3 листопада: Єзекіїль 7:1-9:11, Євреїв 5:1-14,  Псалом 104(105):1-15 (РСП, NIV: 105:1-15), Приповісті 26:28

Євреїв 5:1-14:

5:1 Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи,

Первосвященик царя Соломона під час освячення храму (невідомий художник).

 2 і щоб міг співчувати недосвідченим та заблудженим, бо й сам він перейнятий слабістю.

 3 І тому він повинен як за людей, так само й за себе самого приносити жертви за гріхи.

 4 А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон.

 5 Так і Христос, не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

 Giovanni Bellini (c.1430-1516). Хрищення Ісуса Христа. Фра Бартоломео (1472-1517). Христос з чотирма Євангелістами.

 6 Як і на іншому місці говорить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.

 7 Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою.

 8 І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був.

Пітер Франц де Гребер (1600-1653). Бог Отець запршує Ісуса Христа сісти на трон.

 9 А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння,

 10 і від Бога був названий Первосвящеником за чином Мелхиседековим.

 11 Про це нам би треба багато казати, та висловити важко його, бо нездібні ви стали, щоб слухати.

 12 Ви бо за віком повинні б бути вчителями, але ви потребуєте ще, щоб хтось вас навчав перших початків Божого Слова. І ви стали такими, яким потрібне молоко, а не страва тверда.

Кузьма Петров-Водкін (1878-1939). 1918 рік у Петрограді (Петроградська Мадонна).

 13 Бо хто молока вживає, той недосвідчений у слові правди, бо він немовля.

 14 А страва тверда для дорослих, що мають чуття, привчені звичкою розрізняти добро й зло.

Tamara de Lempicka (1898-1980). Натюрморт з хлібом та пляшкою молока.

Псалом 104(105):1-15 (РСП, NIV: 104:1-15):

105:1 Дякуйте Господу, кличте ім'я Його, серед народів звіщайте про чини Його!

Ян де Брай (1627—1697). Цар Давид грає на арфі.

 2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!

 3 Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!

 4 Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!

 5 Пам'ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його,

Бог кличе та благословляє Авраама (Літографія компанії Провіденс 1908).

 6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!

 7 Він Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!

 8 Він пам'ятає навіки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,

 9 що склав Він його з Авраамом, і присягу Свою для ісака.

Паоло Веронезе (1528-1588). Жертвоприношення Авраама.

 10 Він поставив її за Закона для Якова, ізраїлеві заповітом навіки,

 11 говорячи: Я дам тобі Край ханаанський, частину спадщини для вас!

 12 Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на ній,

 13 і ходили вони від народу до народу, від царства до іншого люду.

Франче́ско А́йец (1791-1882). Зустріч Якова з Лаваном. 

 14 Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:

 15 Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!

Приповісті 26:28:

Хієронімус Босх (1450-1515). Фокусник.

 28 Брехливий язик ненавидить своїх утискуваних, і уста гладенькі до згуби провадять.

Лукас Кранах Молодший (1515-1586). Самсон і Даліла.

Єзекіїль 7:1-9:11:

7:1 І було мені слово Господнє таке:

 2 А ти, сину людський, послухай: Отак Господь Бог промовляє до Краю Ізраїлевого: Кінець, надійшов той кінець на чотири окрайки землі!

Мікельанджело Буанаротті (1475-1564). Пророк Єзекіїль (фрагмент)

 3 На тебе тепер цей кінець, і пошлю Я на тебе Свій гнів, і тебе розсуджу за твоїми дорогами, і на тебе складу всі гидоти твої.

 4 І око Моє над тобою не змилується, і милосердя не буду Я мати, бо дороги твої Я на тебе складу, а гидоти твої серед тебе зостануть, і пізнаєте ви, що Я то Господь!

 5 Отак Господь Бог промовляє: Ось приходить біда на біду!

 6 Приходить кінець, приходить кінець, він збудився на тебе, приходить ось він!

Майстерня Рафаеля Санті (1483-1564). Лучники.

 7 Надійшла твоя доля для тебе, о мешканче Краю, приходить цей час, близький той день заколоту, нема на горах крику радости...

 8 Тепер лютість Свою незабаром Я виллю на тебе, і Свій гнів докінчу проти тебе, і тебе осуджу за твоїми дорогами, і на тебе складу всі гидоти твої!

 9 І око Моє над тобою не змилується, і милосердя не буду Я мати, бо дороги твої Я на тебе складу, а гидоти твої серед тебе залишаться, і пізнаєте ви, що Я Господь, що карає!

Джулио Романо (1492—1546), дизайн Рафаеля Санті (1483-1564). Битва біля Мульвійського мосту.

 10 Ось той день, ось приходить, доля виходить, виростає кий, розцвітає пиха,

 11 розвилося насильство для кия безбожности! Нічого із них не залишиться: ані з численности їхньої, ані з їхнього заворушення, ані з їхньої пишноти...

 12 Надходить той час, наближається день... Хто купує, нехай не радіє, а хто продає, хай не буде в жалобі, бо сунеться лютість на все многолюддя його!

 13 Бо до проданого не повернеться вже продавець, хоча б залишився при житті між живими, бо пророцтво про все многолюддя їхнє не відміниться, і ніхто беззаконням своїм не зміцнить свого життя...

Альфонс Марія Муха (1860-1939). Після Грюнвальдської битви.

 14 Засурмлять у сурму та все приготують, та не піде ніхто на війну, бо на все многолюддя його Моя лютість!

 15 На вулиці меч, моровиця ж та голод у домі, хто на полі помре від меча, з хто в місті зжере того голод та мор...

 16 І врятовані з них повтікають, і будуть на горах, немов голуби із долин, всі будуть стогнати, кожен за гріх свій...

 17 Усі руки ослабнуть, затремтять, як вода, всі коліна,

 18 і веретами попідперізуються, і покриє їх страх, і на кожнім лиці буде сором, а на всіх головах їхніх жалобна та лисина...

Альфонс Марія Муха (1860-1939). Часи Петра Хельчицького.

 19 Вони повикидають на вулицю срібло своє, і за ніщо їхнє золото стане, їхнє срібло та золото їхнє не буде могти врятувати їх у день гніву Господнього, ним не наситять своєї душі й свого нутра вони не наповнять, бо їхня провина була перешкодою!

 20 А гордість вчинили за славну оздобу свою, у ній наробили бовванів гидоти своєї й обриджень своїх, тому їм оберну Я її на нечистість,

 21 і віддам її в руку чужих на грабунок, а нечестивим землі на здобич...

Альфонс Марія Муха (1860-1939). Слов'яни на своїй споконвічній Батьківщині.

 22 І обличчя Своє відверну Я від них, і вони побезчестять Мій скарб, і ввійдуть до нього насильники та й побезчестять його...

 23 Зроби ланцюга, бо земля переповнилась правом кривавим, а місто насильством наповнилось...

 24 І наведу Я найзліших із народів, і посядуть вони доми їхні, і гордість вельможних спиню, і святощі їхні побезчещені будуть!

 25 Загибіль іде, й вони будуть шукати спокою та не буде його...

Evelyn De Morgan, (1855-1919). Аріандна на Наксосі.

 26 Прийде біда до біди, й буде звістка до звістки, і будуть шукати пророцтва в пророка, та згине Закон у священиків і рада у старших...

 27 Цар буде в жалобі, і страхом зодягнеться князь, а руки народу землі затремтять... За дорогами їхніми їм учиню, і судитиму їх їхніми судами, і пізнають, що Я то Господь!

8:1 І сталося за шостого року, шостого місяця, п'ятого дня місяця сидів я в своєму домі, а Юдині старші сиділи передо мною, то впала там на мене рука Господа Бога.

Вільям Блейк (1757-1829). Ілюстрація до книги пророка Єзекіїля.

 2 І побачив я, аж ось подоба, на вигляд чоловіка: від виду стегон його й додолу огонь, а від стегон його й догори на вигляд сяйва, ніби палаюча мідь.

 3 І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих видіннях, до входу внутрішньої брами, зверненої на північ, де місце перебування ідола, що викликує заздрість.

 4 І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині!

Середньовічний ілюмінований манускрипт. Видіння пророка Єзекіїля.

 5 І сказав Він до мене: Сину людський, зведи очі свої в напрямі на північ! І звів я очі свої в напрямі на північ, аж ось з півночі, від брами жертівника, був той ідол заздрости при вході.

 6 І сказав Він до мене: Сину людський, чи ти бачиш, що вони роблять! Це великі гидоти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддалитися від Моєї святині! Та ти знову побачиш іще більші гидоти.

 7 І привів мене до входу подвір'я, і побачив я, аж ось дірка в стіні!

 8 І сказав Він мені: Сину людський, прокопай дірку в стіні! І прокопав я в стіні, аж ось вхід!

 9 І сказав Він до мене: Увійди, і побач ті злі гидоти, які вони роблять отут!

Мікельанджело Буанаротті (1475-1564). Пророк Єзекіїль.

 10 І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна та огидливої звірини, і всякі божки Ізраїлевого дому, накреслені на стіні навколо кругом...

 11 А сімдесят чоловіка зо старших Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кадильницю, і підіймалися пахощі з хмари кадила.

 12 І сказав Він до мене: Чи бачив ти, сину людський, що роблять Ізраїлеві старші в темноті, кожен у кімнатах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей Край...

 13 І сказав Він до мене: Ти знову побачиш ще більші гидоти, які вони роблять.

 14 І Він запровадив мене до входу до брами Господнього дому що на півночі, аж ось там сидять жінки, що оплакували Таммуза.

Таммуз - бог зерна у стародавньому Вавилоні. Весілля Інанни та Тамуза. Статуя Тамуза.

 15 І сказав Він до мене: Чи ти бачив, сину людський? Ти знову побачиш гидоти ще більші від цих!

 16 І Він запровадив мене до внутрішнього подвір'я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притвором та між жертівником, було біля двадцяти й п'яти чоловіка: спини їхні до Господнього храму, а їхні обличчя на схід, і вони кланялися до сходу, до сонця.

Федір Бро́нніков (1827-1902). Гімн піфагорейців сонцю, що сходить.

 17 І сказав Він до мене: Чи ти бачив, сину людський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони наповнили Край насильством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галузки при носі своїм.

 18 Тому то й Я зроблю з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кликати сильним голосом в вуха Мої, та Я їх не почую!...

9:1 І кликнув Він в уші мої сильним голосом, кажучи: Наблизьте карателів міста, і кожен нехай має в своїй руці свої нищівні знаряддя.

Anne-Louis GIRODET de Roussy-Trioson (1767–1824). Повстання в Каїрі. 

 2 І ось прийшли шість чоловіка з дороги горішньої брами, що звернена на північ, і кожен мав у своїй руці свої знаряддя розбивання, а серед них один чоловік був одягнений в льняне, а писарський каламар був при стегнах його. І вони прийшли, і стали при мідяному жертівнику.

 3 А слава Ізраїлевого Бога піднялася з-над Херувима, що була над ним, до порога дому. І закликав Він чоловіка, одягненого в льняне, що писарський каламар був при стегнах його.

 4 І сказав Господь до нього: Перейди серединою міста, серединою Єрусалиму, і зроби знака на чолах людей, що зідхають та стогнуть над усіма тими гидотами, що робляться в його середині.

 5 А до інших Він сказав при мені: Ходіть за ним у місті, і вбивайте; нехай ваше око не має милосердя, і ви не змилуйтеся!

Ary Scheffer (1795-1858). Суліотки.

 6 Старого, юнака, і дівчину, і дітей та жінок позабивайте дощенту, а до кожної людини, що на ній цей знак, не підійдете; а зачнете від Моєї святині... І зачали вони від тих старих людей, що були перед домом.

 7 І сказав Він до них: Занечистіть цей дім, і наповніть подвір'я трупами, і вийдіть! І вони повиходили, і вбивали в місті.

 8 І сталося, коли вони вбивали, то я позостався, і впав на своє обличчя, і кликав та казав: О Господи, Боже, чи Ти вигубиш увесь останок Ізраїлів, виливаючи гнів Свій на Єрусалим?

 9 І сказав Він до мене: Провина дому Ізраїля й Юди дуже-дуже велика, і земля наповнена душогубствами, а місто повне кривди. Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить...

Карл Брюллов (1799-1852). Останній день Помпеї.

 10 І також Я, не змилосердиться око Моє, і не змилуюсь Я, їхню дорогу Я дам на їхню голову!

 11 І ось чоловік, одягнений в льняне, що каламар був при стегнах його, приніс відповідь, кажучи: Я зробив, як мені наказав Ти!