1 вересня: Йов 40:1-42:17, 2Коринтян 5:11-21, Псалом 44(45):1-18 (РСП, NIV: 45:1-17), Приповісті 22:14
2Коринтян 5:11-21:
Гвідо Рені (1575-1642). Святий Павло.
11 Отже, відаючи страх Господній, ми людей переконуємо, а Богові явні; але маю надію, що й у ваших сумліннях ми явні.
12 Бо не знову себе ми доручуємо вам, але даємо вам привід хвалитися нами, щоб мали ви що проти тих, що хваляться обличчям, а не серцем.
13 Коли бо ми з розуму сходимо, то Богові, коли ж при здоровому розумі, то для вас.
14 Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли.
Андреа Маненья (бл.1431-1506). Христо - Стражденний Викупитель.
15 А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.
16 Через те відтепер ми нікого не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже!
17 Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!
Coecke van Aelst (1502-1550). Трійця.
18 Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення,
19 бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення.
20 Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!
Лукас Кранах Молодший (1515-1586). Веймарський вівтар (фрагмент).
21 Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!
Псалом 44(45):1-18 (РСП, NIV: 45:1-17):
45:1 Для дириґетна хору. На „Лілеї". Синів Кореєвих. Псалом навчальний. Пісня любови. (045-2) Моє серце бринить добрим словом, проказую я: Для Царя мої твори, мій язик мов перо скорописця!
Lorenzo Lotto (1480 - 1556) Христос.
2 (045-3) Ти кращий від людських синів, в Твоїх устах розлита краса та добро, тому благословив Бог навіки Тебе.
3 (045-4) Прив'яжи до стегна Свого, Сильний, Свого меча, красу Свою та величність Свою,
4 (045-5) і в величності Своїй сідай, та й верхи помчися за справи правди, і лагідности та справедливости, і навчить Тебе страшних чинів правиця Твоя!
5 (045-6) Твої стріли нагострені, а від них під Тобою народи попадають, у серце Царських ворогів.
6 (045-7) Престол Твій, о Боже, на вічні віки, берло правди берло Царства Твого.
Володимир Боровиковський (1757-1825). Христос в оточенні ангелів.
7 (045-8) Ти полюбив справедливість, а беззаконня зненавидів, тому намастив Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх.
8 (045-9) Миро, алое й кассія всі шати Твої, а з палат із слонової кости струни Тебе звеселили.
9 (045-10) Серед скарбів Твоїх царські дочки, по правиці Твоїй стала цариця в офірському щирому золоті.
10 (045-11) Слухай, дочко, й побач, і нахили своє ухо, і забудь свій народ і дім батька свого!
11 (045-12) А Цар буде жадати твоєї краси, бо Він твій Господь, а ти до землі Йому кланяйся.
Giovanni Battista Moroni (c.1520/24–1579). Жіночий портрет.
12 (045-13) А Тирська дочка прийде з даром, будуть благати тебе найбагатші з народу.
13 (045-14) Вся оздоба царської дочки усередині, шата ж її погаптована золотом.
14 (045-15) У шати гаптовані вбрану провадять її до Царя, за нею дівчата, подруги її, до Тебе проваджені.
15 (045-16) Провадять їх з радощами та потіхою, у палату царську вони війдуть.
16 (045-17) Замість батьків Твоїх будуть сини Твої, їх по цілій землі Ти поставиш володарями.
17 (045-18) Я буду ім'я Твоє згадувати по всіх поколіннях, тому то народи по вічні віки Тебе славити будуть!
Приповісті 22:14:
Антоній ван Дейк (1599-1641). Самсон і Даліла (1630).
14 Уста коханки яма глибока: на кого Господь має гнів, той впадає туди.
Антоній ван Дейк (1599-1641). Самсон і Даліла (1620).
Йов 40:1-42:17:
40:1 І говорив Господь Йову й сказав:
Вільям Блейк (1757-1827). Бог відповідає Йову з бурі.
2 Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огудник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!
3 І Йов відповів Господеві й сказав:
4 Оце я знікчемнів, що ж маю Тобі відповісти? Я кладу свою руку на уста свої...
5 Я раз говорив був, і вже не скажу, а вдруге і більш не додам!...
6 І відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Вільям Блейк (1757-1827). Сповідь Йова.
7 Підпережи но ти стегна свої, як мужчина: Я буду питати тебе, ти ж пояснюй Мені!
8 Чи ти хочеш порушити право Моє, винуватити Мене, щоб оправданим бути?
9 Коли маєш рамено, як Бог, і голосом ти загримиш, немов Він,
10 то окрась Ти себе пишнотою й величністю, зодягнися у славу й красу!
11 Розпорош лютість гніву свого, і поглянь на все горде й принизь ти його!
Вільям Блейк (1757-1827). Бог і друзі Йова. Бегемот і левіятан.
12 Поглянь на все горде й його впокори, поспихай нечестивих на їхньому місці,
13 поховай їх у поросі разом, а їхні обличчя обвий в укритті.
14 Тоді й Я тебе славити буду, як правиця твоя допоможе тобі!
15 А ось бегемот, що його Я створив, як тебе, траву, як худоба велика, він їсть.
16 Ото сила його в його стегнах, його ж міцність у м'язах його живота.
17 Випростовує він, немов кедра, свойого хвоста, жили стегон його посплітались.
18 Його кості немов мідяні оті рури, костомахи його як ті пруття залізні.
Parag Pendharkar (Modern american painter).Крокодил.
19 Голова оце Божих доріг; і тільки Творець його може зблизити до нього меча...
20 Бо гори приносять поживу йому, і там грається вся звірина польова.
21 Під лотосами він вилежується, в укритті очерету й болота.
22 Лотоси тінню своєю вкривають його, тополі поточні його обгортають.
23 Ось підіймається річка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йордан йому в пащу впливав!
24 Хто може схопити його в його очах, гаками ніздрю продіравити?
Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Полювання на хижаків.
41:1 (040-25) Чи левіятана потягнеш гачком, і йому язика стягнеш шнуром?
2 (040-26) Чи очеретину вкладеш йому в ніздря, чи терниною щоку йому продіравиш?
3 (040-27) Чи він буде багато благати тебе, чи буде тобі говорити лагідне?
4 (040-28) Чи складе він умову з тобою, і ти візьмеш його за раба собі вічного?
5 (040-29) Чи ним бавитись будеш, як птахом, і прив'яжеш його для дівчаток своїх?
Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Битва Святого Георгія зі змієм..
6 (040-30) Чи ним спільники торгуватимуть, чи поділять його між купців-хананеїв?
7 (040-31) Чи шпильками проколиш ти шкіру його, а острогою риб'ячою його голову?
8 (040-32) Поклади ж свою руку на нього, й згадай про війну, і більше того не чини!
9 (041-1) Тож надія твоя неправдива, на сам вигляд його упадеш.
10 (041-2) Нема смільчака, щоб його він збудив, а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
11 (041-3) Хто вийде навпроти Мене й буде цілий? Що під небом усім це Моє!
Сальвадор Далі (1904-1989). Левіатан.
12 (041-4) Не буду мовчати про члени його, про стан його сили й красу його складу.
13 (041-5) Хто відкриє поверхню одежі його? Хто підійде коли до двійних його щелепів?
14 (041-6) Двері обличчя його хто відчинить? Навколо зубів його жах!
15 (041-7) Його спина канали щитів, поєднання їх крем'яная печать.
16 (041-8) Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.
17 (041-9) Одне до одного притверджені, сполучені, і не відділяться.
Paolo Uccello (1397-1475). Битва Святого Георгія зі змієм.
18 (041-10) Його чхання засвічує світло, а очі його як повіки зорі світової!
19 (041-11) Бухає полум'я з пащі його, вириваються іскри огненні!
20 (041-12) Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.
21 (041-13) Його подих розпалює вугіль, і бухає полум'я з пащі його.
22 (041-14) Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
Гюстав Доре (1832-1883). Знищення левіафана.
23 (041-15) М'ясо нутра його міцно тримається, воно в ньому тверде, не хитається.
24 (041-16) Його серце, мов з каменя вилите, і тверде, як те долішнє жорно!
25 (041-17) Як підводиться він, перелякуються силачі, та й ховаються з жаху.
26 (041-18) Той меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцер.
27 (041-19) За солому залізо вважає, а мідь за гнилу деревину!
Вільям Блейк (1757-1827). Видіння Христа Йову.
28 (041-20) Син лука, стріла, не примусит увтікати його, каміння із пращі для нього зміняється в сіно.
29 (041-21) Булаву уважає він за соломинку, і сміється із посвисту ратища.
30 (041-22) Під ним гостре череп'я, лягає на гостре, немов у болото.
31 (041-23) Чинить він, що кипить глибочінь, мов горня, і обертає море в окріп.
Артур Рекхем (1867-1939). Левіятан.
32 (041-24) Стежка світить за ним, а безодня здається йому сивиною.
33 (041-25) Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
34 (041-26) він бачить усе, що високе, він цар над усім пишним звір'ям!
42:1 А Йов відповів Господеві й сказав:
Святий Йов. Православні ікони.
2 Я знаю, що можеш Ти все, і не спиняється задум у Тебе!
3 Хто ж то такий, що ховає пораду немудру? Тому я говорив, але не розумів... Це чудніше від мене, й не знаю його:
4 Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, ти ж Мені поясни...
5 Тільки послухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе...
Рубенс Пітер-Пауль (1577-1640). Жертвоприношення Старого Заповіту (1625).
6 Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!...
7 І сталося по тому, як Господь промовив ці слова до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх приятелів, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов.
8 А тепер візьміть собі сім бичків та сім баранів, і йдіть до Мого раба Йова, і принесете цілопалення за себе, а Мій раб Йов помолиться за вас, бо тільки з ним Я буду рахуватися, щоб не вчинити вам злої речі, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов.
Вільям Блейк (1757-1827). Падіння Сатани. Жертвоприношення Йова.
9 І пішли теманянин Еліфаз, і шух'янин Білдад, та нааматянин Цофар, і зробили, як говорив їм Господь. І споглянув Господь на Йова.
10 І Господь привернув Йова до першого стану, коли він помолився за своїх приятелів. І помножив Господь усе, що Йов мав, удвоє.
Вільям Блейк (1757-1827). Дари для Йова та його дружини по його одуженню.
11 І поприходили до нього всі брати його, і всі сестри його та всі попередні знайомі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хитали над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спровадив на нього. І дали вони йому кожен по одній кеситі, і кожен по одній золотій обручці.
12 А Господь поблагословив останок днів Йова більше від початку його, і було в нього чотирнадцять тисяч дрібної худоби, і шість тисяч верблюдів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.
Юліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Благословіння Йова.
13 І було в нього семеро синів та три дочки.
14 І назвав він ім'я першій: Єміма, і ім'я другій: Кеція, а ім'я третій: Керен-Гаппух.
Вільям Блейк (1757-1827). Йов та його дочки.
15 І таких вродливих жінок, як Йовові дочки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спадщину поміж їхніми братами.
16 А Йов жив по тому сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколінні.
Вільям Блейк (1757-1827). Йов та його родина, відновлена для процвітання.
17 І впокоївся Йов старим та насиченим днями.
Святий Йов. Православні ікони. |