28 жовтня: Єремія 51:54-52:34, Тита 3:1-15, Псалом 99(100):1-5 (РСП, NIV: 100:1-5), Приповісті 26:18-19

Тита 3:1-15: 

3:1 Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та корилися їй, і до всякого доброго діла готові були,

Арі Шеффер (1795-1858). Рут та Наомі. Христос оплакує Єрусалим.

 2 щоб не зневажали нікого, щоб були не сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність усім людям.

 3 Бо колись були й ми нерозсудні, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного.

 4 А коли з'явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога,

Cima da Conegliano (1460–1518). Бог-Отець

5 Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим,

 6 Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого,

 7 щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоємцями за надією на вічне життя.

Лукас Кранах Молодший (1515-1586). Смерть і Воскресіння Христа.

 8 Вірне слово, і я хочу, щоб ти і про це впевняв, щоб ті, хто ввірував у Бога, дбали про добрі діла пильнувати. Для людей оце добре й корисне!

 9 Вистерігайсь нерозумних змагань, і родоводів, і спорів, і суперечок про Закон, бо вони некорисні й марні.

Jan Voerman (1857-1941). Сумні дні.

 10 Людини єретика, по першім та другім наставленні, відрікайся,

 11 знавши, що зіпсувся такий та грішить, і він сам себе засудив.

Carl Schleicher (1825-1903). Книжник.

 12 Як пришлю я до тебе Артема або Тихика, поквапся прибути до мене в Нікополь, бо думаю там перезимувати.

 13 Законника Зину та Аполлоса вишли квапливо вперед, щоб для них не забракло нічого.

Edwin Longsden Long  (1829-1891). Дорка 6-го століття.

 14 Нехай же навчаються й наші дбати про добрі діла при конечних потребах, щоб безплодні вони не були.

 15 Вітають тебе всі, хто зо мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з вами всіма! Амінь.

Псалом 99(100):1-5 (РСП, NIV: 100:1-5):

Thomas Cole (1801-1848). Пікнік.

100:1 Вдячний псалом. Уся земле, покликуйте Господу!

 2 Служіть Господеві із радістю, перед обличчя Його підійдіте зо співом!

Thomas Cole (1801-1848). Пейзаж з храмом та працюючим художником (1843).

 3 Знайте, що Господь Бог Він, Він нас учинив, і Його ми, Його ми народ та отара Його пасовиська.

 4 Увійдіть в Його брами з подякуванням, на подвір'я Його з похвалою! Виславляйте Його, ім'я Його благословляйте,

Alex Levin (Сучасний художник). Запрошуємо до Єрусалиму!

 5 бо добрий Господь, Його милість навіки, а вірність Його з роду в рід!

Приповісті 26:18-19:

Дурень, що сміється. Ліворуч: Німецька школа (16-те ст.?). Праворуч:. Анонімний нідерландський художник 16-го ст.

 18 Як той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть,

 19 так і людина, що обманює друга свого та каже: Таж це я жартую!...

Georges de La Tour (1593-1652). Обман за грою в карти у клубі.

Єремія 51:54-52:34: 

51:54 Чується крик з Вавилону, і велике понищення з краю халдеїв,

Hugh Frazer (1795–1865). Battle of Clontarf,

 55 бо пустошить Господь Вавилона і галас великий приглушує в ньому, і шумлять їхні хвилі, як води великі, і розлягається гуркіт їхнього голосу...

 56 Бо прийде спустошник на нього, на Вавилон, і схоплене буде лицарство його, їхній лук поламається, бож Бог відплати Господь, Він напевно заплатить!

 57 І впою його зверхників та мудреців його, намісників його та заступників його, і його лицарів, і сном вічним заснуть, і не збудяться, каже Цар, Господь Саваот Йому Ймення...

 58 Так говорить Господь Саваот: Товстий мур вавилонський аж до основ буде знищений, і брами високі його огнем будуть спалені, і мучились дармо народи, і для огню мордувались племена!...

Joseph Michael Gandy (1771–1843). Падіння Вавілону. 

 59 Слово, яке пророк Єремія наказав був Сераї, сину Нерійї, сина Махсеїного, коли він ішов з Седекією, Юдиним царем, до Вавилону, за четвертого року царювання його. А Серая був головним царським постельником.

 60 І написав Єремія все те лихо, що прийде на Вавилон, до однієї книги, усі ті слова, що написані на Вавилон.

 61 Я сказав Єремія до Сераї: Як прийдеш ти до Вавилону, то гляди, прочитай усі ці слова.

Marten van Valckenborch (1535-1612). Вавілонська башта (бл.1600)

 62 І скажи: Господи, Ти провіщав на це місце, щоб вигубити його так, що не буде в ньому мешканця від людини й аж до скотини, бо буде воно спустошенням вічним.

 63 І станеться, як ти скінчиш читати цю книгу, прив'яжеш до неї каменя, і кинеш її до середини Ефрату,

 64 та й скажеш: Так потоне Вавилон, і не встане через те лихо, що Я на нього наведу, і вони попомучаться!... Аж досі слова Єремієні.

Гійом Руйє (1518–1589): Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Юди Седекія.

52:1 Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одинадцять років; ім'я ж його матері Хамутал, дочка Єремії з Лівни.

 2 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.

 3 Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.

Навуходоносор зустрічається із Седекією. Різьба в соборі Zwiefalten Abbey (Німеччина). 

 4 І сталося за дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборилися проти нього, і побудували проти нього вала навколо.

 5 І ввійшло місто в облогу аж до одинадцятого року царя Седекії.

 6 Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав великий голод у місті, і не було хліба для народу краю.

William Brassey Hole (1846-1917). Захоплення Єрусалиму вавілонянами

 7 І пробитий був пролім у стіні міста, і всі вояки повтікали, і повиходили з міста вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. І пішли вони дорогою в степ.

 8 А халдейське військо погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього...

 9 І схопили царя, і відвели його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.

Гюстав Доре (1832-1883). Вбивство синів Седекії на його очах вавілонянами.

 10 І цар вавилонський порізав Седекіїних синів на очах його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі...

 11 А очі Седекії він вибрав, і зв'язав його ланцюгами. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язниці аж до дня його смерти...

 12 А п'ятого місяця, десятого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.

 13 І він спалив Господнього дома та дома царевого, і всі доми в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.

 14 І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.

William Brassey Hole (1846-1917). Зруйнування Єрусалиму Навуходоносором.

 15 А з бідноти народу та решту народу, що позостався в місті, і перебіжників, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі.

 16 А з бідноти краю начальник царської сторожі позоставив декого за винарів та за рільників.

 17 А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і понесли всю їхню мідь до Вавилону.

 18 І горнята, і лопатки, і ножиці, і кропильниці, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що ним служать, позабирали.

 19 І миски, і кадильниці, і кропильниці, і горнята, і свічники, і ложки, і жертовні миски, і що було золоте забрав золото, а що срібне срібло взяв начальник царської сторожі.

 20 Два стовпи, одне море, дванадцять мідяних волів, що під підставами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для міді всіх цих речей!

Джеймс Тіссо (1836-1902). Руйнування мідного моря в храмі.

 21 А стовпи вісімнадцять ліктів високість одного стовпа, і шнурок на дванадцять ліктів оточував його, а грубина його чотири пальці, всередині порожнявий.

 22 І маковиця на ньому мідяна, а високість однієї маковиці п'ять ліктів та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа так само, і гранатові яблука.

 23 І було гранатових яблук дев'ятдесят і шість на кожну сторону, усіх гранатових яблук на мережці навколо сто.

 24 начальник царської сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Зруйнування Єрусалиму та взяття євреїв до полону до Вавилону.

 25 А з міста взяв він одного евнуха, що був начальником над військовими, та семеро чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військового відділу, що записував народ краю до військового відділу, і шістдесят чоловіка з народу краю, що знаходилися в місті.

 26 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.

 27 І вдарив їх вавилонський цар, і позабивав їх у Рівлі, у хаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі!

 28 Оце той народ, що вигнав Навуходоносор: у сьомому році три тисячі й двадцять і три юдеї.

Eduard Bendemann (1811-1889). Депортація євреїв до Вавилону.

 29 У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.

 30 У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан, начальник царської сторожі, сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв. Усіх душ чотири тисячі й шість сотень.

 31 І сталося за тридцятого й сьомого року вигнання Єгоякима, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгоякимом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.

 32 І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.

Цар Вавілону змилувався над Єгоякимом. Гравюра на дереві,  публікація 1886 року.

 33 І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.

 34 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.