2 вересня: Еклезіяст 1:1-3:22, 2Коринтян 6:1-13, Псалом 45(46):1-12 (РСП, NIV: 46:1-11), Приповісті 22:15
2Коринтян 6:1-13:
Лукас Кранах Молодший (1515-1586). Робітники у винограднику (фрагмент).
6:1 А ми, як співробітники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не брали надармо.
2 Бо каже: Приємного часу почув Я тебе, і поміг Я тобі в день спасіння! Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!
3 Ні в чому ніякого спотикання не робимо, щоб служіння було бездоганне,
4 а в усьому себе виявляємо, як служителів Божих, у великім терпінні, у скорботах, у бідах, у тіснотах,
5 у вдарах, у в'язницях, у розрухах, у працях, у недосипаннях, у постах,
Рембрандт ван Рейн (1606-1669). Святий Павло пише лист.
6 у чистості, у розумі, у лагідності, у добрості, у Дусі Святім, у нелицемірній любові,
7 у слові істини, у силі Божій, зо зброєю правди в правиці й лівиці,
8 через славу й безчестя, через ганьбу й хвалу, як обманці, але ми правдиві;
9 як незнані, та познані, як умираючі, та ось ми живі; як карані, та не забиті;
10 як сумні, але завжди веселі; як убогі, але багатьох ми збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.
11 Уста наші відкрились до вас, коринтяни, серце наше розширене!
Рафаель Санті (1483-1520). Павло проповідує в Афінах в ареопазі.
12 У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях!
13 Такою ж відплатою говорю, немов дітям розширені будьте й ви!
Псалом 45(46):1-12 (РСП, NIV: 46:1-11):
46:1 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. На спів „Аламот". Пісня. (046-2) Бог для нас охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються,
Julius Veit Hans Schnorr von Carolsfeld (1794-1872). Бог-Творець.
2 (046-3) тому не лякаємось ми, як трясеться земля, і коли гори зсуваються в серце морів!
3 (046-4) Шумлять і киплять Його води, через велич Його тремтять гори. Села.
4 (046-5) Річка, відноги її веселять місто Боже, найсвятіше із місць пробування Всевишнього.
5 (046-6) Бог серед нього, нехай не хитається, Бог поможе йому, коли ранок настане.
Альберт Бірштадт (1830-1902). Світло у лісі.
6 (046-7) Шуміли народи, хиталися царства, а Він голос подав Свій і земля розпливлася.
7 (046-8) З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів. Села.
8 (046-9) ідіть, оглядайте Господні діла, які руйнування вчинив на землі!
9 (046-10) Аж до краю землі припиняє Він війни, ламає Він лука й торощить списа, палить огнем колесниці!
Альберт Бірштадт (1830-1902). Весна в Каліфорнії.
10 (046-11) Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесусь між народами, піднесусь на землі!
11 (046-12) З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів! Села.
Приповісті 22:15:
Albrecht Samuel Anker (1831-1910). Вихователь у класі.
15 До юнакового серця глупота прив'язана, та різка картання віддалить від нього її.
Charles Frederic Ulrich (1858-1908). Діти в шкільному класі.
Еклезіяст 1:1-3:22:
Гюстав Доре (1832-1883). Цар Соломон.
1:1 Книга Проповідника, сина Давидового, царя в Єрусалимі.
2 Наймарніша марнота, сказав Проповідник, наймарніша марнота, марнота усе!
3 Яка користь людині в усім її труді, який вона робить під сонцем?
Antonio de Pereda (c.1611-1678). Суєта суєт.
4 Покоління відходить, й покоління приходить, а земля віковічно стоїть!
5 І сонечко сходить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого, де сходить воно.
Іван Айвазовський (1817-1900). Вид на Костянтинопіль зранку.
6 Віє вітер на південь, і на північ вертається, крутиться, крутиться він та й іде, і на круг свій вертається вітер...
7 Всі потоки до моря пливуть, але море воно не наповнюється: до місця, ізвідки пливуть, ті потоки вони повертаються, щоб знову плисти!
Іван Айвазовський (1817-1900). Вид на Костянтинопіль при місячному сяйві.
8 Повні труду всі речі, людина сказати всього не потрапить! Не насититься баченням око, і не наповниться слуханням ухо...
9 Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!...
Arnold Böcklin (1827-1901). Автопортрет.
10 Буває таке, що про нього говорять: Дивись, це нове! Та воно вже було від віків, що були перед нами!
11 Нема згадки про перше, а також про наступне, що буде, про них згадки не буде між тими, що будуть потому...
Simeon Solomon (1840–1905). Цар соломон (фрагмент)
12 Я, Проповідник, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.
13 І поклав я на серце своє, щоб шукати й досліджувати мудрістю все, що робилось під небом. Це праця тяжка, яку дав Бог для людських синів, щоб мозолитись нею.
Едвард Джон Пойнтер (1836-1919). Праця євреїв у Єгипті.
14 Я бачив усі справи, що чинились під сонцем: й ось усе це марнота та ловлення вітру!...
15 Покривленого не направиш, а неіснуючого не полічиш!
Ісаак Львович Аскназій (1856-1902). "Наймарніша марнота усе"
16 Говорив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до мене над Єрусалимом були. І бачило серце моє всяку мудрість і знання.
Francesco Cittadini (1616–1681). Суєта суєт.
17 І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безумство й глупоту, і збагнув я, що й це все то ловлення вітру!...
18 Бо при многості мудрости множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує й біль!...
Antonio de Pereda (c.1611-1678). Суєта суєт.
2:1 Сказав був я в серці своєму: Іди но, хай випробую тебе радістю, і придивись до добра, та й воно ось марнота...
2 На сміх я сказав: Нерозумний, а на радість: Що робить вона?
Jacob Jordaens (1593-1678). Цар-Горох.
3 Задумав я в серці своєму вином оживляти своє тіло, і провадити мудрістю серце своє, і що буду держатись глупоти, аж поки побачу, що ж добре для людських синів, що робили б під небом за короткого часу свого життя.
Карл Брюллов (1799-1852). Дівчина, яка збирає виноград.
4 Поробив я великі діла: поставив для себе доми, задля себе садив виноградники,
5 запровадив для себе садки та гаї, і понасаджував в них усіляких дерев овочевих.
Arnold Böcklin (1827-1901). Острів життя та насолоди.
6 Наробив я для себе ставів, щоб поливати із них ліс дерев, що виростали.
7 Набував я для себе рабів та невільниць, були в мене й домівники. А худоби великої та худоби дрібної було в мене більше, ніж у всіх, що в Єрусалимі до мене були!
Jean-Léon Gérôme (1824-1904). На терасі гарему.
8 Назбирав я собі також срібла та золота, і скарбів царів та провінцій, завів я собі співаків та співачок, і всякі приємнощі людських синів, жінок наложниць.
Otto Pilny (1866-1936). Одаліска у пустелі.
9 І звеличувавсь я усе більше та більше, над усіх, що в Єрусалимі до мене були, моя мудрість стояла також при мені.
Otto Pilny (1866-1936). Бедуїнська танцівниця.
10 І всього, чого очі мої пожадали, я їм не відмовлював: я не стримував серця свого від жодної втіхи, бо тішилось серце моє від усякого труду мого, і це була частка моя від усякого труду свого!
11 Та коли я звернувся до всіх своїх чинів, що їх поробили були мої руки, і до труду, що я потрудився був, роблячи, й ось усе це марнота та ловлення вітру, і немає під сонцем нічого корисного!...
Evert Collier (1640-1707). Натюрморт "Суєта".
12 І звернувся я, щоб бачити мудрість, і безум, і дурощі. Бо що зробить людина, що прийде вона по царі? Тільки те, що вона вже зробила!
13 І я побачив, що є перевага у мудрости над глупотою, як є перевага у світла над темрявою:
14 у мудрого очі його в голові його, а безглуздий у темряві ходить; та теж я пізнав, що доля одна всім їм трапиться!
Jan Sanders van Hemessen (c.1500-c.1566). Пам'ятай про смерть.
15 І промовив я в серці своєму: Коли доля, яка нерозумному трапиться, трапиться також мені, то нащо тоді я мудрішим ставав? І я говорив був у серці своїм, що марнота й оце...
16 Не лишається пам'яти про мудрого, як і про нерозумного, на вічні віки, в днях наступних зовсім все забудеться, і мудрий вмирає так само, як і нерозумний...
Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Суд царя Соломона.
17 І життя я зненавидів, бо противний мені кожен чин, що під сонцем він чиниться, бо все це марнота та ловлення вітру!...
18 І зненавидів я ввесь свій труд, що під сонцем трудився я був, бо його позоставлю людині, що буде вона по мені,
Hans Holbein the Younger (c.1497-1543). Цар Реховаам, син Соломона.
19 а хто знає, чи мудрий той буде чи нерозумний, хто запанує над цілим трудом моїм, над яким я трудився й змудрів був під сонцем? Це марнота також...
20 І я обернувся чинити, щоб серце моє прийшло в розпач від усього труда, що чинив я під сонцем...
Мапа поділу Соломонового царства після його смерті при Реховоамі на Юдею та Ізраїль.
21 Бо буває людина, що трудиться з мудрістю, зо знанням та із хистом, та все полишає на долю людині, яка не трудилася в тому: Марнота й оце й зло велике!
Фьодор Бронніков (1827-1902). Грабунок майна.
22 Та й що має людина зо всього свойого труда та із клопоту серця свого, що під сонцем працює вона?
23 Бо всі дні її муки, а смуток робота її, і навіть вночі її серце спокою не знає, теж марнота й оце!...
Клод Віньон (1593-1670). Бенкетна сцена.
24 Нема ліпшого земній людині над те, щоб їсти та пити, і щоб душа її бачила добре із труду свого. Та й оце все, я бачив, воно з руки Бога!
25 Бо хто буде їсти, і хто споживати спроможе без Нього?
Дієго Родрігес де Си́льва-і-Вела́скес (1599-1660). Стара жінка, яка готує яєшню.
26 Бо людині, що перед лицем Його добра, дає Він премудрість, і пізнання, і радість; а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й громадити, щоб пізніше віддати тому, хто добрий перед Божим лицем. Марнота і це все та ловлення вітру!...
Сальвадор Далі (1904-1989). Постійність пам'яті.
3:1 Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом:
Charles Frederic Ulrich (1858-1908). Серед переселенців в "Обіцяний край".
2 час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,
Albrecht Samuel Anker (1831-1910). Похорон.
3 час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,
Ілля Рєпін (1844-1930). Іван Грозний вбиває свого сина.
4 час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,
Ілля Рєпін (1844-1930). Запорожці пишуть листа турецькому султану.
5 час розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,
6 час шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,
7 час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,
Микола Пимоненко (1862-1912). Українська ніч.
8 час кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!
Микола Пимоненко (1862-1912). В похід.
9 Яка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?
10 Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,
11 усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...
Ford Madox Brown (1821-1893). Труд.
12 Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.
13 І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!
Карл Генріх Блох (1834-1890). У римській остерії.
14 Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!
15 Що є, то було вже воно, і що статися має було вже, бо минуле відновлює Бог!
Cima da Conegliano (1459 чи 1460-1517 чи 1518). Бог-Отець.
16 І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...
17 Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.
Мікельанджело Буанаротті (1475-1564). Страшний суд (фрагмент)
18 Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,
19 бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...
Филипп де Шампань (1602-1674). Натюрморт з черепом.
20 Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...
21 Хто те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?
22 І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...
Франс Халс (1582/1583-1666). Портрет кавалера.
|