9 серпня: Ездра 8:21-9:15, 1Коринтян 5:1-13,  Псалом 30(31):1-9 (РСП, NIV: 31:1-8), Приповісті 21:1-2

1Коринтян 5:1-13:

 Domenico di Pace Beccafumi (1486-1551). Святий Павло.

 1 Всюди чути, що між вами перелюб, і то такий перелюб, який і між поганами незнаний, що хтось має за дружину собі дружину батькову...

 2 І ви завеличалися, а не засмутились радніш, щоб був вилучений з-поміж вас, хто цей учинок зробив.

 3 Отож я, відсутній тілом, та присутній духом, уже розсудив, як присутній між вами: того, хто так учинив це,

Pompeo Giralamo Batoni (1708-1787). Святий Павло.

 4 у Ім'я Господа Ісуса, як зберетеся ви та мій дух, із силою Господа нашого Ісуса,

 5 віддати такого сатані на погибіль тіла, щоб дух спасся Господнього дня!

 6 Величання ваше не добре. Хіба ви не знаєте, що мала розчина все тісто заквашує?

 7 Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений.

Matthias Grünewald (c.1470-1528). Розп'яття Христа. 

 8 Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистости та правди!

 9 Я писав вам у листі не єднатися з перелюбниками,

 10 але не взагалі з цьогосвітніми перелюбниками, чи з користолюбцями, чи з хижаками, чи з ідолянами, бо ви мусіли були б відійти від світу.

 11 А тепер я писав вам не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи злоріка, чи п'яниця, чи хижак, із такими навіть не їсти!

 12 Бо що ж мені судити й чужих? Чи ви не судите своїх?

 Франсіско де Сурбаран (1598-1664). Бог-Отець.

 13 А чужих судить Бог. Тож вилучіть лукавого з-поміж себе самих!

Псалом 30(31):1-9 (РСП, NIV: 31:1-8):

Валанте́н де Було́нь (1591-1632). Цар Давид.

 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (031-2) На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді! 

 2 (031-3) Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене! 

 3 (031-4) Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!

Albert Bierstadt (1830-1902). Гора Адамс, Вашингтон.

  4 (031-5) Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя! 

 5 (031-6) У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди! 

 6 (031-7) Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа. 

 7 (031-8) Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі, 

Albert Bierstadt (1830-1902). Скелясті гори. Пік Лендера.

 8 (031-9) і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої! 

Приповісті 21:1-2:

Джулія Маргарет Камерон (1815-1879). Етюд для портрета царя Давида (фото).

 1 Водні потоки цареве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеровує.

Pieter Lastman (1583–1633). Валаамова ослиця.

 2 Всяка дорога людини пряма в її очах, та керує серцями Господь.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Сім жертовників Валаама.

Ездра 8:21-9:15:

Гійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589):  Promptuarii Iconum Insigniorum. Вчитель Ездра

8:21 І проголосив я там піст, над річкою Агавою, щоб упокорятися нам перед лицем нашого Бога, щоб просити від Нього щасливої дороги для нас і для дітей наших та для всього нашого маєтку,

 22 бо я соромився просити від царя війська та верхівців, щоб помагали нам у дорозі проти ворога, бо сказали ми цареві, говорячи: Рука нашого Бога на добро для всіх, хто шукає Його, а сила Його та гнів Його на всіх, хто кидає Його!

 23 І постили ми, і просили нашого Бога про це, і Він дав нам ублагати Себе.

 24 І я відділив із священичих зверхників дванадцять до Шеревеї, Хашавії, і до десятьох їхніх братів з ними.

Ездра виділяє золото. Книжкова ілюстрація.

 25 І відважив я їм срібло й золото та посуд принесення нашого Божого дому, що принесли цар, і його дорадники, і його зверхники та ввесь Ізраїль, що знаходився там.

 26 І відважив я на їхню руку шість сотень і п'ятдесят талантів срібла, а срібних речей сто талантів, золота сто талантів,

 27 а золотих чаш двадцять на тисячу дарейків, а посудин з золоченої й доброї міді дві, дорогі, як золото. 

Золота чаша з левами. Північний Іран, бл. 1000 років до Христа.

 28 І сказав я до них: Ви святість для Господа, і цей посуд святість, а те срібло та золото добровільна жертва для Господа, Бога ваших батьків.

 29 Пильнуйте й бережіть це, аж поки не відважите його перед зверхниками священиків і Левитів та зверхниками батьківських родів Ізраїлевих в Єрусалимі до кімнат Господнього дому.

 30 І прийняли священики та Левити вагу того срібла та золота та того посуду, щоб віднести до Єрусалиму, до дому нашого Бога.

Ездра біля річки Агави. Ліногравюра фірми ПРОВІДЕНС, 1907 рік.

 31 І рушили ми з річки Агави двадцятого дня першого місяця, щоб іти до Єрусалиму. А рука нашого Бога була над нами, і Він урятував нас з руки ворога та чатівника на дорозі.

 32 І прийшли ми до Єрусалиму, і сиділи там три дні.

 33 А четвертого дня відважили ми те срібло й золото та той посуд у домі нашого Бога на руку священика Меремота, сина Урійїного, а з ним був Елеазар, син Пінхасів, а з ними Йозавад, син Єшуїн, та Ноадія, син Біннуїв, Левити,

Кріто-мікенська культура. Золота чаша. 15 століття до Христа.

 34 за числом, за вагою на все. І того часу була записана вся та вага.

 35 Ті, що прийшли з полону, сини вигнання, принесли цілопалення для Бога Ізраїля: дванадцять биків за всього Ізраїля, дев'ятдесят і шість баранів, сімдесят і сім овець, дванадцять козлів на жертву за гріх, це все цілопалення для Господа.

 36 І віддали цареві накази царським сатрапам та намісникам Заріччя, а ті підтримували народ та Божий дім.

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Жертвоприношення Старого Заповіту.

9:1 А як скінчилося це, підійшли до мене зверхники, говорячи: Цей народ, Ізраїль, і священики та Левити не відділилися від народів цих країв з їхніми гидотами, від хананеян, періззеян, євусеян, аммонеян, моавітян, єгиптян та амореян,

 2 бо побрали з їхніх дочок собі та своїм синам, змішалося святе насіння з народами цих країв, а рука зверхників та представників була перша в цьому спроневіренні.

 3 А коли я почув це слово, то роздер я одежу свою та плаща свого, і рвав волосся з голови своєї та з бороди своєї, і сидів остовпілий...

Ілюстрація SWEET MEDIA. Старші говорять Ездрі про чжинних жінок юдеїв.

 4 І зібралися до мене всі тремтячі перед словами Бога Ізраїлевого за спроневірення поверненців, а я сидів остовпілий аж до жертви вечірньої.

 5 А за вечірньої жертви встав я з упокорення свого, і, роздерши шату свою та плаща свого, упав я на коліна свої, і простягнув руки свої до Господа, Бога мого...

 6 І сказав я: Боже мій, соромлюся я та стидаюся піднести, Боже мій, обличчя своє до Тебе, бо беззаконня наші помножилися понад голову, а наша провина виросла аж до неба!...

James Padgett (1930-2009). Ілюстрація SWEET MEDIA. Покаяння Ездри.

 7 Від днів наших батьків ми в великій провині аж до дня цього, а за наші беззаконня були віддані ми, наші царі, наші священики в руку царів цих країв на меча, на полон, і на грабіж, і на посоромлення обличчя, як цього дня.

 8 А тепер на малу хвилю сталася нам милість від Господа, Бога нашого, щоб позоставити нам останок, і дати нам затвердитися на місці святині Його, щоб освітити очі наші, Боже наш, і дати нам трохи ожити в нашій неволі!

 9 Бо раби ми, та в нашій неволі не покинув нас Бог наш, і прихилив до нас милість перед перськими царями, щоб дати нам ожити, щоб піднести дім нашого Бога й щоб відбудувати руїни його, та щоб дати нам захист в Юдеї та в Єрусалимі.

 10 А тепер що скажемо, Боже наш, по цьому? Бо ми покинули заповіді Твої,

 11 які Ти наказав через Своїх рабів пророків, говорячи: Цей Край, що ви йдете посісти, він край нечистий через нечистість народу цих країв, через їхні гидоти, що наповнили його від краю до краю своєю нечистістю.

James Padgett (1930-2009). Ілюстрація SWEET MEDIA. Ездра у покаянній молитві.

 12 А тепер дочок своїх не давайте їхнім синам, а їхніх дочок не беріть для своїх синів, і не питайте їх про мир та про добро їх аж навіки, щоб ви стали сильні, та споживали добро цієї землі, і віддали на спадок вашим синам аж навіки.

 13 А по тому всьому, що прийшло на нас за наші злі чини та за нашу велику провину, бо Ти, Боже наш, стримав кару більше від гріха нашого, і дав нам таку рештку,

 14 чи знову ми ламатимемо заповіді Твої, і будемо посвоячуватися з оцими мерзотними народами? Чи ж Ти не розгніваєшся на нас аж до вигублення нас, так що ніхто не позостався б і не врятувався?

 15 Господи, Боже Ізраїлів, Ти праведний, бо ми позосталися останком, як цього дня. Ось ми в провині своїй перед лицем Твоїм, бо не встояти нам за це перед лицем Твоїм!... 

Гюстав Доре (1832-1883). Ездра у покаянній молитві.