4 вересня: Еклезіаст 7:1-9:18, 2Коринтян 7:8-16, Псалом 47(48):1-15 (РСП, NIV: 48:1-14), Приповісті 22:17-19
2Коринтян 7:8-16:
Adamo Tadolini (1788-1868). Статуя Святого Павла (1838). Сквер біля Собору Святого Петра. Ватікан.
8 Коли я й засмутив вас листом, то не каюся, хоч і каявся був, бо бачу, що той лист засмутив вас, хоч і часово.
9 Я радію тепер не тому, що ви засмутились, а що ви засмутилися на покаяння, бо ви засмутились для Бога, щоб ні в чому не мати втрати від нас.
Тіціан Вечелліо (1488/1490-1576). Покаяння Марії Магдалини.
10 Бо смуток для Бога чинить каяття на спасіння, а про нього не жалуємо, а смуток світський чинить смерть.
Elie Marcuse (1817–1902). Смерть царя Саула (1848).
11 Бо ось саме це, що ви засмутились для Бога, яку пильність велику воно вам зробило, яку оборону, яке обурення, який страх, яке бажання, яку горливість, яку помсту! Ви в усім показали, що чисті ви в справі.
12 А коли я й писав вам, то не через того, хто кривдить, і не через покривдженого, а щоб виявилася для вас наша пильність про вас перед Богом.
13 Тому то потіхою вашою втішились ми, а ще більше зраділи ми радістю Тита, що ви всі заспокоїли духа його.
Православна ікона. Косоо. 14 ст. Святий Тит.
14 Бо коли я про вас йому чим похвалився, то не осоромився; але як ми вам говорили все правду, так і наша хвала перед Титом правдива була!
15 І серце його прихильніше до вас, коли згадує він про покору всіх вас, як його прийняли ви були зо страхом і тремтінням.
16 Отож, тішуся я, що можу покластись у всьому на вас!
Псалом 47(48):1-15 (РСП, NIV: 48:1-14):
48:1 Пісня. Псалом синів Кореєвих. (048-2) Великий Господь і прославлений вельми в місті нашого Бога, на святій Своїй горі!
Johann Heinrich Schönfeld (1609 - 1682/83). Поклоніння Пресвятій Трійці.
2 (048-3) Препишна країна, розрада всієї землі, то Сіонська гора, на північних околицях, місто Царя можновладного!
3 (048-4) Бог у храмах Своїх, за твердиню Він знаний.
4 (048-5) Бо царі ось зібрались, ішли вони разом,
5 (048-6) але, як побачили, то здивувались, полякалися та й розпорошились...
6 (048-7) Обгорнув їх там страх, немов біль породіллю;
7 (048-8) Ти східнім вітром розбив кораблі ті Таршіські.
8 (048-9) Як ми чули, так бачили в місті Господа Саваота, у місті нашого Бога, Бог міцно поставить навіки його! Села.
9 (048-10) Розмишляли ми, Боже, про милість Твою серед храму Твого.
Лукас Кранах Старший (1472-1553). Трійця.
10 (048-11) Як ім'я Твоє, Боже, так слава Твоя аж по кінці землі, справедливости повна правиця Твоя!
11 (048-12) Нехай веселиться Сіонська гора, Юдині дочки хай тішаться через Твої правосуддя.
12 (048-13) Оточіте Сіон й обступіте його, полічіть його башти,
13 (048-14) зверніте увагу на вала його, високість палати його пообмірюйте, щоб розповісти поколінню наступному,
14 (048-15) бо Цей Бог то наш Бог на вічні віки, Він буде провадити нас аж до смерти!
Приповісті 22:17-19:
Карл Генріх Блох (1834-1890). Нагірна проповідь.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання,
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі стерегти, хай стануть на устах твоїх вони разом!
Карл Генріх Блох (1834-1890). Примиритель.
19 Щоб надія твоя була в Господі, я й сьогодні навчаю тебе.
Еклезіаст 7:1-9:18:
Гюстав Доре (1832-1883). Цар Соломон.
7:1 Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!
2 Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!
3 Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!
Erik Werenskiold (1855-1938). Селянський похорон.
4 Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.
Едуар Мане (1832-1883). Бар вар'єте Фолі-Бержер.
5 Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,
6 бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...
Невідомий німецький майстер 16-го століття. Дурень.
7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.
8 Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!
Рєпін Ілля (1844-1930). Іван Грозний та його син Іван 16 листопада 1581 року.
9 Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.
10 Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.
11 Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,
Рєпін Ілля (1844-1930). Портрет військового інженера Андрія Дельвіга.
12 бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.
13 Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?
14 За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!
Репін Ілля (1844-1930). Йов та його друзі.
15 В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?
18 Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.
Giovanni Martinelli (1600-1659). Алегорія Мудрості.
19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
20 Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,
21 тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,
22 знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!
Isidoro Bianchi званий da Campione (1581-1662). Алегорія Любові та Мудрості.
23 Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!
24 Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?
25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!
Franken Frans II Antverpen (1581-1642). Ідолопоклонство царя Соломона (1622).
26 І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!
27 Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!
28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...
Frans Hals (1582/1583-1666). Циганка.
29 Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...
8:1 Хто, як той мудрий, і значення речі хто знає? Розсвітлює мудрість людини обличчя її, і суворість лиця її змінюється.
2 Я раджу: Наказа царського виконуй, і то ради присяги перед Богом.
Альбрехт Дюрер (1471-1528). Портрет імператора Максіміліана І.
3 Не квапся від нього відходити, не стій при злій справі, бо все, що захоче, він зробить,
4 бо слово цареве то влада, і хто йому скаже: Що робиш?
Антон фон Вернер (1843-1915). Лютер у Вормсі перед імператором Карлом V.
5 Хто виконує заповідь, той не пізнає нічого лихого, серце ж мудрого знає час і право.
6 Бо для кожної речі час і право своє, бо лихо людини численне на ній,
7 бо не знає, що буде, і як саме буде, хто їй розповість?
Karel Dujardin (1622-1678). Бульбашки.
8 Немає людини, яка панувала б над вітром, щоб стримати вітер, і влади нема над днем смерти, і на війні нема звільнення, і пана свого не врятує безбожність.
9 Усе це я бачив, і серце своє прикладав я до кожного чину, що відбувався під сонцем. І був час, коли запанувала людина над людиною на лихо для неї.
10 І я бачив безбожних похованих, і до їхнього гробу приходили, а ті, що чинили добро, повикидані з місця святого, і в місті забуті... Марнота й оце!
Caspar David Friedrich (1774-1840). На цвинтарі.
11 Що скоро не чиниться присуд за вчинок лихий, тому серце людських синів повне ними, щоб чинити лихе.
12 Хоч сто раз чинить грішний лихе, а Бог суд відкладає йому, однако я знаю, що тим буде добре, хто Бога боїться, хто перед обличчям Його має страх!
David Teniers the Younger (1610-1690). Багача ведуть до Пекла.
13 А безбожному добре не буде, і мов тінь, довгих днів він не матиме, бо він перед Божим лицем страху не має!
14 Є марнота, яка на землі діється, що є справедливі, що лихо спадає на них, мов за вчинок безбожних, а є безбожні, що добро спадає на них, мов за чин справедливих! Я сказав, що марнота й оце!...
Jacob Jordaens (1593-1678). Бенкет Царя-Гороха.
15 І радість я похваляв: що немає людині під сонцем добра, хіба тільки щоб їсти, та пити та тішитися, і оце супроводить її в її праці за часу життя її, що під сонцем Бог дав був їй.
16 Коли я поклав своє серце, щоб мудрість пізнати, і побачити чин, що діється він на землі, бо ні вдень ні вночі сну не бачить людина своїми очима,
17 і коли я побачив усякий чин Бога, тоді я пізнав, що не може людина збагнути чину, під сонцем учиненого! Тому скільки людина не трудиться, щоб дошукатись цього, то не знайде, і коли й мудрий скаже, що знає, не зможе знайти!...
Альбрехт Дюрер (1471-1528). Меланхолія.
9:1 Ото ж бо все це я до серця свого взяв, і бачило серце моє все оце, що праведні й мудрі та їхні учинки у Божій руці, так само любов чи ненависть: Людина не знає нічого, що є перед нею!
2 Однакове всім випадає: праведному і безбожному, доброму й чистому та нечистому, і тому, хто жертву приносить, і тому, хто жертви не приносить, як доброму, так і грішникові, тому, хто клянеться, як і тому, хто клятви боїться!...
3 Оце зле у всім, що під сонцем тим діється, що однакове всім випадає, і серце людських синів повне зла, і за життя їхнього безумство в їхньому серці, а по тому до мертвих відходять...
Evert Collier (1640-1707). Алегорія Суєти.
4 Хто знаходиться поміж живих, той має надію, бо краще собаці живому, ніж левові мертвому!
5 Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм, бо забута і пам'ять про них,
Васілій Вєрєщагін (1842-1904). Апофеоз війни.
6 і їхнє кохання, і їхня ненависть, та заздрощі їхні загинули вже, і нема вже їм частки навіки ні в чому, що під сонцем тим діється!...
Laurits Tuxen (1853-1927). На березі.
7 Тож іди, їж із радістю хліб свій, та з серцем веселим вино своє пий, коли Бог уподобав Собі твої вчинки!
Laurits Tuxen (1853-1927). Вихід з-за столу.
8 Нехай кожного часу одежа твоя буде біла, і нехай на твоїй голові не бракує оливи!
Laurits Tuxen (1853-1927). Вінчання імператора Миколи ІІ та Олександри Федорівни Романових.
9 Заживай життя з жінкою, яку ти кохаєш, по всі дні марноти твоєї, що Бог дав для тебе під сонцем на всі дні марноти твоєї, бо оце твоя доля в житті та в твоєму труді, що під сонцем ним трудишся ти!
10 Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости!
Giovanni Martinelli (1600-1659). Смерть приходить під час бенкету.
11 Знову я бачив під сонцем, що біг не у скорих, і бій не в хоробрих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка у знавців, а від часу й нагоди залежні вони!
12 Бо часу свого людина не знає, мов риби, половлені в пагубну сітку, і мов птахи, захоплені в сільце, так хапаються людські сини за час лиха, коли воно нагло спадає на них!...
Пі́тер Бре́йгель Старший (1525-1569). Великі риби поїдають менших.
13 Також оцю мудрість я бачив під сонцем, і велика для мене здавалась вона:
14 Було мале місто, і було в ньому мало людей. І раз прийшов цар великий до нього, й його оточив, і побудував проти нього велику облогу.
Пі́тер Бре́йгель Старший (1525-1569). Каліки-злидні.
15 Але в ньому знайшлася людина убога, та мудра, і вона врятувала те місто своєю премудрістю, та пізніше ніхто не згадав про цю вбогу людину!
16 І я говорив: Краща мудрість за силу; однако погорджується мудрість бідного, і не слухаються його слів!
Маттіас Готард Грюнвальде (1470 чи 1475-1528). Айзенхеймський вівтар
17 Слова мудрих, почуті в спокої, кращі від крику володаря поміж безглуздими.
18 Мудрість краща від зброї військової, але один грішник погубить багато добра...
|