Мартін Лютер: Біблія – голова всіх мистецтв

     «Ніколи», – промовив одного разу доктор Мартін Лютер, «не полишаймо Біблії. Натомість її слід старанно у богобоязливості і Божому покликанні читати й проповідувати, бо коли вона залишається, процвітає  і коли до неї ставляться правильно, то все тоді – добре і в усьому тоді щастить. Бо вона – голова і цариця усіх вмінь і мистецтв: коли на ній покоїться богослов’я, тоді я готовий відправитися в дорогу.

     Та доки є ці люди, що ще живуть в наш час і старанно досліджують Боже Слово, а вони ще тут є, і ще живуть ті, які мене бачили і чули, а серед них: Филип Меланхтон, доктор Помераній та інші мудрі, вірні і чесні учні, то ще буде трохи добра. Та коли ці підуть, а цей час мине, то настане падіння. Приклад про це ми маємо в книзі Ісуса Навина та Суддів. Так у Книзі суддів, розділ 2:8-12 сказано: «І вмер Ісус, син Навинів… І також усе це покоління було прилучене до батьків своїх, а по них настало інше покоління, що не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві. І Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх очах, і служили Ваалам. І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із єгипетського краю, та й пішли за іншими богами». Так і по часі Апостолів настало незабаром було велике падіння – коли відійшли вони та їхні учні, та й навіть коли ще жили Апостоли, як про це скаржиться Св. Павло у церквах в галатів, коринтян і Азії, настало велике падіння. Як про це й ми, на жаль, зазнали на власному досвіді через Мюнцера, сакраментаріан, перехрищенців, антиномініан та подібних до них.

Із Застільних бесід доктора Мартіна Лютера

Джерело: Блоґ Українське Лютеранство, 26 березня 2016 року