Слобожанське духовенство од дяків до владик колись стояло в значній мірі ближче до народу. Славнозвісний письменник-філософ кінця XVIII в. Сковорода пригадує, що Іоасаф Горленко (+1756 р.) любив, коли йому архієрейські півчі співали "Ой, соловейку, сватку, сватку, чи був ти в садку'', добре відому веснянку, яку співають, коли йде гра в мака. Другий відомий слободсько-український письменник Щоголів у віршові "Батюшка" так згадує про свого діда-людину XVIII в. (Микола Сумцов (1854-1922), "Слобожане" (1918).

Фото ліворуч: проф. Микола Сумцов. Праворуч: портрет Якова Щоголіва.

Яків Щоголів (1824-1898)

БАТЮШКА

Дибає батюшка з церкви й кахика;
Каже він: служба б воно й невелика,
Але ж мороз таки дуже діймає;
Бо по церквах у нас грубок немає...
В городі грубки, та те не про всіх.
Господи, ремства прости мені гріх!

Йшов на село я не грошей зажити,
А щоб і Богові й людям служити;
Пятий десяток служу не лінуюсь;
А як погляну кругом, то й дивуюсь:
Праця висока, та хліб наш гіркий!
Боже, прости мені гріх мій тяжкий!

Родиться й гине чимало народу;
Ходиш на треби і в ніч, і в негоду;
Добре ж, як шкапу хто пришле доїхать,

А як та пошесть, то ніколи й дихать;
Ох, тая пошесть, запекла й страшна;
Тільки й на Бога надія одна!

Бідний добуток від миру, а дерти
Гроші з народу боїшся, як смерті.
Трьошник за сповідь; а в кого родини,
Той притаскає тобі за хрестини

Курку стареньку, з олією книш,
Хочеш дивися, а хочеш так їж!

Діти у бурсі. За їх заплатити
З трьошників треба цілкові зробити.
От і роби їх та й вигадай казку,
Як його шити шовковую ряску!

Начебто ряски шовкові на всіх?
Господи, ремства прости мені гріх!

Ось доберуся помалу до хати:
Хай лиш стара моя знайде гербати,
Треба і об тім подумать, щоб тіло
Тепле що-небудь хоч зрідка погріло!
Вже таки й холод невірний дійма:
Пале та й пале, зима та й зима!

Знав я таким мого рідного діда:
Тих батюшок уже швидко і сліда,
Може, не буде; либонь, вимирають...
Хай же з святими вони спочивають!
То була щирая старовина:
В злиднях багата і в горі ясна!

Зі збірки "СЛОБОЖАНЩИНА" (1898 року)

Сповідь.