Біблія за рік на сьогодні |
||||
|
||||
|
||||
24 січня: Буття 48:1-49:33, Матвія 15:29-16:12, Псалом 19(20):1-10 (РСП: 20:1-9), Приповісті 4:20-27 Матвія 15:29-16:12: Ель Греко (1541-1614). Євангеліст Матвій. 29 І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там. 30 І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх. Джеймс Тіссо (1836-1902). Хворі очікують, поки Христос пройде повз них. 31 А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого! 32 А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі. Joachim Patinir (c.1480-1524). Нагодування натовпу хлібом та рибою. 33 А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу? 34 А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок. 35 І Він ізвелів на землі посідати народові. Джеймс Тіссо (1836-1902). Нагодування п'яти тисяч. 36 І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові. 37 І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних... Bernardo Strozzi (1581-1644). Нагодування натовпу хлібом та рибою. 38 Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей. 39 І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської. 16:1 І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробовуючи, просили Його показати ознаку їм із неба. Ernst Zimmermann (1898-1966) Ісус і фарисеї. 2 А Він відповів і промовив до них: Ви звечора кажете: Буде погода, червоніє бо небо. 3 А ранком: Сьогодні негода, червоніє бо небо похмуре. Розпізнати небесне обличчя ви вмієте, ознак часу ж не можете! 4 Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони. І, їх полишивши, Він відійшов. 5 А учні Його, перейшовши на той бік, забули взяти хліба. Carl Wilhelm Friedrich Oesterley (1805-1891). Ісус з учнями. 6 Ісус же промовив до них: Стережіться уважливо фарисейської та саддукейської розчини! 7 Вони ж міркували собі й говорили: Ми ж хлібів не взяли. 8 А Ісус, знавши те, запитав: Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібів не взяли? 9 Чи ж ви ще не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, і скільки кошів ви зібрали? Giovanni Lanfranco (1620-1623). Нагодування натовпу хлібом та рибою. 10 Ані про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви назбирали? 11 Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но розчини фарисейської та саддукейської! 12 Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм розчини хлібної, але фарисейської та саддукейської науки.
Псалом 19(20):1-10 (РСП: 20:1-9): Ілля Рєпін (1844-1930). Йов та його друзі (1869). 20:1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (020-2) В день недолі озветься до тебе Господь, ім'я Бога Якового зробить сильним тебе! Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Цар Давид грає на арфі. 2 (020-3) Він пошле тобі поміч із святині, і з Сіону тебе підіпре! Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Жертвоприношення Старого Заповіту. 3 (020-4) Усі жертви твої пам'ятати Він буде, і буде вважати твоє цілопалення ситим. Села. Франциско де Сурбаран (1598-1664). Агнець Божий. 4 (020-5) Він дасть тобі, як твоє серце бажає, і виповнить цілий твій задум! 5 (020-6) Ми будем радіти спасінням Твоїм, і підіймемо прапор в ім'я Бога нашого, нехай Господь виконає всі прохання твої! Alonso López de Herrera (1579-1648). Воскресіння Христа. 6 (020-7) Тепер я пізнав, що спасає Господь помазанця Свого, дає йому відповідь з неба святого Свого могутніми чинами помічної правиці Своєї. Васілій Вєрещагін (1842-1904). Багач у своїй повозці. Індія. Делі.. 7 (020-8) Одні колесницями хваляться, а інші кіньми, а ми будем хвалитись ім'ям Господа, нашого Бога: Васілій Вєрещагін (1842-1904). Королівський слон. Індія. Делі. 8 (020-9) вони похилились і впали, а ми стоїмо та ростемо на силах! Карл Генріх Блох (1834-1890). Примиритель. 9 (020-10) Господи, спаси! Хай озветься нам Цар у день нашого кликання!
Приповісті 4:20-27: "Навчай своїх дітей..." (книжкова ілюстрація початок ХХ ст.). 20 Мій сину, прислухуйся до моїх слів, до речей моїх ухо своє нахили! 21 Нехай не відійдуть вони від очей твоїх, бережи їх в середині серця свого! 22 Бо життя вони тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування. 23 Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя. "Шануй батька та матір..." (книжкова ілюстрація початок ХХ ст.). 24 Відкинь ти від себе лукавство уст, віддали ти від себе крутійство губ. 25 Нехай дивляться очі твої уперед, а повіки твої нехай перед тобою простують. 26 Стежку ніг своїх вирівняй, і стануть міцні всі дороги твої: 27 не вступайся ні вправо, ні вліво, усунь свою ногу від зла!
Буття 48:1-49:33: 48:1 І сталося по тих випадках, і сказано було Йосипові: Ось батько твій хворіє. І він узяв із собою обох своїх синів, Манасію та Єфрема. 2 І промовив він до Якова й сказав: Ось до тебе прийшов твій син Йосип! І зміцнився Ізраїль, та й сів на постелі. 3 І сказав Яків до Йосипа: Бог Всемогутній явився був мені в Лузі в землі ханаанській, і поблагословив мене. Owen Jones (1809-1874). Яків благословляє синів Йосипа. 4 І сказав Він до мене: Ось Я розплоджу тебе й розмножу тебе, і вчиню тебе громадою народів. А цю землю Я дам нащадкам твоїм по тобі володінням навіки. 5 А тепер два сини твої, уроджені тобі в єгипетськім краї до прибуття мого до тебе до Єгипту, вони мої! Єфрем і Манасія, як Рувим і Симеон, будуть мої. 6 А нащадки твої, що породиш по них, вони будуть твої. Вони будуть зватися на ймення своїх братів у наслідді своїм. 7 А я, коли я прийшов був з Падану, померла мені Рахіль у Краї ханаанськім на дорозі, коли була ще ківра землі, щоб прийти до Ефрати. І я поховав був її там, на дорозі до Ефрати, це Віфлеєм. 8 А Ізраїль побачив синів Йосипових та й сказав : Хто вони? Рембранд (1606-1669). Яків благословляє синів Йосипа. 9 І сказав Йосип до батька свого: Вони мої сини, що Бог дав мені тут. А той відказав: Візьми ж їх до мене, і я їх поблагословлю. 10 А очі Ізраїлеві стали тяжкі від старости, він не міг дивитися. І Йосип підвів їх до нього, а той поцілував їх і пригорнув їх. 11 І сказав Ізраїль до Йосипа: Не сподівався я побачити обличчя твого, а ось Бог дав мені побачити й насіння твоє. 12 І Йосип відвів їх від колін його, та й упав на обличчя своє до землі. 13 І Йосип узяв їх обох, Єфрема своєю правицею від лівиці Ізраїля, а Манасію своєю лівицею від правиці Ізраїля, та й до нього підвів. Benjamin West (1738-1820). Яків благословляє синів Йосипа. 14 І простяг Ізраїль правицю свою та й поклав на голову Єфрема, а він молодший, а лівицю свою на голову Манасії. Він схрестив свої руки, хоч Манасія перворідний. 15 І він поблагословив Йосипа, та й промовив: Бог, що перед обличчям Його ходили батьки мої Авраам та Ісак, що пасе мене, відколи існую аж до цього дня, 16 Ангол, що рятує мене від усього лихого, нехай поблагословить цих юнаків, і нехай буде зване в них ім'я моє й ім'я батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі. 17 А Йосип побачив, що батько його кладе правицю свою на голову Єфремову, і було це не до вподоби йому. І він підпер руку батька свого, щоб зняти її з-над голови Єфрема на голову Манасіїну. 18 І сказав Йосип до батька свого: Не так, батьку мій, бо оцей перворідний, поклади правицю свою на його голову! Jan Victors (1619-1679). Яків благословляє синів Йосипа. 19 А батько його не хотів, і сказав: Знаю, мій сину, знаю! І він буде народом, і він буде великий, але його менший брат буде більший від нього, а потомство його стане повнею народів. 20 І він поблагословив їх того дня, кажучи: Тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: Нехай Бог учинить тебе як Єфрема і як Манасію! І поставив Єфрема перед Манасією. Франче́ско А́йец (1791-1882). Єфрем, син Йосипа. 21 І сказав Ізраїль до Йосипа: Ось я вмираю... А Бог буде з вами, і поверне вас до Краю ваших батьків! 22 А я тобі дав понад братів твоїх одну частку, яку я взяв був з руки амореянина своїм мечем та луком своїм. 49:1 І покликав Яків усіх синів своїх та й промовив: Зберіться, а я сповіщу вам, що вас спіткає наприкінці днів. Гаррі Андерсен (1906-1996). Яків благословляє синів. 2 Зійдіться та слухайте ви, сини Якова, і прислухайтеся до Ізраїля, вашого батька! 3 Рувиме, ти мій перворідний, моя міць і початок ти сили моєї, верх величности й верх ти могутности! 4 Ти пінився був, як вода, та не втримаєшся, бо ти увійшов був на ложе свойого отця, і збезчестив його, на постелю мою ти піднявся! 5 Симеон і Левій то брати, їхня зброя знаряддя насильства. Jacob de Gheyn II (c.1565- 1629). Симеон. 15 І побачив він спокій, що добрий, та землю, що стала приємна, і він нахилив свої плечі, щоб нести, і став працювать на податок. 6 Хай до їхньої змови не входить душа моя, і нехай не прилучиться слава моя до їх зборів, бо вони в своїм гніві людину забили, а в своїй самоволі вола копит позбавили... 7 Проклятий гнів їхній, бо сильний, та їхня лютість, тяжка бо вона! Поділю їх я в Якові, і їх розпорошу в Ізраїлі! 8 О Юдо, похвалять тебе твої браття! Рука твоя на шиї твоїх ворогів, сини батька твого тобі вклоняться. Otto Pilny (1866-1936). Пара левів. 9 Юда лев молодий! Ти, мій сину, вертаєшся з здобичі: прихиливсь він, поклався як лев й як левиця, зведе хто його? 10 Не відійметься берло від Юди, ані з його стегон законодавець, аж прийде Примиритель, що Йому буде послух народів. An image of Judah from the Phillip Medhurst Collection of Bible Illustration 11 Він прив'язує до винограду свого молодого осла, а до вибраної виноградини сина ослиці своєї. Він одежу свою буде прати в вині, а шату свою в виноградній крові! 12 Від вина він зробивсь мутноокий, а від молока білозубий. 13 Завулон буде мешкать над берегом морським, над берегом тим, де стають кораблі, а границя його до Сидону. 14 Іссахар то костистий осел, що лежить між кошарами. Jacob de Gheyn II (c.1565- 1629). Іссахар. 15 І побачив він спокій, що добрий, та землю, що стала приємна, і він нахилив свої плечі, щоб нести, і став працювать на податок. 16 Дан буде судить свій народ, як один із Ізраїльських родів. Змія. Китайське мистецтво. 17 Дан буде вужем при дорозі, змією отруйливою при шляху, що п'яти коневі кусає, і його верхівець позад себе впаде. 18 Спасіння від Тебе чекаю, о Господи! Jacob de Gheyn II (c.1565- 1629). Ґад. 19 Ґад на нього юрба нападатиме, та він нападе на їх п'яти. Jacob de Gheyn II (c.1565- 1629). Асир. 20 Асир його хліб буде ситий, і він буде давати присмаки царські. Jacob de Gheyn II (c.1565- 1629). Нефталим. 21 Нефталим вільна ланя, він прекрасні слова видає. 22 Йосип вітка родюча, вітка родючая над джерелом, її віття по муру спинається. 23 І огірчили його та з луку стріляли, і зненавиділи були стрільці його. 24 Та зостався міцним його лук, і стали пружні рамена його рук, від рук Сильного Якового, звідти Пастир, Твердиня синів Ізраїлевих. Jacob de Gheyn II (c.1565- 1629). Юда. 25 Проси ти від Бога, свойого Отця, і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього і Він благословить тебе благословенням небес, що на висоті, благословенням безодні, що долі лежить, благословеннями перс та утроби. 26 Благословення батька твого стали сильніші від благословення батьків моїх, аж до пожаданих висот віковічних. Нехай вони будуть на голову Йосипову, на маківку вибраного з-поміж братів своїх! 27 Веніямин хижий вовк: вранці їсть він ловитву, а на вечір розділює здобич. David Stribbling. Три вовка. 28 Оце всі дванадцять племен Ізраїлевих, і те, що говорив їм батько їх. І він поблагословив їх, кожного за благословенням його поблагословив їх. 29 І він наказав їм, і промовив до них: Я прилучаюся до своєї рідні... Поховайте мене при батьках моїх у печері, що на полі Ефрона хіттеянина, 30 у тій печері, що на полі Махпели, що навпроти Мамре в ханаанській землі, яке поле купив був Авраам від Ефрона хіттеянина на володіння для гробу. Gerard Hoet (1648-1733) and others.Jacob Blesses His Sons (illustration from the 1728 Figures de la Bible) 31 Там поховано Авраама й жінку його Сарру, там поховали Ісака та його жінку Ревеку, і там поховав я Лію. 32 Поле й печера, що на нім, то добуток від синів Хета. 33 І закінчив Яків заповіта синам своїм, і втягнув свої ноги до ліжка, та й спочив. І він прилучився до своєї рідні.
|