Мартін Лютер: Про богословські компроміси

   Пропозиція деяких мудрих голів сприяти угоді і знайти компроміс між нами та нашими опонентами в папстві – неправильна і марна. Папісти дозволили б проповідування Євангелія, але водночас зберігали б папістські зловживання, запевнюючи, що ці помилки не можна всі припиняти та відкидати заради слабких і, що заради миру та єдності, ми якимось чином повинні стримувати та обмежувати наші вимоги, аби кожна сторона поступалася іншій та терпеливо ставилася одна до одної. Хоча в такому разі не можна буде говорити про досконалу чистоту, становище стане нестерпним, коли буде використовуватися розважливість та будуть намагання пояснити проблему.

     Такого допускати не можна! Бо, як чуєте, Павло до чистого тіста не домішував би навіть трошки розчини і робити це суворо забороняє Сам Бог. Невеличка домішка заполонить усе і все зіпсує. Де до євангельської доктрини додають людські домішки лише в одному якомусь пункті – там вже зяє рана. Через це - таку суміш, таку латку в доктрині терпіти не слід. Як навчає Христос (Мт. 9:16), ми не повинні одягати новий одяг на стару одежу.

     Так само в наших ділах і в нашому щоденному житті ми не можемо терпіти витівки плоті та водночас хвалитися Євангелієм Христовим, як це робили коринтяни, які розбурхали серед себе поділи та безлад аж до такої міри, що хтось женився на своїй мачусі. У таких справах, каже Павло, трохи розчини заквашує і руйнує все тісто – все християнське життя..

Мартін Лютер, З проповіді на Великодню неділю

Джерело: Блоґ Українське Лютеранство

Ілюстрація: Мартін Лютер у 1533 році. Портрет роботи Лукаса Кранаха Старшого (1472-1553).