10 вересня: Ісая 6:1-7:25, 2Коринтян 11:16-33, Псалом 53(54):1-9 (РСП, NIV:54:1-7), Приповісті 23:1-3
2Коринтян 11:16-33:
Edward Burne-Jones (1833-1898). Святий Павло.
16 Знову кажу: хай ніхто не вважає мене за безумного! А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився!
17 А що я кажу, не кажу того в Господі, але ніби в безумстві у цій частині хвали.
18 Через те ж, що тілом багато-хто хваляться, то й я похвалюся.
19 Бо ви терпите радо безумних, самі мудрими бувши.
20 Бо ви терпите, коли вас хто неволить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто підвищується, коли хто по щоках вас б'є.
Ян Вікторс (1619-1676). Авоаам та Ісак перед жертвоприношенням.
21 На безчестя кажу, що ми ніби стратили сили. Коли хто відважиться чим, то скажу нерозумно відважуюся й я.
22 Євреї вони? То й я. Ізраїльтяни вони? То й я. Насіння вони Авраамове? То й я!
23 Слуги Христові вони? Говорю нерозумне: більш я! Я був більш у працях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті.
24 Від євреїв п'ять раз я прийняв був по сорок ударів без одного,
Charles Van Loo (1719-1795). Шторм.
25 тричі киями бито мене, один раз мене каменували, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробув у глибочині морській;
26 у мандрівках я часто бував, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого народу, у небезпеках поган, у небезпеках по містах, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими,
27 у виснажуванні та в праці, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості, у холоді та в наготі.
Jean-Baptiste de Champaigne (1631-1681). Побиття Павла камінням у Лістрі.
Окрім зовнішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви.
29 Хто слабує, а я не слабую? Хто спокушується, а я не палюся?
30 Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся.
31 Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, а Він благословенний навіки, що я не говорю неправди.
Павло в коші спускається з стін Дамаску. Літографія компанії Провіленс (1909).
32 У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене,
33 але по мурі мене спущено в коші віконцем, і я з рук його втік!
Псалом 53(54):1-9 (РСП, NIV: 54:1-7):
1 Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом навчальний Давидів, (054-2) як зіфіяни прийшли були та сказали Саулові: „Ось Давид поміж нами ховається!" (054-3) Спаси мене, Боже, іменням Своїм, і міццю Своєю мене оправдай!
Марк Шагал (1887-1986). Давид молиться.
2 (054-4) Вислухай, Боже, молитву мою, нахили Своє ухо до слів моїх уст,
3 (054-5) бо чужинці повстали на мене, розбишаки ж шукають моєї душі, вони Бога не ставили перед собою. Села.
4 (054-6) Ось Бог помагає мені, Господь серед тих, хто підтримує душу мою.
5 (054-7) Хай повернеться зло на моїх ворогів, Своєю правдою винищи їх.
Марк Шагал (1887-1986). Давид.
6 (054-8) В добровільному дарі я жертву Тобі принесу, ім'я Твоє, Господи, славити буду, що добре воно,
7 (054-9) бо мене воно визволило від усяких нещасть, і я бачу занепад моїх ворогів!
Приповісті 23:1-3:
Jacob Jordaens (1593-1678). Король-Квасоля святкує (Цар-Горох).
1 Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,
Джорджо де Кірико (1888-1978). Натюрморт з ножем та фруктами.
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:
Пітер Ластман (бл.1583-1633). Цар Давид вручає листа Урії.
3 не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!
Alexandra Huff (Modern artist). Фото в ситилі європейського натюрморта 17-го століття "Суєта".
Ісая 6:1-7:25:
6:1 Року смерти царя Озії бачив я Господа, що сидів на високому та піднесеному престолі, а кінці одежі Його переповнювали храм.
Мікельанджело Буанаротті (1477-1564). Пророк Ісая.
2 Серафими стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав.
3 І кликав один до одного й говорив: Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна слави Його!
Серафим (Св. Софія, Стамбулмозаїка 14 ст.?) та Бог в оточенні серафимів (з Малого Часослова герцога Берійського, 4 ст.)
4 І захиталися чопи порогів від голосу того, хто кликав, а храм переповнився димом!
5 Тоді я сказав: Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!
6 І прилетів до мене один з Серафимів, а в руці його вугіль розпалений, якого він узяв щипцями з-над жертівника.
Михайло Врубель (1856-1910). Шостокрилий серафим.
7 І він доторкнувся до уст моїх та й сказав: Ось доторкнулося це твоїх уст, і відійшло беззаконня твоє, і гріх твій окуплений.
8 І почув я голос Господа, що говорив: Кого Я пошлю, і хто піде для Нас? А я відказав: Ось я, пошли Ти мене!
9 А Він проказав: Іди, і скажеш народові цьому: Ви будете чути постійно, та не зрозумієте, і будете бачити завжди, але не пізнаєте.
Зліва направо: Херувим: Віктор Васнецов (1848-1926), Видіння пророка Ісаї: Джеймс Тіссо (1836-1902) та Бенджамін Вест (1738-1820).
10 Учини затужавілим серце народу цього, і тяжкими зроби його уші, а очі йому позаклеюй, щоб не бачив очима своїми, й ушима своїми не чув, і щоб не зрозумів своїм серцем, і не навернувся, і не був уздоровлений він!
11 І сказав я: Аж доки, о Господи? А Він відказав: Аж доки міста спустіють без мешканця, і доми без людей, а земля спустошена буде зовсім...
Марк Шагал (1887-1986). Пророк Ісая (1968)
12 І віддалить людину Господь, і буде велике опущення серед землі...
13 І коли позостанеться в ній ще десята частина, вона знову спустошена буде... Але мов з теребинту й мов з дубу, зостанеться в них пень по зрубі, насіння бо святости пень їхній!
Джованні Баттіста Тьєполо (1696-1770). Пророк Ісая і Серафим (1724-1729).
7:1 І сталося за днів Ахаза, сина Йотама, Уззіїного сина, царя Юди, вийшов Рецін, цар сирійський, і Пеках, син Ремаліїн, цар Ізраїлів, до Єрусалиму на війну на нього, та не міг звоювати його.
2 І сповіщено Давидів дім, і сказано: Став табором Арам у землі Єфремовій. І захиталося серце його й серце народу його, як хитаються лісові дерева від вітру!
3 І сказав Господь до Ісаї: Вийди навпроти Ахаза, ти та твій син Шеар-Яшув, до кінця водоводу горішнього ставу, на биту дорогу Поля-Валюшників.
4 І скажеш до нього: Стережися й будь спокійний, не бійся, а серце твоє нехай не м'якне через два залишки тих димлячих головешок, від полум'я гніву Реціна й Арама та сина Ремаліїного,
5 за те, що Арам, Єфрем та син Ремаліїн радили проти тебе лихе, говорячи:
6 Ходім на Юдею та її налякаємо, і здобудемо для себе, і настановимо царем серед нього Тавеїлового сина.
Lorenzo Monaco (бл. 1370 – бл. 1425). Пророк Ісая.
7 Так сказав Господь Бог: Цього не станеться й не буде!
8 Бо голова Араму Дамаск, а голова Дамаску Рецін, та ще шістдесят і п'ять літ, і буде зламаний Єфрем, так що перестане бути народом!
9 А голова Єфрему Самарія, а голова Самарії син Ремаліїн. Якщо ви не повірите, то не встоїте.
10 І Господь далі говорив до Ахаза й казав:
11 Зажадай собі знака від Господа, Бога твого, і зійди глибоко до шеолу, або зійди високо догори!
Гійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589): Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Юди Ахаз.
12 А Ахаз відказав: Не пожадаю я, і не буду спокушувати Господа.
13 І він сказав: Послухайте, доме Давидів, чи мало вам трудити людей, що трудите також Бога мого?
14 Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл.
15 Масло та мед буде Він споживати, аж поки не пізнає того, як зло відкидати та добро вибирати.
16 Бо поки пізнає Та Дитина, як зло відкидати та добро вибирати, буде покинена та земля, що ти лякаєшся перед двома царями її.
Duccio di Buoninsegna (1255/1260-1319). Різдво Христове та пророки Єзекіїль та Ісая.
17 Спровадить Господь на тебе, і на народ твій, і на дім батька твого дні, які не приходили від дня відступлення Єфрема від Юди, спровадить царя асирійського.
18 І станеться в день той, привабить Господь муху, що в кінці рік Єгипту, та бджолу, що в асирійському краї,
19 і вони прилетять, та усядуться всі по проваллях стрімких та по щілинах скельних, і в усіх терновиннях, та на луках усіх...
20 Дня того оголить Господь немов бритвою, найнятою по тім боці ріки, царем асирійським, голову та волосся ніг, забере також бороду.
Thomas Sidney Cooper (1803–1902) . Корови та вівці.
21 І буде дня того, що хто прогодує корівку та дві штуки худоби дрібної,
22 то станеться, що від многоти молока, що надоїть, споживатиме масло, бо масло та мед буде їсти всякий, хто зостанеться серед землі.
23 І буде дня того: кожне місце, що в нім буде тисяча лоз винограду на тисячу срібла, стане терниною та будяком!
24 Зо стрілами й з луком він буде ходити туди, бо стане терниною та будяком уся земля...
25 А на всі гори, що заступом копано їх, ти не зійдеш туди, бо будеш боятись тернини й будяччя, і стануться місцем вони, куди волів посилатимуть, і топтатимуть вівці його...
Миха́йло Бе́ркос (1861-1919). Будяки.
|