Аджей Вайда: Інші і я – це сила

     Тепер немає універсалізму Чапліна, а той факт, що повсюдно у кінотеатрах демонструють фільми, не свідчить про надію нашої молодості, що світ зрозуміє свої помилки, знайде спільний шлях. Тепер не існує універсального кіно для всіх, а фільми для декого, для вибраних, є для мене, вихованого на давній традиції кіно, чимось неприйнятним, великою поразкою і цілковитим програшем.

     Тому в цій книзі щомиті я звертаюсь до глядача, до зрозуміння у собі інших. Думку Сартра, що люди – це пекло, я розглядаю тільки як літературне перебільшення. Іноді і я – це сила. Я не погоджуюсь із твердженням, що мистецтво кіно є лише загадкою, а глядач – непотрібний додаток до митця-режисера. Тому я зв’язав свою долю із рухом «Солідарність» і лишаюся вірним його ідеалам, бо бачу в ньому вихід з ялової самотності, з пустки, яка чекає на кожного, хто продає нас усіх за особисту вигоду, і слово «мир» плутає із словом «спокій»[i].

Джерело: Анджей Вайда «Повертаючись до перейденого»

[i] «Мир» і «спокій» польською пишуться і звучать майже однаково: «pokoj» і «spokoj» (прим. Віри Авксентьєвої).