27 листопада: Даниїл 4:1-37 (РСП, NIV: 3:31-4:37), 2Петра 1:1-21,  Псалом 118(119):97-112 (РСП, NIV: 119:97-112), Приповісті 28:17-18

2Петра 1:1-21:

Бартоломео Естебан Мурільо (1618-1682). Святий Петро у в'язниці.

1:1 Симеон Петро, раб та апостол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноцінну віру в правді Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:

 2 благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!

 3 Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.

Ary Scheffer (1795-1858). Потішель.

 4 Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління.

 5 Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,

 6 а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя,

 7 а в благочесті братерство, а в братерстві любов.

Edwin Longsden Long (1829-1891). Зустрічі "Дорки" в 6-му столітті.

 8 Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.

 9 А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів.

 10 Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь. 

Фра Беато Анжеліко (1395-1452). Святий Петро проповідує у присутності Святого Марка. 

 11 Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.

 12 Тому то ніколи я не занедбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперішній правді.

 13 Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,

 14 знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об'явив був мені.

 15 А я пильнуватиму, щоб ви й по моєму відході завжди мали це в пам'яті.

Ель Греко (1541-1614). Видыння Святого Петра.

 16 Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байками, але бувши самовидцями Його величі.

 17 Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!

Преображення. Вітраж.

 18 І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.

 19 І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях,

 20 бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить.

William Brassey Hole (1846-1917). Завершення укладання канону Писання.

 21 Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.

Псалом 118(119):97-112 (РСП, NIV: 119:97-112):

Архип Куїнджі (1842-1910). Ельбрус удень.

 97 Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!

 98 Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!

 99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!

 100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!

 101 Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.

Архип Куїнджі (1842-1910). Гори.

 102 Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.

 103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!

 104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!

 105 Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 

Архип Куїнджі (1842-1910). Червоний захід сонця.

 106 Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.

 107 Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!

 108 Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!

Архип Куїнджі (1842-1910). Стовпи берез.

 109 У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.

 110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.

 111 Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 

Архип Куїнджі (1842-1910). Райдуга.

 112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.

Приповісті 28:17-18:

 17 Людина, обтяжена за душогубство, втікає до гробу, нехай її не підпирають!

Джованні Чимабуе (1240-1302). Поцілунок Юди. Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Христос - Переможець над смертю.

 18 Хто ходить невинний, той буде спасений, а криводорогий впаде на одній із доріг.

 Юда повісився. Ліворуч робота Джеймса Тіссо (1836-1902), праворуч: старовинна болгарська фреска.

Даниїл 4:1-37 (РСП, NIV: 3:31-4:37):

Цар Навуходоносор ІІ (634–562 до Христа). Вавилонська камея. 

4:1 (03-31) Цар Навуходоносор, до всіх народів, племен та язиків, що мешкають на всій землі: Нехай вам примножиться мир!

 2 (03-32) Знаки та чуда, які зробив зо мною Всевишній Бог, уважаю за відповідне об'явити.

 3 (03-33) Які великі Його знаки, й які потужні Його чуда! Царство Його царство вічне, а Його панування з покоління в покоління!

 4 (04-1) Я, Навуходоносор, був спокійний в своєму домі, і щасливий у палаті своїй.

 5 (04-2) Я бачив сон, і він настрашив мене, а думки на моєму ложі та видіння моєї голови налякали мене.

 6 (04-3) І був виданий від мене наказ привести перед мене всіх вавилонських мудреців, щоб вони об'явили мені розв'язку сна.

 7 (04-4) Того часу поприходили чарівники, заклиначі, халдеї та віщуни, і я розповів перед ними сон, та вони не об'явили мені його розв'язки.

 8 (04-5) І аж останній прийшов перед мене Даниїл, якому ім'я Валтасар, як ім'я мого бога, і що в ньому дух Святого Бога. І я розповів йому сон та й сказав:

 9 (04-6) Валтасаре, начальнику чарівників, я знаю, що в тобі дух Святого Бога, і всяка таємниця не тяжка тобі. Скажи видіння мого сну, що я бачив, та його розв'язку.

 10 (04-7) А видіння моєї голови на моєму ложі такі. Я бачив, аж ось дерево серед землі, а вишина його велика.

 11 (04-8) Це дерево стало велике та сильне, і вишина його сягала до Неба, а його обвід до кінця всієї землі.

 12 (04-9) Віття його гарне, плід його великий, а в ньому пожива для всіх. Під ним знаходила собі тінь польова звірина, а на його галуззях мешкали птахи небесні, і з нього живилося кожне тіло.

 13 (04-10) Бачив я у видіннях своєї голови на моєму ложі, аж ось зійшов з неба Сторож Божий та Святий.

Beasts on a tree , France 1470-1480: Trees Nebuchadnezzar, Books, France.

 14 (04-11) І він кликнув із силою, і так проказав: Зрубайте це дерево, і повідрубуйте галуззя його, позривайте віття його, і порозсипайте його плід. Нехай розійдеться з-під нього звірина, а птахи з галуззя його!

 15 (04-12) Та позоставте в землі пня його кореня, але в путах залізних та мідяних, на зеленій польовій траві. І небесною росою нехай він зрошується, а його частка зо звіриною на польовій траві.

 16 (04-13) Його людське серце змінять, і буде дане йому серце звірине, і сім часів перейдуть над ним.

 17 (04-14) Через постанову Сторожів Божих це слово, а повідженням Святих ця річ, аж прийде до того, що пізнають живі, що над людським царством панує Всевишній, і кому схоче, дає його, і низького з людей ставить над ним.

 18 (04-15) Оцей сон бачив я, цар Навуходоносор, а ти, Валтасаре, скажи його розв'язку, бо всі мудреці мого царства не можуть сказати мені розв'язки, а ти можеш, бо в тобі дух Святого Бога.

 19 (04-16) Тоді Даниїл, що ім'я йому Валтасар, остовпів на одну годину, і думки його перестрашили його. Цар заговорив та й сказав: Валтасаре, нехай не страшить тебе цей сон та його розв'язка! Валтасар відповів та й сказав: Мій пане, на ворогів би твоїх цей сон, а його розв'язка на твоїх би неприятелів!

Beasts on a tree , France 1470-1480: Trees Nebuchadnezzar, Books, France.

  20 (04-17) Дерево, яке ти бачив, що було велике та міцне, і вишина його сягала до неба, а обвід його на всю землю,

 21 (04-18) а віття його гарне, і плід його великий, і в ньому пожива для всіх, під ним мешкала польова звірина, а на його галуззях перебували птахи небесні,

 22 (04-19) ти, царю, той, що став великий та потужний, і твоя великість побільшилася, і сягнула аж до небес, а панування твоє до кінців землі.

 23 (04-20) А що цар бачив Божого Сторожа та Святого, який сходив із небес, і сказав: Зрубайте це дерево, і знищте його, та позоставте в землі пня його кореня, але в путах залізних та мідяних, на зеленій польовій траві; і небесною росою нехай він зрошується, а його частка з польовою звіриною, аж поки перейдуть над ним сім часів,

 24 (04-21) то ось розв'язка, царю, і це постанова Всевишнього, що сягає на мого пана царя: 

Мікельанджело Буанаротті (1475-1564). Пророк Даниїл (розпис Сикстинської капели) 

 25 (04-22) І тебе виженуть від людей, і з польовою звіриною буде пробування твоє, і дадуть тобі їсти траву, як волам, і з небесної роси тебе зросять, і сім часів перейдуть над тобою, аж поки пізнаєш, що над людським царством панує Всевишній, і дає його тому, кому хоче.

 26 (04-23) А що сказали позоставити пня кореня дерева, твоє царство позостанеться тобі, якщо ти пізнаєш, що панує небо.

 27 (04-24) Тому, царю, нехай буде до вподоби моя рада тобі, зламай же свої гріхи справедливістю, а свої провини милістю для вбогих, щоб твій мир був довготривалий.

 28 (04-25) Усе це сталося над царем Навуходоносором.

Alfred George Stevens ( 1817– 1875). Пророк Даниїл.

 29 (04-26) На кінці дванадцяти місяців проходжувався він по царському палацу в Вавилоні.

 30 (04-27) Цар заговорив та й сказав: Чи ж це не величний Вавилон, що я збудував його на дім царства міццю потуги своєї та на славу моєї пишноти?

 31 (04-28) Ще це слово було в устах царських, коли з неба впав голос: Тобі говорять, царю Навуходоносоре: Оце царство відходить від тебе!

 32 (04-29) І від людей тебе відлучать, і з польовою звіриною буде пробування твоє, тобі дадуть на їжу траву, як волам, і сім часів перейдуть над тобою, аж поки не пізнаєш, що над людським царством панує Всевишній, і дає його тому, кому хоче.

Уільям Блейк (1757-1827). Кара Божа на Навуходоносора.

 33 (04-30) Тієї хвилини виконалося це слово над Навуходоносором, і він був відлучений від людей, і їв траву, як воли, і його тіло зрошувалося з небесної роси, аж його волос став великий, як пір'я орлине, а його пазурі як у птахів.

 34 (04-31) А на кінці тих днів я, Навуходоносор, звів свої очі до неба, і мій розум вернувся до мене, й я поблагословив Всевишнього, і вічно Живого хвалив я та славив, що Його панування панування вічне, а царство Його з покоління в покоління.

 35 (04-32) А всі мешканці землі пораховані за ніщо, і Він чинить за Своєю Волею серед небесного війська та мешканців землі, і немає нікого, хто спротивився б Його руці та й сказав би Йому: Що Ти робиш?

 36 (04-33) Того часу вернувся мій розум до мене, і я вернувся до слави царства свого, і ясність моя вернулася на мене. І шукали мене мої радники та вельможі мої, і над царством своїм я був поставлений знову, і мені була додана дуже велика величність.

 37 (04-34) Тепер я, Навуходоносор, хвалю й звеличую та славлю Небесного Царя, що всі чини Його правда, а дорога Його правосуддя, а тих, хто ходить у гордощах, Він може понизити. 

Цар Навуходоносор ШШ (634-562 дл Хр.). Європейська гравюра.