27 серпня: День Народження Івана Франка

Іван ФРАНКО
Любов

Хоч і пізнав би я всі мови
І ангелів, і всіх людей,
А якби я не мав любови,
Був би, як кимвал той твердий,
Був би, як мідь гучна й пуста,
Й мертві були б мої уста.

Хоть міг би я пророкувати,
Знав тайники подій усіх
І віру міг могутню мати,
Що й гори порушати б міг,
А в серці б я любві не мав.
Нічим би був, нічого б не здолав.

І хоч би все добро своє
Віддав я бідним без принуки,
Хоч би і тіло та життє
Віддав на смерть, на тяжкі муки,
А в серці би любві не мав,
Нічим би був, нічого б не здолав.

Любов-бо довготерпелива,
Ласкава, й смирна, й знає честь,
Независна, не пакіслива, –
Любов за нас пішла на хрест.
Негорда, честі не бажає,
Терпить, відплати не шукає.

Гнів їй далекий і все зле,
Неправда й раз її не тішить,
Лиш правда потішає все;
Все зносить, кождому все лишить,
Все вірить, все надію має,
І все, і все перетриває.

Любов ніколи не загине!
Хоч всі пророцтва заніміють,
Хоч людська мова в безвість злине,
Всю мудрість в пил вітри розвіють,
Вона жиє, все оживляє,
Вона все-все перетриває.

    „Любов” опубліковано в ІІІ томі 50-томового видання творів І. Франка з приміткою: „Вперше надруковано в журналі „Друг” 1875, №22, за підписом Джеджалик. В примітці І. Франко вказує, що вірш є парафразою до окремих рядків І Послання ап. Павла до коринтян, гл. ХІІІ, 1-7.
    Чомусь редактор не наводить коректно слів Франка. Фактично перед нами Франків переклад.

(Євген Сверстюк)

    Але слів «Любов за нас пішла на хрест» в 1Коринтян 13:13 нема. Отже, ми бачимо, що на даному етапі свого життєвого шляху молодий Франко серйозно сприймав замінницьку жертву Ісуса Христа. Пройшовши через потужний вплив атеїзму, в своєму творчому заповіті – поемі «Мойсей» Іван Якович, багато що переосмисливши, знову звертається до прикладу Жертовної Любові Господа нашого Ісуса Христа.

Пастор Віктор Хаустов.