Біблія за рік на сьогодні |
||||
|
||||
|
||||
9 січня: Буття 20:1-22:24, Матвія 7:15-29, Псалом 9:1-13 (РСП: 9:1-12), Приповісті 2:16-22 Матвія 7:15-29: Карл Генріх Блох (1834-1900). Нагірна Проповідь. 15 Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині хижі вовки. 16 По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи із будяків? 17 Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі. 18 Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити. Eugène Burnand (1850-1921). Нагірна Проповідь. 19 Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається. 20 Ото ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх! 21 Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. Claude Lorrain (c.1600-1682). Нагірна Проповідь. 22 Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили? 23 І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня! Claude Lorrain (c.1600-1682). Нагірна Проповідь. 24 Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені. 25 І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований. 26 А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску. 27 І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його! Козімо Росселі (1439-1507) і П'єтро ді Козімо (1462-1521). Нагірна Проповідь із зціленням прокаженого (сикстинська капелла). 28 І ото, як Ісус закінчив ці слова, то народ дивувався з науки Його. 29 Бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники їхні.
Псалом 9:1-13 (РСП, NIV: 9:1-12): Julius Schnorr von Carolsfeld (1794-1872). Скорбота Давида за помираючим сином. 1 Для дириґетна хору. На спів: „На смерть сина". Псалом Давидів. (09-2) Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої! 2 (09-3) Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній! 3 (09-4) Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм! Julius Schnorr von Carolsfeld (1794-1872). Бог-Творець. 4 (09-5) Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний! 5 (09-6) Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім'я їхнє Ти витер на вічні віки! 6 (09-7) О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять! 7 (09-8) Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого, 8 (09-9) і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи. Julius Schnorr von Carolsfeld (1794-1872). Давида прощено. 9 (09-10) і твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком. 10 (09-11) і на Тебе надіятись будуть усі, що ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе! 11 (09-12) Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його, 12 (09-13) бо карає Він вчинки криваві, про них пам'ятає, і не забуває Він зойку убогих! Julius Schnorr von Carolsfeld (1794-1872). Давид прославляє Господа.
Приповісті 2:16-22: Gerrit van Honthorst (1592-1656). Весела компанія (близько 1623р.). 16 щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова, 17 що покинула друга юнацтва свого, а про заповіт свого Бога забула, 18 вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих, Gerrit van Honthorst (1592-1656). Самсон і Даліла. 19 ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне, 20 щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг! Рембрандт ван Рейн (1606-1669). Повернення Блудного сина. 21 Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній, 22 а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні! Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Смерть Самсона.
Буття 20:1-22:24: Й.Мольнар або Jószef Molnár (1821-1899). Переселення Авраама (1850) 20:1 І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі. 2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: Вона сестра моя. І послав Авімелех, цар Ґерару, і взяв Сарру. 3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка. 4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний? 5 Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх. 6 І промовив до нього Бог у сні: І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї. 7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє. 8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися. Авімелех повертає Сару Авраамрві. 9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: Що ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив! 10 І сказав Авімелех Авраамові: Що ти мав на увазі, що вчинив таку річ? 11 І сказав Авраам: Бо подумав я: Нема ж страху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою. 12 І притім вона справді сестра моя, вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, і стала за жінку мені. 13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, говори ти на мене: він мій брат. Nicolaes Berchem (1620-1683).Авімелех повертає Сару Авраамрві. 14 І взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його. 15 І сказав Авімелех: Ось край мій перед обличчям твоїм, осядь там, де тобі до вподоби. 16 А Саррі сказав: Ось тисячу секлів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана. 17 І помолився Авраам Богові, і вздоровив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, і почали вони знову роджати. 18 Бо справді стримав був Господь кожну утробу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку. Авраам. 21:1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив. 2 І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог. Herrad von Landsberg (11251130-1195). Der Schoß Abrahams – Darstellung aus dem Hortus Deliciarum. 3 І назвав Авраам ім'я синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак. 4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого,коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому. 5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його. 6 І промовила Сарра: Сміх учинив мені Бог, кожен, хто почує, буде сміятися з мене. Slava Groshev (1968) Сара і Ісак. 7 І промовила: Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його. 8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака. 9 І побачила Сарра сина Аґари єгиптянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається. 10 І сказала вона Авраамові: Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком. 11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його. Émile Jean-Horace Vernet (1789-1863). Авраам висилає геть Агар з дому 12 І промовив Господь Авраамові: Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство. 13 І також сина невільниці тієї учиню його народом, бо він твоє насіння. Пітер Джозеф Верхаген (1728-1811). Авраам висилає геть Агар з дому (1781) 14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева. 15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів. Георгій Таттареску (1818-1894). Агар і Ізмаїл у пустелі. 16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луком, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала. Роберт Ляйнвебер. Агар та Ізмаїл у пустелі. 17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: Що тобі, Аґаро? Не бійся,бо почув Бог голос хлопця, де він там. 18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим народом зроблю Я його. Pompeo Girolamo Batoni (1708-1787). Агар та Ізмаїл у пустелі. 19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця. Paolo Veronese (1528–1588), Агар та Ізмаїл у пустелі. 20 І з хлопцем був Бог, і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник. 21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського краю. 22 І сталося часу того, і сказав Авімелех і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: Бог із тобою в усьому, що ти робиш! 23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш. 24 І сказав Авраам: Я присягаю! 25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби. 26 І сказав Авімелех: Я не знаю, хто вчинив оту річ, ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні. 27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і обидва вони склали умову. 28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно. Charles Jones (1836-1902). Овечки на пасовиську. 29 І сказав Авімелех до Авраама: Що вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно? 30 А той відказав: Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я викопав цю криницю. 31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони. 32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського. 33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я Господа, Бога Вічного. 34 І Авраам пробував у филистимській землі багато днів. 22:1 І сталось після цих випадків, що Бог випробовував Авраама. І сказав Він до нього: Аврааме! А той відказав: Ось я! 2 І промовив Господь: Візьми свого сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопалення на одній із тих гір, що про неї скажу тобі. Шлях на гору Моріа. Книжкова ілюстрація. 3 І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог. 4 А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека. 5 І сказав Авраам своїм слугам: Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець підем аж туди, і поклонимося, і повернемося до вас. 6 І взяв Авраам дрова для цілопалення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони разом обоє. Jan Victors (1619-1679). Жертвоприношення Авраама. 7 І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: Батьку мій! А той відказав: Ось я, сину мій! І промовив Ісак: Ось огонь та дрова, а де ж ягня на цілопалення? 8 І відказав Авраам: Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій! І пішли вони разом обоє. 9 І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами. 10 І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого... Рембоандт ван Рейн (1606-1669). Жертвоприношення Авраама. 11 Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: Аврааме, Аврааме! А той відізвався: Ось я! 12 І Ангол промовив: Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака свого. Тіціан (1480 або 1485-1576). Жервоприношення Авраама. 13 А Авраам звів очі свої та й побачив, аж ось один баран зав'яз у гущавині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана, і приніс його на цілопалення замість сина свого. 14 І назвав Авраам ім'я місця того: Господь нагледить, що й сьогодні говориться: На горі Господь з'явиться. Мікеланджело Мерізі да Караваджо (1573-1610). Жервоприношення Авраама. 15 А Ангол Господній із неба озвався до Авраама подруге, 16 і сказав: Клянуся Собою, це слово Господнє, тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого, 17 то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів. 18 І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу. Божа обітниця Аврааму. Книжкова ілюстрація. 19 І вернувсь Авраам до слуг своїх. 20 І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові твоєму: 21 Уца, перворідного його, і Буза, брата його, і Кемуїла, батька Арамового, 22 І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Бетуїла. 23 А Бетуїл породив Ревеку. Цих восьмерох породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому. 24 А наложниця його а їй на ймення Реума вродила й вона Теваха й Ґахама, і Тахаша й Мааху. |