7 квітня: Повторення Закону 31:1-32:27, Лука 12:8-34, Псалом 77(78):32-55 (РСП, NIV: 78:32-55), Приповісті 12:21-23

Лука 12:8-34:

Ary Scheffer (1795-1858). Ісус плаче за Єрусалимом.

 8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.

 9 Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.

Лукас Кранах Старший (1472-1553). Останній Суд.

 10 І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому проститься; а хто зневажатиме Духа Святого, не проститься.

 11 А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити,

 12 Дух бо Святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!

 13 І озвався до Нього один із народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною.

Китайське зображення Ісуса і багатого юнака (Beijing, 1879)

 14 А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника?

 15 І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.

 16 І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була.

 17 І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?

Притча про нерозумного багатія. Книжкова ілюстрація.

 18 І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.

 19 І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!

 20 Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...

 21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.

Гюстав Доре (1832-1883). Ісус проповідує Нагірну проповідь.

 22 І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.

 23 Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.

 24 Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!

Frans Snyders (1579-1657). Концерт птахів (1630). 

 25 Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?

 26 Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?

Клод Моне (1840-1926). Водяні лілеї.

 27 Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!

 28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!

 29 І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.

 Лі Сяомін. Китайська лілія.

 30 Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.

 31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!

 32 Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.

Rosa Bonheur (1822-1899). Отара з пастирем на високогірному пасовиську.

 33 Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить.

 34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!

Псалом 77(78):32-55 (РСП, NIV: 78:32-55):

Cosimo Rosseli (1439-1510). Дарування Заповідей та поклоніння Золотому Тельцю.

 32 Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,

 33 і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.

Сандро Ботічеллі (1445-1510). Покарання синів Кореївих, Датана та Авірона.

 34 Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,

 35 і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель. 

 36 і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,

 37 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...

Сандро Ботічеллі (1445-1510). Покликання Мойсея.

 38 Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,

 39 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!

 40 Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!

 41 і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,

 42 вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,

 43 як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,

 44 і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили... 

Ян Симеон ПІнас (1583 чи 1584 — 1631). Мойсеій та Аарон перетворюють води Нида в кров. 

 45 Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.

 46 А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.

 47 Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.

 48 і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.

 49 Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.

 50 Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.

 51 і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.

Lawrence Alma-Tadema (1836-1912). Смерть первоодженного в домі фараона. 

 52 і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.

 53 і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.

 54 і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.

Jean-Léon Gérôme (1824-1904). Мойсей на Синаї. 

 55 і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.

Приповісті 12:21-23:

Jacob de Backer (1507-1575). Заздрість.

 21 Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом.

Сандро Ботічеллі (1445-1510). Наклеп.

 22 Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба.

Франчабиджо (1482-1525). Портрет молодого чоловіка.

 23 Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує.

Повторення Закону 31:1-32:27:

Смерть Мойсея. (Літографія компанії Провіденс, 1907)

31:1 І пішов Мойсей, і промовляв до всього Ізраїля оці слова,

 2 та й сказав їм: Я сьогодні віку ста й двадцяти літ. Не можу вже виходити та входити, і Господь сказав мені: Не перейдеш ти цього Йордану.

 3 Господь, Бог твій, Він піде перед тобою, Він вигубить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. Ісус перейде перед тобою, як говорив був Господь.

 4 І зробить їм Господь, як зробив був Сигонові та Оґові, аморейським царям та їхньому краєві, яких вигубив Він.

 5 І дасть їх Господь перед вас, а ви зробите їм згідно з усією заповіддю, що я вам наказав був.

 6 Будьте сильні та відважні, не бійтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той хто ходить з тобою, не опустить Він тебе й не покине тебе.

 7 І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на очах усього Ізраїля: Будь сильний та відважний, бо ти ввійдеш з цим народом до того Краю, якого Господь заприсягнув їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спадок.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус Навин перед Мойсеєм.

 8 А Господь, Він Той, що піде перед тобою, не опустить тебе й не покине тебе, не бійся й не лякайся.

 9 І написав Мойсей цього Закона, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковчега Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старших.

 10 І наказав їм Мойсей, говорячи: У кінці семи літ, окресленого часу року відпущення, у свято Кучок,

 11 коли прийде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Закона перед усім Ізраїлем до їхніх ушей.

 12 Збери той народ, чоловіків, і жінок, і дітей, і приходька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і додержували виконувати всі слова цього Закону.

 13 А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви житимете на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.

Мартін де Вос (1532(1532). Мойсей приносить другі скрижалі.

 14 І сказав Господь до Мойсея: Оце наблизилися дні твої до смерти. Поклич Ісуса, і станьте в скинії заповіту, а Я йому накажу. І пішов Мойсей та Ісус, і стали в скинії заповіту.

 15 І появився Господь у скинії в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля скинійного входу.

 16 І сказав Господь до Мойсея: Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей народ устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Краю, куди він увіходить, щоб бути в середині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним.

 17 І того дня запалиться Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і знайдуть його численні нещастя та утиски. І скаже він того дня: Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?

 18 А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо звернувся до інших богів.

Лука Сіньореллі (1445-1523). Заповіт та смерть Мойсея (Капелла Сістіна, Ватікан).

 19 А тепер запишіть собі оцю пісню, і навчи її Ізраїлевих синів. Вклади її в їхні уста, щоб була мені ця пісня за свідка на Ізраїлевих синів.

 20 Коли Я введу його до тієї землі, яку присягнув його батькам, що тече молоком та медом, і він буде їсти й насититься, і потовстіє, і звернеться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене кинуть з образою, і зламає він заповіта Мого,

 21 то станеться, коли знайдуть його численні нещастя та утиски, що пісня ця стане проти нього за свідка, бо вона не забудеться з уст насіння його. Бо Я знаю наставлення серця його, що він чинить сьогодні, перше ніж введу його до того Краю, що Я присягнув.

 22 І написав Мойсей ту пісню того дня, і навчив її Ізраїлевих синів.

 23 І наказав він Ісусові, Навиновому синові, та й сказав: Будь сильний та відважний, бо ти впровадиш Ізраїлевих синів до того Краю, що Я присягнув їм, а Я буду з тобою.

 24 І сталося, як Мойсей скінчив писати слова цього Закону до книги аж до кінця їх,

 25 то Мойсей наказав Левитам, що носять ковчега Господнього заповіту, говорячи:

Сувій Тори.

 26 Візьміть книгу цього Закону, і покладіть її збоку ковчега заповіту Господа, Бога вашого, і вона буде там на тебе за свідка.

 27 Бо я знаю неслухняність твою та тверду твою шию. Бо ще сьогодні, коли я живу з вами, ви були неслухняні Господеві, а тим більш будете по смерті моїй!

 28 Зберіть до мене всіх старших ваших племен та урядників ваших, а я буду промовляти до їхніх ушей ці слова, і покличу небо й землю на свідчення проти них.

 29 Бо я знаю, що по смерті моїй, псуючися, зіпсуєтеся ви, і відхилитесь з тієї дороги, яку я наказав вам, і в кінці днів спіткає вас нещастя, коли будете робити зло в Господніх очах, щоб гнівити Його чином своїх рук.

 30 І промовляв Мойсей до ушей всієї Ізраїлевої громади слова оцієї пісні аж до закінчення їх:

Фьодор Зав'ялов (1810-1856). Передсмертний заповіт Мойсея.

32:1 Слухай, небо, а я говоритиму, і хай почує земля мову уст моїх!

 2 Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса, моя мова, як краплі дощу на траву, та як злива на зелень.

 3 Як буду я кликати Ймення Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!

 4 Він Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він.

 5 Зіпсулись вони, не Його то сини, покоління невірне й покручене.

 6 Чи тим віддасте Господеві, народе нікчемний й немудрий? Чи ж не Він Батько твій, твій Творець? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.

Мікельанджело Буанаротті (1475-1564). Створення Адама (1509-1510, Ватікан).

 7 Пам'ятай про дні давні, розважайте про роки усіх поколінь, запитай свого батька, і покаже тобі твоїх тих старших, а вони тобі скажуть.

 8 Як Всевишній народам спадок давав, коли Він розділяв синів людських, Він поставив границі народам за числом Ізраїлевих синів.

 9 Бо частка Господня народ Його, Яків відміряний уділ спадщини Його.

 10 Знайшов Він його на пустинній землі та в степу завивання пустельних гієн, та й його оточив, уважав Він за ним, зберігав Він його, як зіницю оту свого ока.

 11 Як гніздо своє будить орел, як ширяє він понад своїми малятами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на рамені крилатім своїм,

 12 так Господь Сам провадив його, а бога чужого при нім не було.

Мойсей з Десятьма Заповідями. Книжклва ілюстрація.

 13 Він його садовив на висотах землі, і він їв польові врожаї, Він медом із скелі його годував, і оливою з скельного кременя,

 14 маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібної, разом із лоєм ягнят та баранів з Башану й козлів, разом з такою пшеницею, як лій на нирках, і кров виноградної ягоди пив ти вином.

 15 І потовстів Єшурун та й брикатися став. І ти потовстів, погрубів, став гладкий. І покинув він Бога, що його створив, і Скелю спасіння свого злегковажив.

 16 Чужими богами Його роздражнили, Його розгнівили своїми гидотами.

 17 Вони демонам жертви складали, не Богу, складали богам, що не відали їх, новим, що недавно прийшли, не лякалися їх батьки ваші!

 18 Забуваєш ти Скелю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.

 19 І побачив Господь, та й зненавидів їх, через гнів на синів Своїх і на дочок Своїх,

 20 та й сказав: Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кінець, бо вони покоління розбещене, діти, що в них нема віри.

Нікола Пуссен (1594-1665). Зруйнування храму в Єрусалимі римлянами.

 21 Роздражнили Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгнівили своїми марнотами, тому роздражню Я їх тим, хто не народ, нерозумним народом розгніваю їх.

 22 Бо був загорівся огонь Мого гніву, і палився він аж до шеолу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підвалини гір.

 23 Я на них нагромаджу нещастя, зуживу Свої стріли на них.

 24 Будуть виснажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та заразою лютою, і зуба звірини нашлю Я на них, з отрутою плазунів по землі.

 25 Надворі забиватиме меч, а в кімнатах страхіття, як юнака, так і дівчину, грудне немовля з чоловіком посивілим.

David Roberts (1796-1864). Зруйнування Єрусалиму.

 26 Я сказав: Повигублюю їх, відірву від людей їхню пам'ять,

 27 та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб противники їх не згордилися, щоб вони не сказали: Піднеслася наша рука, і не Господь учинив усе це.