8 грудня: Осія 10:1-14:9, Юди 1:1-25, Псалом 126(127):1-5 (РСП, NIV: 127:1-5), Приповісті 29:15-17
Юди 1:1-25:
1 Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, покликаним, улюбленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:
Ель Греко (1541-1614). Святий Юда.
2 милість вам, і мир, і любов хай примножиться!
3 Улюблені, всяке дбання чинивши писати до вас про наше спільне спасіння, я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим.
Симо́н Вуе (1590-1649) Гріх Лота та його дочок.
4 Бо крадькома повходили деякі люди, на цей осуд віддавна призначені, безбожні, що благодать нашого Бога обертають у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого Ісуса Христа.
5 А я хочу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Господь визволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував.
Пітер Брейгель Старший (1525-1569). Покарання анголів, що повстали.
6 І Анголів, що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє, Він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня.
7 Як Содом і Гоморра та міста коло них, що таким самим способом чинили перелюб та ходили за іншим тілом, понесли кару вічного огню, і поставлені в приклад,
Бенджамін Уест (1738-1820). Втеча Лота зз дочками та дружиною з Содома і Гоморри.
8 так само буде й цим сновидам, що опоганюють тіло, погорджують владами, зневажають слави.
9 І сам Архангол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не наважився винести суду зневажливого, а сказав: Хай Господь докорить тобі!
Володимир Боровиковський (1757-1825). Архангел Михаїл.
10 А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина, то й у тому псуються.
11 Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаамової заплати, і загинули в бунті Корея!
Сандро Ботічеллі (1445-1510). Бунт Корея (фоагмент)
12 Вони скелі підводні на ваших вечерях любови, бо з вами без страху їдять та себе попасають; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дерева безплідні, двічі померлі, викорінені;
13 люті хвилі морські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні, що для них морок темряви бережеться повік.
Sascha Schneider (1870-1927). Патріарх.
14 Про них же звіщав був Енох, сьомий від Адама, і казав: Ось іде Господь зо Своїми десятками тисяч святих,
15 щоб суд учинити над усіма, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно накоїли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники.
Jacob Adriaensz Backer (1609-1651). Останній Суд. (фрагмент).
16 Це ремствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванливе; вони вихваляють особи для зиску!
17 А ви, улюблені, згадуйте слова, що їх давніше казали апостоли Господа нашого Ісуса Христа,
18 які вам говорили: За останнього часу будуть глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю.
19 Це ті, хто відлучується від єдности, тілесні, що духа не мають.
Антоніс Ван Дейк (1599-1641). Апостол Юда.
20 А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться Духом Святим,
21 бережіть себе самих у Божій любові, і чекайте милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя.
22 І до одних, хто вагається, будьте милостиві,
23 спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо страхом, і ненавидьте навіть одежу, опоганену від тіла!
24 А Тому, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості,
Сандро Ботічеллі (1445-1510). Трійця.
25 Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та влада перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амінь.
Псалом 126(127):1-5 (РСП, NIV: 127:1-5):
127:1 Пісня прочан. Соломонова. Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує, даремно сторожа чуває!
Carl August Heinrich Ferdinand Oesterley (1839-1930). Ферма.
2 Даремно вам рано вставати, допізна сидіти, їсти хліб загорьований, Він і в спанні подасть другові Своєму!
3 Діти спадщина Господнє, плід утроби нагорода!
Anne-Louis Girodet-Trioson (1767-1824). Доктор Тріосон навчає географії свого сина. Алєксєй Вєнєціанов (1780-1847). Головачевський з синами.
4 Як стріли в руках того велетня, так і сини молоді:
5 блаженний той муж, що сагайдака свого ними наповнив, не будуть такі посоромлені, коли в брамі вони говоритимуть із ворогами!
Benjamin West (1738-1820). Жнива у Віндзорі.
Приповісті 29:15-17:
Charles Frederic Ulrich (1858-1908). Діти в шкільному класі.
15 Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою.
Мікельанджело Марізі да Караваджо (1571-1610). Хлопець, наляканий ящіркою. Sir Joshua Reynolds (1723-1792). Молитва Самуїла.
16 Як множаться несправедливі провина розмножується, але праведні бачитимуть їхній упадок.
Федот Сичков (1870-1958). Христослави.
17 Карай сина свого й він тебе заспокоїть, і приємнощі дасть для твоєї душі.
Gustav Spangenberg (1828–1891). Лютер грає на мандолині в колі родини.
Осія 10:1-14:9:
Пророк Осія. Російська ікона 18 ст. з пророчого ряду іконостасу цекви в Кіжах.
10:1 Ізраїль буйний виноград, що родить подібне собі. Та за многістю плоду свого він намножує жертівники, за добрістю Краю свого бовванські стовпи прикрашає.
2 Облудне їхнє серце, тому винні тепер вони будуть, Він їхні жертівники понищить поруйнує стовпи їхні.
3 Бо тепер вони кажуть: Нема в нас царя, бо ми не боялися Господа, а цар що нам зробить?
4 Говорять порожні слова, клянуться фальшиво, коли заповіта складають, і на грядках польових цвіте їхнє правосуддя, немов той полин.
Claes Moeyaert (1592–1655). Жертвоприношення царя Єровоама в Бет-Елі.
5 За телят Бет-Авену бояться мешканці Самарії, бо в жалобі опинився через нього народ його, а жерці будуть плакати над ним, за славу його, що пішла на вигнання від нього.
6 Запроваджений буде і він в Асирію цареві великому в дар. Прийме сором Єфрем, і посоромлений буде Ізраїль за раду свою.
7 Самарія загине; її цар немов тріска ота на поверхні води!
Rosa Bonheur (1822-1899). Теляти.
8 І поруйновані будуть висоти Авена, Ізраїлів гріх, тернина й будяччя зросте на їхніх жертівниках, і до гір вони скажуть: Накрийте ви нас! а до взгір'їв: На нас упадіть!
9 Від днів Ґів'ї грішив ти, Ізраїлю! Там вони полишились були, чи ж їх не досягне в Ґів'ї війна проти синів беззаконних?
10 За жаданням Своїм покараю Я їх, і зберуться народи на них, і покарані будуть вони за подвійні провини свої.
11 А Єфрем це привчена телиця, що звикла вона молотити, Сам ярмо накладу на її товсту шию, запряжу Я Єфрема, Юда буде орати, Яків буде собі скородити.
Rosa Bonheur (1822-1899). Телиці запряжені.
12 Сійте собі на справедливість, за милістю жніть, оріте собі переліг, бо час навернутись до Господа, ще поки Він прийде і правду лине вам дощем.
13 Ви беззаконня орали, пожали ви кривду, плід брехні споживали, бо надіявся ти на дорогу свою, на многість лицарства свого.
14 І станеться шум по народах твоїх, і всі твердині твої поруйновані будуть, як Шалман зруйнував Бет-Арбел в час війни, була мати з синами убита.
15 Отак вам учинить Бет-Ел за зло вашого зла, конче згине Ізраїлів цар на світанку!
11:1 Як Ізраїль був хлопцем, Я його покохав, і з Єгипту покликав Я сина Свого.
József Molnár (1821-1899). Мойсей виводить народ з Єгипту.
2 Як часто їх кликав, так вони йшли від Мене, приносили жертви Ваалам, і кадили бовванам.
3 Я ж Єфрема ходити навчав, Я їх брав на рамена Свої, та не знали вони, що Я їх лікував.
4 Я тягнув їх шнурками, що людям лицюють, шнурками любови, і був Я для них немов ті, що здіймають ярмо з-над їхньої шиї, і Я їх годував.
5 До краю єгипетського він не вернеться, та Ашшур він буде для нього царем, бо вони не хотіли вернутись до Мене.
6 А містами його ґрасуватиме меч, і засуви його повиламлює він та й пожере їх за задуми їхні.
Франсіско Гойя (1746-1828). Поклоніння Пану.
7 А народ Мій схильний відпадати від Мене, і хоч кличуть його догори, він не підіймається разом.
8 Як тебе Я, Єфреме, віддам, як видам тебе, о Ізраїлю? Як тебе Я віддам, як Адму, учиню тебе, мов Цевоїм? У Мені перевернулося серце Моє, розпалилася разом і жалість Моя!
9 Не вчиню жару гніву Свого, більше нищити Єфрема не буду, бо Бог Я, а не людина, серед тебе Святий, і не прийду в люті гніву.
10 За Господом підуть вони, а Він заричить, немов лев, і Він заричить, і від заходу прийдуть в тремтінні сини.
Sir Edwin Henry Landseer (1802-1873). Лев.
11 Вони прийдуть в тремтінні, як птах із Єгипту, і як голуб із краю Ашшура, і Я посаджу їх по їхніх домах, говорить Господь.
12 (012-1) Єфрем оточив Мене лжею, лукавством Ізраїлів дім, а Юда держався ще з Богом і з святими був вірний.
12:1 (012-2) Єфрем пасе вітра й женеться за вітром із сходу. Неправду й руїну розмножує він кожного дня, умову складають з Ашшуром, олива ж несеться в Єгипет.
2 (012-3) Та в Господа з Юдою пря, і Якова Він навістить за путями його, за ділами його йому зверне.
3 (012-4) Він в утробі тримав за п'яту свого брата, а в силі своїй він боровся із Богом,
4 (012-5) і боровся він з Анголом, та й переміг. Плакав він, і благав він Його, у Бет-Елі знайшов Він його, і там з нами говорить.
Гюстав Доре (1832-1883). Яков бореться з Богом.
5 (012-6) А Господь Бог Саваот, Його Ймення Господь.
6 (012-7) А ти через Бога свого навернешся, стережи милість та суд, і завжди надійся на Бога свого!
7 (012-8) Немов Ханаан, у нього в руці неправдива вага, любить він кривду чинити.
8 (012-9) І каже Єфрем: Справді я збагатився, знайшов я маєток собі! У всіх моїх чинах не знайдуть провини мені, що гріхом би була.
9 (012-10) А Я Господь, Бог твій від краю єгипетського, ще в наметах тебе посаджу, немов за днів свята.
10 (012-11) І Я говорив до пророків, і видіння розмножив, і через пророків Я притчі казав.
П'єтро Перуджино (1446-1523). Пророки.
11 (012-12) Хіба беззаконня лишив Ґілеад, і марнотою стались лиш там? У Ґілґалі приносили в жертву волів, а їхні жертівники мов ті купи каміння на борознах пільних.
12 (012-13) І втік Яків на поле Арама, а Ізраїль за жінку робив, і за жінку отару стеріг.
13 (012-14) І через пророка Господь із Єгипту Ізраїля вивів, і пророком стережений був він.
14 (012-15) Єфрем Господа гірко розгнівав, і тому його вчинки криваві Він лишить на ньому, і поверне йому його сором.
13:1 Як Єфрем говорив, то тремтіли, він піднесений був ув Ізраїлі, та через Ваала згрішив і помер.
Франсіско Гойя (1746-1828). Поклрніння Ваалу.
2 А тепер іще більше грішать, бо зробили собі вони відлива з срібла свого, божків за своєю подобою; робота майстрів усе те, розмовляють із ними вони; ті люди, що жертву приносять, цілують телят.
3 Тому вони стануть, як хмара поранку, і мов та роса, що зникає вранці, немов та полова, що з току виноситься бурею, і наче із комина дим.
4 А Я Господь, Бог твій від краю єгипетського, і Бога, крім Мене, не будеш ти знати, і крім Мене немає Спасителя.
5 Я тебе на пустині пізнав, у пересохлому краї.
6 Мали добрі пасовиська й ситі були, наситилися і загордилось їхнє серце, тому то забули про Мене вони!
John Frederick Lewis (1804-1876). Левиця.
7 І став Я для них, немов лев, на дорозі чигаю, немов та пантера.
8 Нападу Я на них, немов та ведмедиця, що дітей загубила, і те розірву, у що серце їхнє замкнене, і їх, як левчук, пожеру там, шматуватиме їх польова звірина.
9 Погубив ти себе, о Ізраїлю, бо ти був проти Мене, спасіння свого.
Іван Шишкін (1832-1898), Костянтин Савицький (1844-1895). Ранок у сосновому лісі (1889).
10 Де цар твій тоді? Нехай він поможе тобі по містах твоїх усіх! А де судді твої, що про них ти сказав: Дай нам царя та князів?
11 Я тобі дав царя в Своїм гніві, і забрав у Своїй ревності.
12 Провина Єфремова зв'язана, схований прогріх його.
13 Болі, немов породіллі, надійдуть на нього. Не мудрий він син, бо інакше не був би так довго у матернім нутрі.
Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Христос - Переможець смерті.
14 З рук шеолу Я викуплю їх, від смерти їх вибавлю. Де, смерте, жало твоє? Де, шеоле, твоя перемога? Жаль сховається перед очима Моїми!
15 Хоч він дає плід між братами, але прийде вітер зо сходу, вітер Господній, що зійде з пустині, і всохне його джерело, і пересохне криничка його, понищить він скарб всіх коштовних речей!
16 (014-1) Завинить Самарія, бо стала уперта до Бога свого, поляжуть вони від меча! Порозбивані будуть їхні діти, вагітні їхні розпороті будуть!
14:1 (014-2) Вернися, Ізраїлю, до Господа, Бога свого, бо спіткнувся ти через провину свою!
Td'Allamagna Giusto-The Prophet Hosea from the Loggia dAnnunciazione
2 (014-3) Візьміть із собою слова, та й зверніться до Господа, до Нього промовте: Прости нам усяку провину, та добре прийми, і ми принесемо у жертву плода своїх уст!
3 (014-4) Ашшур не спасе нас, не будемо їздити ми на коні, і не скажемо вже чинові рук наших: боже наш, бо тільки Тобою помилуваний сирота.
4 (014-5) Ворохобність їхню вилікую, добровільно любитиму їх, бо Мій гнів відвернувся від нього.
5 (014-6) Я буду Ізраїлеві, як роса, розцвіте він, неначе лілея, і пустить коріння своє, мов Ліван.
Пінтуріккіо (1451-1513). Пророк Осія і Благовіщення (1492-94)
6 (014-7) Розійдуться його пагінці, і буде його пишнота, мов оливне те дерево, а пахощ його мов Ліван.
7 (014-8) Навернуться ті, що сиділи під тінню його, збіжжя оживлять вони й зацвітуть, немов той виноград, будуть згадки про нього, немов про ліванське вино.
8 (014-9) Єфрем, що йому до бовванів іще? Я вислухав вже та побачив його, Я для нього немов кипарис той зелений: з Мене знайдений буде твій плід.
9 (014-10) Хто мудрий, то це зрозуміє, розумний і пізнає, бо прості Господні дороги, і праведні ходять по них, а грішні спіткнуться на них!
Пророк Осія (фрагмент). Мозаїка собору Святого Марка, Венеція.
|