4 серпня: 2Хронік 35:1-36:23, 1Коринтян 1:1-17,  Псалом 26(27):1-6 (РСП, NIV: 27:1-6), Приповісті 20:20-21

1Коринтян 1:1-17:

Павло і Тимофій у в'зниці.

1:1 Павло, волею Божою покликаний за апостола Ісуса Христа, і брат Состен,

 2 Божій Церкві, що в Коринті, посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, зо всіма, що на всякому місті прикликають Ім'я Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого,

 3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

Лукас Кранах Старший (1472-1553). Трійця (1518).

 4 Я завжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благодать, що була вам дана в Христі Ісусі,

 5 бо ви всім збагатилися в Ньому, словом усяким і всяким знанням,

 6 бо свідоцтво Христове між вами утвердилось,

Мапа Середеземноморря.

 7 так що не маєте недостачі в жаднім дарі благодаті ви, що очікуєте з'явлення Господа нашого Ісуса Христа.

 8 Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа!

 9 Вірний Бог, що ви через Нього покликані до спільноти Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.

Pieter Fransz de Grebber (c.1600–1652/3). Ісус перед Богом-Отцем. 

 10 Тож благаю вас, браття, Ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поділення, але щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!

 11 Бо стало відомо мені про вас, мої браття, від Хлоїних, що між вами суперечки.

 12 А кажу я про те, що з вас кожен говорить: я ж Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин, а я Христів.

 Ель Греко (1541-1614). Апостол Павло.

 13 Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'ятий за вас? Чи в Павлове ім'я ви христились?

 14 Дякую Богові, що я ані одного з вас не христив, окрім Кріспа та Гая,

 15 щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у ймення своє.

 16 Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я.

Pompeo Giralamo Batoni (1708-1787). Святий Павло.

 17 Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Євангелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.

Псалом 26(27):1-6 (РСП, NIV: 27:1-6):

 1 Давидів. Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?

Pieter Fransz de Grebber (c.1600–1652/3). Цар Давид на молитві.

 2 Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!...

 3 коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!

Gerrit van Honthorst (1590-1656). Цар Давид грає на арфі (1622). 

 4 Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!

5 бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!

Jan de Bray (1627-1697). Цар Давид співає.

 6 А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві!

Приповісті 20:20-21:

 20 Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви!

 Bénigne Gagneraux (1756-1795). Осліплений Едип із дітьми.

 21 Спадок спочатку заскоро набутий, не буде кінець його поблагословлений!

Пьер Сесиль Пюві де Шаванн (1824–1898). Блудний син.

2Хронік 35:1-36:23:

Франціско де Сурбаран (1598-1664). Агнець Божий. 

35:1 І справив Йосія в Єрусалимі Пасху для Господа, і зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня першого місяця.

 2 І поставив він священиків на їхні становища, і підбадьорував їх на службу Господнього дому.

Гійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589):  Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Юди Йосія.

 3 І сказав він Левитам, наставникам усього Ізраїля, посвяченим для Господа: Дайте святого ковчега до храму, що його збудував Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів. Нема пощо вам носити його на раменах, служіть тепер Господеві, вашому Богові, та Його народові, Ізраїлеві.

 4 І приготуйтеся за родом ваших батьків, за вашими чергами, за писанням Давида, Ізраїлевого царя, та за писанням його сина Соломона.

Juan Bautista Monegro (1545-1621). Царі Давид та Соломон (Ескоріал, Іспанія).

 5 І станьте в святині за відділами батьківських родів ваших братів, синів народу, а поділ за батьківськими домами в Левитів.

 6 І заріжте пасхальне ягня, й освятіться, і приготуйте для ваших братів, щоб робити за Господнім словом, даним через Мойсея.

 7 І дав Йосія для людських синів худоби дрібної, овечок та молодих кіз, це все на пасхальне ягня для кожного, хто знаходився в Єрусалимі, числом тридцять тисяч, а худоби великої три тисячі. Це з набутку царевого.

 8 А його зверхники дали на жертву для народу, для священиків та для Левитів: Хілкійя, і Захарій, і Єхіїл, старші в Божому домі, дали священикам на пасхальні жертви дві тисячі й шість сотень худоби дрібної, а худоби великої три тисячі.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Поклоніння левитів (фрагмент)

 8 Ладанові сини: голова Єгіїл, і Зетам, і Йоїл, троє.

 9 А Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, зверхники Левитів, дали для Левитів на пасхальні жертви п'ять тисяч худоби дрібної, а худоби великої п'ять сотень.

 10 І була міцно встановлена служба, і стали священики на своїм становищі, а Левити при своїх чергах, за наказом царя.

 11 І різали пасхальне ягня, а священики кропили кров'ю, беручи з їхньої руки, а Левити здирали шкуру.

 12 І відділили, що було на цілопалення, щоб дати їх за відділами, по батьківських домах синам народу на приношення Господеві, як написано в Мойсеєвій книзі. І так зробили й з худобою великою. 

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Жертвоприношення Старого Заповіту.

 13 І пекли пасхальне ягня на огні, за постановою, а святі жертви варили в горшках, і в котлах, і в горнятах, і швидко несли всім синам народу.

 14 А потім наварили собі та священикам, бо священики, Ааронові сини, були зайняті приношенням цілопалення та лою аж до ночі, то Левити наготовили їжі собі та священикам, Аароновим синам.

 15 А співаки, Асафові сини, були на своїх місцях за наказом Давида, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царевого прозорливця, а придверні були при кожній брамі, їм не треба було відходити від своїх робіт, бо їхні брати Левити наготовили їм.

 16 І була міцно встановлена вся Господня служба того дня, щоб справити Пасху й принести цілопалення на Господньому жертівнику, за наказом царя Йосії.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Cвяткування Пасхи

 17 І Ізраїлеві сини, що знаходилися там, справляли того часу Пасху та свято Опрісноків сім день.

 18 І не справлялася Пасха, як ця, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, а всі Ізраїлеві царі не справляли такої, як ця Пасха, що справив Йосія, і священики, і Левити, і ввесь Юда та Ізраїль, що знаходився там, та мешканці Єрусалиму.

 19 Вісімнадцятого року царювання Йосії справлялася ця Пасха.

 20 По всьому цьому, коли Йосія приготовив дім Божий, прийшов Нехо, цар єгипетський, щоб воювати в Каркеміші над Ефратом, а Йосія вийшов навпроти нього.

Фараон Нехо.

 21 І послав той до нього послів, говорячи: Що мені до тебе, царю Юдин? Не проти тебе приходжу я сьогодні, але проти дому, що воює зо мною. А Бог наказав мені спішити. Не протився Богові, що зо мною, і нехай Він не знищить тебе!

 22 Та Йосія не відвернувся від нього, але перебрався, щоб воювати з ним, і не послухався слів Нехо, що були з Божого наказу, і прийшов воювати в долині Меґіддо.

 23 І вистрілили стрільці на царя Йосію. І сказав цар до своїх рабів: Відведіть мене, бо я сильно ранений...

William Brassey Hole (1846-1917). Смерть царя Йосії під Меґіддо.

 24 І перевели його його раби з військової колесниці на його другий повіз, і відвезли його до Єрусалиму. І помер він, і був похований у гробах своїх батьків, а вся Юдея та Єрусалим були в жалобі по Йосії.

 25 І Єремія співав жалобну пісню по Йосії. А всі співаки та співачки оповідали в жалобних своїх піснях про Йосію, і так є аж до сьогодні, і дали їх за уставу для Ізраїля, і ось вони написані в Жалобних Піснях.

Antonio Zanchi (1631–1722). Смерть царя Йосії.

 26 А решта діл Йосії та його чесноти, за написаним у Господнім Законі,

 27 і дії його перші та останні, ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних.

36:1 А народ Краю взяв Йоахаза, сина Йосії, і настановив його царем в Єрусалимі замість батька його.

Гійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589):  Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Юди Єгоахаз.

 2 Йоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці.

 3 І скинув його єгипетський цар в Єрусалимі, і наклав кару на цей Край, сто талантів срібла та талант золота.

Гійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589):  Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Юди Ел'яким чи Єгояким.

 4 І єгипетський цар настановив царем над Юдеєю та Єрусалимом брата його Ел'якима, і змінив ім'я йому на Єгояким. А брата його Йоахаза узяв Нехо й відвів його до Єгипту.

 5 Єгояким був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. І робив він зло в очах Господа, Бога свого.

William Brassey Hole (1846-1917). Захоплення Єрусалиму вавілонянами

 6 На нього пішов Навуходоносор, цар вавилонський, і він закував його в мідяні кайдани, щоб відвести його до Вавилону.

 7 А дещо з посуду Господнього дому Навуходоносор відправив до Вавилону, і дав його до храму свого в Вавилоні.

 8 А решта Єгоякимових діл та гидоти його, які він робив, і що знайдено проти нього, ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних. А замість нього зацарював син його Єгояхін.

 9 Єгояхін був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці й десять день. І робив він лихе в Господніх очах.

 10 А по році послав цар Навуходоносор, і привів його до Вавилону з дорогим посудом Господнього дому, а царем над Юдеєю та Єрусалимом настановив брата його Седекію.

 11 Седекія був віку двадцяти й одного року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одинадцять років. 

Гійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589): Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Юди Седекія.

 12 І робив він зло в очах Господа, Бога свого, не впокорився перед пророком Єремією, що говорив із наказу Господнього.

 13 І він також відкинувся від царя Навуходоносора, що був заприсягнув його Господом, і вчинив твердою свою шию, і став запеклим, щоб не навертатися до Господа, Бога Ізраїлевого.

 14 Також усі зверхники священиків та народу ще більше грішили, шануючи гидоти поган, і вони занечистили Господній дім, якого Він освятив в Єрусалимі.

Juan de la Corte (1597-1660). Облога Єрусалиму.

 15 А Господь, Бог їхніх батьків, усе посилав до них через Своїх послів слова остороги, бо Він змилосердився над народом Своїм та над оселею Своєю.

 16 Та вони соромили Божих послів, і погорджували їхніми словами, і насміхалися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку. 

Джеймс Тіссо (1836-1902). Руйнування мідного моря в храмі.

 17 І Він навів на них халдейського царя, і той позабивав мечем їхніх вибраних у домі їхньої святині, і не змилосердився ані над юнаком, ані над дівчиною, ані над старим, ані над старезним, усе дав в його руку...

 18 І всі речі Божого дому, великі та малі, і скарби дому Господнього та дому царя й його зверхників, усе переніс до Вавилону.

William Brassey Hole (1846-1917). Зруйнування Єрусалиму.

 19 І спалили вони Божий дім, і порозбивали мур Єрусалиму, і всі палати його попалили огнем, а всі дорогі речі його понищили... 

 20 І пішло на вигнання до Вавилону позостале від меча, і стали йому та синам його за рабів аж до зацарювання перського царства,

Джеймс Тіссо (1836-1902). Зруйнування Єрусалиму та взяття євреїв до полону до Вавилону.

 21 щоб виповнилося Господнє слово, проречене Єреміїними устами, аж поки вподобає собі земля свої суботи, по всі дні її спустошення святкувала вона суботи, щоб сповнилися сімдесят літ.

 22 А першого року Кіра, царя перського, коли сповнилось слово Господнє, проречене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кіра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своєму, а також на письмі, говорячи:

 23 Так говорить Кір, цар перський: Усі земні царства дав мені Господь, Бог Небесний, і Він наклав на мене збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто між вами з усього Його народу, нехай буде Господь, Бог його, з ним, і нехай він іде до Єрусалиму!

Гюстав Доре (1832-1883). Цар Кір відпускає євреїв.