Мартін Лютер: Доктрина, яку не терпить світ і сатана

     Ця доктрина ніколи не уникає великих зрушень, бо ані сатана, ані світ не можуть її стерпіти за те, що їхні рідні засуджуються, а сатана ще й заздрить щастю людей, які через цю доктрину [1] спасаються. Таким чином з кожного боку піднімається ненависть, підступ, неправдиві чутки і прокльони для того, щоб знищити цю доктрину і її учителів, як про це я добре дізнався з власного досвіду. Спочатку лукаві люди дозволили аби були засуджені певні менші зловживання, бо в церкві їх прикрити вже не було можливості. Роздрібна торгівля індульгенціями настільки була ганебна і продажна, що лише декілька людей занепокоїлися після того, як я її засудив. Але пізніше, коли було зречення від інших речей не настільки видимих, але не менш нечестивих, ціле тіло сатани настільки збудилося, що здавалося, що я ніде вже не зможу перебувати в безпеці. Я бачив як те тіло почало рухатися  і серед інших, єпископ  Брандебурзький, нелукава людина і досить прихильний до мене, передвістив, що я, нападаючи на Папу, накликаю на себе багато бід. Таким чином поступово піднімалися «назовні бої, страхіття всередині» (2 Коринтян 7:5). Аби ці всі небезпеки подолати, мені справді був потрібен княжий або мужній Дух, Який мене покріпив.  

[1] Про виправдання самою вірою.

Мартін Лютер, З лекції на Псалом 50 (51):13 (15),

Джерело: Блоґ Українське Лютеранство

Ілюстрація: портрет Мартіна Лютера у вигляді августиніанського ченця пензля Лукаса Кранаха Старшого (1472-1553).