17 вересня: Ісая 25:1-28:13, Галатів 3:10-22, Псалом 60(61):1-9 (РСП, NIV: 61:1-8), Приповісті 23:17-18

Галатів 3:10-22: 

Святий Павло. Старовинна фреска.

 10 А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!

 11 А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою.

 12 А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним.

Jacob Jordaens (1593-1678). Розп'яття Христа.

 13 Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві,

 14 щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа прийняти нам вірою.

 15 Браття, кажу я по-людському: навіть людського затвердженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.

Govert Flinck (1615-1660). Благословення Якова Ісаком.. 

 16 А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос.

 17 А я кажу це, що заповіту, від Бога затвердженого, Закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обітницю він зруйнував.

 18 Бо коли від Закону спадщина, то вже не з обітниці; Авраамові ж Бог дарував із обітниці.

Aert de Gelder (1645-1727). Авраам та Три Анголи.

 19 Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника.

 20 Але посередник не є для одного, Бог же один.

 21 Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону!

Рембрандт ван Рейн (1606-1669). Мойсей розбиває скрижалі Закону.

 22 Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа.

Псалом 60(61):1-9 (РСП, NIV: 61:1-8):

Цар Давид. Вітраж.

61:1 Для дириґетна хору. На струннім інструменті. Псалом Давидів. (061-2) Вислухай, Боже, благання моє, почуй же молитву мою,

 2 (061-3) я кличу до Тебе від краю землі, коли серце моє омліває! На скелю, що вища від мене, мене попровадь,

 3 (061-4) бо для мене Ти став пристановищем, баштою сильною супроти ворога!

 4 (061-5) Хай я оселюся навіки в наметі Твоїм, в укритті Твоїх крил заховаюся, Села,

Цар Давид. Вітраж.

 5 (061-6) бо Ти, Боже, почув обітниці мої, Ти дав спадщину тим, хто Ймення Твого боїться!

 6 (061-7) Цареві примнож дні до днів, продовж роки йому немов вічні віки,

 7 (061-8) нехай він перед Божим лицем пробуває навіки, хай милість та правда його стережуть!

 8 (061-9) Отак буду співати я завжди про Ймення Твоє, виконувати буду щоденно обіти свої!

Приповісті 23:17-18: 

David Teniers the Younger (1610-1690). Мавпи випивають та палять.

 17 Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,

 18 бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.

David Teniers the Younger (1610-1690). Багача ведуть до Пекла.

Ісая 25:1-28:13: 

25:1 Господи, Ти мій Бог! Я буду Тебе величати, хвалитиму Ймення Твоє, бо Ти чудо вчинив, виконав давні приречення, певную правду!

Пророк Ісая. Вітражі.

 2 Бо Ти купою каменя місто вчинив, укріплене місто руїною, чужинецький палац перестав бути містом, навіки не буде воно відбудоване!

 3 Тому буде хвалити Тебе народ сильний, місто людів насильників буде боятись Тебе,

 4 бо твердинею став Ти нужденному, твердинею став для убогого в час його утиску, охороною від хуртовини, тінню від спеки, і дух тих насильників був немов хуртовина на стіну!

 5 Як спекоту в пустині, Ти крики чужинців приборкав; як тінню від хмари спекоту, спів насильників так Він приглушить.

А́льбрехт Дю́рер (1471-1528). Вівтар Ландауера.

 6 І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих.

 7 І Він на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами.

 8 Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав.

П'єтро Перуджино (14451452-1523). Вознесіння Христа (1496-1498)

 9 І скажуть в той день: Це наш Бог, що на Нього ми мали надію і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію, тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!

 10 Бо Господня рука на горі цій спочине, Моав же на місці своєму потоптаний буде, як солома витоптується у гноївці,

 11 і простягне він руки свої серед неї, немов той пливак простягає, щоб пливати, і принизить пиху його Він разом з підступами його рук.

 12 А високу твердиню цих мурів твоїх Він розвалить, понизить, на землю їх кине, у порох!

Emanuel Gottlieb Leutze (1816-1868). "Наш шлях лежить на захід від імперії". 

26:1 Того дня заспівають у Юдинім краї пісню таку: У нас сильне місто! Він чинить спасіння за мури й примурки.

 2 Відчиняйте ворота, і хай ввійде люд праведний, хто вірність хоронить!

 3 Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої, бо на Тебе надію вона покладає.

 4 Надійтеся завжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна твердиня! 

 5 Бо знизив Він тих, хто замешкує на висоті, неприступне те місто понизив його, Він понизив його до землі, повалив аж у порох його!

Aureliano Milani (1675-1749). Бій Енея з Турном. 

 6 Його топче нога, ноги вбогого, стопи нужденних...

 7 Проста дорога для праведного, путь праведного Ти вирівнюєш.

 8 І на дорозі судів Твоїх, Господи, маємо надію на Тебе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожадання моєї душі,

 9 за Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозаранку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то мешканці світу навчаються правди!

 10 Хоч буде безбожний помилуваний, то проте справедливости він не навчиться: у краю правоти він чинитиме лихо, а величности Господа він не побачить!

Пророк Ісая. Старовинна фреска. 

 11 Господи, піднялася рука Твоя високо, та не бачать вони! Нехай же побачать горливість Твою до народу, і нехай посоромляться, хай огонь пожере ворогів твоїх!

 12 Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти доконав!

 13 Господи, Боже наш, панували над нами пани окрім Тебе, та тільки Тобою ми згадуємо Ймення Твоє.

 14 Померлі вони не оживуть, мертві не встануть вони, тому Ти навідав та вигубив їх, і затер всяку згадку про них.

 15 Розмножив Ти, Господи, люд, розмножив Ти люд, і прославив Себе, всі границі землі Ти далеко посунув.

 16 Господи, в горі шукали Тебе, шепіт прохання лили, коли Ти їх картав.

Гюстав Доре (1832-1883). Пророк Ісая.

 17 Як жінка вагітна до породу зближується, в своїх болях тремтить та кричить, так ми стали, о Господи, перед обличчям Твоїм:

 18 ми були вагітними та корчилися з болю, немов би родили ми вітер, ми спасіння землі не вчинили, і мешканці всесвіту не народились...

 19 Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло. тому пробудіться й співайте, ви мешканці пороху, бо роса Твоя це роса зцілень, і земля викине мертвих!

 20 Іди, мій народе, ввійди до покоїв своїх, і свої двері замкни за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість перейде!

 21 Бо Господь ось виходить із місця Свого, навідати провини мешканців землі, кожного з них, і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх!

27:1 У той день навідає Господь Своїм твердим, і дужим та сильним мечем левіятана, змія прудкого, і левіятана, змія звивкого, і дракона, що в морі, заб'є.

Гюстав Доре (1832-1883). Знищення левіафана.

 2 У той день заспівайте про нього, про виноградник принадний:

 3 Я Господь, його Сторож, щохвилі його Я напоюю; щоб хто не навідав його, стережу його вдень та вночі,

 4 Я гніву не маю. Хто Мені дасть тернину й будяччя, на бій Я піду проти них, і спалю їх усіх!...

 5 Хіба буде держатися міцно Мого він захисту, щоб мир учинити зо Мною, зо Мною щоб мир учинити!

 6 Яків у майбутньому пустить коріння, розцвітеться Ізраїль і пуп'янки пустить, і поверхню вселенної плодом наповнять.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Вид на Єресалимський храм Ірода. 

 7 Чи Він уразив його, як уразив того, хто бив був його? Чи він був забитий, як забиті були його вбивники?

 8 Ти вигнав його, відіслав його й судишся з ним, вигнав його Своїм подувом сильним у день східнього вітру.

 9 Тому вина Якова буде окуплена цим, а це плід увесь: усунення з нього гріха, коли він учинить каміння все жертівника побитим, немов грудки крейди, і не стоятимуть більше Астарти, і стовпи на честь сонця.

 10 Бо місто укріплене буде самотнє, мешкання покинене та позоставлене, мов би пустиня, там пастися буде теля, і там буде лежати воно, та понищить галузки його.

Роберт Юбер (1733-1808). Римські руїни.

 11 Коли висохнуть віття його, то поламане буде, жінки прийдуть і спалять його... А що це нерозумний народ, тому милосердя до нього Творець його мати не буде, і не буде ласкавий до нього Створитель його...

 12 І станеться в день той, плоди помолотить Господь від бігу ріки до потоку єгипетського, а ви по одному позбирані будете, синове Ізраїля!

 13 І станеться в день той, і буде засурмлено в велику сурму, і прийдуть, хто гинув у краї асирійському, і вигнанці до краю єгипетського, і будуть вони на святій горі в Єрусалимі вклонятися Господеві.

Augusto Valli (1867-1945). Смерть Семіраміди. 

28:1 Горе тобі, Самарії, короні пишноти Єфремлян п'яних, квітці зів'ялій краси його гордости, що лежить на верхів'ї долини врожайної, від вина поп'янілих!

 2 Ось потужний та сильний у Господа, мов злива із градом, мов буря руїнна, мов повідь сильна, заливна, його кине на землю із силою!

 3 Ногами потоптана буде корона пишноти Єфремлян п'яних,

 4 і станеться квітка зів'яла краси його гордости, що на верхів'ї долини врожайної, немов передчасно дозріла та смоква, що її як побачить людина, ковтає її, як вона ще в долоні його!

 5 Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку народу Його,

Анжеліка Кауфманн (1741-1807). Христос і Самарянка.

 6 і духом права тому, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами повертає бій!

 7 І ось ці від вина позбивались з дороги, і від п'янкого напою хитаються: священик і пророк позбивались з дороги напоєм п'янким, від вина збаламутились, від напою п'янкого хитаються, блудять вони у видіннях, у постановах своїх спотикаються...

 8 Бо всі столи повні блювотою калу, аж місця нема!...

 9 Кого буде навчати пізнання, і кому виясняти об'явлення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлучуваних?

Джеймс Тіссо (1836-1902). Саддукеї та фарисеї.

 10 Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там.

 11 Тому незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому

 12 Отой, Хто до них говорив: Це спочинок! Дайте змученому відпочити, і це відпочинок, та вони не хотіли послухати.

 13 І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали навзнак, і щоб були зламані й впали до пастки й зловилися!... 

Джеймс Тіссо (1836-1902). Первосвященики Анна і Кайяфа.