30 жовтня: Плач Єремії 2:20-3:66, Євреїв 1:1-14, Псалом 101(102):1-29 (РСП, NIV: 102:1-28), Приповісті 26:21-22

Євреїв 1:1-14:

П'єтро Перуджино (1446-1523). Пророки.

1:1 Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків,

 2 а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив.

Antonio de Pereda (1611-1678). Пресвята Трійця.

 3 Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті.

 4 Він остільки був ліпший понад Анголів, оскільки славніше за них успадкував Ім'я.

Тіціан Вечелліо (1477-1576). Ісус зі сферою. Ary Scheffer (1795-1858). Фігура ангола.

 5 Кому бо коли з Анголів Він промовив: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив! І знову: Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина!

 6 І коли знов Він уводить на світ Перворідного, то говорить: І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі.

 7 А про Анголів Він говорить: Ти чиниш духів Анголами Своїми, а палючий огонь Своїми слугами.

Пітер Франц де Гребер (1600-1653). Бог Отець запрошує Ісуса Христа сісти на трон.

 8 А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.

 9 Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.

Antonio de Pereda (1611-1678). Ангол-Охоронець.  Володимир Боровиковський (1757-1825). Ісус-Спаситель.

 10 І: Ти, Господи, землю колись заклав, а небо то чин Твоїх рук.

 11 Загинуть вони, а Ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють.

 12 Як одежу, їх зміниш, і минуться вони, а Ти завжди Той Самий, і роки Твої не закінчаться!

Carlo Dolci (1616-1686). Ангол.

 13 Кому з Анголів Він промовив коли: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

 14 Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?

Bernhard Plockhorst (1825-1907). Янгол-Охоронець.

Псалом 101(102):1-29 (РСП, NIV: 102:1-28):

102:1 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. (0102-2) Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

Джеймс Тіссо (1836-1902). Цар Давид молиться Богу, співаючи псалом.

 2 (0102-3) Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!

 3 (0102-4) Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...

 4 (0102-5) Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...

Джеймс Тіссо (1836-1902). Старий Цар Давид молиться .

 5 (0102-6) Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...

 6 (0102-7) Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!

 7 (0102-8) Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...

 8 (0102-9) Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!

 9 (0102-10) і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,

 10 (0102-11) через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...

Оска́р Кло́д Моне́ (1840-1926). Пейзаж з грозою.

 11 (0102-12) Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!

 12 (0102-13) А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.

 13 (0102-14) Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,

 14 (0102-15) бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!

 15 (0102-16) і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.

Оска́р Кло́д Моне́ (1840-1926). Пейзаж з сорокою.

 16 (0102-17) Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.

 17 (0102-18) До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.

 18 (0102-19) Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,

Оска́р Кло́д Моне́ (1840-1926). Дім художника в Аржентайлі.

 19 (0102-20) бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,

 20 (0102-21) щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,

 21 (0102-22) щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,

 22 (0102-23) коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.

 23 (0102-24) Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...

Оска́р Кло́д Моне́ (1840-1926). Квітнуче узбережжя річки в Аржентайлі.

 24 (0102-25) Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.

 25 (0102-26) Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,

 26 (0102-27) позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...

Оска́р Кло́д Моне́ (1840-1926). Враження від сходу сонця над морем.

 27 (0102-28) Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!

 28 (0102-29) Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!

Оска́р Кло́д Моне́ (1840-1926). Літній пейзаж. Жінка в саду.

Приповісті 26:21-22:

Пітер Брейгель Молодший (1564-1637). Селяська сварка (1615).

 21 Вугілля для жару, а дрова огневі, а людина сварлива щоб сварку розпалювати.

 22 Слова обмовника мов ті присмаки, й у нутро живота вони сходять.

Карл Генріх Блох (1834-1890). Римська остерія.

Плач Єремії 2:20-3:66: 

2:20 Споглянь, Господи, і подивися, кому Ти зробив отаке? Чи конечним було, щоб жінки їли плід свій, своїх немовлят, яких виплекали? Щоб був у святині Господній забитий священик і пророк?

Мікельанджело Буанаротті (1475-1564). Пророк Єремія.

 21 Лежать на землі на вулицях рядом юнак та старий... Попадали діви мої та мої парубки від меча, Ти побив їх в день гніву Свого, порізав, не мав милосердя...

 22 Ти викликував, мов на день свята, жахоти мої із довкілля, і врятованого не було, і позостальця в день гніву Господнього, повигублював ворог мій тих, кого виплекала та зростила була...

3:1 Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,

 2 Він провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...

 3 Лиш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...

Il Sodoma (1477-1549). Мучеництво Св. Себастіана.  Фри́да Ка́ло (1907-1954). Розбита колонна (1944). 

 4 Він виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,

 5 обгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,

 6 у темноті мене посадив, мов померлих давно...

Léon Bonnat (1833-1922). Йов. Cornelio Schut III (c.1629-1685). Бичування Христа. 

 7 Обгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...

 8 І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою... 

William Holbrook Beard (1824-1900). Арбузна стежка (1871).

 9 Камінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...

 10 Він для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!

Rien Poortvliet (1932-1995). Леви.

 11 Поплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!

 12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,

 13 пустив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...

 14 Для всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...

Edward Harrison (1824-1887). Євреї в Вавілонській неволі (1861).

 15 Наситив мене гіркотою, мене напоїв полином...

 16 І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,

 17 і душа моя спокій згубила, забув я добро...

 18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...

Gebhard Fugel (1863-1939). На ріках Вавилонських.

 19 Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,

 20 душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...

 21 Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:

Марк Шагал (1887-1986). Пророк Єремія. Пророк Єремія отримує пророцтво.

 22 Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,

 23 нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!

 24 Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!

 25 Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!

Марк Шагал (1887-1986). Пророк Єремія.  

 26 Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє. 

 27 Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,

 28 нехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;

 29 хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;

 30 хай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...

Марк Шагал (1887-1985). Пророк Єремія.

 31 Бо Господь не навіки ж покине!

 32 Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,

 33 бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.

Марк Шагал (1887-1985). Вавилонський полон євреїв.  

 34 Щоб топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,

 35 щоб перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,

 36 щоб гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!

 37 Хто то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?

 38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?

 39 Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.

Марк Шагал (1887-1985). Пророк Єремія (1956). Вітраж.

 40 Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!

 41 підіймімо своє серце та руки до Бога на небі!

 42 Спроневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,

 43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,

Марк Шагал (1887-1985). Ілюстрація до книги пророка Єремія

 44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...

 45 Сміттям та огидою нас Ти вчинив між народами,

 46 наші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,

 47 страх та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...

Марк Шагал (1887-1985). Плач Єремії. Пророк Єремія кинутий до ями.

 48 Моє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...

 49 Виливається око моє безупинно, нема бо перерви,

 50 аж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,

 51 моє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...

Алєксєй Корзухін (1835-1894). Вороги птахів.

 52 Ловлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,

 53 життя моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...

Васілій Пєров (1833-1882). Птахолов.

 54 Пливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...

 55 Кликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,

 56 Ти чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!

 57 Ти близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся! 

Eduard Julius Friedrich Bendemann (1811-1889). Плач Єремії.

 58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.

 59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!

 60 Усю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,

 61 Ти чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,

 62 мову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день... 

Eduard Bendemann (1811-1889). Депортація євреїв до Вавилону.

 63 Побач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!

 64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!

 65 Подай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!

 66 Своїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!