5 лютого: Вихід 21:22-23:13, Матвія 24:1-28,  Псалом 28(29):1-11 (РСП, NIV: 29:1-12), Приповісті 7:6-23 

Матвія 24:1-28:

Джеймс Тіссо (1836-1902). Вид на Єресалимський храм Ірода.

 1 І вийшов Ісус і від храму пішов. І підійшли Його учні, щоб Йому показати будинки храмові.  

 2 Він же промовив у відповідь їм: Чи бачите ви все оце? Поправді кажу вам: Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!... 

Джеймс Тіссо (1836-1902). Учні звертають увагу Ісуса на велич Єрусалимського храму.

 3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, підійшли Його учні до Нього самотньо й спитали: Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака приходу Твого й кінця віку?

 4 Ісус же промовив у відповідь їм: Стережіться, щоб вас хто не звів!

Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус говорить про зруйнування Єрусалимського храму.

 5 Бо багато хто прийде в Ім'я Моє, кажучи: Я Христос. І зведуть багатьох.

 6 Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки, глядіть, не лякайтесь, бо статись належить тому. Але це не кінець ще.

David Roberts (1796-1864). Зруйнування Єрусалиму армією Тита 70 року (1850).

 7 Бо повстане народ на народ, і царство на царство, і голод, мор та землетруси настануть місцями. 

 8 А все це початок терпінь породільних.

 9 На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть ненавидіти всі народи за Ймення Моє.

 10 І багато-хто в той час спокусяться, і видавати один одного будуть, і один одного будуть ненавидіти.

Нікола Пуссен (1594-1665). Зруйнування храму в Єрусалимі римлянами 70-го року.

 11 Постане багато фальшивих пророків, і зведуть багатьох.

 12 І через розріст беззаконства любов багатьох охолоне.

 13 А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений!

 14 І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець! 

Давньоримське мистецтво (фрагмент Арки Тита). Тріумф Тита - трофеї Єрусалимського храму.

 15 Тож, коли ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, хто читає, нехай розуміє,

 16 тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають.

 17 Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого.

 18 І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою.

 19 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, за днів тих!

 20 Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу. 

 Франческо Айєс (1791-1882). Зруйнування Єрусалимського Храму

 21 Бо скорбота велика настане тоді, якої не було з первопочину світу аж досі й не буде.

 22 І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться.

 23 Тоді, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут чи Отам, не йміть віри.

 24 Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних.

 25 Оце Я наперед вам сказав.

 26 А коли скажуть вам: Ось Він у пустині не виходьте, Ось Він у криївках не вірте!

Другий прихід Христа у славі.

 27 Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з'являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського.

 28 Бо де труп, там зберуться орли.

Псалом 28(29):1-11 (РСП, NIV: 29:1-12): 

Eugene Ristau (1932-2004). Цар Давид.

 1 Псалом Давидів. Дайте Господу, Божі сини, дайте Господу славу та силу!

 2 Дайте Господу славу імення Його, у препишній святині впадіть перед Господом!

 3 Голос Господній над водами, Бог слави гримить, Господь над великими водами!

Айвазовський Іван (1817-1900). Шторв на морі вночі.

 4 Голос Господній із силою, голос Господній з величністю.

 5 Голос Господній ламає кедрини, голос Господній торощить кедрини ливанські.

 6 Він примусить скакати Ливан як теля, та Сиріон, мов молоду антилопу.

 7 Голос Господній викрешує полум'я огняне,

Пьер Жак Волер (Pierre-Jacques Volaire) (1728-1799). Виверження Везувія.

 8 голос Господній пустиню тремтіти примушує, Господь чинить пустелю Кадеша тремтячою.

 9 Голос Господній примушує лані тремтіти, й ліси обнажає, а в храмі Його все належне Йому виголошує: Слава!

 10 Господь пробував в час потопу, і буде Господь пробувати повік віку Царем!

Francis Danby (1793–1861). Потоп.

 11 Господь подасть силу народу Своєму, Господь поблагословить миром народ Свій! 

Приповісті 7:6-23: 

 6 Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна,

Франческо Айєс (1791-1882). Автопортрет.

 7 і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму, 

 8 проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її, 

 9 коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку. 

 10 Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним, 

Франческо Айєс (1791-1882). Секретний лист.

 11 галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають: 

 12 раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона... 

 13 І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому: 

Франческо Айєс (1791-1882). Поцілунок.

 14 У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої! 

 15 Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе! 

Франческо Айєс (1791-1882). Тамара.

 16 Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна, 

 17 постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном... 

Франческо Айєс (1791-1882). Одоліска на відпочинку.

 18 Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми! 

 19 Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу: 

 20 вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого... 

Франческо Айєс (1791-1882). Жінка після купання (Сусанна?).

 21 Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила,

 22 він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення,

 23 як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка... 

 Антоніс ван Дейк (1599-1641). Самсон і Даліла.

Вихід 21:22-23:13:

 22 А коли будуть битися люди, і вдарять вагітну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, як покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.

Pieter Brueghel II (1564.5-1637.8). Бійка селян.

 23 А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу,

 24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,

 25 опарення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.

 26 А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.

Jean-Louis Ernest Meissonier (1815-1891). Бійка.

 27 А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.

 28 А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкаменований той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.

 29 А якщо віл був битливим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, буде він укаменований, а також власник буде забитий.

 30 Якщо на нього буде накладений викуп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накладене.

Eugène Burnand (1850-1921). Альпійський бугай.

 31 Або вдарить віл сина, або вдарить дочку, буде зроблено йому за цим законом.

 32 Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкаменований.

 33 А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде туди віл або осел,

 34 власник ями відшкодує, верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.

Eugène Burnand (1850-1921). Воли.

 35 А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополовині, і також загинулого поділять пополовині.

 36 А коли буде відоме, що віл був битливим і вчора й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкодує вола за того вола, а забитий буде йому.

22:1 (021-37) Коли хто вкраде вола або овечку, і заріже його або продасть його, то відшкодує п'ять штук великої худоби за вола того, а чотири дрібної худоби за ту овечку.

Микола Пимоненко (1862-1912). Віл.

 2 (022-1) Коли злодій буде зловлений в підкопі, і буде побитий так, що помре, то нема провини крови на тому, хто побив.

 3 (022-2) Але як засвітило сонце над ним, то є на ньому провина крови. Злодій конче відшкодує, а якщо він нічого не має, то буде проданий за свою крадіжку. 

 4 (022-3) Якщо та крадіжка справді буде знайдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє.

Max Liebermann (1847–1935). Вислюк.

 5 (022-4) Коли хто випасе поле або виноградника, і пустить свою худобу й буде випасати на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свого й найліпшим із свого виноградника.

 6 (022-5) Коли вийде огонь і попаде на тернину, і буде спалена скирта, або збіжжя стояче, або поле, конче відшкодує той, хто запалив пожежу.

Jules Breton (1827–1906)  Скирта палає.

 7 (022-6) Коли хто дасть своєму ближньому срібло або посуд на збереження, а воно буде вкрадене з дому того чоловіка, якщо буде знайдений злодій, нехай відшкодує вдвоє.

 8 (022-7) Якщо ж злодій не буде знайдений, то власник дому буде приведений до суддів, на присягу, що не простягав своєї руки на працю свого ближнього.

 9 (022-8) У кожній справі провини, про вола, про осла, про овечку, про одіж, про все згублене, про яке хто скаже, що це його, нехай справа обох прийде до судді. Кого суддя визнає за винного, той відшкодує вдвоє своєму ближньому.

Philip James de Loutherbourg (1740–1812). Худоба.

 10 (022-9) Коли хто дасть своєму ближньому на збереження осла, або вола, або овечку, чи яку іншу худобину, а вона згине, або буде скалічена, або буде заграбована, і ніхто того не бачив,

 11 (022-10) присяга Господня нехай буде між обома, що він не простяг своєї руки на власність свого ближнього, а власник її нехай забере, а позваний не буде відшкодувати.

 12 (022-11) А якщо справді буде вкрадена від нього, то нехай відшкодує власникові її.

 13 (022-12) Якщо дійсно буде розшарпана вона, нехай принесе її як свідоцтво, а за розшарпане він не відшкодує.

Eugène Burnand (1850-1921). Вислюки.

 14 (022-13) А коли хто позичить від свого ближнього худобину, а вона буде скалічена або згине, а власник її не був із нею, то конче відшкодує;

 15 (022-14) якщо ж її власник був із нею, не відшкодує. А якщо худобина була найнята, то піде та шкода в заплату її.

 16 (022-15) А коли хто підмовить дівчину, яка не заручена, і ляже з нею, то нехай дасть їй віно, і візьме її собі за жінку.

William Holman Hunt (1827-1910). Застидалась.

 17 (022-16) Якщо батько її справді відмовить віддати її йому, нехай відважить срібла згідно з віном дівочим.

 18 (022-17) Чарівниці не зоставиш при житті.

Charles Edward Hallé (1846-1914). Ворожіння.

 19 (022-18) Кожен, хто зляжеться з худобиною, конче буде забитий.

 20 (022-19) Кожен, хто приносить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю.

 21 (022-20) А приходька не будеш утискати та гнобити його, бо й ви були приходьками в єгипетськім краї.

 22 (022-21) Жодної вдови та сироти не будеш гнобити;

Ніколай Касаткін (1859-1930). Посиротіли. 

 23 (022-22) якщо ж ти справді гнобитимеш їх, то коли вони, кличучи, кликатимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,

 24 (022-23) і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки ваші вдовами, а діти ваші сиротами.

 25 (022-24) Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позичальник, не покладеш на нього лихви.

Желеховский Каспер (2-га половина 19 ст.) Експропріація.

 26 (022-25) Якщо дійсно візьмеш у заставу одежу ближнього свого, то вернеш її йому до заходу сонця,

 27 (022-26) бо вона єдине накриття його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний.

 28 (022-27) Бога не будеш лихословити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати.

 29 (022-28) Не будеш спізнюватися, щодо жертов, із щедрістю збіжжя та з плинами твоїми. Перворідного з синів своїх даси Мені.

Франсіско де Сурбаран (1598-1664). Агнець Божий.

 30 (022-29) Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона з своєю матір'ю, а восьмого дня даси її Мені.

 31 (022-30) І ви будете Мені святими людьми, і не будете їсти м'яса, розшарпаного в полі, псові кинете його!

23:1 Не будеш розносити неправдивих поголосок. Не покладеш руки своєї з несправедливим, щоб бути свідком неправди.

 2 Не будеш з більшістю, щоб чинити зло. І не будеш висловлюватися про позов, прихиляючись до більшости, щоб перегнути правду.

 3 І не будеш потурати вбогому в його позові.

Cooper, Thomas Sidney (1803-1902). Увечері на пасовиську біля води. 

4 Коли стрінеш вола свого ворога або осла його, що заблудив, то конче повернеш його йому.

 5 Коли побачиш осла свого ворога, що лежить під тягарем своїм, то не загаїшся помогти йому, конче поможеш разом із ним.

 6 Не перегинай суду на бік вбогого свого в його позові.

 7 Від неправдивої справи віддалишся, а чистого й справедливого не забий, бо Я не всправедливлю несправедливого.

 8 А хабара не візьмеш, бо хабар осліплює зрячих і викривляє слова справедливих.

 9 А приходька не будеш тиснути, бож ви познали душу приходька, бо самі були приходьками в єгипетськім краї.

 Eugène Burnand (1850-1921). Оранка.

 10 І шість літ будеш сіяти землю свою, і будеш збирати її врожай,

 11 а сьомого опустиш її та полишиш її, і будуть їсти вбогі народу твого, а позостале по них буде їсти польова звірина. Так само зробиш для виноградника твого, і для оливки твоєї.

 12 Шість день будеш робити діла свої, а сьомого дня спочинеш, щоб відпочив віл твій, і осел твій, і щоб відідхнув син невільниці твоєї й приходько.

 13 І все, що Я сказав вам, будете виконувати. А ймення інших богів не згадаєте, не буде почуте воно на устах твоїх.