18 січня: Буття 37:1-38:30, Матвія 12:22-45,  Псалом 15(16):1-11 (РСП: 16:1-11), Приповісті 3:27-32

Матвія 12:22-45:

Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус уздоровлює німого біснуватого  

22 Тоді привели до Нього німого сліпця, що був біснуватий, і Він уздоровив його, так що німий став говорити та бачити.

 23 І дивувались усі люди й казали: Чи ж не Син це Давидів?

 24 Фарисеї ж, почувши, сказали: Він демонів не виганяє інакше, тільки як Вельзевулом, князем демонів.

 25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втримаються.

 26 І коли сатана сатану виганяє, то ділиться супроти себе; як же втримається царство його?

Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус вчить у синагозі.

 27 І коли Вельзевулом виганяю Я демонів, то ким виганяють сини ваші? Тому вони стануть вам суддями.

 28 А коли ж Духом Божим вигоню Я демонів, то настало для вас Царство Боже.

 29 Або як то хто може вдертися в дім дужого, та пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він господу його пограбує.

 30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає.

Святий Дух срускається у вигляді голуба.

 31 Тому то кажу вам: усякий гріх, навіть богозневага, проститься людям, але богозневага на Духа не проститься!

 32 І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!

 33 Або виростіть дерево добре, то й плід його добрий, або виростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з плоду!

Филипп де Шампань (1602-1674). Ісус відповідає фарисеям ("Динарій кесаря").

 34 Роде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста.

 35 Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе.

 36 Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!

 37 Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений.

 38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: Учителю, хочемо побачити ознаку від Тебе.

Мікельанджело Буанаротті (1475-1564). Пророк Йона (Сикстинська капела).

 39 А Ісус відповів їм: Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони.

 40 Як Йона перебув у середині китовій три дні і три ночі, так перебуде три дні та три ночі й Син Людський у серці землі.

Пітер Ластман (1583-1633). Йона і кит.

 41 Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і осудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йона!

 42 Цариця з півдня на суд стане з родом оцим, і засудить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ото Більший, аніж Соломон!

Рафаель Санті (1483-1520). Соломон і цариця Савська.

 43 А коли дух нечистий виходить із людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знаходить.

 44 Тоді він говорить: Вернуся до дому свого, звідки вийшов. А як вернеться він, то хату знаходить порожню, заметену й прибрану.

 45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, і входять вони та й живуть тут. І буде останнє людині тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому!

Псалом 15(16):1-11 (РСП: 16:1-11):

Gerard van Honthorst (1592-1656). Давид.

16:1 Золота пісня Давадова. Хорони мене, Боже, я бо до Тебе вдаюся!

 2 Я сказав Господеві: Ти Бог мій, добро моє тільки в Тобі!

 3 До святих, які на землі, що шляхетні вони, до них все жадання моє!

 4 Нехай множаться смутки для тих, хто набув собі інших богів, я не буду приносить їм ливної жертви із крови, і їхніх імен не носитиму в устах своїх!

Matthias Stom (c.1600-після1652). Ісус в Гетсиманії.

 5 Господь то частина спадку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпираєш!

 6 Частки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спадщина моя!

 7 Благословляю я Господа, що радить мені, навіть ночами навчають мене мої нирки.

Pieter Fransz de Grebber (c.1600–1652/3). Ісус перед Отцем по воскрсінні.

 8 Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, й я не буду захитаний!

 9 Через те моє серце радіє та дух веселиться, і тіло моє спочиває безпечно!

 10 Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління!

Bernhard Plockhorst (1825-1907). Перемога над могилою!

 11 Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй!

Приповісті 3:27-32: 

Тарас Шевченко (1814-1861). Діти-байгуші.

 27 Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити,

 28 не кажи своїм ближнім: Іди, і знову прийди, а взавтра я дам, коли маєш з собою.

Тарас Шевченко (1814-1861). Із циклу "Притча про Блудного сина": "У шинку", "Програвся".

 29 Не виорюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.

 30 Не сварися з людиною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.

Тарас Шевченко (1814-1861). Із циклу "Притча про Блудного сина": "Серед розбійників", "У тюрмі". 

 31 Не заздри насильникові, і ні однієї з доріг його не вибирай,

 32 бо бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба.

Тарас Шевченко (1814-1861). Із циклу "Притча про Блудного сина": "Кара колодкою", "Кара шпіцрутенами".

Буття 37:1-38:30:

37:1 І осівся Яків у Краї мешкання батька свого, в Краї ханаанському.

 2 Оце оповість про Якова. Йосип, віку сімнадцяти літ, пас, як юнак, отару з братами своїми, з синами Білги та з синами Зілпи, жінок батька свого. І Йосип доносив недобрі звістки про них до їхнього батька.

Owen Jones (1809-1874). Квітчастий халат Йосипа.

 3 А Ізраїль любив Йосипа над усіх синів своїх, бо він був у нього сином старости. І він справив йому квітчасте вбрання.

 4 І бачили його браття, що їх батько полюбив його над усіх братів його, і зненавиділи його, і не могли говорити з ним спокійно.

Джеймс Тіссот (1836-1902). 12-ть синів Якова (Йосип оповідає свій сон).

 5 І снився був Йосипові сон, і він розповів своїм браттям, а вони ще збільшили ненависть до нього.

 6 І сказав він до них: Послухайте но про той сон, що снився мені.

Owen Jones (1809-1874). Перший сон Йосипа.

 7 А ото ми в'яжемо снопи серед поля, і ось мій сніп зачав уставати, та й став. І ось оточують ваші снопи, та й вклоняються снопові моєму.

 8 І сказали йому його браття: Чи справді ти будеш царювати над нами, чи теж справді ти будеш панувати над нами? І вони збільшили ненависть до нього через сни його та через слова його.

Owen Jones (1809-1874). Другий сон Йосипа.

 9 І снився йому ще сон інший, і він оповів його братам своїм, та й сказав: Оце снився мені ще сон, і ось сонце та місяць та одинадцять зір вклоняються мені.

 10 І він розповів це батькові своєму та браттям своїм. І докорив йому батько його, та й промовив до нього: Що то за сон, що снився тобі? Чи справді прийдемо ми, я та мати твоя та брати твої, щоб уклонитися тобі до землі?

 11 І заздрили йому брати його, а батько його запам'ятав ці слова.

Рафаель Санті (1483-1520). Йосип оповідає братам про свій сон.

 12 І пішли брати його пасти отару свого батька в Сихем.

 13 І сказав Ізраїль до Йосипа: Таж брати твої пасуть у Сихемі! Іди ж, і я пошлю тебе до них! А той відказав йому: Ось я!

 14 І сказав він до нього: Піди но, побач стан братів твоїх і стан отари, та й дай мені відповідь. І він послав його з долини Хеврону, і той прибув до Сихему.

 15 І знайшов його один чоловік, а він ось блукає по полю. І запитав його той чоловік, кажучи: Чого ти шукаєш?

Роза Боньор (1822—1899). Альпійський пастух.

 16 А той відказав: Я шукаю братів своїх. Скажи ж мені, де вони випасають?

 17 І сказав той чоловік: Вони пішли звідси, бо я чув, як казали вони: Ходімо до Дотаїну. І пішов Йосип за своїми братами, і знайшов їх у Дотаїні.

 18 А вони побачили його здалека, і поки він наблизився до них, то змовлялися на нього, щоб убити його.

 19 І сказали вони один одному: Ось іде той сновидець!

 20 А тепер давайте вбиймо його, і вкиньмо його до однієї з ям, та й скажемо: Дикий звір з'їв його! І побачимо, що буде з його снами.

 21 І почув це Рувим, і визволив його з руки їхньої, і сказав: Не губімо душі його!

Owen Jones (1809-1874). Йосипа вкинено до ями.

 22 І сказав до них Рувим: Не проливайте крови, киньте його до ями тієї, що в пустині, а руки не кладіть на нього, щоб визволити його з їхньої руки, щоб вернути його до батька його.

 23 І сталося, коли прийшов Йосип до братів своїх, то вони стягнули з Йосипа вбрання його, вбрання квітчасте, що на ньому було.

 24 І взяли його, та й кинули його до ями, а яма та порожня була, не було в ній води.

 25 І сіли вони попоїсти хліба. І звели вони очі свої та й побачили, ось караван ізмаїлітів іде з Ґілеаду, а верблюди їхні несуть пахощі, і бальзам, і ладан, іде він спровадити це до Єгипту.

 26 І сказав Юда до своїх братів: Яка користь, що вб'ємо нашого брата, і затаїмо його кров?

Константін Флавіцкій (1830 -1866). Брати продають Йосипа. 

 27 Давайте продамо його ізмаїльтянам, і рука наша нехай не буде на ньому, бо він брат нам, він наше тіло. І послухалися брати його.

 28 І коли проходили мідіяніти, купці, то витягли й підняли Йосипа з ями. І продали Йосипа ізмаїльтянам за двадцять срібняків, а ті повели Йосипа до Єгипту.

Johann Friedrich Overbeck (1789 -1869). Брати продають Йосипа. 

 29 А Рувим вернувся до ями, аж нема Йосипа в ямі! І розірвав він одежу свою...

 30 І вернувся він до братів своїх, та й сказав: Немає хлопця! А я, куди я піду?

 31 А вони взяли Йосипове вбрання, і зарізали козла, і вмочили вбрання в кров.

 32 І послали вони квітчасте вбрання, і принесли до свого батька, та й сказали: Оце ми знайшли. Пізнай но, чи це вбрання твого сина воно, чи ні?

Дієго Веласкес (1599-1660). Туніка Йосипа.

 33 А він пізнав його та й сказав: Вбрання мого сина... Дикий звір його з'їв... Справді розшарпаний Йосип!

 34 І роздер Яків одіж свою, і зодягнув веретище на стегна свої, і багато днів справляв жалобу по синові своєму...

Фо́рд Медокс Бра́ун (1821-1893). Хаоат Йосипа.

 35 І зачали всі сини його та всі дочки його потішати його. Але він не міг утішитися, та й сказав: У жалобі зійду я до сина мого до шеолу. І плакав за ним його батько.

 36 І мідіяніти продали Йосипа до Єгипту, до Потіфара, царедворця фараонового, начальника царської сторожі.

David Roberts (1796-1864). Острів Айсл.

38:1 Сталося того часу, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.

 2 І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.

 3 І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.

 4 І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Онан.

 5 І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.

 6 І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.

Lidia Kozenitzky. Тамара (2007).

 7 І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, і Господь його вбив.

 8 І сказав Юда до Онана: Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, і встанови насіння для брата свого.

 9 А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.

 10 І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.

 11 І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій. Бо він був подумав: Аби не вмер також він, як брати його. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.

12 І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.

 13 А Тамарі розповіли, кажучи: Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою.

Émile Jean-Horace Vernet (1789-1863). Юда і Тамара.

 14 І зняла вона з себе одежу вдівства свого, і покрилася покривалом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.

 15 І побачив її Юда, і прийняв її за блудницю, бо закрила вона обличчя своє.

Рембрандт ван Рейн (1606-1669). Юда та Тамара.

 16 І він збочив до неї на дорогу й сказав: А ну но я ввійду до тебе! Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: Що даси мені, коли прийдеш до мене?

 17 А він відказав: Я пошлю козлятко з отари. І сказала вона: Якщо даси заставу, аж поки пришлеш.

Арент де Гелдер (1645-1727). Юда та Тамара. (1681).

 18 А він відказав: Яка та застава, що дам я тобі? Та сказала: Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.

 19 І встала вона та й пішла, і зняла покривало своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.

Арент де Гелдер (1645-1727). Юда та Тамара. (1667).

 20 А Юда послав козлятко через приятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.

 21 І запитав він людей її місця, говорячи: Де та блудниця, що була в Енаїм при дорозі? Вони відказали: Не була тут блудниця.

 22 І вернувся він до Юди й сказав: Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудниця.

Rita Kirkman (modern artist). Yuki.

 23 І сказав Юда: Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти.

 24 І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд. А Юда сказав: Виведіть її, і нехай буде спалена.

 25 Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому. І сказала: Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?

 26 І пізнав Юда й сказав: Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму. І вже більше не знав він її.

 27 І сталося в часі, як родила вона, а ось близнята в утробі її.

Корнелис Корнелиссен (Хаарлемський) (1562-1638). Тамара виправдується перед Юдою.

 28 І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: Цей вийшов найперше.

 29 І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: Нащо ти роздер для себе перепону? І назвала ім'я йому Перец.

 30 А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала ім'я йому: Зерах.