Біблія за рік на сьогодні |
||||
|
||||
|
||||
30 квітня: Судді 11:1-12:15, Іван 1:1-28, Псалом 100(101):1-8 (РСП, NIV: 101:1-8), Приповісті 14:13-14 Іван 1:1-28: Guido Reni (1575-1642).Євангеліст Іван. 1 Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. 2 Воно в Бога було споконвіку. Antonio de Pereda (ca.1611-1678). Трійця. 3 Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього. 4 І життя було в Нім, а життя було Світлом людей. Володимир Боровиковський (1757-1825). Христос-Вседержитель. 5 А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його. 6 Був один чоловік, що від Бога був посланий, йому ймення Іван. 7 Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього. 8 Він тим Світлом не був, але свідчити мав він про Світло. Карл Генріх Блох (1834-1890). Портрет Христа. 9 Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ. 10 Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його. 11 До свого Воно прибуло, та свої відцурались Його. 12 А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його, Бліговіщення та Непорочне зачаття Діви Марії. Ян ван Ейк (1385-1441). Джованні Баттіста Тьєполо (1696-1770). Ель Греко (1541-1614). 13 що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога. 14 І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця. Матіас Готхард Грюнвальде (1475/1480-1528). "Штуппахська" Мадонна (1517-1519). 15 Іван свідчить про Нього, і кликав, говорячи: Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я. 16 А з Його повноти ми одержали всі, а то благодать на благодать. 17 Закон бо через Мойсея був даний, а благодать та правда з'явилися через Ісуса Христа. Лукас Кранах Старший (1472-1553). Закон і Євангеліє (1529). 18 Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був. 19 А це ось свідоцтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: Хто ти такий? 20 І він визнав, і не зрікся, а визнав: Я не Христос. Майстер Олександр (працював на початку 15-го ст.): Іван Христитель у пустелі (1430). 21 І запитали його: А хто ж? Чи Ілля? І відказує: Ні! Чи пророк? І дав відповідь: Ні! 22 Сказали ж йому: Хто ж ти такий? щоб дати відповідь тим, хто послав нас. Що ти кажеш про себе самого? Anastasio Fontebuoni (1571–1626). Проповідь Івана Христителя. 23 Відказав: Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню, як Ісая пророк заповів. 24 Посланці ж із фарисеїв були. Bartolomé Esteban Murillo (1617-1682). Іван Христитель говорить з книжниками і фарисеями. Гвідо Рені (1575-1642). Іван Христитель. 25 І вони запитали його та сказали йому: Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк? 26 Відповів їм Іван, промовляючи: Я водою хрищу, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте. Доме́ніко Гирланда́йо (1449-1494). Христос-Страдалець. Матіас Готхард Грюнвальде (1475/1480-1528). Іван Христитель показує на Христа (фрагмент Ізенгеймського вівтаря 1512-1516) 27 Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'язати ремінця від узуття Його я негідний. 28 Це в Віфанії діялося, на тім боці Йордану, де христив був Іван.
Псалом 100(101):1-8 (РСП, NIV: 101:1-8): 1 Псалом Давидів. Я виспівувати буду про милість та суд, я буду співати до Тебе, о Господи, Andrea Celesti (1637-1712). Давид святкує перенесення Ковчегу Заповіту. 2 придивлятимуся до дороги невинного. Коли прийдеш до мене? Я буду ходити в невинності серця свого серед дому мого, 3 не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної, діло відступства ненавиджу, не приляже до мене воно, 4 перекірливе серце відходить від мене, лихого не знаю! 5 Хто таємно обчорнює ближнього свого, я знищу того, високоокого й гордосердого, його не стерплю! Jan van Eyck (до 1390-1441). Бог-Отець (фрагмент Гентського вівтаря). 6 Мої очі на вірних землі, щоб сиділи зо мною. Хто ходить дорогою невинного, той буде служити мені. 7 Обманець не сяде в середині дому мого, і міцно не стане навпроти очей моїх неправдомовець! 8 Всіх безбожних землі буду нищити кожного ранку, щоб з міста Господнього вигубити всіх злочинців!
Приповісті 14:13-14: Анонімний нідерландський художник 16-го ст. Дурень, що сміється. 13 Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток. 14 Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх. Лукас Кранах Старший (1572-1653). Останній Суд.
Судді 11:1-12:15: Книга Суддів - трагедія наших сердець 11:1 А ґілеадянин Їфтах був хоробрий вояк. А він був син блудливої жінки, і з нею Ґілеад породив Їфтаха. 2 І породила Ґілеадова жінка йому синів. І повиростали сини тієї жінки, та й вигнали Їфтаха, і сказали йому: Не будеш володіти в домі нашого батька, бо ти син іншої жінки! 3 І втік Їфтах перед своїми братами, і осівся в краї Тов. І зібралися до Їфтаха гулящі люди, та й виходили з ним. 4 І сталося по часі, і воювали Аммонові сини з Ізраїлем. 5 І сталося, як воювали Аммонові сини з Ізраїлем, то пішли ґілеадські старші, щоб забрати Їфтаха з краю Тов. 6 І сказали вони до Їфтаха: Іди ж, і будеш нам провідником, і будемо воювати з Аммоновими синами. 7 І сказав Їфтах до ґілеадських старших: Чи ж не ви зненавидили мене, і вигнали мене з дому мого батька? І чого ви прийшли до мене тепер, коли ви в біді? 8 І сказали ґілеадські старші до Їфтаха: Зате ми тепер вернулися до тебе! І ти піди з нами, і будемо воювати з Аммоновими синами, і станеш нам головою для всіх мешканців ґілеадських. 9 І сказав Їфтах до ґілеадських старших: Якщо ви мене вернете воювати з Аммоновими синами, і Господь дасть їх, щоб були побиті передо мною, то чи я стану вам головою? 10 І сказали ґілеадські старші до Їфтаха: Нехай Господь буде свідком поміж нами, що так, як слово твоє, так зробимо. 11 І пішов Їфтах з ґілеадськими старшими, і народ настановив його собі за голову та провідника, а Їфтах промовляв усі свої слова перед Господнім лицем у Міцпі. 12 І послав Їфтах послів до царів Аммонових синів, говорячи: Що тобі до мене, що ти прийшов до мене воювати з моїм краєм? 13 І сказав цар Аммонових синів до Їфтахових послів: Бо Ізраїль забрав мій край, коли він виходив з Єгипту, від Арнону й аж до Яббоку та аж до Йордану. А тепер верни ж їх у мирі. Guillaume Rouillé (c.1518–1589). Суддя Ївтах. 14 А Їфтах ще послав послів до царя Аммонових синів, 15 і сказав йому: Так сказав Їфтах: Не взяв Ізраїль краю Моавого та краю Аммонових синів, 16 бо коли йшли вони з Єгипту, то Ізраїль ішов по пустині аж до Червоного моря, і прийшов до Кадешу. 17 І послав Ізраїль послів до едомського царя, говорячи: Нехай я перейду твоїм краєм, та не послухав едомський цар. І послав він також до царя моавського, та й той не хотів. І осівся Ізраїль у Кадешу. 18 І пішов він пустинею, і обійшов край едомський та край моавський, і прийшов зо сходу сонця до моавського краю, та й таборували по тім боці Арнону, а в моавські границі не входили, бо Арнон границя Моава. 19 І послав Ізраїль послів до Сихона, царя аморейського, царя хешбонського, і сказав йому Ізраїль: Нехай ми перейдемо твоїм краєм аж до місця свого. 20 І не вірив Сихон Ізраїлеві, щоб він мирно перейшов його границями. І зібрав Сихон увесь народ свій, та й таборували в Йохці, і воювали з Ізраїлем. 21 І дав Господь, Бог Ізраїля, Сихона та ввесь народ його в Ізраїлеву руку, вони побили їх. І посів Ізраїль увесь край амореянина, мешканця того краю. 22 І вони посіли всю аморейську країну від Арнону й аж до Яббоку, і від пустині та аж до Йордану. 23 А тепер Господь, Бог Ізраїлів, вигнав Амореянина перед народом Своїм, Ізраїлем, а ти посядеш його? Хронологія книги Суддів. 24 Отож, що дасть тобі на насліддя Кемош, бог твій, те ти посядеш, а все, де вигнав Господь, Бог наш, перед нами, те ми посядемо. 25 А тепер чи справді ти ліпший від Балака, Ціппорового сина, царя моавського? Чи сваритися сварився він з Ізраїлем? Чи воювати воював із ними? 26 Коли Ізраїль сидів у Хешбоні та в підлеглих містах його, і в Ар'орі та в підлеглих містах його, і по всіх містах, що над Арноном, три сотні літ, то чому не відібрали ви їх за той час? 27 А тобі я не згрішив, а ти робиш зо мною зло, щоб воювати зо мною. Нехай розсудить Господь, що судить сьогодні між Ізраїлевими синами та між синами Аммоновими. 28 Та цар Аммонових синів не послухався слів Їфтаха, що до нього посилав. 29 І Дух Господній перебував на Їфтахові, і він перейшов Ґілеад та Манасію, і перейшов ґілеадську Міцпе, а з ґілеадської Міцпе перейшов до Аммонових синів. 30 І обіцяв Їфтах обітницю Господеві й сказав: Якщо справді даси Ти Аммонових синів у мою руку, 31 то станеться, виходячий, що вийде з дверей мого дому навпроти мене, коли я вертатимусь з миром від Аммонових синів, то буде він для Господа, і я принесу його в цілопалення. 32 І прийшов Їфтах до Аммонових синів воювати з ними, а Господь дав їх у його руку. 33 І він побив їх дуже великою поразкою від Ароеру й аж туди, де йти до Мінніту, двадцять міст, і аж до Авел-Кераміму. І впокорилися Аммонові сини перед синами Ізраїлевими. Гюстав Доре (1832-1883). Дочка Ївтаха зустрічає батька. 34 І прийшов Їфтах до Міцпи до свого дому, аж ось виходить навпроти нього дочка його з бубнами та з танцями! А вона була в нього тільки одна, не було в нього, окрім неї, ані сина, ані дочки. Дочка Ївтаха зустрічає батька. 35 І сталося, як він побачив її, то роздер одежу свою та й сказав: Ах, дочко моя! Ти справді повалила мене, і ти стала однією з тих, що нещасливлять мене. Бо я дав Господеві обіта, і не можу відмовитися від нього. Giovanni Antonio Pellegrini (1675–1741). Дочка зустрічає Ївтаха. 36 А вона відказала йому: Батьку мій, ти дав обітницю Господеві, зроби мені, як вийшло з твоїх уст, коли Господь зробив тобі пімсту на твоїх ворогів, на Аммонових синів. Дочка Івтаха: Ліворуч: Олександр Кабанель (1823-1889). Праворуч: Джордж Елгар Хікс (1824-1914). 37 І сказала вона до свого батька: Нехай буде мені зроблена оця річ: відпусти мене на два місяці, і нехай я піду й зійду на гору, і нехай оплачу дівування своє я та приятельки мої. 38 А він сказав: Іди! І послав її на два місяці. І пішла вона та її приятельки, і оплакувала дівування своє. Нарсіс Віржіліо Діас де ла Пенья (1807-1876). Плач дочки Ївтаха. . 39 І сталося в кінці двох місяців, і вернулася вона до батька свого, а він учинив над нею свою обітницю, яку обіцяв був, і вона не пізнала мужа. І сталося це звичаєм в Ізраїлі: 40 рік-річно ходять Ізраїлеві дочки плакати за дочкою ґілеадянина Їфтаха, чотири дні в році. Édouard Debat-Ponsan (1847-1913). Оплакування дівоцтва дочки Ївтаха. 12:1 І були скликані Єфремові люди, і перейшли на північ та й сказали до Їфтаха: Чому перейшов ти Йордан, щоб воювати з Аммоновими синами, а нас не покликав піти з собою? Ми спалимо огнем твій дім із тобою. 2 І сказав їм Їфтах: Велику боротьбу мав я та народ мій з Аммоновими синами. І кликав я вас, та ви не спасли мене з його руки. 3 І коли я побачив, що ви не спасете, то поклав я душу свою на небезпеку, і перейшов Йордан до Аммонових синів, а Господь дав їх у мою руку. І чого прийшли ви до мене цього дня, щоб воювати зо мною? 4 І зібрав Їфтах усіх ґілеадських людей, та й воював з Єфремом. І побили ґілеадські люди Єфрема, бо ті сказали: Ви Єфремові втікачі, Ґілеад поміж Єфремом та поміж Манасією. 5 І зайняв Ґілеад йорданські переходи до Єфрема. І сталося, коли говорили Єфремові втікачі: Нехай я перейду, то ґілеадські люди йому говорили: Чи ти єфремівець? Той казав: Ні. 6 І казали йому: Скажи но шібболет. А той казав: Сібболет, бо не міг вимовити так. І хапали його, і різали при йорданськім переході. І впало того часу в Єфрема сорок і дві тисячі. Місця служінь судей Ізраїля. 7 І судив Їфтах Ізраїля шість років. І помер ґілеадянин Їфтах, і був похований у місті Ґілеаді. 8 А по ньому Ізраїля судив Івцан з Віфлеєму. 9 І було в нього тридцять синів, а тридцять дочок він відпустив заміж назовні, і тридцять дочок впровадив для синів своїх з-назовні. І судив він Ізраїля сім літ. 10 І помер Івцан і був похований в Віфлеємі. Guillaume Rouillé (c.1518–1589). Суддя Івцан. 11 А по ньому Ізраїля судив завулонівець Елон, і судив Ізраїля десять літ. 12 І помер завулонівець Елон, і був похований в Айялоні, у Завулоновім краї. 13 А по ньому Ізраїля судив Авдон, син Гіллела, пір'атонянин. 14 І було в нього сорок синів та тридцять онуків, що їздили на семидесяти молодих ослах. І судив він Ізраїля вісім літ. 15 І помер Авдон, син Гіллела, пір'атонянин, і був похований в Єфремовім краї, на горі амаликеянина. |