18 червня: 1Царів 19:1-21, Дії 12:1-23, Псалом 135(136):1-26 (РСП, NIV: 136:1-26), Приповісті 17:14-15

Дії 12:1-23:

Гійом Руйє (1518–1589):  Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Ірод Агріппа I.

12:1 А Цар Ірод тоді підніс руки, щоб декого з Церкви гнобити.

Filippino Lippi (April 1459 – April 1504). Страта Святого Якова.

 2 І мечем він стяв Якова, брата Іванового.  3 А бачивши, що подобалося це юдеям, він задумав схопити й Петра. Були ж дні Опрісноків.

 4 І, схопивши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Пасці.

 5 Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ревно молилася Богові за нього.

Бартоломе Естебан Мурільо (1618-1682).. Святий Петро у тюрмі.

 6 А як Ірод хотів його вивести, Петро спав тієї ночі між двома вояками, закутий у два ланцюги, і сторожа пильнувала в'язницю при дверях.

 7 І ось Ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: Мерщій вставай! І ланцюги йому з рук поспадали.

Бартоломе Естебан Мурільо (1618-1682). Звільнення Святого Петра Анголом. 

 8 А Ангол до нього промовив: Підпережися, і взуй сандалі свої. І він так учинив. І каже йому: Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди.

 9 І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від Ангола, бо думав, що видіння він бачить.

 10 Як сторожу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, і вона відчинилась сама їм. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, і відступив Ангол зараз від нього.

Bernardo Strozzi (1581-1644). Звільнення Святого Петра Анголом.

 11 Сказав же Петро, опритомнівши: Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого Ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чекання народу юдейського.

 12 А зміркувавши, він прийшов до садиби Марії, матері Івана, званого Марком, де багато зібралося й молилося.

 13 І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служниця, що звалася Рода,

 14 та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воротях стоїть!...

Філіппо Ліппі (1406-1469). Ангол (фрагмент розпису зводу храму)

 15 А вони їй сказали: Чи ти навісна? Та вона запевняла своє, що є так. Вони ж говорили: То Ангол його!

 16 А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.

Рафаель Санті (1483-1520). Чудесне звільнення Петра із в'язниці.

 17 Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: Сповістіть про це Якова й браттю. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.

Фра Беато Анжеліко (1387-1455). Святий Петро проповідує у присутності Святого Марка.

 18 Коли ж настав день, поміж вояками зчинилась велика тривога, що то сталось з Петром.

 19 А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стратити. А сам із Юдеї відбув в Кесарію, і там перебував.

 20 А Ірод розгніваний був на тирян та сидонян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царського постельника Власта, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царської.

 21 Дня ж призначеного Ірод убрався в одежу царську, і на підвищенні сів та й до них говорив.

 22 А натовп кричав: Голос Божий, а не людський!

Смерть Ірода. Книжкова ілюстрація.

 23 І Ангол Господній уразив зненацька його, бо він не віддав слави Богові. І черва його з'їла, і він умер...

Псалом 135(136):1-26 (РСП, NIV: 136:1-26):

136:1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

П'єтро Перуджино (1446-1523). Бог в оточенні анголів.

 2 Дякуйте Богу богів, бо навіки Його милосердя!

 3 Дякуйте Владиці владик, бо навіки Його милосердя!

 4 Тому, хто чуда великі Єдиний вчиняє, бо навіки Його милосердя!

 5 Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!

Ян Алоїз Матейко (1838-1893). Астроном Коперник розмовляє з Богом. (1873)

 6 Хто землю простяг над водою, бо навіки Його милосердя!

 7 Хто світила великі вчинив, бо навіки Його милосердя!

Іван Айвазовський (1817-1900). Схід сонця над морем.

 8 сонце, щоб вдень панувало воно, бо навіки Його милосердя!

 9 місяця й зорі, щоб вони панували вночі, бо навіки Його милосердя!

Іван Айвазовський (1817-1900). Місячна ніч в Криму.

 10 Хто Єгипет побив був у їхніх перворідних, бо навіки Його милосердя!

 11 і ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!

 12 рукою міцною й раменом простягненим, бо навіки Його милосердя!

 13 Хто море Червоне розтяв на частини, бо навіки Його милосердя! 

Frédéric Schopin (1804-1880). Перехід євреїв через Червоне море.

 14 і серед нього ізраїля перепровадив, бо навіки Його милосердя!

 15 і фараона та війська його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!

 16 Хто провадив народ Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!

 17 Хто великих царів повбивав, бо навіки Його милосердя!

Nicolas Poussin (1594-1665). Побиття Ісусом Навином амореян.

 18 і потужних царів перебив, бо навіки Його милосердя!

 19 Сигона, царя амореян, бо навіки Його милосердя!

 20 і Оґа, Башану царя, бо навіки Його милосердя!

 21 і Хто землю їхню дав на спадщину, бо навіки Його милосердя!

 22 на спадок ізраїлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!

Nicolas Poussin (1594-1665). Розвідка Обіцяного краю.

 23 Хто про нас пам'ятав у пониженні нашім, бо навіки Його милосердя!

 24 і від ворогів наших визволив нас, бо навіки Його милосердя!

 25 Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!

Helen Allingham (1848-1926). Випікання хліба.

 26 Дякуйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!

Приповісті 17:14-15:

Leon Marie Constant Dansaert (1830-1909). Дуель пройшла без свідків.

 14 Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

 15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

Francisco Pradilla y Ortiz (1848-1921). Викрадання сабинянок (1872-74)

1Царів 19:1-21:

19:1 А Ахав доніс Єзавелі все, що зробив був Ілля, і все те, що він повбивав усіх пророків мечем. 

Гійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589):  Promptuarii Iconum Insigniorum. Цариця Єзавель.

 2 І послала Єзавель посланця до Іллі, говорячи: Отак нехай зроблять мені боги, і так нехай додадуть, якщо цього часу взавтра я не зроблю душі твоїй, як зроблено душі кожного з них!

 3 І побачив він це, і встав та й пішов, боячись за душу свою. І прийшов він до Юдиної Беер-Шеви, і позоставив там свого хлопця.

 4 А сам пішов пустинею, дорогою одного дня, і сів під одним ялівцем, і зажадав собі смерти, і сказав: Досить тепер, Господи! Візьми душу мою, бо я не ліпший від батьків своїх!...

Ва́шингтон О́лстон (1779-1843). Ілля у пустелі.

 5 І поклався він, і заснув під одним ялівцем. Аж ось Ангол діткнувся його та й сказав йому: Устань та попоїж!

 6 І глянув він, аж ось у його головах калач, спечений на вугіллі, та дзбанок води. І він їв та пив, і знову поклався. 

Пророк Ілля в пустелі: Даніель да Вольтерра (1509-1566).

 7 І вернувся Ангол Господній удруге, і діткнувся його та й сказав: Устань, попоїж, бо дорога тяжка перед тобою.

 8 І він устав, і попоїв та напився. І він ішов, підкріплений тією їжею, сорок день та сорок ночей аж до Божої гори Хорив.

Ferdinand Bol (1616–1680). Ілля у пустелі та Ангол (1663).

 9 І прибув він туди до печери, і переночував там, аж ось Господнє слово до нього. І сказав Він йому: Чого ти тут, Іллє?

 10 А той відказав: Я був дуже горливий для Господа, Бога Саваота, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали жертівники Твої, а пророків Твоїх повбивали мечем, і позостався я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її.

Пророк Ілля в пустелі: Фредерік Лейтон (1830-1896). Dirck Bouts (1415-1475).

 11 А Він відказав: Вийди, і станеш на горі перед Господнім лицем. Аж ось переходитиме Господь, а перед Господнім лицем вітер великий та міцний, що зриває гори та скелі ламає. Та не в вітрі Господь. А по вітрі трус землі, та не в трусі Господь.

Пророк Ілля в пустелі:  Juan Antonio de Frías y Escalante (1633-1669). Пітер Пауль Рубенс (1577-1640).

 12 А по трусі огонь, і не в огні Господь. А по огні тихий лагідний голос.

 13 І сталося, як почув це Ілля, то закрив своє обличчя плащем своїм, та й вийшов, і став у входа печери. Аж ось до нього Голос, що говорив: Чого ти тут, Іллє?

 14 А він відказав: Я був дуже горливий для Господа, Бога Саваота, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали жертівники твої, а пророків Твоїх повбивали мечем, і позостався я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її.

Юліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Ілля на горі Хорив.

 15 І сказав до нього Господь: Іди, вернися на свою дорогу на Дамаську пустиню. І прийдеш, і помажеш Хазаїла на царя над Сирією.

 16 А Єгу, Німшієвого сина, помажеш на царя над Ізраїлем, а Єлисея, Шафатового сина з Авел-Мехоли, помажеш на пророка замість себе.

 17 І станеться, хто втече від Хазаїлового меча, того вб'є Єгу, а хто втече від меча Єгу, того вб'є Єлисей.

 18 А в Ізраїлі Я позоставив сім тисяч, усі коліна, що не схилялися перед Ваалом, та всі уста, що не цілували його. 

 19 І пішов він ізвідти, і знайшов Єлисея, Шафатового сина, а він оре. Дванадцять запрягів перед ним, а він при дванадцятому. І підійшов до нього Ілля та й кинув йому свого плаща.

Ілля та Єлисей. Ілюстрація до Біблії 1873 року.

 20 І позоставив той волів, та й побіг за Іллею й сказав: Нехай поцілую я батька свого та свою матір, та й піду за тобою! А той відказав йому: Іди, але вернися, бо що я зробив тобі?

 21 І вернувся він від нього, і взяв запряга волів та й приніс його в жертву, а ярмами волів зварив його м'ясо, і дав народові, а ті їли. І він устав, і пішов за Іллею, та й служив йому.