7 вересня: Пісня Пісень 5:1-8:14, 2Коринтян 9:1-15, Псалом50(51):1-21(РСП, NIV:51:1-19), Приповісті 22:24-25

2Коринтян 9:1-15:

Рембранд ван Рейн (1606-1669). Голова старого в образі апостола Павла.

9:1 А про службу святим мені зайво писати до вас,

 2 бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македонянам, що Ахая готова з минулого року, а ваша ревність заохотила багатьох.

 3 А я послав братів, щоб моя похвала, щодо вас, не даремна була в цім випадкові, але, як казав, щоб були ви приготовані,

 4 щоб, коли македоняни прийдуть зо мною та знайдуть, що ви неготові, щоб не осоромитись нам не кажемо вам у цій речі.

 5 Отож, я надумався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготували заздалегідь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він приготований, як щедрий дар, а не річ примусова.

 6 А до цього кажу: Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме!

Збір пожертв на підтримку потребуючим християнам у Єусалимі. Книжкова ілюстрація.

 7 Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!

 8 А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком,

 9 як написано: Розсипав та вбогим роздав, Його справедливість триває навіки!

 10 А Той, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу, нехай дасть і примножить ваше насіння, і нехай Він зростить плоди праведности вашої,

Іван Шишкін (1832-1898). Жито. 

 11 щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.

 12 Бо діло служіння цього не тільки виповнює недостачі святих, але й багатіє багатьма подяками Богові.

 13 Досвідченням цього служіння вони хвалять Бога за послух Христовій Євангелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма,

 14 вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благодаті на вас.

Ary Sheffer (1795 – 1858). Молитва Святих Августина та Моніки.

 15 Дяка Богові за невимовний дар Його!

Псалом 50(51):1-21(РСП, NIV:51:1-19): 

51:1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів.(051-3) Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої!   

Пророк Натан докоряє Давиду (сучасна книжкова ілюстрація).

  2 (051-4) Обмий мене зовсім з мого беззаконня, й очисти мене від мого гріха, 

 3 (051-5) бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх передо мною постійно. 

 4 (051-6) Тобі, одному Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лукаве вчинив, тому справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездоганний у суді Своїм. 

 5 (051-7) Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя. 

 6 (051-8) Ото, полюбив єси правду в глибинах, і в таємних речах виявляєш премудрість мені. 

 7 (051-9) Очисти ісопом мене, і буду я чистий, обмий Ти мене і я стану біліший від снігу. 

 8 (051-10) Дай почути мені втіху й радість, і радітимуть кості, що Ти покрушив. 

 9 (051-11) Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззаконня мої позагладжуй. 

 10 (051-12) Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови. 

 Паризький псалтир (Візантійська книжкова ілюстрація Х століття). Пророк Натан і Покаяння Давида.

 11 (051-13) Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене. 

 12 (051-14) Верни мені радість спасіння Твого, і з лагідним духом підтримай мене. 

 13 (051-15) Я буду навчати беззаконців доріг Твоїх, і навернуться грішні до Тебе. 

 14 (051-16) Визволь мене від переступу кровного, Боже, Боже спасіння мого, мій язик нехай славить Твою справедливість! 

 15 (051-17) Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу, 

 16 (051-18) бо Ти жертви не прагнеш, а дам цілопалення, то не любе воно Тобі буде.  

Паризький псалтир (Візантійська книжкова ілюстрація Х століття). Давид у вбранні римського імператора.

 17 (051-19) Жертва Богові зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже! 

 18 (051-20) Ущаслив Своїм благоволінням Сіон, збудуй мури для Єрусалиму, 

 19 (051-21) тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопалення та приношення, тоді покладуть на Твій вівтар тельців!

Приповісті 22:24-25: 

Репін Ілля (1844-1930). Іван Грозний та його син Іван 16 листопада 1581 року.

 24 Не дружись із чоловіком гнівливим, і не ходи із людиною лютою,

 25 щоб доріг її ти не навчився, і тенета не взяв для своєї душі.

Пісня Пісень 5:1-8:14:

Юліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Ілюстрація до Пісні пісень.

5:1 Прийшов я до саду свого, о сестро моя, наречена! Збираю я мирру свою із бальзамом своїм, споживаю свого стільника разом із медом своїм, п'ю вино я своє зо своїм молоком!... Споживайте, співдрузі, пийте до схочу, кохані!

 2 Я сплю, моє ж серце чуває... Ось голос мого коханого!... Стукає... Відчини мені, сестро моя, о моя ти подруженько, голубко моя, моя чиста, бо росою покрилася вся моя голова, мої кучері краплями ночі!...

Рембрандт ван Рейн (1606-1669). Даная.

 3 Зняла я одежу свою, як знову її надягну? Помила я ніжки свої, як же їх занечищу?...

 4 Мій коханий простяг свою руку крізь отвір, і нутро моє схвилювалось від нього!...

 5 Встала я відчинити своєму коханому, а з рук моїх капала мирра, і мирра текла на засувки замка з моїх пальців...

Sir Francis Bernard Dicksee (1853-1928). Ромео і Джульєтта. Сцена на балконі.

 6 Відчинила своєму коханому, а коханий мій зник, відійшов!... Душі не ставало в мені, як він говорив... Я шукала його, та його не знайшла... Я гукала його, та він не відізвався до мене...

 7 Стріли мене сторожі, що ходять по місті, набили мене, завдали мені рани... Здерли з мене моє покривало, сторожі міських мурів!

Sir Francis Bernard Dicksee (1853-1928). Безжальна красуня.

 8 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, як мого коханого стрінете ви, що йому повісте? Що я хвора з кохання!

 9 Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливіша з жінок? Чим коханий твій кращий від інших коханих, що так заклинаєш ти нас?

Данте Габріель Росєтті (1828-1882). Улюблена (ілюстрація до Пісні над піснями). (1865-66)

 10 Коханий мій білий й рум'яний, визначніший він від десяти тисяч інших...

 11 Голова його щиреє золото, його кучері пальмове віття, чорні, як ворон...

Пракситель (4 ст. до Христа). Афродита. Сатир.

 12 Його очі немов голубки над джерелами водними, у молоці повимивані, що над повним струмком посідали!

 13 Його личка як грядка бальзаму, немов квітники запашні! Його губи лілеї, з яких капає мирра текуча!

Пракситель (4 ст. до Христа). Аполлон, який вбиває ящірку. Леохар (4 ст. до Христа). Викрадення Ганімеда.

 14 Його руки стовпці золоті, повисаджувані хризолітом, а лоно його твір мистецький з слонової кости, покритий сапфірами!

 15 Його стегна стовпи мармурові, поставлені на золотії підстави! Його вигляд немов той Ливан, він юнак як ті кедри!

Леохар (4 ст. до Христа). Аполлон Бельведерський. Олександр Антіохійський ? Афродита Мілоська (бл.130-100 р. до Христа).

 16 Уста його солодощі, і він увесь пожадання... Оце мій коханий, й оце мій дружок, дочки єрусалимські!

6:1 Куди твій коханий пішов, о найвродливіша з жінок? Куди спрямував твій коханий? Бо ми пошукаємо його із тобою.

Леохар (4 ст. до Христа). Діана Версальська.

 2 Мій коханий пішов до садочка свого, в квітники запашні, щоб пасти в садках і збирати лілеї.

 3 Я належу своєму коханому, а мені мій коханий, що пасе між лілеями!

Огюст Ренуар (1841-1919). Портрет Жанни Самарі.

 4 Ти прекрасна, моя ти подруженько, мов та Тірца, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна, як війська з прапорами!

 5 Відверни ти свої оченята від мене, бо вони непокоять мене! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з того Гілеаду!

Данте Габріель Росєтті (1828-1882). Леді Ліліт.

 6 Твої зуби немов та отара овець, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної!

 7 Мов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм!

Данте Габріель Росєтті (1828-1882). Прозерпина. Увінчана гірляндами.

 8 Шістдесят є цариць, і вісімдесят є наложниць, а дівчатам немає числа,

 9 та єдина вона ця голубка моя, моя чиста! У неньки своєї вона одиначка, обрана вона у своєї родительки! Як бачили дочки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й наложниці то вихваляли її:

Данте Габріель Росєтті (1828-1882). Венера, яка змінює серце на благодійне.

 10 Хто це така, що вона виглядає, немов та досвітня зоря, прекрасна, як місяць, як сонце ясна, як полки з прапорами грізна?

 11 Зійшла я в оріховий сад, щоб поглянути на пуп'яночки при потоці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи гранатові яблуні порозцвітали?

Люк-Оливье Мерсон (1846-1920). Весна, що прокидається.

 12 І не зчулася я, як мене посадила душа моя між колесниці моєї дружини бояр...

 13 (07-1) Вернися, вернись, Суламітко! Вернися, вернися, нехай ми на тебе надивимось! Чого вам дивитися на Суламітку, немов би на танець військовий? 

Herbert James Draper (1863-1920). Танцівниця у студії.

7:1 (07-2) Хороші які стали ноги твої в черевичках, князівно моя! Заокруглення стегон твоїх мов намисто, руками мистецькими виточене!

 2 (07-3) Твоє лоно немов круглоточена чаша, в якій не забракне вина запашного! Твій живіт сніп пшениці, оточений тими лілеями!

Herbert James Draper (1863-1920). Німфа.

 3 (07-4) Два перса твої немов двоє сарняток близнят!

 4 (07-5) Твоя шия як башта із кости слонової, твої очі озерця в Хешбоні при брамі того Бат-Рабіму, в тебе ніс немов башта ливанська, що дивиться все в бік Дамаску!

Arthur Hacker (1858-1919). Хмара.

 5 (07-6) Голівка твоя на тобі мов Кармел, а коса на голівці твоїй немов пурпур, полонений цар тими кучерями!

 6 (07-7) Яка ти прекрасна й приємна яка, о кохання в розкошах!

Arthur Hacker (1858-1919). Німфа.

 7 (07-8) Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон виноградних!

 8 (07-9) Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся за віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!...

Jean Auguste Dominique Ingres (1780-1867). Джерало.   Arthur Hacker (1858-1919). Сірін.

 9 (07-10) А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих!

 10 (07-11) Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене!

Jan Styka (1858-1925). Каліпсо обіцяє безсмертя Одисею.

 11 (07-12) Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах!

 12 (07-13) Устанемо рано, й ходім у сади-виногради, подивимося, чи зацвів виноград, чи квітки розцвілись, чи гранатові яблуні порозцвітали?... Там кохання своє тобі дам!

Jan Styka (1858-1925). Каліпсо

 13 (07-14) Видадуть пах мандрагори, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій!

8:1 О, коли б ти мені був за брата, що перса ссав в нені моєї, коли б стріла тебе я на вулиці, цілувала б тебе, і ніхто мені не докоряв би!

Вірджи́нія Демо́н-Брето́н (1859-1935). Дружина рибалки.

 2 Повела б я тебе й привела б у дім нені своєї: ти навчав би мене, я б тебе напоїла вином запашним, соком гранатових яблук своїх!

 3 Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...

Francesco Hayez (1791-1882). Поцілунок.

 4 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, нащо б сполохали, й нащо б збудили кохання, аж доки йому до вподоби!

 5 Хто вона, що виходить із пустині, спираючися на свого коханого? Під яблунею я збудила тебе, там повила тебе мати твоя, там тебе повила твоя породителька!

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Персей звільняє Андромеду.

 6 Поклади ти мене, як печатку на серце своє, як печать на рамено своє, бо сильне кохання, як смерть, заздрощі непереможні, немов той шеол, його жар жар огню, воно полум'я Господа!

 7 Води великі не зможуть згасити кохання, ані ріки його не заллють! Коли б хто давав за кохання маєток увесь свого дому, то ним погордили б зовсім!...

Лауриц Туксен (1853-1927). Дівчата на пляжі.

 8 Є сестра в нас мала, й перс у неї нема ще. Що зробимо нашій сестричці в той день, коли сватати будуть її?

 9 Якщо вона мур, забороло із срібла збудуємо на ній, а якщо вона двері обкладемо кедровою дошкою їх...

Карл Брюллов (1799-1852). Італійський полудень. Збирання винограду біля Неаполя.

 10 Я мур, мої ж перса як башти, тоді я була в його очах мов та, яка спокій провадить...

 11 Виноградника мав Соломон у Баал-Гамоні, виноградника він віддавав сторожам, щоб кожен приносив за плід його тисячу срібла.

Alessandro Mantovani (1814-1892). Виноград. 

 12 Але мій виноградник, що маю його, при мені! Тобі, Соломоне, хай буде та тисяча, а сторожам його плоду дві сотні!

 13 О ти, що сидиш у садках, друзі твої прислухаються до твого голосу: дай почути його і мені!

 14 Утікай, мій коханий, і станься подібний до сарни собі, чи до молодого оленя у бальзамових горах!

Ханс Зацка (1859-1945). Закохані серед квітів.