Біблія за рік на сьогодні |
||||
|
||||
|
||||
3 травня: Судді 17:1-18:31, Іван 3:1-21, Псалом 103(104):1-23 (РСП, NIV: 104:1-23), Приповісті 14:20-21 Іван 3:1-21: Джеймс Тіссо (1836-1902). Нікодим. 1 Був один чоловік із фарисеїв Никодим на ім'я, начальник юдейський. 2 Він до Нього прийшов уночі, та й промовив Йому: Учителю, знаємо ми, що прийшов Ти від Бога, як Учитель, бо не може ніхто таких чуд учинити, які чиниш Ти, коли Бог із ним не буде. 3 Ісус відповів і до нього сказав: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства. Джеймс Тіссо (1836-1902). Христос і Нікодим. 4 Никодим Йому каже: Як може людина родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утроби своїй матері знову й родитись? 5 Ісус відповів: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже. 6 Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух. Crijn Hendricksz Volmarijn (1601-1645). Ісус говорить з Нікодимом. 7 Не дивуйся тому, що сказав Я тобі: Вам необхідно родитись згори. 8 Дух дихає, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля він приходить, і куди він іде. Так буває і з кожним, хто від Духа народжений. 9 Відповів Никодим і до Нього сказав: Як це статися може? 10 Ісус відповів і до нього сказав: Ти учитель ізраїльський, то чи ж цього не знаєш? Фриц фон Уде (1848-1911). Никодим у Ісуса (бл.1886) 11 Поправді, поправді кажу Я тобі: Ми говоримо те, що ми знаємо, а свідчимо про те, що ми бачили, але свідчення нашого ви не приймаєте. 12 Коли Я говорив вам про земне, та не вірите ви, то як же повірите ви, коли Я говоритиму вам про небесне? 13 І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, Людський Син, що на небі. Мойсей підняв Мідяного Змія в пустелі. Карл Генріх Блох (1834-1890). Христос на Хресті. 14 І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський, 15 щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя. 16 Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Carlo Dolci; (1616-1686). Свята Родина з Богом Отцем та Святим Духом. 17 Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся. 18 Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого. Ніколай Ге (1831-1890). Ісус і Никодим. 19 Суд же такий, що світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло, лихі бо були їхні вчинки! 20 Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його. 21 А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони. Александр Іванов (1806-1858). Христос і Никодим.
Псалом 103(104):1-23 (РСП, NIV: 104:1-23): 104:1 Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу! Albert Bierstadt (1830-1902). Гора Коркаран. 2 Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу. 3 Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових! Albert Bierstadt (1830-1902). Буря в Скелястиг горах. Гора Розалія. 4 Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг. 5 Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась, 6 безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами, Thomas Cole (1801-1848). Вид здалеку на Ніагарський водоспад. (1830). 7 від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона, 8 виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї. Albert Bierstadt (1830-1902). Водоспад біля Лаутербрунна, Швейцарія. 9 Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити. 10 Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами, 11 напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою. 12 Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок. 13 Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься. Albert Bierstadt (1830-1902). Озеро в Скелястих горах. 14 Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі, 15 і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє. 16 Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив, 17 що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його. Albert Bierstadt (1830-1902). Місттечко Госнольд на Каттіханку. 18 Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам. 19 і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід. Архип Куїнджі (1841-1910). Ельбрус. Місячна ніч. (1890-1895). 20 Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна, 21 ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи. Albert Bierstadt (1830-1902). Емігранти, що перетинають рівнини. 22 Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх. 23 Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.
Приповісті 14:20-21: Johann Wolfgang Baumgartner (1702-1761). Притча про Блудного сина (який промотує спадок з блудницями). 20 Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні. Притча про Багача і Лазаря: Гюстав Доре (1832-1883). Джеймс Тіссо (1836-1902). 21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний. Jan de Bray (1627-1627). Діла Милосердя.
Судді 17:1-18:31: Ненадійні (зломлені) люди. Вірний Бог. 17:1 І був чоловік з Єфремових гір, а ім'я йому Миха. 2 І сказав він до своєї матері: Тисяча й сто шеклів срібла, що в тебе взяті, а ти прокляла за них, і також сказала це, щоб і я чув, ось те срібло зо мною, це я його взяв. І сказала мати його: Благословенний син мій у Господа! 3 І він вернув ту тисячу й сто шеклів срібла своїй матері. І сказала його мати: Я справді посвятила те срібло Господеві з своєї руки за сина свого, щоб зробити боввана різьбленого та боввана литого. А тепер звертаю його тобі. 4 Та він вернув те срібло своїй матері. І взяла його мати дві сотні шеклів срібла та й дала його золотареві, а він зробив із нього боввана різьбленого та боввана литого; і було це в домі Михи. 5 А цей чоловік Миха мав удома божницю. І зробив він ефода та терафи, і висвятив одного з синів своїх, і він був йому за священика. 6 Того часу не було царя в Ізраїлі, кожен робив, що правдиве було в його очах. Ідол Міхи. Середньовічний манускрипт from Bible Historiale 1372 year. 7 І був юнак із Віфлеєму Юдиного, з Юдиного роду, а він Левит, і він був там приходько. 8 І пішов той чоловік з того міста, із Віфлеєму Юдиного, щоб часово пожити, де знайде. І прийшов він до Єфремових гір до дому Михи, щоб далі йти своєю дорогою. 9 І сказав йому Миха: Звідкіля ти приходиш? А той йому відказав: Я Левит із Віфлеєму Юдейського, а я йду, щоб часово пожити, де знайду. 10 І сказав йому Миха: Зоставайся ж зо мною, і будь мені за отця та за священика, а я дам тобі десять шеклів срібла на рік і потрібну одежу та поживу твою. І пішов той Левит до нього, 11 і погодився Левит сидіти з тим чоловіком. І був той юнак йому, як один із синів його. 12 І Миха висвятив того Левита, і був йому той юнак за священика, і був у Михиному домі. 13 І сказав Миха: Тепер я знаю, що Господь зробить добро мені, бо цей Левит став мені за священика. Джеймс Тіссо (1836-1902) Левитb. 18:1 Того часу не було царя в Ізраїлі, і того часу Данове плем'я шукало собі наділу на оселю, бо до того дня не випало йому жеребка на наділ серед Ізраїлевих племен. 2 І Данові сини послали зо свого роду п'ятеро люда з загалу людей військових, щоб вони вивідали Край та дослідили його. І сказали до них: Ідіть, дослідіть цей Край. І вони зійшли на Єфремові гори аж до Михиного дому, і переночували там. 3 Коли вони були біля Михиного дому, то вони пізнали голос того юнака Левита, та й знайшли туди й сказали йому: Хто тебе привів сюди, і що ти тут робиш? І що ти тут маєш? 4 І сказав він до них: Так і так зробив мені Миха, і він найняв мене, і я став йому за священика. 5 А вони сказали йому: Запитай же Бога, і нехай ми пізнаємо, чи пощаститься наша дорога, якою ми йдемо. 6 І сказав їм священик: Ідіть із миром, перед Господом ваша дорога, якою ви підете. 7 І пішли ті п'ятеро людей, і прийшли в Лаїш та й побачили той народ, що в ньому, він сидить безпечно, за звичаєм сидонян, спокійний та безпечний. І не було нікого, хто робив би їм щось зле в Краю, посів би владу над ними, і вони далеко від сидонян, і нема їм діла ні до кого. Мапа подій Суддей 17 і 18. 8 І прийшли вони до братів своїх у Цор'у та в Ештаол. І сказали їм брати їх: Що ви принесли? 9 А вони відказали: Устаньте, і підемо на них, бо ми бачили той Край, і ось дуже він добрий. А ви мовчите? Не лініться, щоб піти, щоб прийти та посісти той Край. 10 Як ви підете, то ввійдете до народу безпечного, а Край той широкий, бо Бог дав його в вашу руку, це місце, що там нема недостачі жодної речі, що на землі. 11 І рушили звідти з Данового роду з Цор'и та з Ештаолу шістсот чоловіка, оперезаних зброєю. 12 І пішли вони й таборували в Кір'ят-Єарімі в Юді. Тому вони назвали ім'я тому місцю: Махане-Дан, і так воно зветься аж до цього дня, оце за Кір'ят-Єарімом. 13 І перейшли вони звідти на Єфремові гори, і прийшли аж до Михиного дому. 14 І відповіли п'ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край до Лаїшу, і сказали своїм браттям: Чи ви знаєте, що в цих домах є ефод та терафи, і бовван різьблений та бовван литий? А тепер знайте, що зробите. Викрадання ідола Міхи. 15 І вони зайшли туди до дому того юнака Левита, до Михиного дому, і запитали його про мир. 16 А шість сотень мужа, що з Данових синів, оперезаних своєю зброєю, стояли при вході до брами. 17 І пішли п'ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край, увійшли туди, узяли різьбленого боввана, і ефода та терафи, і боввана литого. А при вході до брами стояв священик та шістсот мужа, оперезаних зброєю. 18 І ті ввійшли до Михиного дому, і взяли різьбленого боввана, ефода й терафи та боввана литого. І сказав до них той священик: Що ви робите? 19 А вони відказали йому: Мовчи! Поклади свою руку на уста свої та й іди з нами, і стань нам за отця та за священика. Чи тобі ліпше бути священиком дому одного чоловіка, чи бути тобі священиком для племени та для роду Ізраїлевого? 20 І стало добре на серці того священика, і він узяв ефода та терафи й різьбленого боввана, і ввійшов поміж народ. Викрадання ідола Міхи. 21 І повернулися вони та й пішли, а дітей, і худобу, і тягар пустили перед себе. 22 Коли вони віддалилися від Михиного дому, то люди, що в домах, які разом із домом Михиним, були скликані, та й догнали Данових синів. 23 І кричали вони до Данових синів, а ті обернули обличчя свої та й сказали до Михи: Що тобі, що ти кричиш? 24 І він сказав: Ви забрали бога мого, що я зробив, та священика, та й пішли. І що мені ще? І що то ви говорите мені: що тобі? 25 І сказали до нього Данові сини: Мовчи, щоб не чути нам твого голосу, а то наші люди із злости нападуть на вас, і ти долучиш душу свою до своєї рідні. 26 І Данові сини пішли на свою дорогу. І побачив Миха, що вони сильніші від нього, і обернувся, та й пішов до свого дому. 27 А вони взяли, що зробив був Миха, та священика, що був у нього, та й пішли на Лаїш, на народ спокійний та безпечний. І вони побили їх вістрям меча, а місто спалили огнем. 28 А рятівника не було, бо далеке воно від Сидону, і не було в них діла ні з ким, і воно було в долині, що при Бет-Рехові. А вони збудували місто, та й осілися в ньому. Місто Дан - місце майбутнього ідолопоклоніння, яке було "ценралізовано" запроваджено царем Єровоамом у Ізраїлі після поділу держави на Північне та Південне царства. 29 І вони назвали ім'я тому містові: Дан, іменем Дана, їхнього батька, що був уроджений Ізраїлеві, але напочатку ім'я того міста було Лаїш. 30 І поставили Данові сини того різьбленого боввана в себе, а Йонатан, син Ґершома, Манасіїного сина, він та сини його були священиками для Данового племени аж до дня виходу на вигнання того краю. 31 І поклали вони в себе Михиного різьбленого боввана, що зробив він, і він був у них по всі дні буття Божого дому в Шіло.
|