2 червня: 2Самуїла 19:11-20:13, Іван 21:1-25, Псалом 119(120):1-7 (РСП, NIV: 120:1-7), Приповісті 16:16-1

Іван 21:1-25:

Грег Ольсен (1958). Ісус на березі Тіверіядського моря.

21:1 Після цього з'явивсь Ісус знов Своїм учням над морем Тіверіядським. А з'явився отак.

 2 Укупі були Симон Петро, і Хома, званий Близнюк, і Нафанаїл, із Кани Галілейської, і обидва сини Зеведеєві, і двоє інших із учнів Його.

Emilio Ocón y Rivas (1845-1904). Приготування до ловитви риби.

 3 Говорить їм Симон Петро: Піду риби вловити. Вони кажуть до нього: І ми підемо з тобою. І пішли вони, і всіли до човна. Та ночі тієї нічого вони не вловили.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус звертається до учнів після їхньої невдалої ловитви риби.

 4 А як ранок настав, то Ісус став над берегом, але учні не знали, що то був Ісус.

David Andre Koch (modern American). Паси вівці Мої.

 5 Ісус тоді каже до них: Чи не маєте, діти, якоїсь поживи? Ні, вони відказали.

Якопо Тінторетто (1518-1594). Ловитва риби на Галілеському морі.

 6 А Він їм сказав: Закиньте невода праворуч від човна, то й знайдете! Вони кинули, і вже не могли його витягнути із-за безлічі риби...

Джеймс Тіссо (1836-1902). Петро готується пливти назустріч Ісусу.

 7 Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: Це ж Господь!... А Симон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе одежину, бо він був нагий, та й кинувся в море...

Sebastiano Ricci (1659-1734). Чудесна ловитва риби на Генісаретському озері.

 8 Інші ж учні, що були недалеко від берега якихсь ліктів із двісті припливли човником, тягнучи невода з рибою.

Ду́ччо ді Буонінсе́нья (1255-1319). Чудова ловитва риби.

 9 А коли вони вийшли на землю, то бачать розложений жар, а на нім рибу й хліб.

 10 Ісус каже до них: Принесіть тієї риби, що оце ви вловили!

Дірк Баутс (бл.1415-1475). Третє з'явлення Господа по воскресінні.

 11 Пішов Симон Петро та й на землю витягнув невода, повного риби великої, сто п'ятдесят три. І хоч стільки було її, не продерся проте невід.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Сніданок з Ісусом.

 12 Ісус каже до учнів: Ідіть, снідайте! А з учнів ніхто не наважився спитати Його: Хто Ти такий? Бо знали вони, що Господь то...

 13 Тож підходить Ісус, бере хліб і дає їм, так само ж і рибу.

 14 Це вже втретє з'явився Ісус Своїм учням, як із мертвих воскрес.

Васілій Полєнов (1844-1927). На Тіверіядському озері.

 15 Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси ягнята Мої!

Рафаель (1483-1520) або послідовник Рафаеля (копіїст?). Паси вівці Мої (1515).

 16 І говорить йому Він удруге: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш Мене? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси вівці Мої!

Ель Греко (1541-1614). Розкаяння Святого Петра.

 17 Утретє Він каже йому: Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої!

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640) Відновлення Петра на посаді служителя (1616).

 18 Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли був ти молодший, то ти сам підперізувався, і ходив, куди ти бажав. А коли постарієш, свої руки простягнеш, і інший тебе підпереже, і поведе, куди не захочеш...

Караваджо Мікельанджело (1571-1610). Розп'яття Святого Петра.

 19 А оце Він сказав, щоб зазначити, якою то смертю той Бога прославить. Сказавши таке, Він говорить йому: Іди за Мною!

Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус і Петро над морем Галілейським.

 20 Обернувся Петро, та й ось бачить, що за ним слідкома йде той учень, якого любив Ісус, який на вечері до лоня Йому був схилився й спитав: Хто, Господи, видасть Тебе?

 21 Петро, як побачив того, говорить Ісусові: Господи, цей же що?

 22 Промовляє до нього Ісус: Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі? Ти йди за Мною!

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640) Відновлення Петра на посаді служителя (1614).

 23 І це слово рознеслось було між братами, що той учень не вмре. Проте Ісус не сказав йому, що не вмре, а: Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі?

 24 Це той учень, що свідчить про це, що й оце написав. І знаємо ми, що правдиве свідоцтво його!

Доменікіно (Domenico Zampieri, 1581-1641). Євангеліст Іван (1625).

 25 Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але думаю, що коли б написати про все те зокрема про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг! Амінь.

 Gaudenzio Ferrari (народився між 1475-1480 – 1546). Життя Ісуса.

Псалом 119(120):1-7 (РСП, NIV: 120:1-7):

120:1 Пісня прочан. Я кликав до Господа в горі своїм, і Він мене вислухав,

Юліус Клевер (1850-1924). Зима (1876) 

 2 Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!

 3 Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик?

 4 Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!

Альберт Бенуа (1852-1937). Серце мандрівки.

 5 Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару!

 6 Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:

 7 я за мир, та коли говорю, то вони за війну! 

Альберт Бенуа (1852-1937). Срібні берези.

Приповісті 16:16-17:

Corot, Jean Baptiste Camille (1796-1875). Італійський ченець читає.

 16 Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла! 

Кнут Еквалль (1843-1912). Урок читання. Nicholas Gysis (1842-1901). Заучування на пам'ять.

 17 Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.

Bartolomé Esteban Murillo (1618-1682). Йосип та дружина Потіфара. 

2Самуїла 19:11-20:13:

 Покаяння Давида. Ілюстрація кінця 19-поч. 20 століття.

19:11 (019-12) І цар Давид послав до священиків, до Садока та до Евіятара, говорячи: Говоріть так до Юдиних старших: Чого ви будете останніми, щоб вернути царя до його дому? А слово всього Ізраїля прийшло вже до царя, до його дому.

 12 (019-13) Ви браття мої, ви кість моя та тіло моє! І чого ви будете останніми, щоб вернути царя?

 13 (019-14) А Амасі скажете: Чи ж ти не кість моя та не тіло моє? Нехай так зробить мені Бог, і нехай ще додасть, якщо ти не будешу мене вождем війська по всі дні замість Йоава.

 14 (019-15) І прихилив він серце всіх Юдиних мужів, як одного чоловіка. І послали вони до царя: Вернися ти та всі твої слуги!

 15 (019-16) І вернувся цар, і прийшов аж до Йордану, а Юда прийшов до Ґілґалу назустріч цареві, щоб перепровадити царя через Йордан.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Зустріч Давида.

 16 (019-17) А Шім'ї, Ґерин син, Веніяминівець, що з Бахуріму, поспішив і зійшов з Юдиними мужами на зустріч царя Давида.

 17 (019-18) І з ним було тисяча чоловіка з Веніямина, та Ціва, слуга Саулового дому, і п'ятнадцятеро синів його та двадцятеро його рабів із ним. І вони перейшли Йордан перед царем.

 18 (019-19) І перейшов порон, щоб перепровадити царський дім та зробити, що було добре в очах його. А Шім'ї, Ґерин син, упав перед царем, як той переходив Йордан,

 19 (019-20) та й цареві сказав: Нехай пан не порахує мені переступу, і не пам'ятай, що раб твій провинився був того дня, коли мій пан цар вийшов був з Єрусалиму, щоб цар не поклав це до серця свого!

 20 (019-21) Бо раб твій знає, що згрішив він, і ось я прийшов сьогодні з усього Йосипового дому перший, щоб вийти зустріти мого пана царя.

David's Mercy to Shimei by Barbara Griffiths

 21 (019-22) А Авішай, син Церуїн, відповів та й сказав: Чи ж не буде забитий Шім'ї за те, що проклинав Господнього помазанця?

 22 (019-23) А Давид відказав: Що вам до мене, сини Церуїні, що ви сьогодні стаєте мені за сатану? Чи сьогодні буде забитий хто в Ізраїлі? Хіба ж я не знаю, що сьогодні я цар над Ізраїлем?

 23 (019-24) А до Шім'ї цар сказав: Не помреш! І заприсягнув йому цар.

Shimei  and Davis by Barbara Griffiths

 24 (019-25) І зійшов спіткати царя й Мефівошет, онук Саулів. А він не оправляв ніг своїх і не оправляв вуса свого, і не оправляв своєї одежі від дня, як цар вийшов, аж до дня, коли він вернувся з миром.

 25 (019-26) І сталося, коли прийшов він до Єрусалиму зустріти царя, то сказав йому цар: Чому ти не пішов зо мною, Мефівошете?

 26 (019-27) А той відказав: Пане мій царю, раб мій обманив мене! Бо я, раб твій, сказав: осідлаю собі осла, і сяду на нього, та й поїду з царем, бо раб твій кульгавий.

 27 (019-28) Та він очернив раба твого перед паном моїм царем. А мій пан цар, немов Божий Ангол, тому зроби, що добре в очах твоїх!

 28 (019-29) Бож хіба ввесь дім батька мого не був вартий смерти перед моїм паном царем? Та ти вмістив раба свого серед їдців свого столу. І яке ж я маю право скаржитися перед царем?

 29 (019-30) І сказав йому цар: Пощо ти говориш іще оці свої слова? Я сказав: ти та Ціва поділите поле.

Давид та Мефівошет. Книжкова ілюстрація.

 30 (019-31) І сказав Мефівошет до царя: Нехай він візьме навіть усе по тому, коли мій пан, цар прийшов із миром до дому свого!.

 31 (019-32) А ґілеадянин Барзіллай зійшов з Роґеліму, і перейшов з царем Йордан, щоб провести його за Йордан.

 32 (019-33) А Барзіллай був дуже старий, віку восьмидесяти літ. І він годував царя, як той сидів був у Маханаїмі, бо він був дуже заможна людина.

 33 (019-34) І сказав цар до Барзіллая: Перейди зо мною, і я буду годувати тебе при собі в Єрусалимі.

 34 (019-35) І сказав Барзіллай до царя: Скільки ще часу життя мого, що я піду з царем до Єрусалиму?

 35 (019-36) Я сьогодні віку восьмидесяти літ. Чи можу я розпізнавати між добрим та злим? Чи розкуштує твій раб, що буду їсти та що буду пити? Чи послухаю я ще голосу співаків та співачок? І пощо буде ще раб твій тягарем для свого пана царя?

 36 (019-37) Трохи перейде твій раб із царем за Йордан. І чого цар висвідчує мені оце?

 37 (019-38) Нехай раб твій вернеться, і нехай помре у своєму місті при гробі батька свого та своєї матері. А ось раб твій, син мій Кімган перейде з паном моїм, із царем, а ти зроби йому, що добре в очах твоїх.

Francesco Barbieri (il Guercino) (1591-1669). Цар Давид.

 38 (019-39) І сказав цар: Кімган перейде зо мною, а я зроблю йому, що миле в очах твоїх. І все, що вибереш у мене, я зроблю тобі!

 39 (019-40) І ввесь народ перейшов Йордан, перейшов і цар. І цар поцілував Барзіллая, та й поблагословив його, і той вернувся на своє місце.

 40 (019-41) І перейшов цар до Ґілґалу, а з ним перейшов Кімган та ввесь Юдин народ, і вони перепровадили царя, а також перейшла половина Ізраїлевого народу.

 41 (019-42) Аж ось усі ізраїльтяни прийшли до царя. І сказали вони цареві: Чому вкрали тебе наші браття, люди Юдині, і перепровадили царя та його дім через Йордан, та всіх Давидових людей з ним?

 42 (019-43) І відповіли всі Юдині люди Ізраїлеві: Бо близький цар до нас! І чого то запалився тобі гнів на цю річ? Чи справді з'їли ми що в царя? Чи теж справді він роздав нам які дарунки?

Мапа майбутнього поділу на Північне та Південне царства в оточенні інших держав.

 43 (019-44) І відповіли ізраїльтяни юдеям та й сказали: Нас десять частин у царя, а також і в Давида ми ліпші від вас. Чому ж ви злегковажили нас? Хіба ж не нам було перше слово, щоб вернути царя? Але слово юдеїв було гостріше від слова ізраїльтян.

20:1 І трапився там негідний чоловік, а ім'я йому Шева, син Біхрі, веніяминівець. І засурмив він у сурму та й сказав: Немає нам частки в Давиді, і нема нам спадщини у сина Єссеєвого! Ізраїлю, усі до наметів своїх!

 2 І пішов кожен ізраїльтянин від Давида за Шевою, сином Біхрі, а юдеянин позостався при своєму цареві від Йордану й аж до Єрусалиму.

 3 І прийшов Давид до свого дому в Єрусалим. І взяв цар десять жінок наложниць, яких настановив був пильнувати дім, та й віддав їх до дому сторожі; і він їх годував, але до них не приходив. І були вони ув'язнені аж до дня своєї смерти, удівство за життя чоловіка.

Битва. Гравюра.

 4 І сказав цар до Амаси: Склич мені юдеян у три дні, а ти стань отут!

 5 І пішов Амаса, щоб скликати Юду, та спізнився від означеного часу, про який він умовився.

 6 І сказав Давид до Авішая: Тепер Шева, син Біхрі, зробить нам зло більше від Авесалома. Візьми ти слуг свого пана, та й поженися за ним, щоб він не знайшов собі твердинних міст, і не щез із наших очей.

 7 І вийшли за ним Йоавові люди, і керетянин, і пелетянин та всі лицарі, і повиходили вони з Єрусалиму, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі.

 8 Вони були при великому камені, що в Ґів'оні, а Амаса вийшов проти них. А Йоав був зодягнений в шату свою, а ній пояс із мечем, прип'ятим на стегні його в піхві, з якої легко виходив і входив.

 9 І сказав Йоав до Амаси: Чи гаразд тобі, брате мій? І Йоав узяв правою рукою Амасу за бороду, щоб поцілувати його.

Йоав вбиває конкурента. Гравюра. 

 10 А Амаса не остерігся меча, що був у Йоавовій руці. І той ударив його ним у живіт, і вилив нутро його на землю, і не повторив йому, а той помер... І Йоав та брат його Авішай гналися за Шевою, сином Біхрі.

 11 А один з Йоавових слуг став над ним та й говорив: Хто жадає Йоава, і хто за Давида, за Йоавом!

 12 А Амасу валявся в крові на середині битої дороги. І побачив той чоловік, що ввесь народ став, то стягнув Амасу з битої дороги на поле, і накинув на нього одежину, бо бачив, що кожен приходив до нього та ставав.

 13 Як був він стягнений з битої дороги, пішов кожен чоловік за Йоавом, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі.

Йоав. Гравюра.