21 жовтня: Єремія 37:1-38:28, 1Тимофія 6:1-21, Псалом 88(89):39-53 (РСП, NIV: 89:38-52), Приповісті 25:28
1Тимофія 6:1-21:
1 Усі раби, які під ярмом, нехай уважають панів своїх гідними всякої чести, щоб не зневажалися Боже Ім'я та наука.
Вермеєр Дельфський (1632-1675). Служниця з глечиком молока (1658).
2 А ті, хто має панів віруючих, не повинні недбати про них через те, що браття вони, але нехай служать їм тим більше, що вони віруючі та улюблені, що вони добродійства Божі приймають. Оцього навчай та нагадуй!
3 А коли хто навчає інакше, і не приступає до здорових слів Господа нашого Ісуса Христа та до науки, що вона за правдивою вірою,
Вінсет Ван Гог (1853-1890). Натюрморт з Біблією.
4 той згордів, нічого не знає, але захворів на суперечки й змагання, що від них повстають заздрість, сварки, богозневаги, лукаві здогади,
5 постійні сварні між людьми зіпсутого розуму й позбавлених правди, які думають, ніби благочестя то зиск. Цурайся таких!
6 Великий же зиск то благочестя із задоволенням.
7 Бо ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести.
8 А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того.
Nicolaes Maes (1634-1693). Стара вдова молиться.
9 А ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибіль.
10 Бо корень усього лихого то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання.
Emily Mary Osborn (1828–1925). Безіменний та недружній або статок багатого - це його укріплене місто (1857).
11 Але ти, о Божа людино, утікай від такого, а женися за правдою, благочестям, вірою, любов'ю, терпеливістю, лагідністю!
12 Змагай добрим змагом віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти, і визнав був добре визнання перед свідками багатьома.
13 Наказую перед Богом, що оживлює все, і перед Христом Ісусом, Який добре визнання засвідчив за Понтія Пилата,
Anthonis van Dyck (1599-1641). Коронування Христа терновим вінцем.
14 щоб додержав ти заповідь чистою та бездоганною аж до з'явлення Господа нашого Ісуса Христа,
15 що його свого часу покаже блаженний і єдиний міцний, Цар над царями та Пан над панами,
16 Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амінь!
William Brassey Hole (1846-1917). Всюдиприсутній.
17 Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток,
18 щоб робили добро, багатилися в добрих ділах, були щедрі та пильні,
19 щоб збирали собі скарб, як добру основу в майбутньому, щоб прийняти правдиве життя.
Harry McCormick (1942). синагога на Елдрідж-стріт.
20 О Тимофію, бережи передання, стережися марного базікання та суперечок знання, неправдиво названого так.
21 Дехто віддався йому, та й від віри відпав. Благодать з тобою. Амінь.
Carl Schleicher (1825-1903). Зібрання рабинів.
Псалом 88(89):39-53 (РСП, NIV: 89:38-52):
38 (089-39) А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,
39 (089-40) Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,
40 (089-41) всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...
41 (089-42) Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...
Іван Айвазовський (1817-1900). Шторм в місячну ніч.
42 (089-43) Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,
43 (089-44) і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...
44 (089-45) Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
45 (089-46) скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.
Іван Айвазовський (1817-1900). Аварія корабля.
46 (089-47) Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
47 (089-48) Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?
48 (089-49) Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.
Іван Айвазовський (1817-1900). Вид на Костянтинопіль при місячному освітленні
49 (089-50) Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
50 (089-51) Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,
51 (089-52) якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять!
Іван Айвазовський (1817-1900). Вид на Костянтинопіль при денному освітленні
52 (089-53) Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!
Приповісті 25:28:
Ілля Репін (1844-1930). Іван Грозний та його син Іван
28 Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру.
Ілля Репін (1844-1930). Іван Грозний та його син Іван (фрагмент).
Єремія 37:1-38:28:
37:1 І зацарював цар Седекія, син Йосійїн, замість Конії, сина Єгоякимового, якого зробив царем Навуходоносор, цар вавилонський, в Юдиному краї.
Гійом Руйє (1518–1589): Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Юди Седекія.
2 Та не послухався ані він, ані його раби, ані народ Краю слів Господа, які Він говорив через пророка Єремію.
3 І послав цар Седекія Єгухала, сина Шелеміїного, і священика Цефанію, сина Маасеїного, до пророка Єремії, говорячи: Помолися за нас до Господа, Бога нашого!
4 А Єремія тоді ще вільно ходив серед народу, бо не дали його ще до в'язниці.
Jean-Léon Gérôme (1824-1904). Єгипетські рекрути перетинають пустелю.
5 А фараонове військо вийшло з Єгипту. І почули вістку про них халдеї, що облягали Єрусалим, і відійшли від Єрусалиму.
James Padgett (1930-2009). Ілюстрація SWEET MEDIA.
6 І було слово Господнє до пророка Єремії, говорячи:
7 Так промовив Господь, Бог Ізраїлів: Так скажете до Юдиного царя, що послав вас до мене поспитати мене: Ось фараонове військо, що вийшло вам на поміч, вернеться до свого краю, до Єгипту.
8 А халдеї знову вернуться, і будуть воювати з цим містом, і здобудуть його, та й спалять його огнем.
William Brassey Hole (1846-1917). Зруйнування Єрусалиму Навуходоносором.
9 Так говорить Господь: Не обманюйте своїх душ, говорячи: Халдеї конче підуть від нас, бо не підуть вони.
10 Бо якщо б ви побили все халдейське військо, що з вами воює, а з них залишилися б тільки ранені, то встане кожен із намету свого, і спалять це місто огнем...
11 І сталося, коли халдейське військо відступило від Єрусалиму перед фараоновим військом,
12 то вийшов Єремія з Єрусалиму, щоб піти до Веніяминового краю, і щоб сховатися там серед народу.
Ув'язнення Єремії. "The Coloured Picture Bible for Children" book, 1900.
13 Та коли він був біля Веніяминової брами, то був там начальник сторожі, а ім'я йому Їрійя, син Шелемеї, сина Хананіїного. І схопив він пророка Єремію, говорячи: Ти переходиш до халдеїв!
14 А Єремія відказав: Неправда, я не переходжу до халдеїв! Та не послухав той його; і схопив Їрійя Єремію, і попровадив його до зверхників.
15 І розгнівалися зверхники на Єремію, і побили його, та й віддали його до в'язниці в домі писаря Єгонатана, бо його зробили за в'язничний дім.
16 І зійшов Єремія до темничної ями та до підвалу, і сидів там Єремія багато днів...
Рембрандт ван Рейн (1609-1669). Пророк Єремія.
17 І послав цар Седекія, і взяв його. І спитав його цар у своїм домі таємно й сказав: Чи є слово від Господа? І Єремія відказав: Є. І далі сказав: Ти будеш відданий в руку вавилонського царя...
18 І сказав Єремія до царя Седекії: Що я згрішив тобі й рабам твоїм та цьому народові, що ви віддали мене до в'язниці?
19 І де ваші пророки, що вам пророкували, говорячи: Цар вавилонський не прийде на вас та на Край цей?
20 А тепер послухай, пане мій царю: хай упаде моє благання перед обличчя твоє, і не вертай мене до дому писаря Єгонатана, щоб не помер я там!...
Franses Manwaring Caulkins (1795-1869). Ув'язнений Єремія.
21 І наказав цар Седекія, й Єремію вмістили в подвір'ї в'язниці, і давали йому буханець хліба на день з вулиці пекарів, аж поки не скінчився ввесь хліб у місті. І сидів Єремія в подвір'ї в'язниці.
38:1 І почув Шефатія, син Маттанів, і Ґедалія, син Пашхурів, і Юхал, син Шелемеїн, і Пашхур, син Малкійїн, ті слова, що Єремія говорив до всього народу, кажучи:
James Padgett (1930-2009). Ілюстрація SWEET MEDIA.
2 Так говорить Господь: Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, голоду та від моровиці, а хто вийде до халдеїв, той буде жити, і стане йому душа його за здобич, і він житиме!
3 Так говорить Господь: Напевно буде дане це місто в руку війська вавилонського царя, і він здобуде його!
4 І сказали зверхники до царя: Нехай же уб'ють цього чоловіка, бо він ослаблює руки вояків, позосталих у цьому місті, та руки всього народу, говорячи їм слова, як оці. Бо цей чоловік не шукає для цього народу добра, а тільки зла!...
James Padgett (1930-2009). Ілюстрація SWEET MEDIA.
5 І сказав цар Седекія: Ось він у ваших руках, бо цар нічого не вдіє супроти вас.
6 І взяли Єремію та й кинули його до ями Малкійї, царевого сина, що в подвір'ї в'язниці, і спустили Єремію шнурами. А в ямі була не вода, а тільки багно, і загруз Єремія в багні!
James Padgett (1930-2009). Ілюстрація SWEET MEDIA.
7 І почув мурин Евед-Мелех, евнух, який був у царському домі, що Єремію кинули до ями, а цар сидів у Веніяминовій брамі.
8 І вийшов Евед-Мелех з царського дому, та й сказав цареві, говорячи:
James Padgett (1930-2009). Ілюстрація SWEET MEDIA.
9 Пане мій царю, ці люди вчинили зло в усьому, що зробили пророкові Єремії, якого кинули до ями, і помре він на своєму місці через голод, бо в місті нема вже хліба...
10 І наказав цар муринові Евед-Мелехові, говорячи: Візьми з собою звідси троє люда, і витягнеш пророка Єремію з ями, поки він ще не вмер!
Евед-Мелех витягає Єремію із ями. Книжкова ілюстрація.
11 І взяв Евед-Мелех тих людей з собою, і прийшов до царського дому під скарбницею, і набрав ізвідти подертого шмаття та непотрібних лахів, і спустив їх до Єремії до ями шнурами.
12 І сказав мурин Евед-Мелех до Єремії: Поклади це подерте шмаття та лахи попід пахи своїх рук під шнури! І зробив Єремія так.
13 І потягнули Єремію шнурами, і витягли його з ями. І сидів Єремія в подвір'ї в'язниці.
Єремія виходить із ями. Книжкова ілюстрація. "The Coloured Picture Bible for Children" book, 1900.
14 І послав цар Седекія, і взяв пророка Єремію до себе, до третього входу, що в домі Господньому. І сказав цар до Єремії: Запитаю я тебе про щось, не заховуй від мене нічого!
15 І сказав Єремія до Седекії: Коли я провіщу тобі, то чи справді не вб'єш ти мене? А коли пораджу тобі, то мене не послухаєш...
16 І присягнув цар Седекія Єремії таємно, говорячи: Як живий Господь, що створив нам цю душу: не вб'ю тебе, і не дам тебе в руку тих людей, що шукають твоєї душі!
17 І сказав Єремія до Седекії: Так говорить Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо справді вийдеш ти до зверхників вавилонського царя, то житиме душа твоя, а місто це не буде спалене огнем, і будеш жити ти та дім твій.
Єремія пророкує царю Седекії.
18 А якщо ти не вийдеш до вавилонського царя, то це місто буде дане в руку халдеїв, і вони спалять його огнем, і ти не втечеш з їхньої руки...
19 І сказав цар Седекія до Єремії: Я боюся юдеїв, що перейшли до халдеїв, щоб не дали мене в їхню руку, і щоб не насміялися з мене...
20 І сказав Єремія: Не дадуть! Послухай Господнього голосу до того, що я говорю тобі, і буде добре тобі, і буде жити душа твоя!
21 А якщо ти не схочеш вийти, то ось слово, що Господь мені виявив:
22 І ось усі жінки, що залишилися в домі Юдиного царя, будуть відведені до зверхників вавилонського царя, і вони скажуть: Підмовили тебе й перемогли тебе твої приятелі; погрузили в багно твої ноги, та вони назад відійшли.
23 А всі жінки твої та всі сини твої будуть відведені до халдеїв, і ти не втечеш з їхньої руки, бо рукою вавилонського царя будеш схоплений, а місто це буде спалене огнем...
David Roberts (1796-1864). Зруйнування Єрусалиму армією Тита 70 року (1850).
24 І сказав Седекія до Єремії: Нехай ніхто не знає про ці слова, і ти не помреш.
25 Бо коли почують зверхники, що я говорив з тобою, то прийдуть до тебе та й скажуть тобі: Розкажи но нам, що говорив ти цареві! Не ховай перед нами, і не вб'ємо тебе. І що ж говорив тобі цар?
26 то скажеш до них: Я склав своє благання перед царське обличчя, щоб не вертали мене до Єгонатанового дому, щоб там не померти.
27 І прийшли всі зверхники до Єремії й запиталися його, і він розказав їм згідно зо всіма тими словами, що звелів був цар. І вони мовчки відійшли від нього, бо не довідались про обговорену річ.
28 І сидів Єремія на подвір'ї в'язниці аж до дня, коли був здобутий Єрусалим. І сталося, як був здобутий Єрусалим:
|