20 січня: Буття 41:17-42:17, Матвія 13:24-46, Псалом 17(18):1-16 (РСП: 18:1-15), Приповісті 4:1-6
Матвія 13:24-46:
James C. Christensen (born 1942). Притчі ісуса Христа.
24 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.
Клодт Михаїл (1832-1902). На пашні.
25 А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.
Abraham Bloemaert (1564-1651). Притча про кукіль та пшеницю.
26 А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.
27 І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?
28 А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?
Жюль Бретон (1827-1906). Жнива.
29 Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.
Жюль Бретон (1827-1906). Жнива. Повернення з поля.
30 Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.
Жюль Бретон (1827-1906). Спалювання бур'яну.
31 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.
32 Воно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.
Anders Leonard Zorn (1860-1920). Випікання хліба.
33 Іншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.
Helen Allingham (1848-1926). Випікання хліба.
34 Це все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,
35 щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!
Джеймс Тіссо (1836-1902).Ісус проповідує біля моря.
36 Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.
37 А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,
38 а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;
Isaac Claesz van Swanenburg (1537-1624). Притча про кукіль та пшеницю.
39 а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.
40 І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.
41 Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,
Ганс Мемлинг (бл.1433-1494) . Останній Суд.
42 і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!
43 Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!
John Morgan (1823-1886). Притча про скарб на полі.
44 Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.
Джеймс Тіссо (1836-1902). Притча про скарб на полі.
45 Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,
Холлі Мун (сучасний художник). Перлина в мушлі.
46 а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.
Іван Крамський (1837-1887). Портрет імператриці Марії Федорівни (1880-ті). Йоханес Вермеєр (1632-1675). Дівчина з перлиною в усі.
Псалом 17(18):1-16 (РСП: 18:1-15):
18:1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, (018-2) то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,
Ludwik Wiesiołowski (1854-1892). Юний Давид грає на арфі (1881)
2 (018-3) Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!
3 (018-4) Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
4 (018-5) Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!
Гверчино (1591-1666). Саул кидає списа в Давида.
5 (018-6) Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.
6 (018-7) В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!
7 (018-8) Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:
Francesco di Giorgio Martini (1439 – 1501). Бог-Отець
8 (018-9) із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!
9 (018-10) Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
10 (018-11) Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...
Рафаель Санті (1483-1520). Видіння Єзекіїля.
11 (018-12) Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!
12 (018-13) Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...
13 (018-14) і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!
Pietro Perugino (c.1446/1450-1523). Бог-Отець в оточенні анголів.
14 (018-15) Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.
15 (018-16) Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...
16 (018-17) Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих
Приповісті 4:1-6:
Domenico Ghirlandaio (1449-1494). Дідусь та онук.
1 Послухайте, діти, напучення батькового, і прислухайтеся, щоб навчитися розуму,
2 бо даю я вам добру науку: закона мого не кидайте,
3 бо сином у батька свого я був, пещений й єдиний у неньки своєї.
Аньйоло Бронзіно (1503-1572). Елеонора Толедська із сином.
4 І навчав він мене, і мені говорив: Нехай держиться серце твоє моїх слів, стережи мої заповіді та й живи!
5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст,
6 не кидай її й вона буде тебе стерегти! Кохай ти її й вона буде тебе пильнувати!
Аньйоло Бронзіно (1503-1572). Портрет Лоренцо Лінці підлітком.
Буття 41:17-42:17:
Peter Cornelius (1783–1867). Йосип вияснює сон фараона.
17 І сказав фараон до Йосипа: Бачив я в сні своїм ось я стою на березі Річки.
18 І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони паслися на лузі.
19 А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридких, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.
20 І корови худі та бридкі поз'їдали сім корів перших ситих.
21 І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.
22 І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.
23 А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.
24 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив.
Crijn Hendricksz Volmarijn (1601-1645). Йосип вияснює сон фараона.
25 І сказав Йосип до фараона: Сон фараонів один він. Що Бог робить, те Він звістив фараонові.
26 Семеро корів добрих то сім літ, і семеро колосків добрих сім літ вони. А сон один він.
27 А сім корів худих і бридких, що вийшли за ними, сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром то будуть сім літ голодних.
28 Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що Бог робить, те Він показав фараонові.
29 Ось приходять сім літ, великий достаток у всім краї єгипетськім.
30 А по них настануть сім літ голодних, і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.
31 І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане потім, бо він буде дуже тяжкий.
Harold Speed (1872-1957). Йосип вияснює сон фараона.
32 А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.
33 А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.
34 Нехай учинить фараон, і нехай призначить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.
35 І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.
36 І буде та їжа на запас для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, і край не буде знищений голодом.
Reginald Arthur (1871-1934). Йосип вияснює сон фараона.
37 І була ця річ добра в очах фараона та в очах усіх його рабів.
38 І сказав фараон своїм рабам: Чи знайдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?
39 І сказав фараон Йосипові: Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.
40 Ти будеш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь народ мій. Тільки троном я буду вищий від тебе.
41 І сказав фараон Йосипові: Дивись, я поставив тебе над усім краєм єгипетським.
42 І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йосипову, і зодягнув його в одежу віссонну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.
Hilaire Pader (1607-1677). Триумф Йосипа.
43 І зробив, що він їздив його другим повозом, і кричали перед обличчям його: Кланяйтеся! І поставив його над усім єгипетським краєм.
44 І сказав фараон Йосипові: Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім.
45 І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.
Owen Jones (1809-1874). Одруження Йосипа в Єгипті.
46 А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.
47 А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.
48 І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім краї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньому.
49 І зібрав Йосип збіжжя дуже багато, як морський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.
Biagio d'Antonio Tucci (1446-1516). Історія Йосипа.
50 А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.
51 І назвав Йосип ім'я перворідному: Манасія, бо Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька.
52 А ймення другому назвав: Єфрем, бо розмножив мене Бог у краї недолі моєї.
53 І скінчилися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.
Сер Ло́уренс А́льма-Таде́ма (1836-1912). Йосип наглядає за заготівлею хліба.
54 І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.
55 Але виголоднів увесь єгипетський край, а народ став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: Ідіть до Йосипа. Що він вам скаже, те робіть.
56 І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.
57 І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.
Bartholomeus Breenbergh (1598-1657). Йосип продає хліб у Єгипті.
42:1 А Яків побачив, що в Єгипті є хліб. І сказав Яків до синів своїх: Пощо ви споглядаєте один на одного?
2 І сказав він: Ось чув я, що в Єгипті є хліб; зійдіть туди, і купіть нам хліба ізвідти, і будемо жити, і не помремо.
3 І зійшли десятеро Йосипових братів купити збіжжя з Єгипту.
4 А Веніямина, Йосипового брата, Яків не послав із братами його, бо сказав: Щоб не спіткало його яке нещастя!
5 І прибули Ізраїлеві сини купити хліба разом з іншими, що приходили, бо був голод у Краї ханаанськім.
6 А Йосип він володар над тим краєм, він продавав хліб усьому народові тієї землі. І прибули Йосипові брати, та й уклонилися йому обличчям до землі.
Abraham Bloemaert (1566-1651). Йосип та його брати в Єгипті.
7 І побачив Йосип братів своїх, і пізнав їх, та не дав пізнати себе. І говорив із ними суворо, і промовив до них: Звідкіля прибули ви? А вони відказали: З ханаанського Краю купити їжі.
8 І пізнав Йосип братів своїх, а вони не впізнали його.
9 І згадав Йосип сни, що про них йому снились були. І сказав він до них: Ви шпигуни! Ви прибули підглянути слабі місця цієї землі.
10 А вони відказали йому: Ні, пане мій, а раби твої прибули купити їжі.
11 Ми всі сини одного чоловіка, ми правдиві. Раби твої не були шпигунами!
12 Він же промовив до них: Ні, бо ви прийшли підглянути слабі місця цієї землі!
13 А вони відказали: Дванадцятеро твоїх рабів брати ми, сини одного чоловіка в ханаанському Краї. А наймолодший тепер із батьком нашим, а одного нема.
Franz Anton Maulbertsch (1724-1796). Йосип та його брати в Єгипті.
14 І промовив їм Йосип: Оце те, що я сказав був до вас, говорячи: Ви шпигуни.
15 Оцим ви будете випробувані: Клянуся життям фараоновим, що ви не вийдете звідси, якщо не прийде сюди наймолодший ваш брат!
16 Пошліть з-поміж себе одного, і нехай візьме вашого брата, а ви будете ув'язнені. І слова ваші будуть піддані пробі, чи правда з вами; а коли ні, клянуся життям фараоновим, що ви шпигуни!
17 І він забрав їх під варту на три дні.
|