1 жовтня: Ісая 62:6-65:25, Филип’ян 2:19-3:4а, Псалом 72(73):1-28 (РСП, NIV: 73:1-28), Приповісті 24:13-14

Филип’ян 2:19-3:4а:

2:19 Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.

Святий Тимофій. Православна ікона.

 20 Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.

 21 Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.

 22 Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.

 23 Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.

 24 Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.

Sosthenes, Apollo, Cephas, Tychicus, Epaphroditus, Cæsar and Onesiphorus. Старовинна фреска.

 25 Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,

 26 бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.

Святий Епіфродит. Стародавній розпис.

 27 Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.

 28 Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.

 29 Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,

30 бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.

Дієго Веласкес (1599-1660). Святий Павло.

 3:1 Зрештою, браття мої, радійте у Господі! Писати вам те саме не прикро мені, а для вас це навчальне.

 2 Стережіться собак, стережіться працівників лихих, стережіться обрізання!

Микола Пимоненко (1862-1912). Жертва фанатизма.

 3 Бо обрізання то ми, що служимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло,

 4 хоч і я міг би мати надію на тіло. 

Тінторетто (1518-1594). Обрізання Христове.

Псалом 72(73):1-28 (РСП, NIV: 73:1-28):

73:1 Псалом Асафів. Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!

Перуджино П'єтро (1446-1524). Бог-Отець в оточенні анголів.

 2 А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,

 3 бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,

 4 бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

 5 на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.

Lawrence Alma-Tadema (1836—1912). Присвята Бахусу.

 6 Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,

 7 вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,

 8 сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:

 9 свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...

Lawrence Alma-Tadema (1836—1912). Троянди Геліогібала (1888) (ілюстрація до дійсної історії в часи імператорського Риму, коли учасники оргії померли від алергії через велику кількість пелюсток троянд).

 10 Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду

 11 та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,

 12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?

Ілля Репін (1844-1930). Йов та його друзі (1869).

 13 Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,

 14 і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...

 15 Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.

 16 і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,

Карл Брюллов (1799-1852). Останній день Помпеї.

 17 аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:

 18 направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!

 19 Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!

Simeon Solomon (1840-1911). Таємниця віри.

 20 Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!

 21 Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,

 22 а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...

 23 Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,

 24 Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!

Православна ікона "В руці Господній".

 25 Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!

 26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки, 

 27 бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!

Antoine Le Nain (c.1599-1648). Музиканти.

 28 А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!

Приповісті 24:13-14: 

Сучасний натюрморт: три фрагмента полотна на стіні з медом та соняшником.

 13 Їж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм,

Piero di Cosimo (c.1462-after 1515). Відкриття меда Бахусом.

 14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!

Ліворуч: Хлопець, який їсть мед. Німецька школа.

Праворуч: "Навчиш синів своїх..." Літографія кампанії Провіденс, початок 20ст.

Ісая 62:6-65:25: 

Пророк Ісая. Статуя Собора Святого Петра, Рим.

62:6 На мурах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторожу, ніколи не буде мовчати вона цілий день та всю ніч. Ви, хто пригадує Господа, не замовкніть,

 7 і перед Ним не вмовкайте, аж поки не зміцнить, і аж поки не вчинить Він Єрусалима за славу Свою на землі!

 8 Господь присягнув був Своєю правицею й потужним раменом Своїм: Направду, не дам уже збіжжя твого ворогам твоїм, і пити не будуть чужинці твого виноградного соку, що ти працював біля нього!

 9 Бо ті, хто збирає його, будуть їсти його та й хвалитимуть Господа, і ті, хто громадить його, будуть пити його на подвір'ях святині Моєї!

 10 Проходьте, проходьте ви брамами, чистьте дорогу народові! Будуйте дорогу, будуйте дорогу, дорогу ту биту, очистьте від каменя, підійміть над народами прапора!

Пророк Ісая. Старовинна фреска.

 11 Ось звіщає Господь аж до краю землі: Розкажіте сіонській дочці: Ось приходить Спасіння твоє, ось із Ним нагорода Його, і заплата Його перед Ним!

 12 І будуть їх звати народом святим, викупленцями Господа, а на тебе закличуть жадана, незалишене місто!

63:1 Хто це гряде із Едому, у шатах червоних із Боцри? Хто Той пишний в убранні Своїм, що в величі сили Своєї врочисто гряде? Це Я, що говорить у правді, що владний спасати!

 2 Чого то червона одежа Твоя, а шати Твої як у того, хто топче в чавилі?

 3 Сам один Я чавило топтав, і не було із народів зо Мною нікого! І Я топтав їх у гніві Своїм, і чавив їх у люті Своїй, і бризкав їх сік на одежу Мою, і Я поплямив всі шати Свої...

 4 Бо день помсти у серці Моїм, і надійшов рік Мого викуплення!

Віктор Васнєцов (1848-1926). Чотири вершника Апокаліпсису.

 5 Я дививсь, але помічника не було, і дивувавсь, бо підпори Мені бракувало, та рамено Моє Мені допомогло, а Мій гнів він підтримав Мене!

 6 І топтав Я народи у гніві Своїм, і ламав їх у люті Своїй, і вилив на землю їхню кров!

 7 Буду згадувати ласки Господні, Господні хвали за все те, що вчинив нам Господь, за велике добро те для дому Ізраїля, що вчинив Він для них у Своїм милосерді, і в ласці великій Своїй!

 8 І сказав: Вони справді народ Мій, сини, що неправди не кажуть, і став Він для них за Спасителя.

Віктор Васнєцов (1848-1926). Святі.

 9 В усякому утиску їхньому тісно було і Йому, і Ангол обличчя Його їх спасав. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він викупив їх, і їх підніс і носив їх усі дні в давнину.

 10 Та стали вони неслухняними й Духа Святого Його засмутили, і Він обернувся на ворога їм, Він Сам воював проти них...

 11 Тоді то народ Його згадає дні давні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із пастирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого?

 12 Що Він по правиці Мойсея провадив рамено величчя Свого, що Він перед ними розділював воду, щоб зробити Собі вічне Ім'я?

 Іван Айвазрвський (1817-1900). Перехід євреїв через Червоне море (1891).

 13 Що провадив безоднями їх, як коня на пустині, і вони не спіткнулись?

 14 Як сходить у долину худоба, так їх Дух Господній водив до спочинку, так і Ти вів народ Свій, щоб зробити Собі славне Ім'я!

 15 Поглянь із небес і побач із мешкання святині Своєї та слави Своєї: Де горливість Твоя та Твої могутні чини? Де велике число милосердя Твого та ласки Твоєї, що супроти мене затрималися?

 16 Тільки Ти наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізнає! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім'я Твоє: наш Викупитель!

Lorenzo Monaco (бл. 1370 – бл. 1425). Пророк Ісая.

 17 Нащо, Господи, Ти попустив, що ми блудимо з доріг Твоїх, нащо робиш твердим наше серце, щоб ми не боялись Тебе? Вернися ради рабів Своїх, ради племен спадку Свого!

 18 Спадщину займав час короткий святий Твій народ, противники наші святиню Твою потоптали!

 19 Ми стали такими, немов би відвіку Ти не панував був над нами, немов би не кликалося Твоє Ймення над нами!

64:1 О, коли б небеса Ти роздер і зійшов, перед обличчям Твоїм розтопилися б гори,

Кristine Mueller Griffith (Modern American Artist). Виверження вулкану. 

 2 як хворост горить від огню, як кипить та вода на огні, отак щоб Ім'я Твоє стало відоме Твоїм ворогам, щоб перед обличчям Твоїм затремтіли народи!

 3 Коли Ти чинив страшні речі, ми їх не чекали, коли б Ти зійшов, то перед обличчям Твоїм розтопилися б гори!

 4 І відвіку не чули, до ушей не доходило, око не бачило Бога, крім Тебе, Який би зробив так тому, хто надію на Нього кладе!

 5 Ти стрічаєш того, хто радіє та праведність чинить, отих, що вони на дорогах Твоїх пам'ятають про Тебе. Та розгнівався Ти, бо ми в тому згрішили навіки та несправедливими стали!

John Martin (1789-1854). День Господнього гніву.

 6 І стали всі ми, як нечистий, а вся праведність наша немов поплямована місячним одіж, і в'янемо всі ми, мов листя, а наша провина, як вітер, несе нас...

 7 І немає нікого, хто кликав би Ймення Твоє, хто збудився б триматися міцно за Тебе, бо від нас заховав Ти обличчя Своє й через нашу вину Ти покинув нас нидіти... 

 8 Тепер же, о Господи, Ти наш Отець, ми глина, а Ти наш ганчар, і ми всі чин Твоєї руки!

 9 Не гнівайся, Господи, сильно, і не пам'ятай повсякчасно провини! Тож споглянь, ми народ Твій усі! 

David Roberts (1796-1864). Зруйнування Єрусалиму армією Тита 70 року (1850).

 10 Святі міста Твої стали пустинею, Сіон став пустелею, степом став Єрусалим...

 11 Дім святощі нашої й нашої слави, в якім батьки наші хвалили Тебе, погорілищем став, а все наше любе руїною стало...

 12 Чи й на це ще Себе будеш стримувати, Господи? Будеш мовчати, й занадто карати нас будеш? 

65:1 Я прихилявся до тих, що Мене не питали, Я знайдений тими, що Мене не шукали. Я казав: Оце Я, оце Я! до народу, що Йменням Моїм не був званий.

Грег Ольсен (1958) Ісус плаче за Єрусалимом.

 2 Я ввесь день простягав Свої руки до люду запеклого, що він, за своїми думками, дорогою ходить недоброю,

 3 до народу, що в очі Мене прогнівляє постійно, що жертви приносить в садках та що палить кадило на цеглах,

 4 що сидить у гробах та ночує по ямах, їсть свинину, і в їхньому посуді юшка нечиста,

 5 що говорить: Спинись, не зближайся до мене, бо святий я для тебе! Оце дим в Моїй ніздрі, огонь, що палає ввесь день!

Pompeo Girolamo Batoni (1708-1787). Бог-Отець.

 6 Ось написане перед обличчям Моїм: Я не буду мовчати, але відплачу, і надолужу на їхньому лоні!

 7 Укупі переступи ваші й переступи ваших батьків, говорить Господь, що кадили на горах і на взгір'ях Мене зневажали, і заплату їм виміряю Я найперше до їхнього лоня!...

 8 Так говорить Господь: Коли в гроні знаходиться сік виноградний, і хтось скаже: Не псуй ти його, бо благословення у ньому, отак Я зроблю ради рабів Своїх, щоб усього не нищити!

 9 І насіння Я виведу з Якова, а з Юди спадкоємця гір Моїх, і вибранці Мої одідичать її, і раби Мої житимуть там.

Charles Jones (1836-1902). Худоба на пасовиську.

 10 І стане Шарон пасовиськом отари, а долина Ахор за ліжницю худоби великої, для народу Мого, що шукали Мене. 

 11 А ви, що Господа кидаєте, забуваєте гору святу Мою, що ставите Ґаду трапезу, а для Мені виповнюєте жертву литу,

 12 то вас відраховую Я для меча, й на коліна впадете ви всі на заріз, бо кликав Я вас, та ви відповіді не дали, говорив був, але ви не чули й робили лихе в Моїх очах, і чого не хотів, вибирали собі!...

 13 Тому Господь Бог каже так: Ось будуть раби Мої їсти, а ви будете голодувати, ось будуть раби Мої пити, а ви будете спрагнені, ось будуть раби Мої радіти, а ви посоромлені будете...

Юліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Новий Єрусалим.

 14 Ось раби Мої будуть співати від радости серця свого, ви ж кричатимете від сердечного болю, і від скрушення духа заводити будете...

 15 І ви своє ймення дасте на прокляття вибранцям Моїм, і Господь Бог тебе вб'є, а рабам Своїм дасть інше ймення,

 16 так що хто на землі благословлений буде, буде поблагословлений він вірним Богом, а хто на землі присягає, вірним Богом присягне, бо забудуться утиски давні і заховані будуть вони від очей Моїх!

 17 Бо ось Я створю нове небо та землю нову, і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце!

Іван бачить Новий Єрусалим. Анжерський Апокаліпсис (гобелен, 1373-1381).

 18 Тож навіки радійте та тіштеся тим, що творю Я, бо ось Я створю Єрусалима на радість, а народа його на веселість!

 19 І буду Я Єрусалимом радіти, і втішатися буду народом Своїм, і не почується в ньому вже голос плачу й голос зойку!

 20 З цього часу не буде вже юного днями й старого, який своїх днів не поповнить, бо сторокий помре як юнак, а грішник і в віці ста літ буде проклятий! 

Едвард Хікс (1780-1849). Царство миру (1829-30).

 21 І доми побудують, і мешкати будуть, і засадять вони виноградники, і будуть їхній плід споживати.

 22 Не будуть вони будувати, щоб інший сидів, не будуть садити, щоб інший спожив, дні бо народу Мого як дні дерева, і вибранці Мої зуживатимуть чин Своїх рук!

 23 Не будуть вони працювати надармо, і не будуть родити на страх, вони бо насіння, благословлене Господом, і нащадки їхні з ними.

Едвард Хікс (1780-1849). Царство миру.

 24 І станеться, поки покличуть, то Я відповім, вони будуть іще говорити, а Я вже почую!

25 Вовк та вівця будуть пастися разом, і лев буде їсти солому, немов та худоба, а гадові хлібом його буде порох!... Вони не чинитимуть зла й вигубляти не будуть на всій святій Моїй горі, говорить Господь.

Едвард Хікс (1780-1849). Царство миру.