1 березня: Левит 24:1-25:46, Марк 10:13-31,  Псалом 43(44):10-27 (РСП, NIV: 44:9-26), Приповісті 10:20-21 

Марк 10:13-31:  

Карл Генріх Блох (1834-1890). Христос пригортає дітей.

 13 Тоді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли. 

 14 А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже! 

 15 Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде. 

 16 І Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши. 

Harold Copping (1863-1932). Ісус - Надія світу.

 17 І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати? 

 18 Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. 

 19 Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір. 

 20 А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку. 

 21 Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста. 

 Генріх Хоффман (1824-1911). Ісус і Багатий юнак (1881)

 22 А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав!   

 23 І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!  

 24 І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже! 

 25 Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти! 

Ernst Zimmerman (1852-1901). Ісус .і рибалки

 26 А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися? 

 27 Ісус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все! 

 28 А Петро став казати Йому: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом. 

 29 Ісус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії, 

 30 і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя. 

Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус з учнями.

 31 І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими.   

Псалом 43(44):10-27 (РСП, NIV: 44:9-26):

Джеймс Тіссо (1836-1902). "На ріках Вавілонських ми сиділи та плакали..."

 9 (044-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами: 

 10 (044-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток... 

 11 (044-12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів, 

 12 (044-13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив! 

 13 (044-14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць, 

 14 (044-15) Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас... 

 15 (044-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє, 

 16 (044-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника... 

 Arnold Friberg (1913-2010). Молитва Джорджа Вашингтона у форті Веллей-Фордж.

  17 (044-18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили, 

 18 (044-19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги! 

 19 (044-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню, 

 20 (044-21) чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого? 

 21 (044-22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця, 

 22 (044-23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних... 

Ary Sheffer (1795 – 1858). Молитва Св.Августина та Св.Моніки. (1858).

 23 (044-24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди! 

 24 (044-25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту? 

 25 (044-26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... 

Бартоломе Естебан Мурільо (1617-1682). Молитва Святого Франциска Ассизького (1650).

 26 (044-27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!

Приповісті 10:20-21: 

Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус проповідує...

 20 Язик праведного то добірне срібло, а розум безбожних мізерний. 

Джеймс Тіссо (1836-1902). Притча про сліпців.

 21 Пасуть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з нерозуму.  

Левит 24:1-25:46:

24:1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

 2 Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, вичавленої оливи з оливкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпаду. 

Первосвященик заралює мінору.

 3 Поза завісою свідоцтва в скинії заповіту прирядить її Аарон від вечора аж до ранку перед Господнім лицем назавжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!

 4 На чистім свічнику прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем назавжди.

 5 І візьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, по дві десяті ефи буде один калач.

 6 І покладеш їх у два ряди, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,

 7 і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за пригадувальну частину, огняна жертва для Господа.

Стіл та хліби.

 8 Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем завжди, від Ізраїлевих синів, вічний заповіт.

 9 І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняних жертов Господніх. Це вічна постанова.

 10 І вийшов син ізраїльтянки, а він був син єгиптянина, між Ізраїлевих синів. І сварився в таборі син тієї ізраїльтянки з одним ізраїльтянином.

 11 І син тієї ізраїльтянки богозневажив Ім'я Господнє, і проклинав. І привели його до Мойсея. А ймення матері його Шеломіт, дочка Діври, з Данового племени.

 12 І посадили його під сторожу аж до вияснення через уста Господні.

 13 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

 14 Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.

 15 А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне Бога свого, то понесе він свій гріх.

 16 А той, хто богозневажив Господнє Ймення, буде конче забитий, конче укаменує його вся громада; чи приходько, чи тубілець, коли богозневажатиме Ймення Господнє, буде забитий.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Вкаменування порушника суботи. 

 17 І кожен, хто заб'є людину, буде конче забитий.

 18 А хто заб'є яку скотину, той відшкодує її, життя за життя.

 19 І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, як хто зробив, так буде зроблено йому:

 20 зламання за зламання, око за око, зуб за зуба, яку ваду зробить хто кому, така буде зроблена йому.

 21 А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є людину, той буде забитий.

 22 Суд один буде для вас, приходько буде як тубілець. Бо Я Господь Бог ваш!

 23 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того, хто проклинав, поза табір, та й закидали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.

Ювілейний та суботній рік - Божий план успішного суспільства.

25:1 І Господь промовляв до Мойсея на Сінайській горі, говорячи:

 2 Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Коли ви ввійдете до землі, що Я даю вам, то святкуватиме земля та суботу для Господа.

Вінсент Ван Гог (1853-1890).Червоні винаградники в Арле

 3 Шість літ будеш засівати своє поле, і шість літ обтинатимеш свого виноградника, і збиратимеш урожай його,

 4 а сьомого року субота повного відпочинку буде для землі, повний відпочинок, субота для Господа: поля свого не будеш обсіювати, а виноградника свого не будеш обтинати.

 5 Саморослого колосу жнив твоїх не будеш жати, а ґрон з необрізаних виноградин твоїх не збиратимеш, рік повного відпочинку буде для землі.

Вінсент Ван Гог (1853-1890). Пшеничне поле з снопами. 

 6 І те, що саме вродиться в цім відпочинку землі, буде для вас на їжу, для тебе, і для раба твого, і для невільниці твоєї, і для наємника твого, і для осілого твого, що мешкають з тобою,

 7 і для скотини твоєї, і для звірини, що в Краї твоїм, буде ввесь урожай його на їжу.

 8 І відлічиш собі сім суботніх років, по сім років сім раз, і будуть для тебе дні семи суботніх років сорок літ і дев'ять.

 9 І засурмите у сурми сьомого місяця, десятого дня місяця, в день Очищення засурмите в сурми по цілому Краю.

 10 І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в Краю для всіх мешканців його, ювілей він буде для вас: і вернеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї вернеться.

Ювілейний рік. Праця сучасного ізраїльського художника.

 11 Ювілей цей рік п'ятдесятріччя буде для вас: на будете сіяти, і не будете жати саморослі колосся її, і не будете збирати грон з необрізаних виноградин їх,

 12 бо це ювілей, святощі будуть для вас, з поля будете їсти врожай його.

 13 У році того ювілею вернетесь кожен до своєї посілости.

 14 А коли продасте що своєму ближньому, або купите з руки свого ближнього, не обманюйте один одного.

 15 За числом років по ювілеї купиш від ближнього свого, за числом років урожаю він продасть тобі.

 16 За многістю літ побільшиш ціну тієї купівлі, а за малістю літ зменшиш ціну тієї купівлі, бо він продає тобі число літ урожаю.

 17 І не обманите один одного, і будеш боятися Бога свого, бо Я Господь, Бог ваш!

Вінсент Ван Гог (1853-1890). Селянський дім. Вигляд з висоти.

 18 І ви виконаєте постанови Мої, а устави Мої будете держати, і будете виконувати їх, і безпечно сидітимете на землі.

 19 І земля дасть плід свій, а ви будете їсти досита, і безпечно сидітимете на ній.

 20 А коли ви скажете: Що будемо їсти сьомого року, тож не будемо сіяти, не будемо збирати врожаї свої?

 21 І зошлю Я благословення Своє на вас шостого року, і зродить врожай на три роки.

 22 І будете сіяти восьмий той рік, і будете їсти з старих урожаїв аж до року дев'ятого, аж до виросту врожаю його будете їсти старе.

 23 А земля не буде продаватися назавжди, бо Моя та земля, бо ви приходьки та осілі в Мене.

 24 А ви в усій землі вашої посілости дозволяйте викуп землі.

Вінсент Ван Гог (1853-1890). Пшеничне поле з птахами.

 25 Коли збідніє твій брат, і продасть із своєї посілости, то прийде викупник його, близький йому, і викупить продаж брата свого.

 26 А чоловік, коли не буде йому викупника, а рука його стане спроможна, і знайде потрібне на викуп його,

 27 то облічить він літа продажу свого, і верне позостале чоловікові, що продав йому, та й вернеться до своєї посілости.

 28 А якщо рука його не знайде потрібного на заплату йому, то буде продаж його в руці покупця його аж до ювілейного року, і вийде він в ювілеї, та й вернеться до посілости своєї.

Вінсент Ван Гог (1853-1890). Білий будинок уночі.

 29 А коли хто продасть мешкальний дім в обмурованому місті, то викуп його буде до кінця року від часу продажу його, рік буде на викуп його.

 30 А якщо він не буде викуплений аж до кінця року, то стане той дім, що в місті, яке має мур, назавжди для покупця його на покоління його, не вийде він в ювілеї.

 31 А доми в оселях, що не мають муру навколо, до поля землі буде те прираховане, і буде йому викуп, і в ювілеї він вийде.

 32 А міста Левитів, доми в містах їх посілости викуп для Левитів завжди буде можливий.

 33 А хто викупить від Левитів, то продаж дому й міста посілости його вийде в ювілеї, бо то доми міст Левитів, їхня посілість серед Ізраїлевих синів.

Вінсент Ван Гог (1853-1890). Жовтий будинок.

 34 А пасовисько навколо їхніх міст не буде продане, бо це вічна посілість для них.

 35 А коли збідніє твій брат, а його рука неспроможною стане, то підтримаєш його, приходько він чи осілий, і житиме він із тобою.

 36 Не візьмеш від нього лихви та прибутку, і будеш боятися Бога свого, і житиме брат твій з тобою.

 37 Срібла свого не даси йому на лихву, і на прибуток не даси їжі своєї.

 38 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського краю, щоб дати вам ханаанську землю, щоб бути вашим Богом.

Вінсент Ван Гог (1853-1890).  Старий згорьований чоловік.

 39 А коли збідніє брат твій при тобі, і буде проданий тобі, то не будеш робити ним праці раба,

 40 як наймит, як осілий він при тобі, аж до ювілейного року буде він працювати тобі.

 41 вийде від тебе він та сини його з ним, і вернеться він до родини своєї, і до посілости батьків своїх вернеться він:

 42 бо вони Мої раби, що Я вивів їх з єгипетського краю, не будуть вони продані продажем раба.

 43 Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого.

 Фламандський невідомий художник 17 століття. Багатий і бідний чи Хліб і нема хліба.

 44 А раб твій та невільниця твоя, що будуть твої, будуть із народів, що навколо вас, із них купите раба й невільницю.

 45 А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Краї вашім, і будуть вони вам на посілість.

 46 І передасте їх, як спадщину, вашим синам по вас на спадок посілости навіки, ними будете робити, а братами вашими, синами Ізраїлевими, один одним, не будете володіти жорстоко.