25 липня: 2Хронік 14:1-16:14, Римлян 9:1-21,  Псалом 18(19):1-15 (РСП, NIV: 19:1-14), Приповісті 20:1

Римлян 9:1-21:

 1 Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,

Джеймс Тіссо (1836-1902). Апостол Павло.

 2 що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!

 3 Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;

 4 вони ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці,

 5 що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Сліпі ведуть сліпців.

 6 Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,

 7 і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі.

 8 Цебто, не тілесні діти то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння.

 9 А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Авраам і три Анголи.

 10 І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака,

 11 бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні

 12 не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому,

 13 як і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Продаж перворідства Ісавом Якову за сочевичне вариво. 

14 Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!

 15 Бо Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись.

 16 Отож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.

 17 Бо Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Мойсей та Аарон перед фараоном та його мертвим сином.

 18 Отож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує.

 19 А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його?

 20 Отже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так?

Julie Rogers (сучасна американка). Руки гончаря. William Brassey Hole (1846-1917). Єремія в домі гончаря.

 21 Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть?

Псалом 18(19):1-15 (РСП: 19:1-14):

І.К.Айвазовський (1817-1900). Італійський пейзаж (1859).

19:1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (019-2) Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.

Архип Куїнджі (1842-1910). Місячна ніч на Дніпрі.

2 (019-3) Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,

3 (019-4) без мови й без слів, не чутний їхній голос,

Christian Ernst Bernhard Morgenstern (1805-1867). Романтичний пейзаж (1863)

4 (019-5) та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,
5 (019-6) а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!

Томас Коул (1801-1848). Романтичний пейзаж з руїнами (1832-36).

6 (019-7) Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.

І.К.Айвазовський (1817-1900). Млин на Україні.

7 (019-8) Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.

Hall Groat II (Modern American). Прикрашена Біблія.

8 (019-9) Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.

Вінсент Ван Гог (1853-1890). Натюрмор з Біблією та романом Еміля Золя.

9 (019-10) Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,

Матіас Стом (1500-1552). Жінка при свічці рахує монети.

10 (019-11) дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,

Christian Ernst Bernhard Morgenstern (1805-1867). Надвечірній пейзаж.

11 (019-12) і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.
12 (019-13) А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,

Томас Коул (1801-1848). Покинуте місце (1837).

13 (019-14) і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.
14 (019-15) Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!

Томас Коул (1801-1848). Минуле (1838).

Приповісті 20:1:

Joseph Haier (1816-1891). П'яний монах.

1 Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.

Микола Пимоненко (1862-1912). Додому.

2Хронік 14:1-16:14:

14:1 (013-23) І спочив Авійя зо своїми батьками, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аса. За його днів заспокоївся Край на десять літ.

 2 (014-1) І робив Аса добре та вгодне в очах Господа, Бога свого.

 3 (014-2) І повсував він жертівники чужих богів та пагірки, і порозбивав камінні стовпи для божків, і постинав святі дерева.

 4 (014-3) І наказав він Юді звертатися до Господа, Бога батьків своїх, і виконувати Його Закона та заповідь.

 5 (014-4) І повсував він зо всіх Юдиних міст пагірки та подоби сонця. І заспокоїлося царство при ньому.

 6 (014-5) І побудував він твердинні міста в Юді, бо заспокоївся Край, і не було на нього війни за тих років, бо Господь дав йому мир.

 7 (014-6) І сказав він до Юди: Побудуймо ці міста, й оточімо муром та баштами, ворітьми та засувами. Іще він, цей Край, наш, бо зверталися ми до Господа, нашого Бога. Зверталися ми, і Він дав нам мир навколо. І побудували, і їм щастило.

 8 (014-7) І було в Аси війська: носіїв великих щитів та ратищ з Юди три сотні тисяч, а з Веніямина таких, що носять малого щита, та лучників двісті й вісімдесят тисяч. Усі вони хоробрі вояки.

 9 (014-8) І вийшов на них кушеянин Зерах із військом у тисячу тисяч та з трьома сотнями колесниць, і прибув аж до Мареші.

 10 (014-9) І вийшов Аса проти нього, і вони вставилися до бою в долині Цефат при Мареші.

 11 (014-10) І кликнув Аса до Господа. Бога свого, та й сказав: Господи, нема кому, крім Тебе, допомогти численному або безсилому. Допоможи нам, Господи, Боже наш, бо ми на Тебе опираємося, і в Ім'я Твоє ми прийшли на цю безліч. Господи, Ти Бог наш, нехай людина не має сили проти Тебе!

 12 (014-11) І побив Господь кушеян перед Асою та перед Юдою, і кушеяни повтікали.

 13 (014-12) І гнав їх Аса та народ, що був з ним, аж до Ґерару. І попадало з кушеян багато, так що ніхто з них не залишився живий, бо вони були поторощені перед Господнім лицем та перед табором Його. І понесли вони дуже багато здобичі.

 14 (014-13) І побили вони всі міста навколо Ґерару, бо Господній страх був на них. І пограбували вони всі ті міста, бо в них було багато здобичі.

 15 (014-14) Порозбивали вони також намети чередників, і зайняли дуже багато дрібної худоби та верблюдів, та й вернулися до Єрусалиму.

15:1 А Азарія, син Оведів, злинув на нього Дух Божий.

 2 І вийшов він перед Асу та й сказав йому: Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо будете з Ним, і якщо будете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, полишить Він вас!

 3 У Ізраїля було багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Закону.

 4 І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе.

 5 А тими часами не було спокою ані тому, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспокої в усіх мешканців Краю.

 6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побентежив їх усяким лихом.

 7 А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші руки, бо є нагорода для вашої чинности!

 8 А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцнився, і повикидав поганські гидоти зо всього краю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього жертівника, що перед Господнім притвором.

 9 І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що мешкали часово з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебігали до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог.

 10 І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царювання Аси.

 11 І принесли вони того дня в жертву для Господа зо здобичі, яку поприводили: худоби великої сім сотень, а худоби дрібної сім тисяч.

 12 І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею.

 13 А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від малого й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки.

 14 І заприсяглися вони Господеві голосом сильним, і окликом, і сурмами, і рогами.

 15 І тішився ввесь Юда тією присягою, бо вони заприсяглися всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо.

 16 І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була ідола Астарти. І Аса порубав боввана її, і розтер, і спалив у долині Кедрон.

 17 Та пагірки не минулися в Ізраїля, але Асине серце було все з Господом по всі його дні.

 18 І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, срібло, і золото, і посуд.

 19 А війни не було аж до тридцять й п'ятого року царювання Аси.

16:1 Тридцятого й шостого року царювання Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати нікому від Аси, царя Юдиного, виходити та входити.

 2 І виніс Аса срібло та золото із скарбниць Господнього дому та дому царевого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:

 3 Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він відійде від мене.

 4 І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого війська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнували Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефталимових.

 5 І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.

 6 А цар Аса взяв усього Юду, і вони повиносили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудував з того Ґеву та Міцпу.

 7 А того часу прийшов прозорливець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки військо сирійського царя.

 8 Чи ж не були кушеяни та ливіяни військом дуже великим, колесницями й верхівцями дуже численними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.

 9 Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому зробив ти нерозумно, бо відтепер будуть у тебе війни!

 10 І розгнівався Аса на прозорливця, і дав його до в'язниці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з народу того часу.

 11 І оце Асині діла, перші та останні, ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.

 12 І занедужав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царювання на свої ноги, і хвороба його була тяжка. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарів.

 13 І спочив Аса з своїми батьками, і помер сорокового й першого року свого царювання.

 14 І поховали його в його гробницях, які він викопав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він наповнив пахощами та різними, по-містецькому зробленими, мастями. І спалили йому дуже велике паління.