22 жовтня: Єремія 39:1-41:18, 2Тимофія 1:1-18, Псалом 89(90):1-90(91):16 (РСП, NIV: 90:1-91:16), Приповісті 26:1-2

2Тимофія 1:1-18:

Святий Павло. Фреска.

1:1 Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, за обітницею життя, що в Христі Ісусі,

 2 до Тимофія, сина улюбленого: благодать, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого!

 3 Дякую Богові, Якому служу від предків чистим сумлінням, що тебе пам'ятаю я завжди в молитвах своїх день і ніч.

 4 Я бажаю побачити тебе, пам'ятаючи сльози твої, щоб наповнитись радістю.

 5 Я приводжу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була оселилася в бабі твоїй Лоіді та в твоїй матері Евнікії; певен же я, що й у тобі вона оселилась.

 6 З цієї причини я нагадую тобі, що ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покладання рук моїх.

Ludwig Glotzle  (1849 - 1929). Павло рукопокладає Тимофія (фрагмент)

 7 Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму.

 8 Тож, не соромся засвідчення Господа нашого, ні мене, Його в'язня, але страждай з Євангелією за силою Бога,

 9 що нас спас і покликав святим покликом, не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам дана в Христі Ісусі попереду вічних часів.

 10 А тепер об'явилась через з'явлення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Євангелією,

 11 що для неї я був настановлений за проповідника, апостола й учителя.

Лукас Кранах Молодший (1515-1586). Навернення Святого Павла.

 12 З цієї причини й терплю я оце, але не соромлюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впевнився, що має Він силу заховати на той день заставу мою.

 13 Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.

 14 Добро припоручене стережи Святим Духом, що в нас пробуває.

 15 Ти знаєш оце, що відвернулись від мене всі, хто в Азії, а між ними Фігел та Гермоген.

 16 Хай Господь подасть милосердя Онисифоровому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайданів моїх не соромився.

Святий Онисифор. Грецька ікона.

 17 А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов,

 18 хай Господь йому дасть знайти милість від Господа в день той, скільки ж він послужив був в Ефесі мені, ти відаєш краще!

Псалом 89(90):1-90(91):16 (РСП, NIV: 90:1-91:16):

Псалом 89(90):1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!

Philippe de Champaigne (1602-1674). Мойсей із скрижалями.

 2 Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!

 3 Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!

 4 Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...

 5 Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:

 6 уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!

 7 Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,

 8 Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!

 9 Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...

Джон Еверет Мілле́т (1829-1896). Перемога Господа. 

 10 Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...

 11 Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!

 12 Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!

 13 Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!

 14 Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!

Джеймс Тіссо (1836-1902). Мойсей дивиться на Обіцяний Край.

 15 Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!

 16 Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,

 17 і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!

Псалом 90(91): 1 Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає,

 Thomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Дитинство (1842).

 2 той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!

 3 Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,

Thomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Дитинство (фрагмент) (1842).

 4 Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.

 5 Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,

Thomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Юність (1842).

 6 ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,

 7 впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...

Thomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Юність (фрагмент) (1842).

 8 Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш,

 9 бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!

 Thomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Зрілий вік (1842).

 10 Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться, 

 11 бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх,

Thomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Зрілий вік (фрагмент - обличчя Бога в темному небі) (1842).

 12 на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!

 13 На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати! 

Thomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Старість (1842). 

 14 Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;

 15 як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,

Thomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Старість (фрагмент) (1842).

 16 і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє! 

Приповісті 26:1-2:

Ієронімус Босх (1450-1516). Корабель дурнів (фрагмент)..

 1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива, так не лицює глупцеві пошана.

 2 Як пташка літає, як ластівка лине, так невинне прокляття не сповниться.

Франс Снейдерс (1579-1657). Пташиний концерт. 

Єремія 39:1-41:18: 

39:1 Дев'ятого року Седекії, царя Юдиного, місяця десятого, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, та все його військо до Єрусалиму та й облягли його.

David Roberts (1796–1864). Євреї покидають Єрусалим.

 2 Одинадцятого року Седекії, місяця четвертого, дев'ятого дня місяця, був пробитий пролім до міста...

 3 І поприходили всі зверхники вавилонського царя, і посідали в Середущій брамі: Нерґал-Сар'ецер, Самгар, Нево, Сарсехім, старший евнух, Нерґал-Сар'ецер, старший маг, і вся решта зверхників вавилонського царя.

 4 І сталося, як побачив їх Седекія, цар Юдин, та всі вояки, то вони повтікали, і повиходили вночі з міста дорогою царського садка, брамою між обома мурами, і вийшли дорогою в степ.

 5 І погналося халдейське військо за ними, і догнали Седекію в єрихонських степах... І взяли вони його, і завели його до Навуходоносора, царя вавилонського, до Рівли, в краю Хамат, і той засудив його.

Наказ осліпити Седекію. Illustration for Harmsworth History of the World (1907).

 6 І цар вавилонський порізав Седекіїних синів в Рівлі на очах його; і всіх шляхетних Юдиних порізав вавилонський цар...

 7 А очі Седекії він вибрав, і скував його мідяними кайданами, щоб відвести його до Вавилону...

Гюстав Доре (1832-1883). Вбивство синів Седекії на його очах вавілонянами. 

 8 А дім царя та дому народу халдеї попалили огнем, і порозбивали мури Єрусалиму.

 9 А решту народу, позосталих у місті, та перебіжців, що попереходили до нього, і решту народу, що позосталися, вигнав Невузар'адан, начальник царської сторожі, до Вавилону.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Зруйнування Єрусалиму та взяття євреїв до полону до Вавилону.

 10 А з бідноти народу, що не мали нічого, Невузар'адан, начальник царської сторожі, позоставив декого в Юдиному краї, і дав їм того дня виноградники та поля.

 11 І наказав Навуходоносор, цар вавилонський, про Єремію, через начальника царської сторожі, говорячи:

 12 Візьми його, і зверни на нього свої очі, і не зроби йому нічого злого, і тільки як він скаже тобі, так з ним зроби!

 13 І послав Невузар'адан, начальник царської сторожі, і Невушазбан, старший евнух, і Нерґал-Сар'ецер, старший маг, та всі начальники вавилонського царя,

 14 і послали вони, і взяли Єремію з подвір'я в'язниці, і дали його до Ґедалії, сина Ахікама, сина Шафанового, щоб вивести його до дому. І осівся він серед народу. 

Рембрандт ван Рейн (1609-1669). Пророк Єремія.

 15 А до Єремії було Господнє слово, коли він був затриманий в подвір'ї в'язниці, таке:

 16 Іди, і скажеш до мурина Евед-Мелеха, говорячи: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я наводжу Свої слова на це місто на зло, а не на добро, і вони будуть діятися перед тобою цього дня.

 17 Але тебе врятую цього дня, говорить Господь, і ти не будеш відданий в руку цих людей, яких ти боїшся.

 18 Бо конче врятую тебе, і від меча не впадеш ти, і буде тобі душа твоя за здобич, бо ти надіявся на Мене, говорить Господь.

40:1 Слово, що було до Єремії від Господа по тому, як Невузар'адан, начальник царської сторожі, відпустив його з Рами, коли його він узяв, а він був закутий кайданами серед усього вигнання Єрусалиму та Юди, вигнаних до Вавилону.

Звільнення Єремії. "The Coloured Picture Bible for Children" book, 1900.

 2 І взяв начальник царської сторожі Єремію, та й сказав до нього: Господь, Бог твій, говорив оце зло на це місце.

 3 І навів, і зробив Господь, як говорив був, бо ви згрішили Господеві, і не слухалися Його голосу, і сталася вам ця річ.

 4 А тепер ось я сьогодні розковую тебе з кайданів, що на твоїх руках. Якщо в очах твоїх добре піти зо мною до Вавилону, іди, і зверну я своє око на тебе. А якщо зле в твоїх очах піти зо мною до Вавилону, то залишись. Дивися, увесь Край перед тобою: куди тобі видається за добре й за справедливе піти, туди йди!

 5 І коли той не навертався на це, сказав далі: То вернися до Ґедалії, сина Ахікама, сина Шафанового, якого вчинив начальником вавилонський цар над Юдиними містами, і живи з ним серед народу; або куди тобі подобається, туди йди. І дав йому начальник царської сторожі їжі на дорогу та дарунка, і відпустив його.

 6 І прийшов Єремія до Ґедалії, сина Ахікамового, до Міцпи, й осівся з ним серед народу, позосталого в Краю.

Juan Correa de Vivari (1510-1566). Пророк Авакум. Пророк Єремія.

 7 А коли всі військові зверхники, що були в полі, вони та їхні люди, прочули, що цар вавилонський учинив начальником над краєм Ґедалію, сина Ахікамового, і доручив йому мужчин і жінок та дітей, і тих з бідних Краю, що не були вигнані до Вавилону,

 8 то поприходили до Ґедалії до Міцпи: і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, та Йонатан, сини Кареахові, і Серая, син Танхуметів, і сини нетофеянина Ефая, і Єзанія, син маахеянина, вони та їхні люди.

 9 І Ґедалія, син Ахікама, сина Шафанового, заприсягнувся їм та їхнім людям, говорячи: Не бійтеся служити халдеям! Сидіть у Краї й служіть вавилонському цареві, і буде вам добре!

 10 А я ось сидітиму в Міцпі, щоб заступатися за вас перед халдеями, що прийдуть до нас. А ви збирайте вино й літні плоди та оливу, і складайте в ваш посуд, і сидіть у ваших містах, які ви зайняли!

 11 І також усі юдеї, що в Моаві й серед Аммонових синів, і в Едомі, і що в усіх краях, чули, що цар вавилонський полишив частину в Юді, і що вчинив над ними начальником Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафанового.

Печатка Гедалії. Археологічна знахідка.

 12 І вернулися всі юдеї зо всіх тих місць, куди були порозігнані, і прийшли до Юдиного краю, до Ґедалії до Міцпи, і зібрали вина та літніх плодів дуже багато.

 13 А Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники, що були на полі, прийшли до Ґедалії до Міцпи,

 14 та й сказали до нього: Чи справді ти знаєш, що Бааліс, цар Аммонових синів, послав Ізмаїла, сина Нетаніїного, щоб убити тебе? Та не повірив їм Ґедалія, син Ахікамів.

 15 А Йоханан, син Кареахів, сказав таємно до Ґедалії в Міцпі, говорячи: Нехай я піду й уб'ю Ізмаїла, сина Нетаніїного, і ніхто про це не довідається. Нащо мають забити тебе, і буде розпорошений увесь Юда, зібраний до тебе, і погине останок Юди?

Рембрандт ван Рейн (1606-1669). Чоловік у східному одязі. Ісидор Кауфман (1853-1921). Чоловік у хутряній шапці. 

 16 І сказав Ґедалія, син Ахікамів, до Йоханана, сина Кареахового: Не роби цієї речі, бо лжу ти говориш на Ізмаїла!

41:1 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, сина Елішамового, з насіння царського, і вельможі царя, та десять люда з ним, до Ґедалії, Ахікамового сина, до Міцпи, і їли там разом хліб у Міцпі.

 2 І встав Ізмаїл, син Нетаніїн, і десять люда, що були з ним, та й ударили Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафанового, мечем! І вбив він того, кого вавилонський цар настановив був начальником над Краєм...

 3 І повбивав Ізмаїл усіх юдеїв, що були з ним, з Ґедалією, у Міцпі, і халдеїв вояків, що знаходилися там.

Франциско Гойя (1746-1828). Повстання 2 травня 1808 року в Мадриді.

 4 І сталося другого дня по вбивстві Ґедалії, а ніхто про це не знав,

 5 і поприходили люди з Сихему, з Шіло та з Самарії, вісімдесят люда оголенобородих, і в подертій одежі та з нарізаними знаками на тілі, а в їхній руці хлібна жертва та ладан, як принесення для Господнього дому.

 6 І вийшов Ізмаїл, син Нетаніїн, навпроти них з Міцпи, ідучи та плачучи. І сталося, коли він спіткав їх, то промовив до них: Прийдіть до Ґедалії, Ахікамового сина! 

Франциско Гойя (1746-1828). Розстріл повстанців в ніч на 3 травня 1808 року в Мадриді.

 7 І сталося, як прийшли вони до середини міста, то їх порізав Ізмаїл, син Нетаніїн, і повкидав їх до середини ями, він та ті люди, що були з ним...

 8 Та знайшлося між ними десять люда, і вони сказали до Ізмаїла: Не вбивай нас, бо ми маємо заховані в полі скарби: пшеницю, і ячмінь, і оливу, і мед. І той спинився, і не повбивав їх серед їхніх братів.

 9 А та яма, куди повкидав Ізмаїл усі трупи тих людей, була яма велика, яку зробив був цар Аса проти Баеші, Ізраїльського царя, її наповнив Ізмаїл, син Нетаніїн, трупами.

Альфонс Муха (1860-1939). Після Грюнвальдської битви.

 10 І Ізмаїл узяв у полон усю решту народу, що був у Міцпі, царських дочок та ввесь народ, що зостався в Міцпі, якого Невузар'адан, начальник царської сторожі, доручив був Ґедалії, синові Ахікамовому. І забрав їх у полон Ізмаїл, син Нетаніїн, і пішов, щоб перейти до Аммонових синів.

 11 І почув Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники, що були з ним, про все те зло, що зробив Ізмаїл, син Нетаніїн.

Winslow Homer (1836-1910). Полонені з фронту

 12 І взяли вони всіх тих людей, і пішли воювати з Ізмаїлом, сином Нетаніїним, і знайшли його при великій воді, що в Ґів'оні.

 13 І сталося, як увесь народ, що був з Ізмаїлом, побачив Йоханана, сина Кареахового, та всіх військових зверхників, що були з ним, то зрадів.

 14 І відвернувся ввесь народ, якого взяв був до полону Ізмаїл з Міцпи, і вернулися, і пішли до Йоханана, сина Кареахового.

 15 А Ізмаїл, син Нетаніїн, утік з вісьмома людьми від Йоханана, і пішов до Аммонових синів.

Antoine-Jean Gros (1771-1835). Наполеон веде свою армію вперед.

 16 І взяв Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники, що були з ним, усю решту народу, яку він вернув від Ізмаїла, сина Нетаніїного, з Міцпи, по тому, як той убив Ґедалію, сина Ахікамового, мужів вояків, і жінок, і дітей, і евнухів, що вернув з Ґів'ону.

 17 І пішли вони й стали на нічліг в Ґерут-Кімгамі, що при Віфлеємі, щоб піти й утікти до Єгипту

 18 від халдеїв, бо вони боялися їх, бо Ізмаїл, син Нетаніїв, убив Ґедалію, сина Ахікамового, якого вавилонський цар настановив був начальником над Краєм.