3 вересня: Еклезіаст 4:1-6:12, 2Коринтян 6:14-7:7, Псалом 46(47):1-10 (РСП, NIV: 47:1-9), Приповісті 22:16

2Коринтян 6:14-7:7:

6:14 До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою?

Оранка волом та ослом. Документальна близьсхідна світлина.

 15 Яка згода в Христа з белійяаром? Або яка частка вірного з невірним?

 16 Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм!

 17 Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, каже Господь, і не торкайтесь нечистого, і Я вас прийму,

 18 і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете, говорить Господь Вседержитель!

Ніколас Пуссен (1594-1665). Бог вознесений.

7:1 Отож, мої любі, мавши ці обітниці, очистьмо себе від усякої нечисти тіла та духа, і творімо святиню у Божім страху! 

 2 Дайте місце для нас! Ми нікого не скривдили, нікого не зіпсували, нікого не ошукали!

 3 Говорю не на осуд, бо я перед тим був сказав, що ви в серцях наших, щоб нам із вами чи померти чи жити.

Ludwig Glotzle (1847-1929). Святий Павло ординує Тимофія.

 4 У мене велика сміливість до вас, велика мені похвала з вас, я повний потіхи, збагачаюся радістю при всякому нашому горі.

 5 Бо коли ми прийшли в Македонію, тіло наше не мало спочинку ніякого, у всьому бідуючи: назовні бої, страхіття всередині.

 6 Але Бог, що тішить принижених, потішив нас приходом Тита,

Ліворуч: Грецька ікона. Святий Тит. Праворуч: Ікона московської школи (Ростов, 16 ст.). Святий Павло.

 7 і не тільки його прибуттям, а й потішенням, що ним він потішився з вас, коли розповідав нам про вашу журбу, про ваш смуток, про вашу горливість до мене, так що я більше тішився.

Псалом 46(47):1-10 (РСП, NIV: 47:1-9): 

47:1 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (047-2) Всі народи, плещіть у долоні, покликуйте Богові голосом радости, 

Jan de Bray (ca.1627-1697). Цар Давид співає, коли переносять Ковчег Завіту.

 2 (047-3) грізний бо Всевишній Господь, Цар великий всієї землі!  

 3 (047-4) Він народи під нас підбиває, а поган нам під ноги, 

 4 (047-5) Він нашу спадщину для нас вибирає, величність для Якова, що його полюбив. Села. 

 5 (047-6) Бог виступає при радісних окриках, Господь при голосі рога. 

 6 (047-7) Співайте Богові нашому, співайте, співайте Цареві нашому, співайте, 

 7 (047-8) бо Бог Цар усієї землі, співайте навчальний псалом! 

П'єтро Перуджино (1446-1523). Бог-Отець з ангелами.

 8 (047-9) Бог зацарював над народами, Бог сів на святому Своєму престолі! 

 9 (047-10) Зібрались владики народів, народ Бога Авраамового, як Божі щити на землі, між ними Він сильно звеличений!

Приповісті 22:16:

Васілій Пукірьов (1832-1890). Збір недоїмок.

 16 Хто тисне убогого, щоб собі збагатитись, і хто багачеві дає, той певно збідніє.

Павєл Фєдотов (1815-1852). Сніданок аристократа.

Еклезіаст 4:1-6:12:

Гюстав Кларен Родольф Буланже (1824-1888). Ринок рабів.

4:1 І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем, і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя...

 2 І я похвалив тих померлих, що давно повмирали, більш від живих, що живуть дотепер...

Віктор Васнєцов (1848-1926). Лицар на перехресті доріг.

 3 А краще від них від обох тій людині, що досі іще не була, що не бачила чину лихого, що робився під сонцем!

 4 І я бачив ввесь труд та ввесь успіх учинку, викликає заздрість одного до одного, і це все марнота та ловлення вітру!...

Karel Dujardin (1622-1678). Бульбашки. 

 5 Нерозумний сидить, склавши руки свої, та жере своє тіло,

 6 краща повна долоня спокою за повні дві жмені клопоту та за ловлення вітру!...

Eric Enstrom (1875-1968). Благодать.

 7 І знову я бачив марноту під сонцем:

 8 Буває самотній, і не має нікого він іншого, сина чи брата у нього нема, та немає кінця всьому зусиллю його, і не насититься око багатством його, і він не повість: Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу? Марнота й оце, і даремна робота воно...

Іван Куліков (1875-1941). Портрет матері. Портрет батька.

 9 Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,

 10 і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його...

Франческо Айєс (1791-1882). Молода ув'язнена на тюремному ліжку.

 11 Також коли вдвох покладуться, то тепло їм буде, а як же зогрітись одному?

 12 А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна не скоро пірветься!

Віктор Васнєцов (1848-1926). Три богатирі.

 13 Ліпший убогий та мудрий юнак, аніж цар старий та нерозумний, що вже осторог не приймає,

 14 бо виходить юнак і з в'язниці, щоб зацарювати, хоч у царстві своїм народивсь він убогим!

Ілюстрація Анатолія Іткіна до твору Марка Твена "Принц та Злидень". 

 15 Я бачив усіх живих, що ходять під сонцем, на боці цього юнака, цього другого, що став він на місце його.

 16 Немає кінця всьому людові, всьому, що був перед ним, та й наступні не втішаться ним, бо й це теж марнота та ловлення вітру!...

Antonio de Pereda (c.1611-1678). Суєта суєт.

5:1 (04-17) Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб послухати, це краще за жертву безглуздих, бо не знають нічого вони, окрім чинення зла!

 2 (05-1) Не квапся своїми устами, і серце твоє нехай не поспішає казати слова перед Божим лицем, Бог бо на небі, а ти на землі, тому то нехай нечисленними будуть слова твої!

Francesco di Giorgio Martini (1439–1501). Бог-Отець в оточенні анголів.

 3 (05-2) Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглуздого.

 4 (05-3) Коли зробиш обітницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподобання до нерозумних, а що ти обітуєш, сповни!

   Герір ван Хонтхорст (1590-1656). Зречення Петра. 

 5 (05-4) Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити! 

Ель Греко (1541-1614). Покаяння Петра.

 6 (05-5) Не давай своїм устам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: Це помилка! Пощо Бог буде гніватися на твій голос, і діла твоїх рук буде нищити?

 7 (05-6) Бо марнота в численності снів, як і в многості слів, але ти бійся Бога!

Antonio de Pereda (c.1611-1678). Алегорія суєти.

 8 (05-7) Якщо ти побачиш у краї якому утискування бідаря та порушення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори над високим, а над ними Всевишній.

 9 (05-8) І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

Ілля Рєпін (1844-1930). Граф Лев Толстой на оранці.

 10 (05-9) Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також!

Pieter Claesz (c.1597-1660). Суєта.

 11 (05-10) Як маєток примножується, то множаться й ті, що його поїдають, і яка користь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?

 12 (05-11) Сон солодкий в трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.

Jules Breton (1827-1906). Відпочинок у жнива.

 13 (05-12) Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке бережеться його власникові на лихо йому,

 14 (05-13) і гине багатство таке в нещасливім випадку, а родиться син і немає нічого у нього в руці:

 15 (05-14) як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!...

Camille Martin (1861-1898). Похорон.  

 16 (05-15) І це теж зло болюче: так само, як він був прийшов, так відійде, і яка йому користь, що трудився на вітер?

 17 (05-16) А до того всі дні свої їв у темноті, і багато мав смутку, й хвороби та люті...

Фьодор Бронніков (1827-1902). Хворі на монастирському подвір'ї.

 18 (05-17) Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла людина й пила, і щоб бачила добре в усьому своєму труді, що під сонцем ним трудиться в час нечисленних тих днів свого віку, які Бог їй дав, бо це доля її!

 19 (05-18) Також кожна людина, що Бог дав їй багатство й маєтки, і владу їй дав споживати із того, та брати свою частку та тішитися своїм трудом, то це Божий дарунок!

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Повернення Діани з полювання.

 20 (05-19) Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, то Бог в її серце шле радість!

6:1 Є ще зло, що я бачив під сонцем, і багато його між людьми:

2 Ось людина, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чому, чого зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав влади їй те споживати, бо чужа людина те поїсть: Це марнота й недуга тяжка!...

Валанте́н де Було́нь (бл.1591-1632). Чотири пори віку чоловіка.

 3 Якби сотню дітей наплодив чоловік, і прожив пречисленні літа, і дні віку його були довгі, але не наситилась добрим душа його, а до того не мав би й належного похорону, то кажу: недоноскові краще від нього!...

 4 Бо в марноті прийшов він, і в темряву йде, і в темряві сховане буде імення його,

 5 ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому спокійніше від того!...

Pieter Claesz (c.1597-1660). Суєта.

 6 А коли б він жив двічі по тисячі літ, та не бачив добра, то хіба не до місця одного все йде?

 7 Увесь труд людини для рота її, і пожадання її не виповнюються.

 8 Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?

Невідомий фламанський художник 17 століття.

 9 Краще бачити очима, аніж мандрувати жаданнями, і також це марнота та ловлення вітру...

 10 Що було, тому ймення його вже надане давно, і відоме, що він чоловік, і він не може правуватися з сильнішим від нього,

 11 бо багато речей, що марноту примножуть, але яка користь від них для людини?

Жан Бати́ст Симео́н Шарде́н (1699-1779). Картковий будиночек.

 12 Бо хто знає, що добре людині в житті, за небагатьох днів марного життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що хто розкаже людині, що буде під сонцем по ній?