18 лютого: Левит 6:1-7:27, Марк 3:7-30,  Псалом 36(37):1-11 (РСП, NIV: 37:1-11), Приповісті 10:3-4 

Марк 3:7-30: 

Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус на березі моря.

 7 А Ісус із Своїми учнями вийшов над море. І натовп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,

 8 і з Єрусалиму, і з Ідумеї, і з-за Йордання, і з Тиру й Сидону. Натовп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.

 9 І сказав Він до учнів Своїх наготовити човна Йому, через натовп, щоб до Нього не тиснулись.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус проповідує з човна.

 10 Бо Він багатьох уздоровив, так що хто тільки немочі мав, то тислись до Нього, щоб Його доторкнутись.

 11 І духи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: Ти Син Божий!

 12 А Він їм суворо наказував, щоб вони Його не виявляли.

 13 І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус кличе дванадцятьох.

 14 І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх,

 15 і щоб мали вони владу вздоровляти недуги й вигонити демонів.

 16 І визначив Він оцих Дванадцятьох: Симона, і дав йому ймення Петро,

Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус та найближче коло учнів.

 17 і Якова Зеведеєвого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанергес, цебто сини громові,

 18 і Андрія, і Пилипа, і Варфоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфієвого, і Тадея, і Симона Кананіта

 19 та Юду Іскаріотського, що й видав Його.

Sascha Schneider (1870-1927). Юда Іскаріотський.

 20 І приходять до дому вони. І знову зібралось народу, що вони не могли навіть хліба з'їсти.

 21 І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамовитий.

 22 А книжники, що поприходили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзевула, і виганяє демонів силою князя демонів.

 23 І, закликавши їх, Він у притчах до них промовляв: Як може сатана сатану виганяти?

Джеймс Тіссо (1836-1902). Прокляття на книжників та фарисеїв.

 24 І коли царство поділиться супроти себе, не може встояти те царство.

 25 І коли дім поділиться супроти себе, не може встояти той дім.

 26 І коли б сатана сам на себе повстав і поділився, то не зможе встояти він, але згине.

 27 Ніхто бо не може вдертись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує господу його.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Горе вам, книжники і фарисеї.

 28 Поправді кажу вам, що простяться людським синам усі прогріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.

 29 Але, хто богозневажить Духа Святого, повіки йому не відпуститься, але гріху вічному він підпадає.

 30 Бож казали вони: Він духа нечистого має.

Псалом 36(37):1-11 (РСП, NIV: 37:1-11):

 1 Давидів. Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,

Гюстав Моро (1826-1898). Цар Давид. 

 2 бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов'януть!

 3 Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!

 4 Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!

 5 На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,

 6 і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.

Гюстав Моро (1826-1898). Цар Давид (фрагмент). 

 7 Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.

 8 Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,

 9 бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!

 10 А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,

 11 а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!

Приповісті 10:3-4:

Жан Бати́ст Симео́н Шарде́н (1699-1779). Молитва перед їжею. 

 3 Не допустить Господь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине.

William Sidney Mount (1807-1868). Спіймано сплячим.

 4 Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща збагачує.

Бенджамін Вест (1738-1820). Жнива у Віндзорі.

Левит 6:1-7:27: 

6:1 (05-20) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Мікельанжело Буанаротті (1477-1564). Мойсей.

  2 (05-21) Коли хто згрішить і переступом спроневіриться проти Господа, і скаже неправду на ближнього свого щодо даного на сховок, щодо даного в заклад, або щодо грабунку, або вимусить утиском у ближнього свого,

  3 (05-22) або знайде якусь згубу та й скаже неправду про неї, і присягне неправдиво на одне зо всього, що робить людина, і згрішить тим,

  4 (05-23) то станеться, коли він згрішить і завинить, нехай поверне грабунок, що заграбував, або вимушення, що був вимусив, або дане на сховок, що було зложене в нього, або згубу, що знайшов,

  5 (05-24) або все, що присяг про нього неправдиво, і поверне його насамперед, і додасть до нього п'яту частину тому, чиє воно, дасть його в день, коли виявиться провина його.

  6 (05-25) І він приведе Господеві до священика жертву за провину свою, безвадного барана з дрібної худоби за твоєю оцінкою на жертву за провину.

  7 (05-26) І священик очистить його перед Господнім лицем, і буде йому прощено все до одного, що він зробив на провину.

Франціско де Сурбан (1598-1664). Агнець Божий.

  8 (06-1) І Господь промовляв до Мойсея, кажучи:

  9 (06-2) Накажи Ааронові та синам його, повідаючи: Оце закон цілопалення: Воно приноситься на огнищі своїм на жертівнику цілу ніч аж до ранку, а огонь жертівника горітиме на ньому.

  10 (06-3) І надіне священик льняну свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере попіл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику.

  11 (06-4) І здійме він шати свої, і зодягне одіж іншу, та й винесе попіл поза табір до чистого місця.

  12 (06-5) А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик палитиме на ньому дрова щоранку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов.

  13 (06-6) Огонь завжди горітиме на жертівнику, не погасне.

William Brassey Hole (1846-1917). Огонь завжди горітиме на жертівнику, не погасне.

  14 (06-7) А оце закон про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до переду жертівника.

  15 (06-8) І візьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа.

  16 (06-9) А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, прісне буде їджене воно в святім місці, на подвір'ї скинії заповіту будуть їсти її.

  17 (06-10) Не буде печена вона квашеною. Їхню частину Я дав це з огняних Моїх жертов; вона Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину.

  18 (06-11) Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, вічна постанова для ваших поколінь, з огняних жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освятиться.

  19 (06-12) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Валантен де Булонь (1591-1632) Моисей.

  20 (06-13) Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господеві в дні помазання його: десята частина ефи пшеничної муки, це постійна хлібна жертва: половина її рано, а половина її ввечорі.

  21 (06-14) На лопатці в оливі буде вона зроблена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, любі пахощі для Господа.

  22 (06-15) А помазаний священик зробить її замість нього зробить її котрийсь із синів його, це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена.

  23 (06-16) А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, не буде їджена.

  24 (06-17) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

 Nicolas Cordier (1567-1612). Аарон.

 25 (06-18) Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце закон про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопалення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, Найсвятіше вона!

  26 (06-19) Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, на подвір'ї скинії заповіту.

  27 (06-20) Усе, що доторкнеться до м'яса її, стане святе; а що з її крови покропить на одежу, що покропиться нею, те випереш на місці святому.

  28 (06-21) А глиняний посуд, що в ньому вона варена, буде розбитий. А якщо в мідянім посуді була вона варена, то буде вичищений до блиску й виполосканий водою.

  29 (06-22) Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, Найсвятіше вона.

  30 (06-23) А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на окуплення в святині, не буде їджена, в огні буде спалена.

 7:1 А оце закон жертви за провину, Найсвятіше вона.

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Жертвоприношення Старого Заповіту.

  2 На місці, де ріжуть цілопалення, заріжуть жертву за провину, а кров її священик покропить на жертівника навколо.

  3 А ввесь її лій із неї він принесе, курдюка, і лій, що покриває нутрощі,  4 і обидві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме з нирками,

  5 та й спалить те священик на жертівнику, це огняна жертва для Господа, жертва за провину вона.

  6 Кожен чоловічої статі серед священиків буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, Найсвятіше вона.

  7 Як про жертву за гріх, так само про жертву за провини закон їм один: священикові, що очистить нею, йому вона буде.

  8 А священик, що приносить чиєсь цілопалення, шкура цілопалення, яке приніс він, священикові, йому вона буде.

 Первосвященик.

 9 І кожна жертва хлібна, що в печі буде печена, і кожна приготовлена в горшку та на лопатці, священикові, що приносить її, йому вона буде.

 10 А кожна хлібна жертва, мішана в оливі й суха, буде вона всім синам Аароновим, як одному, так і другому.

 11 А оце закон про мирну жертву, що хтось принесе її Господеві.

 12 Якщо принесе її на подяку, то він принесе на жертву подяки прісні калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і вимішана пшенична мука, калачі, мішані в оливі.

 13 Разом із калачами квашеного хліба принесе він жертву свою, при мирній жертві подяки його.

 14 І принесе він щось одне з кожної жертви, приношення для Господа; це буде священикові, що кропить кров мирної жертви, буде йому.

Жертвоприношення.

 15 А м'ясо мирної жертви подяки його буде їджене в дні його жертви, не позоставить із нього нічого до ранку.

 16 А якщо жертва його приношення обітниця, або добровільний дар, то вона буде їджена в день принесення ним його жертви, а позостале з неї й назавтра буде їджене.

 17 А позостале з м'яса кривавої жертви в третім дні буде спалене.

 18 А якщо справді буде їджене з м'яса мирної жертви його в третім дні, то не буде вподобаний той, хто приносить її, це не буде залічене йому, буде нечисть; а хто їстиме з неї, понесе свій гріх.

 19 А те м'ясо, що доторкнеться до чогось нечистого, не буде їджене, на огні буде спалене. А м'ясо чисте кожен чистий буде їсти м'ясо.

 20 А душа, що буде їсти м'ясо з мирної жертви, що вона Господня, а нечисть його на ньому, то буде вона винищена з народу свого.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Вкаменування порушника суботи. 

 21 А коли хто доторкнеться до чогось нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до всього нечистого плазуючого, та проте буде їсти з м'яса мирної жертви, що Господня вона, то буде той винищений із народу свого.

 22 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

 23 Кажи до Ізраїлевих синів, говорячи: жодного лою волового, ані овечого, ані козиного не будете їсти.

 24 А лій із падла й лій пошматованого буде вживаний для всякої потреби, але їсти не будете їсти його.

Gustave Guillaumet (1840-1887). Собаки та дохла коняка.

 25 Бо кожен, хто їсть лій із худоби, що з неї приносить огняну жертву для Господа, то душа та, що їсть, буде винищена з народу свого.

 26 І жодної крови птаства та худоби не будете їсти по всіх ваших оселях.

 27 Кожна душа, що їстиме якубудь кров, то буде винищена душа та з-посеред народу свого.