16 травня: 1Самуїла 18:5-19:24, Іван 8:31-59, Псалом 111(112):1-10 (РСП, NIV: 112:1-10), Приповісті 15:12-14

Іван 8:31-59:

 31 Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,

Guido Reni (1575-1642). Христос. 

 32 і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!

 33 Вони відказали Йому: Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же Ти кажеш: Ви станете вільні?

 34 Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха.

 35 І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.

 36 Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.

Карло Дольчі (1616-1686). Ісус.

 37 Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподіяти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.

 38 Я те говорю, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в батька свого.

 39 Сказали вони Йому в відповідь: Наш отець Авраам. Відказав їм Ісус: Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла Авраамові.

 40 А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.

 41 Ви робите діла батька свого. Вони ж відказали Йому: Не родилися ми від перелюбу, одного ми маєм Отця то Бога.

Джеймс Тіссо (1836-1902).  Ісус говорить з саддукеями.

 42 А Ісус їм сказав: Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.

 43 Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого.

 44 Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді.

 45 А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу.

 46 Хто з вас може Мені докорити за гріх? Коли ж правду кажу, чом Мені ви не вірите?

 47 Хто від Бога, той слухає Божі слова; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Перші будуть останніми.  

 48 Відізвались юдеї й сказали Йому: Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самарянин і демона маєш?

 49 Ісус відповів: Не маю Я демона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажаєте.

 50 Не шукаю ж Я власної слави, є Такий, Хто шукає та судить.

 51 Поправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік!

 52 І сказали до Нього юдеї: Тепер ми дізнались, що демона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус проклинає книжників і фарисеїв.

 53 Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Самого Себе?

 54 Ісус відповів: Як Я славлю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.

 55 І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу, що не знаю Його, буду неправдомовець, подібний до вас. Та Я знаю Його, і слово Його зберігаю.

 56 Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, і він бачив, і тішився.

 57 А юдеї ж до Нього сказали: Ти й п'ятидесяти років не маєш іще, і Авраама Ти бачив?

Джеймс Тіссо (1836-1902). Юдеї хочуть каменувати Ісуса.

 58 Ісус їм відказав: Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є.

 59 І схопили каміння вони, щоб кинути на Нього. Та сховався Ісус, і з храму пішов.

Біблія Моргана (близько 1500-го року). Юдеї хочуть каменувати Ісуса.

Псалом 111(112):1-10 (РСП, NIV: 112:1-10):

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Автопортрет та Автопортрет з першою дружиною Ізабелою Брандт.. 

112:1 Алілуя! Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить!

 2 Буде сильним насіння його на землі, буде поблагословлений рід безневинних!

 3 Багатство й достаток у домі його, а правда його пробуває навіки!

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Сімейний автопортрет з другою дружиною Хеленою Фурмант та сином Франсом.

 4 Світло сходить у темряві для справедливих, Він ласкавий, і милостивий, і правдний!

 5 Добрий муж милостивий та позичає, удержує справи свої справедливістю,

 6 і навіки він не захитається, у вічній пам'яті праведний буде!

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Ескіз для портрету двох чоловіків.

 7 Не боїться він звістки лихої, його серце міцне, надію складає на Господа!

 8 Уміцнене серце його не боїться, бо він бачить нещастя поміж ворогами своїми!

 9 Він щедро убогим дає, його правда навіки стоїть, його ріг підіймається в славі!

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Цар Давид співає псалом Господу.

 10 Це бачить безбожний та гнівається, скрегоче зубами своїми та тане... Бажання безбожних загине!

Приповісті 15:12-14:

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Два сатира.

 12 Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Портрет Хелени Фурмант.

 13 Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Чотири філософа.

 14 Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть. 

1Самуїла 18:5-19:24:

Jacob van Oost (1637-1713). Давид з головою Голіата.

18:5 І ходив Давид скрізь, куди посилав його Саул, і робив мудро. І настановив його Саул над вояками, і він подобався усьому народові, а також Сауловим рабам.

 6 І сталося, як вони йшли, коли Давид вертався, побивши филистимлянина, то повиходили жінки зо всіх Ізраїлевих міст, щоб співати та танцювати назустріч царя Саула, із бубнами, із радістю, та з цимбалами.

Нікола Пуссен (1594-1665). Тріумф Давида.

 7 І викрикували ті жінки, що грали, та й казали: Саул повбивав свої тисячі, а Давид десятки тисяч свої!

 8 І дуже запалився Саулів гнів, і та річ була неприємна йому, і він сказав: Давидові дали десятки тисяч, а мені дали тисячі, йому бракує ще тільки царювання!

 Matteo Rosselli (1578-1650). Триумф Давида.

 9 І від того дня й далі Саул дивився заздрісним оком на Давида.

 10 І сталося другого дня, і напав злий дух від Бога на Саула, і він став несамовитий в себе вдома, а Давид грав своєю рукою, як щоденно, а в Сауловій руці був спис.

 11 І кинув Саул списа, кажучи про себе: Ударю в Давида, і приб'ю його до стіни! Та Давид два рази ухилився від нього.

Guercino або Giovanni Francesco Barbieri (1591-1666), Царь Саул нападає на Давида

 12 І боявся Саул Давида, бо з ним був Господь, а від Саула Він відступив.

 13 І віддалив його Саул від себе, і настановив його собі тисячником, і він виходив на війни, і вертався перед народом.

 14 І мав Давид поводження в усіх дорогах своїх, і з ним був Господь.

 15 І побачив Саул, що той має велике поводження, і налякався його.

Рембранд ван Рейн (1606-1669). Саул слухає Давида.

 16 А ввесь Ізраїль та Юда любили Давида, бо він виходив на війни, і вертався перед ними.

 17 І сказав Саул до Давида: Ось моя найстарша дочка Мерав, її я дам тобі за жінку. Тільки будь мені хоробрим та воюй Господні війни! А про себе Саул сказав: Нехай не буде на ньому моя рука, а нехай буде на ньому рука филистимлян!

Andrea Celesti (1637–1712). Давид грає на цитрі.

 18 А Давид сказав до Саула: Хто я, і яке життя моє та рід мого батька в Ізраїлі, що я стану зятем цареві?

 19 І сталося, коли настав час дати Давидові Мерав, Саулову дочку, то вона була видана за жінку мехолатитянинові Адріїлові,

 20 а Давида покохала Мелхола, друга Саулова дочка. І розповіли про це Саулові, і ця річ була слушна в очах його.

Ян Стін (бл. 1626–1679). Тріумф Давида.

 21 І сказав Саул про себе: Дам я її йому, і нехай вона стане йому за пастку, і нехай буде на ньому рука филистимлян! А до Давида Саул сказав удруге: Посвоячишся сьогодні зо мною.

 22 І наказав Саул своїм рабам: Промовляйте до Давида потиху, говорячи: Ось цар уподобав тебе собі, а всі його раби полюбили тебе, а тепер ти посвоячишся з царем.

 23 І Саулові раби говорили ці слова до Давидових ушей. А Давид сказав: Чи то легко в ваших очах посвоячитися з царем? Таж я людина вбога та маловажна!

 24 І розповіли це раби Саула йому, говорячи: Отак говорив Давид.

William Artaud (1763–1823). Саул представляє Давиду свою дочку Мераб.

 25 І сказав Саул: Так скажете Давидові: Не бажає цар заплати за молоду, а бажає тільки сто крайніх плотів филистимських, щоб пімститися на неприятелях царя. А Саул думав тим зробити, щоб Давид попав до руки филистимлян.

 26 І його раби переказали ці слова Давидові, і ця річ була мила в Давидових очах, щоб посвоячитися з царем. І в недовгому часі

 27 встав Давид, та й пішов він та його люди, і забив серед филистимлян двісті чоловіка. І Давид приніс їхні крайні плоті, і дав їх у повному числі цареві, щоб посвоячитися з царем. І Саул дав йому за жінку дочку свою Мелхолу.

Гравюра Achille Calzi (1811-1850) за картиною Francesco Podesti (1800-1895). Давид і Мелхола.

 28 І побачив Саул, і пізнав, що Господь із Давидом, а Мелхола, Саулова дочка, полюбила його.

 29 А Саул ще й далі боявся Давида. І Саул ненавидів Давида по всі дні.

 30 І виходили воювати филистимські провідники, і бувало скільки вони виходили, то Давид мав найбільше поводження від усіх Саулових рабів. І стало ім'я його дуже шановане.

19:1 І говорив Саул до свого сина Йонатана та до всіх своїх рабів, щоб убити Давида. Та Йонатан, син Саулів, дуже кохав Давида.

 2 І розповів Йонатан Давидові, говорячи: Батько мій Саул хоче вбити тебе. А тепер уранці стережися, сиди в укритті, і сховайся.

Шнорр фон Карольсфельд Юліус (1794-1872). Давид та Йонатан.

 3 А я вийду, і стану при своєму батькові на полі, де ти будеш, і я буду говорити про тебе до свого батька. І що побачу, те розповім тобі.

 4 І говорив Йонатан своєму батькові Саулові добре про Давида, і сказав йому: Нехай не згрішить цар проти раба свого, проти Давида, бо не згрішив він проти тебе, а вчинки його дуже добрі для тебе.

 5 І наражав він на небезпеку життя своє, і вбив филистимлянина, і Господь учинив велике спасіння для всього Ізраїля. Ти це бачив та радів. І для чого згрішиш ти проти невинної крови, бажаючи вбити Давида безпричинно?

 6 І послухався Саул Йонатанового голосу. І Саул присягнув: Як живий Господь, не буде той убитий!

 7 І покликав Йонатан Давида, і переказав йому Йонатан усі ті слова. І привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як давніше.

 8 А війна була далі. І вийшов Давид, воював з филистимлянами, та й завдав їм велику поразку, і вони повтікали перед ним.

Шнорр фон Карольсфельд Юліус (1794-1872). Саул кидає списа в Давида. 

 9 А злий дух від Господа був на Саулі, і він сидів у своїм домі, і спис його в руці його, а Давид грав рукою.

 10 А Саул хотів ударити списом у Давида, прибити його до стіни, та відхилився той перед Саулом, і він увігнав списа в стіну, а Давид утік, і був урятований тієї ночі.

Гюстав Доре (1832-1883). Саул вдруге кидає списа в Давида.

 11 І послав Саул посланців до Давидового дому, щоб стерегли його й щоб убили його вранці. І розповіла Давидові його жінка Мелхола, говорячи: Якщо ти не врятуєш свого життя цієї ночі, то взавтра ти будеш забитий.

 12 І Мелхола спустила Давида через вікно, і він пішов і втік, і врятувався.

Гюстав Доре (1832-1883). Мелхола спускає Давида з вікна.

 13 І взяла Мелхола домашнього божка, і поклала до ліжка, а подушку з козячого волосу поклала в головах його, та й прикрила плащем.

 14 І послав Саул посланців, щоб узяти Давида, а вона сказала: Він хворий!

 15 І послав Саул тих посланців побачити Давида, говорячи: Принесіть його в ліжку до мене, щоб забити його!

 16 І ввійшли ті посланці, аж ось у ліжку домашній божок, а в головах його подушка з козячого волосу!

 17 І сказав Саул до Мелхоли: Нащо ти так обманила мене, і відпустила мого ворога, і він урятувався? А Мелхола відказала Саулові: Він сказав мені: Відпусти мене, бо інакше вб'ю тебе!

Джеймс Тіссо (1836-1902). Самуїл у Рамі.

 18 А Давид утік і врятувався. І прийшов він до Самуїла до Рами, і розповів йому все, що зробив йому Саул. І пішов він та Самуїл, та й осілися в Найоті.

 19 І розповіджено Саулові, говорячи: Ось Давид у Найоті в Рамі.

 20 І послав Саул посланців, щоб узяли Давида. І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл стояв над ними. І на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували й вони.

 21 І розповіли про це Саулові. І послав він інших посланців, та пророкували також і вони. А Саул послав посланців ще третіх, та пророкували й вони.

 22 І пішов і він до Рами, і прийшов аж до великої ями, що в Сеху, і запитав, і сказав: Де Самуїл та Давид? А запитаний відказав: Ось у Найоті в Рамі.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Саул серед пророків.

 23 І пішов він туди до Найоту в Рамі. І злинув Божий Дух також на нього, і він усе пророкував, аж поки не прийшов у Найот у Рамі.

 24 І зняв і він одежу свою, і пророкував і він перед Самуїлом, і лежав нагий цілий той день та цілу ніч. Тому то й говорять: Чи й Саул між пророками?