10 листопада: Єзекіїль 21:1-22:31, Євреїв 10:1-17, Псалом 107(108):1-13 (РСП, NIV: 108:1-13), Приповісті 27:12
Євреїв 10:1-17:
10:1 Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.
Рубенс Пітер-Пауль (1577-1640). Жертвоприношення Старого Заповіту (1625).
2 Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.
2 Була бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби.
3 Але в них спомин про гріхи буває щороку,
Sir Edwin Henry Landseer (1802-1873). Дикі бики, корови та телята.
4 бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!
Уільям Хо́лман Хант (1827-1910). Козел Відпущення.
5 Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.
6 Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.
7 Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!
Сімеон Ушаков (1626-1686). Спас. Володимир Боровиковський (1757-1825). Розп'яття.
8 Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.
9 Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.
Holman Bible. Жертвоприношення.
10 У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.
11 І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.
Священик, Первосвященик, Левит. Ілюстрація з Біблії Холмана.
12 А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,
13 далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.
14 Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.
Gerard Seghers (1591–1651). Христос-Викупитель.
15 Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:
16 Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.
Gerard Seghers (1591–1651). Христос-ВПотішитель.
17 А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!
Псалом 107(108):1-13 (РСП, NIV: 108:1-14):
Camillo Boccaccino (1511–1546). Цар Давид.
108:1 Пісня. Псалом Давидів. (0108-2) Моє серце зміцнилося, Боже, я буду співати та славити разом з своєю хвалою!
2 (0108-3) Збудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!
3 (0108-4) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, і буду співати Тобі між племенами,
4 (0108-5) бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя аж до хмар!
5 (0108-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над усією землею!
6 (0108-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи й обізвися до нас!
Ludovico Mazzolino (1480-1528). Бог-Отець.
7 (0108-8) У святині Своїй Бог промовив: Нехай Я звеселюся, розділю Я Сихем, і долину Суккотську поміряю.
8 (0108-9) Належить Мені Ґілеад, і Мені Манасія, а Єфрем охорона Моєї голови, Юда берло Моє.
9 (0108-10) Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, над Филистеєю буду погукувати!
10 (0108-11) Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене приведе?
11 (0108-12) Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?
Benjamin West PRA (1738-1820). Перехід армії євреїв Йордану на чолі з Ісусом Навином.
12 (0108-13) Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!
13 (0108-14) Ми мужність покажемо в Бозі, і Він потопче противників наших!
Приповісті 27:12:
Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Лот з дочками покидає Содом.
12 Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.
Benjamin West (1738–1820). Загибіль Содому.
Єзекіїль 21:1-22:31:
21:1 (021-6) І було мені слово Господнє таке:
Пророк Єзекіїль. Фреска невідомого автора та робота Duccio di Buoninsegna (c. 1250/1255 - 1318/1319). Пророк Єзекіїль.
2 (021-7) Сину людський, зверни ти обличчя своє до Єрусалиму, і крапай словами на святині, і пророкуй на землю Ізраїлеву.
3 (021-8) І скажи Ізраїлевій землі: Так говорить Господь: Ото Я проти тебе, і меча Свого витягну з піхви його, і витну з тебе справедливого й несправедливого.
4 (021-9) Через те, що Я витну з тебе справедливого й несправедливого, тому вийде Мій меч проти кожного тіла від півдня на північ.
Франц фон Штук (1863-1928). Ангол з вогненим мечем.
5 (021-10) І кожне тіло пізнає, що Я Господь, витяг меча Свого з піхви його, уже не вернеться він!
6 (021-11) А ти, сину людський, стогни, ніби мав би ти зламані стегна, і гірко стогни на їхніх очах!
7 (021-12) І буде, коли тобі скажуть: Чого то ти стогнеш? то скажеш: На звістку, що йде, і кожне серце розтане, і всякі руки ослабнуть, і погасне всякий дух, і всі коліна зайдуться водою! Оце прийде та станеться, каже Господь Бог.
8 (021-13) І було мені слово Господнє таке:
Dante Gabriel Rossetti (1828-1882). Joan Of Arc Kisses The Sword Of Liberation (1863).
9 (021-14) Сину людський, пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Скажи: Меч, меч, нагострений він та блискучий!
10 (021-15) Щоб приносити жертву нагострений він, щоб блищати він був полірований. Хіба будемо радіти? Хіба жезло сина Мого легковажить усякеє дерево?
11 (021-16) І дали його виполірувати, щоб узяти в долоню. Це нагострений меч, і він полірований, щоб дати його в руку вбивця...
Pieter Fransz de Grebber (c.1600–1652/3). Меч Хаарлема.
12 (021-17) Кричи та реви, сину людський, бо він проти народу Мого, він проти всіх князів Ізраїлевих, їх віддано мечеві з народом Моїм, тому вдарся по стегнах!
13 (021-18) Та він уже випробуваний. Та що ж тепер, коли йому жезло обридло? Він не встоїть, каже Господь Бог.
14 (021-19) А ти, сину людський, пророкуй, і вдар долонею об долоню, і нехай меч подвоїться та потроїться! Це меч побитих, великий меч забитого, що кружляє довкола них.
Пророк Єзекіїль. Ікона деісусного ряду церкви в монастирі в Кіжах (18 століття). Жак-Луі Давид (1748-1825). Присяна Гораціїв (1784) (деталь)
15 (021-20) Щоб стопилося серце й полягло якнайбільше при всіх їхніх брамах, Я дам різанину меча. О горе, він справді зроблений блискучим, виполіруваним на різанину!
16 (021-21) Об'єднайся, праворуч іди, зверни ліворуч, іди, куди тільки звернене буде вістря твоє...
17 (021-22) І Я вдарю долоню Свою об долоню Свою, і Свою лють заспокою. Я, Господь, це прорік!
18 (021-23) І було мені слово Господнє таке:
Anne-Louis Girodet-Trioson (1767-1824). Пстання в Каірі.
19 (021-24) А ти, сину людський, признач собі дві дорозі, якими прибуде меч вавилонського царя. Вони вийдуть обидві із краю одного, а ти вистругай дороговказну руку, на початку дороги до міста її вистругай.
20 (021-25) Признач дорогу, якою прибуде меч до Рабби Аммонових синів та до Юди в укріплений Єрусалим.
21 (021-26) Бо цар вавилонський став на роздоріжжі, на початку двох доріг. Щоб ворожити чарами, трясе він стрілами, питає домашніх божків, розглядає печінку.
Уільям Блейк (1757-1827). Кара Божа на царя Вавилону Навуходоносора.
22 (021-27) У правиці його був чар на Єрусалим, щоб поставити муроломи, щоб відкрити уста на крик, щоб підняти голос окриком, щоб поставити муроломи на брами, щоб насипати вала, щоб збудувати башту.
23 (021-28) Але буде це їм в їхніх очах, як чарування марнотне, буде для них заприсяження присягами, та він згадає провину, щоб були вони схоплені.
Жак-Луі Давид (1748-1825). Присяна Гораціїв (1784)
24 (021-29) Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви згадуєте свої провини, що відкриваєте ваші гріхи, щоб бачені були ваші гріхи ваших учинків, за те, що ви пригадуєте, у ворожі руки схоплені будете!
25 (021-30) А ти, недостойний, несправедливий князю Ізраїлів, що надійшов його день у час провини кінцевої,
26 (021-31) так говорить Господь Бог: Зняти завоя й скинути корону! Це не зостанеться так, піднесеться низьке, а високе понизиться!
François Joseph Heim (1787-1865). Зруйнування Єрусалима Титом
27 (021-32) Руїною, руїною, руїною покладу його! Та цього не станеться, аж поки не прийде Той, Хто має право, і Я Йому дам!
28 (021-33) А ти, сину людський, пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог на Аммонових синів та про їхню ганьбу: І скажеш: Меч, меч відкритий на різанину, блискучий, щоб блищав, як та блискавка,
29 (021-34) для тебе бачили обманні видіння, пророкували для тебе неправду, щоб посадити його на шию недостойних злочинців, яких день прийде в час кари кінцевої.
30 (021-35) Верни ж меча до піхви його! У місці, де створений ти, у краю походження твого осуджу Я тебе!
Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Кінний портрет герцога Лерма. Франц Хальс (1582-1666). Willem van Heythuysen позує, спершись на меч (1625).
31 (021-36) І виллю на тебе Свій гнів, в огні пересердя Свого на тебе дмухну, і дам тебе в руку людей зухвалих, які знищення замишляють!
32 (021-37) Ти станеш огневі на їжу, твоя кров буде серед землі, не згадають про тебе, бо Я, Господь, говорив це!
22:1 І було мені слово Господнє таке:
Пітер Брейгель Старший (бл. 1525-1569). Тріумф Смерті.
2 А ти, сину людський, чи будеш судити, чи судитимеш ти місто крови? І завідом його про всі гидоти його,
3 та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Місто проливає кров у своїй середині, щоб прийшов його час, і робить божків собі, щоб занечищуватися!
4 Кров'ю, що ти проливала, о дочко Єрусалиму, грішила ти, а божками, яких ти робила, занечистилася, і наблизила свої дні, і прийшла аж до своїх років. Тому дам тебе народам на ганьбу, і на посміховисько для всіх країв!
5 Близькі та далекі від тебе насміхаються з тебе, нечистойменна, багатозаколотна!
6 Ось Ізраїлеві князі, кожен за раменом своїм, були в тебе, щоб кров проливати.
Жан-Леон Жером (1824-1904). Pollice Verso.
7 Батька та матір у тебе легковажать, чужинцеві роблять утиск серед тебе, сироту та вдову пригнічуть у тебе.
8 Моїми святощами ти погорджуєш, а суботи Мої зневажаєш.
9 У тебе є наклепники, щоб кров проливати, і на пагірках їдять у тебе, розпусту чинять серед тебе.
10 Наготу батька в тебе відкривають, жінку, у часі її місячної нечистоти, безчестять у тебе.
Александр Кабанель (1823-1889) Амнон і Тамара.
11 І один робить гидоту з жінкою свого ближнього, а той занечищує розпустою невістку свою, а той безчестить у тебе сестру свою, дочку батька свого...
12 Підкуп беруть у тебе, щоб кров проливати, лихву та відсотка береш ти й ошукуєш утиском ближніх своїх. А Мене ти забуваєш, говорить Господь Бог...
13 І ось сплеснув Я руками Своїми за твою кривду, яку ти робила, та за кровопролиття твої, що були в тебе.
Франси́ско де Сурбара́н (1598-1664). Предвічний Отець Небесний.
14 Чи встоїть твоє серце, чи будуть міцні твої руки на ті дні, що Я буду з тобою чинити? Я, Господь, говорив це й зробив!
15 І розпорошу тебе серед народів, і розсиплю тебе по краях, і викину твою нечистість із тебе.
16 І станеш ти збезчещеною через себе на очах народів, і пізнаєш, що Я Господь!...
Мікельанджело Буанаротті (1475-1564). Пророк Єзекіїль (Сикстинська капела).
17 І було мені слово Господнє таке:
18 Сину людський, дім Ізраїлів став мені за жужелицю; усі вони мідь, і цина, і залізо, і оливо в середині горна, жужелицею срібла сталися.
19 Тому так говорить Господь Бог: За те, що всі ви стали жужелицею, тому ось Я позбираю вас до середині Єрусалиму.
20 Як збирають срібло, і мідь, і залізо, і оливо, і цину до середини горна, щоб дмухати на нього огнем, щоб розтопити, так зберу у Своїм гніві та в люті Своїй, і покладу, і розтоплю вас!
21 І позбираю вас, і дмухну на вас огнем Свого гніву, і ви будете розтоплені в середині його...
John Martin (1789-1854). День Господнього гніву.
22 Як розтоплюється срібло в середині горна, так будете розтоплені ви в середині його, і пізнаєте, що Я, Господь, вилив гнів Свій на вас!...
23 І було мені слово Господнє таке:
24 Сину людський, скажи до неї: Ти земля неочищена, у дні гніву дощем не политая!
John Martin (1789-1854). Знищення Содома (1852).
25 Змова її пророків серед нього, як ревучий лев, що здобич шматує: жеруть душу, маєток та багатство забирають, прибільшують удів її в середині її.
26 Священики її ламають Закона Мого, і зневажають Мої святощі, не розрізняють між святим та несвятим, і не оголошують різниці між нечистим та чистим, від субіт Моїх закривають свої очі. І був Я зневажений серед них.
27 Князі її в середині її, немов ті вовки, що здобич шматують, щоб розливати кров, щоб губити душі ради користи.
Бенджамін Вест (1738-1820). Знищення Звіра та неправдивих пророків (1804). (Ілюстрація до Об'явлення Івана Богослова)
28 А пророки її все замазують болотом, бачать марноту, і чарують собі неправдою, вони кажуть: Так говорить Господь Бог, а Господь не говорив...
29 Народи Краю тиснуть утиском та грабують грабунком, а вбогого та бідака гноблять, а чужинця тиснуть у безправ'ї...
30 І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би в виломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, та Я не знайшов!
31 І Я вилив на них Свій гнів, огнем пересердя Свого повигублював їх, їхню дорогу Я дав на їхню голову, каже Господь Бог...
Іван Айвазовський (1817-1900). Пожежа у Москві 1812-го року. |