Мартін Лютер: Христос нікого не вижене

      Це – чудесні слова: «Того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть. Отець мусить дати Мені того, хто вірує в Мене і того Я не прожену. Незважаючи на те скільки ви будете прагнути святості, поститися і молитися, спокушувати і вважати Мене за нерозумного, залишається той факт, що кожен, хто вірує в Мене, має цю віру від Отця. Отцем дано йому прийти до Мене, а той, хто приходить до Мене може споживати впевнено та черпати воду з глибини, бо його Я не прожену».

      «Хто вірує в Мене». Христові думки виходять за межі простої дії споживання і пиття. Він має на увазі, що той, хто приймає Його Слово, іде за Ним, і вірує в Нього, буде запечатаний і підтверджений, як той, хто захищений від прогнання. Він наче каже: «Нічого вам у Мене просити не треба. Я буду з вами ще до того, як ви прийдете до Мене і Я буду більш готовий і охочий давати вам, аніж ви будете просити. Якщо можете прийти до Мене, тоді Мене не бійтеся; Я не буду ані вашим суддею, ані вашим катом».

      Коли Христос промовляв ці слова, то Йому спало на думку: «Одного дня в Моє Ім’я прийдуть фальшиві пророки та проповідники. Вони проганятимуть людей, які приходять до Мене і гнобитимуть їхнє сумління. Але той, хто вірує, що Я можу давати життя, не буде викинутий геть». У самому Царстві Христовому вони почали виганяти тих, хто вірує в Христа. Але цьому Христос кладе край словами: «Коли ви приходите, то просто віруйте і ви не перебуватимете у потребі. Ваші недоліки і вади вам не зашкодять». Про це ми дізнаємося з Рим. 14:22 і 15:1 і далі. Віруючий має прощення гріхів і Христос його не прожене. Гріх завжди буде залишатися частиною плоті християнина, як це видно в посиланні на лихі пожадливості, які згадуються в Рим. 6-8. «Але допоки людина приходить до Мене у вірі, хоча й вона буде спотикатися, Я попіклуються про те, аби це їй не зашкодило». Грішна плоть християнина не буде панувати над ним – не має жодного осуду тим, хто долучений до тіла Христа Ісуса (Рим. 8:1), хоча вони ще не повністю чисті, а їхня плоть – не цілковито умертвлена.

Мартін Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана 6:27

Джерело: Блоґ Українське Лютеранство В.Горпинчука