Св. Павло застерігає, щоб Таїнство не приймали "негідно" - так, що це веде до "суду" (1 Кор. 11:27-29). "Гідно" та "негідно" стосується тут не особи причасника, а його способу причащання, тобто його ставлення до тіла та крові Христових. Ніхто сам по собі ніколи не є "гідним" великого дару Христа, в якому Він дає Самого Себе. Тож Малий катехізис гарно зазначає: "Піст і тілесне приготування справді є гарним зовнішнім звичаєм; але той дійсно гідний і добре підго­товлений, хто має віру в ці слова: «Видається і проливається за вас на відпущення гріхів". З тілесної дисципліни та шанобливості до Таїнства не слід кепкувати і тим більше цього не слід робити у вік фізичного фітнесу та краси. Саме такі зовнішні вправи для фітнесу самі по собі є пусті (1 Тим. 4:8).