього й казали: Радій, Царю Юдейський! І били по щоках Його... 4 Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу. 5 І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чоловік! 6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни! Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу!  (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Матвія 27:44-54:

44 Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті. 45 А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі! 46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?... 47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю. 48 А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити. 49 Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його. 50 А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав... 51 І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі, 52 і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих, 53 а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились. 54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий! (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Луки 23:39-49:

39 А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас! 40 Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений? 41 Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив. 42 І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє! 43 І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю! 44 Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...

 45 І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє... 46 І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав... 47 Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей! 48 І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався... 49 Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це... (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Івана 19:25-37:

25 Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. 26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син! 27 Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе. 28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну! 29 Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його. 30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа... 31 Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти. 32 Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був. 33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали, 34 та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода. 35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви. 36 о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть! 37 І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи. (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Марка 15:42-47:

42 А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою, 43 прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового. 44 А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер. 45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові. 46 А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей. 47 Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його. (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Івана 19:39-42:

39 Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто. 40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв. 41 На тім місці, де Він був розп'ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав. 42 Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб. (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Матвія 27:62-66:

62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї, 63 і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну. 64 Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу... 65 Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте. 66 І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили. (Переклад І.Огієнка)