6 листопада: Єзекіїль 14:12-16:42, Євреїв 7:18-28,  Псалом 105(106):1-12 (РСП, NIV: 106:1-12), Приповісті 27:4-6

Євреїв 7:18-28: 

Bernhard Plockhorst (1825-1907). Ісус-Потішитель.

 18 Попередня бо заповідь відкладається через неміч її та некорисність.

 19 Бо не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.

 20 І поскільки воно не без клятви,

 21 вони бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: Клявся Господь і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим,

 22 то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!

Bernhard Plockhorst (1825-1907). Ісус благославляє дітей.

 23 І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,

 24 але Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має.

 25 Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.

 26 Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса,

Sir Francis Bernard Dicksee (1853-1928). Христос на тлі поля пшениці.

 27 що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе.

 28 Закон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!

Псалом 105(106):1-12 (РСП, NIV: 106:1-12):

106:1 Алілуя! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

Dante Gabriel Rosetti (1828-1882): Цар Давид. Невідомий художник: Аарон.

 2 Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?

 3 Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!

 4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,

 5 щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!

Evelyn De Morgan (1855-1919). На ріках вавілонських...

 6 Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...

 7 Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.

 8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.

Cosimo Rosselli (1439–1507). Перехід євреїв через Червоне море. 

 9 Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!...

 10 і Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,

 11 і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!

Andrea Previtali (1480-1528). Перехід євреїв через Червоне море.

 12 Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.

Приповісті 27:4-6:

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Гнів Ахила (1535-1540).

 4 Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?

Jacob de Backer (1507-1575). Заздрість.

 5 Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.

Sir Francis Dicksee (1853-1928). Пророк Ілля дорікає царю Ахаву та Єзавелі.

 6 Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.

Solomon Joseph Solomon (1860-1927). Филистимляни намагаються схопити Самсона.

Єзекіїль 14:12-16:42:

14: 12 І було мені слово Господнє таке:

Пророк Єзекіїль. Ікона.

 13 Сину людський, коли згрішить проти Мене земля, спроневірюючи, то Я простягну Свою руку на неї, і зламаю їй хлібну підпору, і пошлю на неї голод, і вигублю з неї людину й скотину.

 14 А коли б серед неї були три мужі: Ной, Даниїл та Йов, вони в своїй справедливості врятували б лише свою власну душу, говорить Господь Бог.

 15 Коли б Я перепровадив по землі люту звірину, й обезлюдніла б вона, і стала б вона спустошенням, так що ніхто не проходив би нею через ту звірину,

 16 той й ці три мужі серед неї, як живий Я, говорить Господь Бог, не врятують вони ні синів, ні дочок! Самі вони будуть врятовані, а Край стане спустошенням...

Віктор Васнєцов (1848-1926). Після битви. 

 17 Або коли б Я спровадив на цю землю меча, та й мечеві сказав: Пройди по Краю, і вигуби з нього людину й скотину,

 18 то ці три мужі серед нього, як живий Я! говорить Господь Бог, не врятують синів, ні дочок, бо врятуються самі тільки вони!

 19 Або коли б Я моровицю послав до цієї землі, і вилив би на неї свою лютість у крові, щоб вигубити з неї людину й скотину,

 20 а Ной, Даниїл та Йов були б серед неї, як живий Я! говорить Господь Бог, ані сина, ані дочки не врятували б вони! Вони в своїй справедливості врятують тільки свою власну душу. 

Віктор Васнєцов (1848-1926). Чотири вершника Апокаліпсису.

 21 Бо так говорить Господь Бог: Хоч послав би Я на Єрусалим чотири Свої лихі присуди: меча, і голод, і люту звірину та моровицю, щоб вигубити з нього людину та скотину,

 22 то все таки залишаться в ньому рештки, що будуть випроваджені, сини та дочки. Ось вони вийдуть до вас, і ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і будете потішені за те лихо, що Я навів на Єрусалим, за все, що Я навів був на нього.

 23 І потішать вони вас, коли ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і пізнаєте, що не надармо зробив Я все, що зробив серед нього, говорить Господь Бог.

15:1 І було мені слово Господнє таке:

Пророк Єзекіїль. Ікона.

 2 Сину людський, чим краще виноградове дерево від усякого дерева, та виноградна галузка, що була серед дерев лісових?

 3 Чи візьметься з нього кусок дерева, щоб зробити яку роботу? Чи візьмуть із нього кілка, щоб повісити на ньому всяку річ?

 4 Ось воно дане огневі на пожертя... Обидва кінці його пожер огонь, а середина його надгоріла, чи надається воно до роботи?

Alessandro Mantovani (1814-1892). Виноград. 

 5 Як було воно непорушним воно не надавалося на роботу, що ж тепер, коли огонь пожер його, і воно надгоріло, то ще буде надаватися на роботу?

 6 Тому так говорить Господь Бог: Як виноградове дерево між лісними деревами, що Я дав його огневі на пожертя, так дам Я мешканців Єрусалиму!

Вінсент Ван Гог (1853-1890). Червоні виноградники в Арле. 

 7 І оберну Я лице Своє проти них, з одного огню вони вийшли, та пожере їх другий огонь. І пізнаєте, ви, що Я Господь, коли зверну Своє лице проти них!

 8 І віддам цей Край на спустошення, за те, що вони спроневірилися, говорить Господь Бог.

16:1 І було мені слово Господнє таке:

Мікельанжело Буанаротті (1475-1564). Пророк Єремія.

 2 Сину людський, повідом Єрусалим про його гидоти,

 3 та й скажи: Так говорить Господь Бог до дочки Єрусалиму: Походження твоє й народження твоє з краю ханаанського, твій батько амореєць, а мати твоя хіттеянка.

 4 При твоєму народженні, того дня, як ти народилася, не був обрізаний пупок твій, і водою не була ти обмита на очищення, ані не була ти посолена, ані не була ти сповита.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Знайдення Мойсея донькою фараона.

 5 Не змилувалося над тобою жодне око, щоб зробити тобі одну з цих речей з милосердя над тобою, але була ти викинена на відкрите поле, так мало ціновано душу твою в день твойого народження!

 6 І проходив Я повз тебе, і бачив тебе, як ти валялася в своїй крові, і сказав Я до тебе: Живи в своїй крові! Так, Я сказав тобі: Живи в своїй крові!

Іван Крамський (1837-1887). Ображений єврейський хлопчик. Ілля Рєпін (1844-1930). Дочка французького рибалки.

 7 Рости ж, зробив Я тебе, як польову ростину, і ти зросла та стала велика, і дійшла ти до найвродливішої вроди: перса випростались, волос твій виріс, а ти була зовсім нага!

 8 І проходив Я повз тебе, і побачив тебе, аж ось час твій наспів, час кохання. І простягнув Я полу Свою над тобою, і закрив твою наготу, і присягнув тобі, і ввійшов з тобою в заповіт, говорить Господь Бог, і стала ти Моєю.

 9 І обмив Я тебе водою, і сполоскав Я кров твою з тебе, і натер тебе оливою. 

Вілья́м Адольф Бугро́ (1825-1905). Дівчина з гранатом.

 10 І зодягнув тебе різнокольоровим, взув тебе в тахаш, і сповив тебе в віссон, і покрив тебе шовком.

 11 І приоздобив тебе оздобою, і дав нараменники на руки твої, а ланцюга на шию твою.

 12 І дав Я носову сережку до носа твого, і сережки на вуха твої, а пишну корону на твою голову.

Софі Андерсен (1823-1903). Цариця Шехерезада.

 13 І приоздобилась ти золотом та сріблом, а одіж твоя віссон та шовк, і різнокольорове; булку й мед та оливу ти їла, і стала ти гарна-прегарна, і вдалося тобі досягти царської гідности!

 14 І розійшлося ім'я твоє поміж народами за твою красу, бо досконала вона, через пишноту Мою, яку Я на тебе поклав, говорить Господь Бог!

 15 І покладалася ти на красу свою, і стала розпусною через славу свою, і виливала ти розпусту свою на кожного перехожого, його ти була.

 Франціско де Гойя (1746-1828). Маха зодягнена.

 16 І брала ти з шат своїх, і робила собі різнокольорові пагірки, і чинила розпусту на них, як не бувало й не буде.

 17 І брала ти речі з пишноти своєї, з Мого золота та зо срібла Мого, що дав тобі Я, і наробила собі подоб чоловічої статі, і чинила розпусту із ними.

 18 І брала ти свою різнокольорову одіж, і покривала їх, а оливу Мою та Моє кадило клала перед ними.

 Франціско де Гойя (1746-1828). Маха оголена.

 19 А Мій хліб, що давав Я тобі, булку й оливу та мед, що ними годував Я тебе, то віддавала ти те перед їхнє обличчя на любі пахощі. І сталося це, говорить Господь Бог.

 20 І брала ти синів своїх та дочок своїх, що породила Мені, і приносила їх на їжу їм. Чи мало було розпусти твоєї,

 21 що ти різала дітей Моїх і давала їм, перепроваджуючи через огонь для них?

Барон Фредерик Лейтон (1830-1896). Рибалка та сирена. Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Сатурн пожирає своїх синів.

 22 І при всіх гидотах твоїх та розпустах твоїх ти не пам'ятала про дні своєї молодости, коли була нагою-пренагою, коли валялася в крові своїй...

 23 І сталося по всьому тому твоєму злі, горе, горе тобі! говорить Господь Бог,

 24 і побудувала ти собі місця розпусти, і поробила собі підвищення на кожному майдані.

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Пасторальна сцена.

 25 На кожному роздоріжжі побудувала ти свої підвищення, і знеславила красу свою, і розхиляла ноги свої для кожного перехожого, і побільшувала свою розпусту...

 26 І чинила ти розпусту з синами Єгипту, з своїми сусідами великотелесими, і побільшувала свою розпусту, щоб гнівити Мене.

 27 І ось простягнув Я Свою руку на тебе, і відняв належну частину твою, і дав тебе на волю твоїх ненависниць, филистимських дочок, засоромлених твоєю нечистою дорогою.

 28 Бо чинила ти розпусту з синами Ашшуровими, і не могла насититись, і блудила з ними, і теж не наситилась.

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Венера та Адоніс (середина 1630-х років, Прадо, Мадрід).

 29 І побільшила ти свою розпусту до купецького краю халдеїв, та теж цим не наситилася.

 30 Як змучилося серце твоє, говорить Господь Бог, коли ти робила всі оці вчинки свавільної розпусної жінки!

 31 Коли ти будувала місця своєї розпусти на кожному роздоріжжі, а підвищення своє робила на кожному майдані, то не була ти, як блудниця, щоб збирати заплату за розпусту,

 32 але як перелюбна жінка, що замість свого чоловіка бере собі чужих.

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Венера та Адоніс (1614 рік, Ермітаж, СПб).

 33 Усім блудницям дають дарунка, а ти сама давала дарунки свої всім коханцям своїм, і підкуповувала їх, щоб приходили до тебе звідусіль на розпусту з тобою.

 34 І було тобі при твоїй розпусті навпаки від інших жінок, бо не волочились за тобою, а через те, що ти давала заплату за розпусту, і заплата за розпусту не давалась тобі, то сталось тобі навпаки.

 35 Тому то, розпуснице, послухай Господнього слова:

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Алегорія війни та миру.

 36 Так говорить Господь Бог: За те, що виливалась твоя розпуста, і відкривалась твоя нагота в блудодійстві твоїм з твоїми коханцями та зо всіма божками гидоти твоєї, і за кров синів твоїх, яких ти давала їм,

 37 тому ось Я позбираю всіх коханців твоїх, яким була ти приємна, і всіх, кого ти кохала, разом з тими, кого ти зненавиділа, і зберу їх коло тебе знавкола, і відкрию їм наготу твою, і вони побачать увесь твій сором!

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Наслідки війни.

 38 І засуджу тебе присудом на перелюбниць та тих, що кров проливають, і дам тебе на кров лютости та заздрости...

 39 І віддам тебе в їхню руку, і вони зруйнують твоє місце розпусти, і порозвалюють підвищення твої, і постягають з тебе шати твої, і позабирають пишні вбрання твої, і покладуть тебе зовсім нагою...

 40 І зберуть проти тебе збори, і закидають тебе камінням, і порубають тебе своїми мечами...

  Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Викрадення дочок Левкіпа.

 41 І попалять доми твої огнем, і зроблять на тебе присуди на очах багатьох жінок. І зроблю Я кінець, щоб не була ти розпусницею, і ти вже не будеш давати дарунка за розпусту!

 42 І заспокоїться Моя лютість на тебе, і відійде від тебе Моя заздрість, і я заспокоюся, і не буду вже гніватися.

  Микола Пимоненко (1862-1912). Жертва фанатизму.