23 січня: Буття 46:1-47:31, Матвія 15:1-28,  Псалом 18(19):1-15 (РСП: 19:1-14), Приповісті 4:14-19

Матвія 15:1-28:

Guido Reni (1575-1642). Святий Матвій під натхненням ангола.

15:1 Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

 2 Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.

 3 А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?

 4 Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.

 5 А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,

 6 то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

Ernst Zimmermann (1898-1966) Ісус і фарисеї. 

 7 Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:

 8 Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!

 9 Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...

 10 І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!

 11 Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.

 12 Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?

 13 А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

Пітер Брейгель Старший (близько 1525-1569). Сліпі (1568).

 14 Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...

 15 А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.

 16 А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?

 17 Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

 18 Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.

 19 Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.

 20 Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!

 21 І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.

Annibale Carracci (1560-1609). Ісус і жінка-хананеянка.

 22 І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!

 23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!

 24 А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого... 

Jean Germain Drouais (1763-1788). Ісус, учні та жінка-хананеянка.

 25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!

 26 А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...

 27 Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів. 

Jacopo d'Antonio Negretti (вперше згаданий 1510- помер 1528). Ісус і жінка-хананеянка.

 28 Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.

 Псалом 18(19):1-15 (РСП: 19:1-14):

І.К.Айвазовський (1817-1900). Італійський пейзаж (1859).

19:1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (019-2) Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.

Архип Куїнджі (1842-1910). Місячна ніч на Дніпрі.

2 (019-3) Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,

3 (019-4) без мови й без слів, не чутний їхній голос,

Christian Ernst Bernhard Morgenstern (1805-1867). Романтичний пейзаж (1863)

4 (019-5) та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,
5 (019-6) а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!

Томас Коул (1801-1848). Романтичний пейзаж з руїнами (1832-36).

6 (019-7) Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.

І.К.Айвазовський (1817-1900). Млин на Україні.

7 (019-8) Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.

Hall Groat II (Modern American). Орнаментована Біблія.

8 (019-9) Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.

Вінсент Ван Гог (1853-1890). Натюрмор з Біблією та романом Еміля Золя.

9 (019-10) Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,

Матіас Стом (1500-1552). Жінка при свічці рахує монети.

10 (019-11) дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,

Christian Ernst Bernhard Morgenstern (1805-1867). Надвечірній пейзаж.

11 (019-12) і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.
12 (019-13) А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,

Томас Коул (1801-1848). Покинуте місце (1837).

13 (019-14) і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.
14 (019-15) Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!

Томас Коул (1801-1848). Минуле (1838).

Приповісті 4:14-19:

Пітер Брейгель Старший (1525-1569). Селяни і гпіздо розбійників (1568).

 14 На стежку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих,

 15 покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини,

 16 бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, відійметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткнувся!... 

David Vinckboons (1576-1632 ). Пейзаж з грабунком.

 17 Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу попивають.

Christian Ernst Bernhard Morgenstern (1805-1867). Пейзаж з порогами.

 18 А путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!

Christian Ernst Bernhard Morgenstern (1805-1867). Пейзаж із дорогою.

 19 Дорога ж безбожних як темність: не знають, об що спотикнуться...

Буття 46:1-47:31:

46:1 І вирушив Ізраїль, і все, що його, і прибув до Беер-Шеви, і приніс жертви Богові батька свого Ісака.

Francisco de Zurbarán (1598-1664). Яків.

2 І промовив Бог до Ізраїля в нічному видінні, і сказав: Якове, Якове! А той відказав: Ось я!

 3 І сказав Він: Я Той Бог, Бог батька твого. Не бійся зійти до Єгипту, бо Я вчиню тебе там великим народом.

 4 Я зійду з тобою до Єгипту, і Я також, виводячи, виведу тебе, а Йосип закриє рукою своєю очі твої.

 5 І встав Яків з Беер-Шеви. І повезли Ізраїлеві сини свого батька Якова, і дітей своїх, і жінок своїх возами, що послав фараон, щоб привезти його.

 6 І взяли вони стада свої, і маєток свій, що набули в землі ханаанській, і прибули до Єгипту Яків та ввесь рід його з ним.

 7 Він привів із собою до Єгипту синів своїх, і синів своїх синів з собою, дочок своїх, і дочок синів своїх, і ввесь рід свій.

Гюстав Доре (1832-1883). Яків з родиною переселяється до Єгипту. 

 8 А оце ймення синів Ізраїлевих, що прибули до Єгипту: Яків та сини його: перворідний Яковів Рувим.

 9 І сини Рувимові: Ханох, і Паллу, і Хецрон, і Кармі.

 10 І сини Симеонові: Ємуїл, і Ямін, і Огад, і Яхін, і Цохар, і Саул, син ханаанеянки.

 11 І сини Левієві: Ґершон, Кегат і Мерарі.

 12 І сини Юдині: Ер, і Онан, і Шела, і Перец, і Зерах. І вмер Ер і Онан у ханаанській землі. А сини Перецеві були: Хецрон і Хамул.

 13 І сини Іссахарові: Тола, і Цувва, і Йов, і Шимрон.

 14 І сини Завулонові: Серед, і Елон, і Яхлеїл.

 15 Оце сини Ліїні, що вродила вона Якову в Падані арамейськім, та дочку його Діну. Усіх душ синів його й дочок його тридцять три.

Яків з родиною переселяється до Єгипту. Книжклва ілюстрація.

 16 І сини Ґадові: Ціфйон, і Хаґґі, Шуні, і Ецбон, Ері, і Ароді, і Ар'їлі.

 17 І сини Асирові: Їмна, і Їшва, і Їшві, і Верія, і Сірах, сестра їх. І сини Верії: Хевер і Малкіїл.

 18 Оце сини Зілпи, що Лаван був дав її своїй дочці Лії, а вона вродила їх Якову, шістнадцять душ.

 19 Сини Рахілі, жінки Якова: Йосип і Веніямин.

 20 І вродилися Йосипові в єгипетськім краї Манасія та Єфрем, що їх уродила йому Оснат, дочка Поті-Фера, жерця Ону.

 21 І сини Веніяминові: Бела, і Бехер, і Ашбел, Ґера, і Нааман, Ехі, і Рош, Муппім, і Хуппім, і Ард.

 22 Оце сини Рахілині, що вродилися Якову, усіх душ чотирнадцять.

 23 І сини Данові: Хушім.

 24 І сини Нефталимові: Яхсеїл, і Ґуні, і Єцер, і Шіллем.

 25 Оце сини Білги, що її Лаван дав був своїй дочці Рахілі. І вона породила їх Якову, усіх душ сім.

Яків з родиною переселяється до Єгипту. Книжклва ілюстрація.

 26 Усіх душ, що прийшли з Яковом в Єгипет, що походять із стегон його, окрім жінок синів Якова, усіх душ шістдесят і шість.

 27 А сини Йосипа, що народилися йому в Єгипті, дві душі. Усіх душ дому Якова, що прийшли були до Єгипту, сімдесят.

 28 І послав він перед собою Юду до Йосипа, щоб показував перед ним дорогу до Ґошену. І прибули вони до краю Ґошен.

 29 І запріг Йосип свою колесницю, і вирушив назустріч батькові своєму Ізраїлеві до Ґошену. І він показався йому, і впав йому на шию, та й плакав довго на шиї його...

Owen Jones (1809-1874). Яків зустрічається з Йосипом.

 30 І промовив Ізраїль до Йосипа: Нехай тепер помру я, побачивши обличчя твоє, що ти ще живий!

 31 А Йосип промовив до своїх братів і до дому батька свого: Піду й розкажу фараонові, та й повім йому: Брати мої й дім батька мого, що були в Краї ханаанськім, прибули до мене.

 32 А люди ці пастухи отари, бо були скотарі. І вони припровадили дрібну та велику худобу свою, і все, що їхнє було.

 Salomon de Bray (1597-1664). Йосип зустрічає батька в Єгипті.

 33 І станеться, коли покличе вас фараон і скаже: Яке ваше зайняття?

 34 то ви відкажете: Скотарями були твої раби від молодости своєї аж дотепер, і ми, і батьки наші, щоб ви осіли в країні Ґошен, бо для Єгипту кожен пастух отари огида.

47:1 І прийшов Йосип, і розповів фараонові та й сказав: Мій батько, і брати мої, і їхні отари, і худоба їх, і все їхнє прибули з ханаанського Краю. І ось вони в країні Ґошен.

Франческо Граначчі (1469-1543). Йосип представляє братів фараону.

 2 І взяв він із своїх братів п'ятеро чоловіка, та й поставив їх перед лицем фараоновим.

 3 І сказав фараон до братів його: Яке ваше зайняття? А вони відказали фараонові: Пастухи отари раби твої, і ми, і наші батьки.

 Джеймс Тіссо (1836-1902). Йосип привів братів до фараона.

 4 І сказали вони фараонові: Ми прибули, щоб мешкати в краї цім, нема бо паші для отари, що є в рабів твоїх, бо в ханаанському Краї тяжкий голод. А тепер нехай же осядуть раби твої в країні Ґошен.

 5 І промовив фараон до Йосипа, говорячи: Батько твій та брати твої прибули до тебе.

 6 Єгипетьський край він перед лицем твоїм. У найліпшім місці цього краю осади батька свого та братів своїх, нехай осядуть у країні Ґошен. А коли знаєш, і між ними є здатні люди, то зроби їх зверхниками моєї череди.

 7 І привів Йосип батька свого Якова, та й поставив його перед лицем фараоновим. І Яків поблагословив фараона.

Owen Jones (1809-1874). Яків благословляє фараона.

 8 І промовив фараон до Якова: Скільки днів часу життя твого?

 9 А Яків сказав до фараона: Днів часу мандрівки моєї сто й тридцять літ. Короткі та лихі були дні часу життя мого, і не досягли вони днів часу життя батьків моїх у днях часу мандрівки їхньої.

 10 І Яків поблагословив фараона, та й вийшов від обличчя фараонового.

 11 І осадив Йосип батька свого та братів своїх, і дав їм володіння в єгипетській країні, у найкращім місці цієї землі у країні Рамесес, як наказав був фараон.

 12 І постачав Йосип хліб для батька свого й братів своїх, та для всього дому свого батька відповідно до числа дітей.

 13 А хліба не було в усім тім краї, бо голод став дуже тяжкий. І виснажився єгипетський край та Край ханаанський через той голод.

 14 І зібрав Йосип усе срібло, що знаходилося в єгипетськім краї та в Краї ханаанськім, за поживу, що вони купували. І Йосип вніс те срібло до фараонового дому.

Сер Ло́уренс А́льма-Таде́ма (1836-1912). Йосип наглядає за заготівлею хліба. 

 15 І вичерпалося срібло в краї єгипетськім та в Краї ханаанськім. І прибув увесь Єгипет до Йосипа, говорячи: Дай же нам хліба! Нащо нам умирати перед тобою, тому що вичерпалося срібло?

16 А Йосип сказав: Дайте свою худобу, а я дам вам за худобу вашу, коли вичерпалося срібло.

 17 І вони припровадили худобу свою до Йосипа. І дав їм Йосип хліба за коні, і за отари, і за череди худоби, і за осли. І він того року постачав їм хліб за всю їхню худобу.

 18 І скінчився той рік, і вони прибули до нього другого року, та й сказали йому: Не скажемо неправди перед паном своїм, що вичерпалося срібло, а череди здобутку в нашого пана. Нічого не зосталося перед нашим паном, хібащо наше тіло та наша земля!

Jan van Noordt (1623--1681), Йосип продає зерно в Єгипті.

 19 Нащо ми маємо вмирати на очах твоїх, і ми, і наша земля? Купи нас та нашу землю за хліб, і будемо ми та наша земля рабами фараонові. А ти дай насіння, і будемо жити, і не помремо, а земля не опустіє...

 20 І Йосип купив усю землю єгипетську для фараона, бо єгиптяни спродували кожен поле своє, посилився бо був голод між ними. І стала земля фараоновою.

 21 А народ він перепроваджував його до міст від кінця границі Єгипту й аж до кінця її.

Bartholomeus Breenbergh (1598-1657). Йосип продає хліб у Єгипті.

 22 Тільки землі жерців не купив він, бо для жерців була устава жити на прибутки від фараона. І вони їли свій пай, що давав їм фараон, тому не продали своєї землі.

 23 І сказав Йосип до народу: Оце купив я сьогодні для фараона вас і землю вашу. Ось вам насіння, і засійте землю.

 24 А настануть жнива, то дасте п'яту частину фараонові, а чотири частині будуть вам на насіння для поля й на їжу вам та тим, хто в домах ваших, та на їжу для ваших дітей.

 25 А вони відказали: Ти нас удержав при житті. Нехай же знайдемо милість в очах свого пана, і станемо рабами фараонові.

 26 А Йосип поклав це за постанову на єгипетську землю аж до сьогоднішнього дня: на п'яту частину для фараона. Сама тільки земля жерців не стала фараоновою.

Antonio del Castillo y Saavedra (1616-1668). Слава Йосипа в Єгипті. 

 27 І осів Ізраїль в єгипетськім краї в країні Ґошен, і набули в нім володіння. І вони розродилися й сильно розмножилися.

 28 І жив Яків в єгипетськім краї сімнадцять літ. І були дні Якова, літа життя його, сто літ і сорок і сім літ.

 29 І наблизилися дні Ізраїля до смерти. І кликнув він до сина свого до Йосипа, та й промовив йому: Коли знайшов я милість в очах твоїх, поклади руку свою під стегно моє, і вчини зо мною милість та правду: Не поховай мене в Єгипті!

 30 І ляжу я з батьками своїми, і ти винесеш мене з Єгипту, і поховаєш мене в їхньому гробі. А той відказав: Я вчиню за словом твоїм.

 31 А Яків сказав: Присягни ж мені! І він присягнув йому. І вклонився Ізраїль на зголов'я постелі.