18 грудня: Авакум 1:1-3:19, Об’явлення 9:1-21,  Псалом 136(137):1-9 (РСП, NIV: 137:1-9), Приповісті 30:10

Об’явлення 9:1-21:

Тіціан Вечелліо (1490-1576), Святий Іван на Патмосі.

9:1 І засурмив п'ятий Ангол, і я бачив зорю, що спала із неба додолу. І їй даний був ключ від криниці безодньої.

 2 І вона відімкнула криницю безодню, і дим повалив із криниці, мов дим із великої печі. І затьмилося сонце й повітря від криничного диму...

 3 А з диму на землю вийшла сарана, і дано їй міць, як мають міць скорпіони земні.

 4 І наказано їй, щоб вона не шкодила земній траві, ані жадному зіллю, ані жадному дереву, але тільки тим людям, які на чолах не мають печатки Божої.

 5 І було дано їй, щоб їх не вбивати, але мучити п'ять місяців; а мука від неї, як мука від скорпіона, коли вкусить людину.

 6 І в ті дні люди смерти шукатимуть, та не знайдуть її! Померти вони захотять, та втече від них смерть!...

Апокаліпсис Сан-Север (книжкова ілюстрація 1047р.). Сарана. 

 7 А вигляд сарани був подібний до коней, на війну приготованих; а на головах у неї немов би вінки, подібні на золото, а обличчя її немов людські обличчя.

 8 І мала волосся як волосся жіноче, а її зуби були немов лев'ячі. 

 9 І мала вона панцери, немов панцери залізні; а шум її крил немов шум колесниць, коли коней багато біжить на війну.

 10 І мала хвости, подібні до скорпіонових, та жала, а в неї в хвостах її влада п'ять місяців шкодити людям.

 11 І мала вона над собою царя, ангола безодні; йому по-єврейському ім'я Аваддон, а по-грецькому звався він Аполліон!

 12 Одне горе минуло! Ось за ним ще два горя надходять!

 13 І засурмив шостий Ангол, і я почув один голос із чотирьох рогів золотого жертівника, який перед Богом,

 14 що казав шостому Анголові, який мав сурму: Розв'яжи чотирьох Анголів, що пов'язані при великій річці Ефраті.

 15 І були порозв'язувані чотири Анголи, приготовані на годину, і на день, і на місяць, і на рік, щоб убили третину людей.

Гюстав Доре (1832-1983). Іван записує Об'явлення.

 16 А число кінного війська двадцять тисяч раз по десять тисяч; і я чув їхнє число.

 17 І так бачив я коней в видінні, а на них верхівців, що панцери мали огняні, і гіяцинтові, і сірчані. А голови в коней немов голови лев'ячі, а з їхнього рота виходив огонь, і дим, і сірка.

 18 І побита була третина людей від цих трьох поразок, від огню, і від диму, і від сірки, що виходили з їхніх ротів.

 19 Сила бо коней була в їхнім роті та в їхніх хвостах. А хвости їхні подібні до вужів, що мають голови, і ними вони шкоду чинять.

 20 А решта людей, що не вбита була цими поразками, не покаялася за діла своїх рук, щоб не кланятись демонам, ані ідолам золотим, і срібним, і мідяним, і кам'яним, і дерев'яним, що не можуть вони ані бачити, ані чути, ані ходити.

 21 І вони не покаялися в своїх убивствах, ані в чарах своїх, ні в розпусті своїй, ні в крадіжках своїх...

Псалом 136(137):1-9 (РСП, NIV: 137:1-9):

137:1 Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!

Джеймс Тіссо (1836-1902). На ріках Вавілонських (1886-94).

 2 На вербах у ньому повісили ми свої арфи,.

 3 співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!

 4 Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?

 5 Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!

 6 Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...

Джеймс Тіссо (1836-1902). Руйнування бронзового моря Єрусалимського храму вавілонянами.

 7 Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...

 8 Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!

 9 Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...

Приповісті 30:10:

Лоуренс Альма Тадема (1836-1912). Смерть первородженого сина фараона (1872) 

10 Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.

Авакум 1:1-3:19: 

1:1 Пророцтво, яке бачив пророк Авакум.

Пророк Авакум. Православна фреска. 

 2 Аж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кличу: Насильство! та Ти не спасаєш!

 3 Для чого неправість мені Ти показуєш та позираєш на муку? А передо мною грабіж та насильство, і суперечка стається, і носиться сварка.

 4 Тому то Закон припиняється, і не виходить до чину назавсіди право, бо несправедливий вигублює праведного, тому правосуддя виходить покривленим.

 5 Пригляньтеся ви до народів, і дивіться, і дуже здивуйтесь, бо вчиню Я за ваших днів діло, про яке не повірите ви, коли буде розказане.

 6 Бо оце Я поставлю халдеїв, народ лютий та скорий, що ґрасує по широкій землі, щоб захопити оселі, які не його.

Ассирійське мистецтво.

 7 Страшний та грізний він, від нього самого виходить і право його, і великість його.

 8 І від пантер його коні швидші, і від вовків вечерових лютіші.

 9 Він приходить увесь на насильство, а ціль їх обличчя вперед, і набере полонених, як того піску.

 10 І він глузує з царів, а князі сміх для нього. Він сміється з твердині усякої, бо на вал насипає землі, і її здобуває!

 11 Тоді він несеться, як вітер, і перейде, і згрішить, бо зробить за бога свого оцю силу свою.

 Ассирійське мистецтво.

 12 Хіба ж Ти не віддавна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, не помремо! Господи, Ти для суду поставив його, і, о Скеле, призначив його на карання!

 13 Твої очі занадто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на насильство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабіжників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від себе?

 14 Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву, що пана над нею нема.

 15 Усе це грабіжник витягує вудкою, своїм неводом тягне оце, та збирає оце в свою сітку, тому тішиться він та радіє.

 16 Тому жертву приносить він неводові, і кадить для сітки своєї, бо від них ситий уділ його та добірна пожива його!

 17 Чи на це випорожнює він свого невода, і завжди готов убивати народи без милости?

Winslow Homer (1836-1910). Рибалки з неводом.

2:1 Нехай я стою на сторожі своїй, і нехай на облозі я стану, і хай виглядаю, щоб бачити, що він буде казати мені, і що відповість на жалобу мою. 

 2 А Господь відповів та й сказав: Напиши це видіння і поясни на таблицях, щоб читач його легко читав.

 3 Бо ще на умовлений час це видіння, і приспішає кінець, і не обмане. Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться.

Люк-Олівье Мерсон (1846-1920). Жанна Д'Арк перед Христом.

 4 Ось надута, не проста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю. 

 5 І що ж, як зрадливе вино, так горда людина спокою не знає: він роззявлює пащу свою, як шеол, і не насичується, як та смерть, і всіх людей він до себе збирає, і всі народи до себе згромаджує.

 6 Чи ж усі вони не складуть приповістки на нього та загадки насмішливої йому не прокажуть: Горе тому, хто для себе розмножує те, що не його! Аж доки це буде? Горе тому, хто чинить тяжкою заставу на себе!

 7 Хіба нагло не встануть оті, хто тебе буде гризти, і збудяться ті, хто тебе попихає, і за здобич ти станеш для них?

 8 За те, що ти грабував був багато народів, вся решта народів тебе пограбує за ту людську кров, і за насильство над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.

Пророк Авакум. Англійська школа.

 9 Горе тому, хто неправедний зиск побирає для дому свого, щоб покласти гніздо своє на висоті, і тим із рук злого врятованим бути!

 10 Нарадив ти сором для дому свого, щоб кінець учинити численним народам, і ти прогрішився за душу свою.

 11 Бо камінь з стіни буде кликати, і йому відповість сволок із дерева.

 12 Горе тому, хто кров'ю місто будує, хто беззаконням встановлює город!

 13 Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи трудяться для огню, і мучаться люди на марність?

Пророк Авакум. Ліворуч: Джеймс Тіссо (1836-1902). Праворуч: Донателло (1386-1466).

 14 Бо пізнанням Господньої слави наповнена буде земля, як море вода покриває.

 15 Горе тому, хто свого ближнього напоює з келіху гніву свого, і поїть, щоб бачити сором його!

 16 Ти наситишся ганьбою більше, як славою. Пий також ти, та показуй свій сором! На тебе обернеться келіх правиці Господньої, ганьба ж на славу твою!

 17 Бо насилля твоє над Ліваном на тебе спаде, а грабунок худоби зламає тебе за кров людську, та за насилля над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.

 18 Який дасть пожиток бовван, що його вирізьбив творець його, і відлив, і вчитель неправди, що творець його мав охоту чинити богів цих німих?

The Loggia Dannunciazione. Пророк Авакум.

 19 Горе тому, хто дереву каже: Збудись, мовчазливому каменю: Зрушся! Чи він буде навчати? Ось він сріблом та золотом викладений, але жодного духу в ньому нема!

 20 А Господь у Своїм храмі святім, мовчи перед обличчям Його, уся земле!

3:1 Молитва пророка Авакума, для співу на струнному приладі:

 2 Господи, звістку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє діло в середині років, у середині літ об'яви, у гніві про милість згадай!

Пророк Авакум. Ікона з храму в Кіжах, Карелія, 16 ст.

 3 Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Села. Велич Його вкрила небо, і слави Його стала повна земля!

 4 А сяйво було, наче соняшне світло, проміння при боці у Нього, і там укриття Його потуги.

 5 Перед обличчям Його моровиця іде, а по стопах Його пнеться полум'я.

 6 Став, і землю Він зміряв, поглянув і народи затряс, і попадали гори довічні, вікові похилились узгір'я. Путі Його вічні.

Пророк Авакум: Ліворуч:  Володимир Боровиковський (1757-1825). Авакум, Ангол та Даниїл у ямі (ілюстрація до апокрифічного 14-го розділу книги Даниїла). Праворуч: Російська ікона (бл.1781р.)

 7 Я бачив намети Кушана під кривдою, тремтять покривала мідіянського краю.

 8 Чи на ріки, о Господи, Ти запалав, чи на ріки Твій гнів? Чи Твоє пересердя на море, що їздиш на конях Своїх, на спасенних Своїх колесницях?

 9 Лук твій голий, нагий, наповнений стріл сагайдак. Села. Ти річками землю розсік.

 10 Тебе вгледівши, гори дрижали, водяна течія потекла, безодня свій голос дала, зняла високо руки свої.

 11 Сонце й місяць спинилися в мешканні своєму при світлі Твоїх стріл, що літають при сяйві блискучого списа Твого.

 12 У люті ступав Ти землею, у гніві людей молотив.

Пророк Авакум: Лівворуч: Juan Correa de Vivar (c.1510-1566). Праворуч: Розпис церкви в Hajdudorog (Угорщина).

 13 Ти вийшов спасти Свій народ, спасти Помазанця Свого. Ти з дому безбожного голову збив, обнажив Ти основу по шию. Села.

 14 Ти пробив його списами голову князя його, як вони піднялись, щоб мене розпорошити; вони тішилися, немов мали пожерти таємно убогого.

 15 Ти кіньми Своїми по морю топтав, по водній великій громаді.

 16 Я почув і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, гнилизна ввійшла в мої кості, і тремчу я на місці своїм, бо маю чекати в спокої день утиску, коли прийде народ, який має на вас наступати.

Adrian Allinson (1890-1959). Фігове дерево.

 17 Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби,

 18 то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого!

 19 Бог Господь моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах! Для дириґента хору на моїх струнних знаряддях.

Ян Брейгель Старший (1568-1625), Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Видіння Святого Умберта.