Теофіл Шторк: Мартін Лютер перед одруженням

    Правдиве домашнє життя Реформатора почалося з його шлюбу. До цього важливого кроку його спонукало не стільки природна схильність, як невідкладні прохання його батька, який вже перебував у літах, а також його особисте відчуття обов’язку.  Він вірив, що був покликаний до подружнього стану не лише як чоловік, але й як реформатор. Нав’язування целібату на клір, з його нині просвітленого погляду, було не лише неправильне саме по собі, але й спричиняло величезну аморальність. Його дослідження Біблії, а також його знання про занечищення релігійних орденів, яке тривало упродовж багатьох століть, привело його до переконання, що шлюб – це природний і здоровий стан, жити в якому призначені і миряни, і клір. Це був той стан, у якому людство колись було найчистіше і найщасливіше.
       Маючи саме такі думки він постановив одружитись. Він говорив: «Ми можемо жити неодруженими, але в ці дні ми мусимо протестувати проти доктрини целібату і ділом, і словом. Ця доктрина целібату – винахід сатани». Його друг, Шурфф, юрист, сказав: «Якщо цей монах жениться, то він змусить зареготати весь світ і самого диявола, і зруйнує те діло, яке так велично почалося». Цей сарказм лише зміцнив Лютера у його намірі і, сміливо піднявши голову, він вигукнув: «Що ж, тоді я це неодмінно зроблю! Я зіграю цей жарт з дияволом і світом, я догоджу своєму батькові і одружусь з Катериною[1]».

[1] Катерина фон Бора, колишня монахиня, потім наречена і дружина Мартіна Лютера.

Теофіл Шторк, Лютер вдома

Джерело: Блоґ В.Горпинчука УКРАЇНСЬКЕ ЛЮТЕРАНСТВО, 25.09.2018р.

 Gustav Spangenberg (1828–1891). Лютер грає на мандолині в колі родини.