19 травня: 1Самуїла 24:1-25:44, Іван 10:22-42, Псалом 114(116):1-115(116):10 (РСП, NIV: 116:1-19), Приповісті 15:20-21

Іван 10:22-42:

 22 Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.

Джеймс Тіссо (1832-1902). Ісус в портику Соломоновому.

 23 А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.

 24 Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!

 25 Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла,що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.

 26 Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.

Мозаїка в Равеннах (5 століття, Північна Італія). Добрий Пастир.

 27 Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.

 28 І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.

 29 Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.

 30 Я й Отець Ми одне!

 31 Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Юдеї хочуть каменувати Ісуса.

 32 Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?

 33 Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...

 34 Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги?

 35 Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути,

 36 то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий?

 37 Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені.

Джеймс Тіссо (1836-1902). "Єрусалиме, Єрусалиме...".

 38 А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці!

 39 Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.

 40 І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.

 41 І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.

Коло учнів Рембрандта (1606-1669). Голова Христа.

 42 І багато-хто ввірували в Нього там.

Псалом 114(116):1-115(116):10 (РСП, NIV: 116:1-19):

116:1 (0115-1) Люблю я Господа, бо Він почув голос мій у благаннях моїх,

Альбрехт Дюрер (1471-1528). Марія Магдалина, яка молиться.

 2 (0115-2) бо Він нахилив Своє ухо до мене, і я кликатиму в свої дні!

 3 (0115-3) Болі смерти мене оточили і знайшли мене муки шеолу, нещастя та смуток знайшов я!

 4 (0115-4) А я в ім'я Господа кличу: О Господи, визволи ж душу мою!

 5 (0115-5) Господь милостивий та справедливий, і наш Бог милосердний!

 6 (0115-6) Пильнує Господь недосвідчених, став я нужденний, та Він допоможе мені!

Паоло Веронезе (1528-1588). Бог-Отець Предвічний.

 7 (0115-7) Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі,

 8 (0115-8) бо від смерти Ти визволив душу мою, від сльози моє око, ногу мою від спотикання.

 9 (0115-9) Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих!

 10 (0116-1) Я вірив, коли говорив: Я сильно пригнічений! 

 11 (0116-2) Я сказав був у поспіху: Кожна людина говорить неправду!

Salvator Rosa (1615-1673). Діоген із вогнем серед білого дня шукає правдиву людину.

 12 (0116-3) Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені?

 13 (0116-4) Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє ім'я!

 14 (0116-5) Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його!

 15 (0116-6) Дорога в очах Господа смерть богобійних Його!

Sir John Everett Millais (1829-1896). Мучеництво Сольвей.

 16 (0116-7) О Господи, я бо Твій раб, я Твій раб, син Твоєї невільниці, Ти кайдани мої розв'язав!

 17 (0116-8) Я жертву подяки Тобі принесу, і Господнім ім'ям буду кликати!

 18 (0116-9) Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його,

 19 (0116-10) на подвір'ях Господнього дому, посеред тебе, о Єрусалиме! Алілуя!

Приповісті 15:20-21:

Ford Madox Brown (1821-1893). Король Лір та його вірна дочка Корделія.

 20 Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.

 21 Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.

Ford Madox Brown (1821-1893). Геді знаходить Дрн-Жуана.

1Самуїла 24:1-25:44:

24:1 (024-2) І сталося, як вернувся Саул із погоні за филистимлянами, то донесли йому, говорячи: Ось Давид у пустині Ен-Ґеді.

Frederick Arthur Bridgman (1847-1928). Давид.

 2 (024-3) І взяв Саул три тисячі війська, вибраних з усього Ізраїля, і пішов шукати Давида та людей його на поверхні газельських скель.

 3 (024-4) І прийшов він до кошар на отари при дорозі, а там печера. І Саул увійшов туди для потреби, а по боках печери сиділи Давид та люди його.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Давид у печері.

 4 (024-5) І сказали люди Давида до нього: Оце той день, що Господь говорив до тебе: Ось Я даю ворога твого в твою руку, і ти зробиш йому, як буде добре в твоїх очах. А Давид устав, і тихо відтяв полу Саулового плаща.

 5 (024-6) І сталося потім, і серце Давидове все докоряло йому, що він відтяв полу Саулового плаща.

 6 (024-7) І сказав він до своїх людей: Борони мене, Господи, щоб зробити ту річ моєму панові, Господньому помазанцеві, щоб простягнути руку свою на нього, бо він помазанець Господній!

Середньовічна мініатюра.

 7 (024-8) І Давид стримав цими словами людей своїх, і не дав їм повстати на Саула. А Саул устав із печери, і пішов дорогою.

 8 (024-9) А потому Давид устав, і вийшов із печери, та й закричав за Саулом, говорячи: Пане мій, о царю! А Саул озирнувся назад, а Давид схилився обличчям до землі та й поклонився.

 9 (024-10) І сказав Давид до Саула: Нащо ти слухаєш слів того, хто каже: Давид хоче тобі зла?

 10 (024-11) Ось цього дня очі твої бачать те, що Господь дав був тебе сьогодні в мою руку в печері. І радили мені забити тебе, та я змилосердився над тобою й сказав: Не простягну своєї руки на свого пана, бо він помазанець Господній!

Джеймс Тіссо (1836-1902). Давид і Саул у печері.

 11 (024-12) І подивися, батьку мій, і поглянь на полу плаща свого в моїй руці, бо коли я відрізував цю полу плаща твого, то я не забив тебе. Пізнай та побач, що в моїй руці нема зла та гріха, і не згрішив я проти тебе, а ти чигаєш на душу мою, щоб забрати її!

 12 (024-13) Нехай розсудить Господь між мною та між тобою, і нехай пімститься Господь тобі за мене, а моя рука не буде на тобі!

 13 (024-14) Як говорить стародавня приказка: Від безбожних виходить безбожність, а моя рука не буде на тобі!

 14 (024-15) За ким вийшов Ізраїлів цар? За ким ти ганяєшся? За мертвим псом, за однією блохою?

 15 (024-16) І нехай буде Господь за суддю, і нехай Він розсудить між мною та між тобою. І побачить Він, і заступиться за мою справу, і висудить мене з твоєї руки.

 16 (024-17) І сталося, як Давид скінчив говорити ці слова до Саула, то Саул сказав: Чи це твій голос, сину мій Давиде? І підняв Саул голос свій, та й заплакав.

Біблія Моргана (чи Мацієвського). Ілюстрація до 1Самуїла 24. (1240-1250рр.)

 17 (024-18) І сказав він до Давида: Справедливіший ти від мене, бо ти робив мені добро, а я робив тобі лихо.

 18 (024-19) Бо ти сьогодні засвідчив, що зробив зо мною добро тим, що Господь видав мене в твою руку, а ти не вбив.

 19 (024-20) Як чоловік знайде свого ворога, то хіба відпускає його доброю дорогою? І Господь відплатить тобі добром за те, що ти зробив мені цього дня.

 20 (024-21) А тепер я ось пізнав, що дійсно будеш ти царювати, і стане в руці твоїй Ізраїлеве царство.

Гюстав Доре (1832-1883). Давид засвідчує свою невиновність Саулу.

 21 (024-22) А тепер присягни мені Господом, що не вигубиш насіння мого по мені, і що не вигубиш імени мого з дому батька мого.

 22 (024-23) І Давид заприсягнув Саулові. І пішов Саул до дому свого, а Давид та люди його ввійшли до твердині.

25:1 І вмер Самуїл, і зібрався ввесь Ізраїль, та й оплакував його, і поховали його в його домі в Рамі. А Давид устав, і пішов у пустиню Паран.

Пророк Самуїл. 

 2 І був чоловік у Маоні, а оселя його на Кармелі, і цей чоловік був дуже багатий, і мав три тисячі дрібної худоби та тисячу кіз. І був він на Кармелі, коли стригли отару його.

 3 А ім'я тому чоловікові Навал, а ім'я жінці його Авіґаїл. А жінка та була доброго розуму та вродлива, чоловік же той був жорстокий та злочинний, із роду Калева.

 4 А Давид почув у пустині, що Навал стриже свою отару.

Жан Франсуа Мілле́ (1814-1875). Отара в горах на пасовиську восени.

 5 І послав Давид десять хлопців. І сказав Давид до тих хлопців: Вийдіть на Кармел, і прийдете до Навала й запитаєте його в моєму йменні про мир,

 6 та й скажете так братові моєму: І тобі мир, і дому твоєму мир, і всьому, що твоє, мир!

 7 А тепер почув я, що в тебе стрижуть. Пастухи твої були з нами, ми не кривдили їх, і нічого не пропало їм по всі дні перебування їх на Кармелі.

 8 Запитай своїх слуг, і вони розповідять тобі. І нехай знайдуть в очах твоїх милість мої хлопці, бо доброго дня ми прийшли. Дай же рабам своїм та синові своєму Давидові, що знайде рука твоя!

 9 І прийшли Давидові хлопці, і промовили до Навала, в імені Давида, усі ці слова. І спинилися.

John Frederick Lewis (1804-1876). A Frank Encampment In The Desert Of Mount Sinai.

 10 І відповів Навал Давидовим рабам, і сказав: Хто такий Давид та хто Єссеїв син? Сьогодні намножилося рабів, що вириваються кожен від пана свого!

 11 І я візьму хліб свій і воду свою та зарізане, що нарізав я для своїх стрижіїв, та й дам людям, яких не знаю, звідки то вони?

 12 І Давидові хлопці пішли назад на свою дорогу, і вернулися, і прийшли, і розповіли йому всі ці слова.

Біблія Моргана (чи Мацієвського). Ілюстрація до 1Самуїла 25. (1240-1250рр.)

 13 А Давид сказав до людей своїх: Припережіть кожен меча свого! І приперезали кожен меча свого, і приперезав і Давид свого меча. І вийшло за Давидом близько чотирьох сотень чоловіка, а дві сотні остались при речах.

 14 А один хлопець із Навалових слуг доніс Авіґаїл, Наваловій жінці, говорячи: Ось Давид послав був із пустині посланців, щоб привітати нашого пана, а він кинувся на них.

 15 А ті люди дуже добрі для нас, і не були ми покривджені, і нічого нам не пропало за всі дні, коли ми ходили з ними, як були ми на полі.

 16 Муром були вони над нами і вночі, і вдень повсякчас, коли ми були з ними, як ми пасли отари.

Rudolf von Ems (ca.1200-1254). Давид зустрічає Авігаїл.

 17 А тепер пізнай та побач, що зробиш, бо дозріло зло на нашого пана та на ввесь дім його. А він негідний, із ним не можна говорити.

 18 Тоді Авіґаїл поспішно взяла двісті хлібів, і два бурдюки вина, і п'ятеро приготовлених з отари, і п'ять сеїв пряженого зерна, а сто родзинок, та двісті сушених фіґ. І склала це на ослів.

 19 І сказала вона до своїх слуг: Ідіть передо мною, а я ось піду за вами.

 20 І сталося, як вона їхала на ослі й спускалася в гірському укритті, аж ось Давид та люди його сходять навперейми їй. І вона стрінула їх.

 21 А Давид сказав: Надармо ж пильнував я все, що належить тому чоловікові в пустині, і зо всього його нічого не пропало. Та він вернув мені злом за добро!

 22 Так нехай зробить Бог Давидовим ворогам, і так нехай додасть, якщо я позоставлю до ранку зо всього належного йому бодай те, що мочиться до стіни!

Follower of Theodoor Rombouts. Давид зустрічає Авігаїл.

 23 А Авіґаїл побачила Давида, і поспішно зійшла з осла, і впала перед Давидом на обличчя своє, та й вклонилася до землі.

 24 І впала вона до ніг йому та й сказала: На мені самій, пане мій, ця провина! І дозволь говорити твоїй невільниці до ушей твоїх, а ти послухай слів своєї невільниці.

Juan Antonio de Frías y Escalante (1633-1669). Давид зустрічає Авігаїл.

 25 Нехай же пан мій не кладе свого серця на цього негідного чоловіка, на Навала, бо яке ім'я його, такий він: Навал ім'я йому, і глупота з ним! А я, невільниця твоя, не бачила хлопців мого пана, що ти посилав.

 26 А тепер, мій пане, як живий Господь і як жива душа твоя! Господь стримає тебе, щоб ти не ввійшов до пролиття крови, і щоб рука твоя не допомогла в цьому тобі! А тепер нехай стануть, як Навал, вороги твої та ті, що шукають зла на пана мого!

Jan Cossiers (1600-1671). Давид зустрічає Авігаїл.

 27 А оце дарунок, якого принесла твоя невільниця своєму панові, буде даний хлопцям, що служать моєму панові.

 28 Прости ж провину невільниці своєї, бо конче зробить Господь моєму панові вірний дім, бо пан мій провадить війни Господні, і зло не буде знайдене в тобі за твоїх днів.

 29 І хоч повстане хто гнати тебе, і шукати твоєї душі, то буде душа мого пана зв'язана у в'язці живих із Господом, Богом твоїм, а душу ворогів твоїх нехай Він її кине, як із пращі!

Гвидо Рені (1575-1642). Давид зустрічає Авігаїл.

 30 І станеться, коли Господь зробить моєму панові все добре, що говорив про тебе, і настановить тебе володарем над Ізраїлем,

 31 то це не буде тобі на спотикання та на спокусу серця мого пана, як коли б пролив ти надармо кров, і пан мій пімстився сам. А коли Господь зробить добро моєму панові, то ти згадаєш про свою невільницю!

 32 І сказав Давид до Авіґаїл: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що послав тебе на це навпроти мене!

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Зустріч Даида та Авігаїл (1630).

 33 І благословенний розум твій, і благословенна ти, що стримала мене цього дня, щоб я не пішов на пролиття крови, і щоб рука моя не відімстила за мене.

 34 Але живий Господь, Бог Ізраїлів, що стримав мене зробити тобі зло, бо коли б ти була не поспішила, і не прийшла назустріч мені, то до світла ранку Навалові не зоставлено б навіть те, що мочиться до стіни!

 35 І взяв Давид із руки її те, що вона принесла йому, а їй сказав: Іди з миром до свого дому! Бачиш, я послухався голосу твого, і простив тобі!

Lambert Suavius (c.1510-1574/1576). Прийняття в домі Навала.

 36 І прийшла Авіґаїл до Навала, аж ось у нього прийняття в його домі, немов прийняття царське! А Навалове серце було веселе в ньому, і він був дуже п'яний. І вона не розповіла йому нічого, ані малого, ані великого аж до світла ранку.

 Lambert Jacobsz (c.1598–1636). Abigail and Nabal

 37 І сталося, вранці, коли Навал витверезився, то жінка його розповіла йому про цю справу. І завмерло йому серце в його середині, і він став, як камінь.

 38 І сталося днів через десять, і вразив Господь Навала, і той помер.

Смерть Навала. Середньовічна мініатюра (14 століття).

 39 І почув Давид, що Навал помер, і сказав: Благословенний Господь, що розсудив справу образи моєї від Навала, а раба Свого стримав від зла, зло Навала звернув Господь на його голову! І Давид послав, і говорив про Авіґаїл, щоб узяти її собі за жінку.

 40 І прийшли Давидові раби до Авіґаїл на Кармел, і промовляли до неї, говорячи: Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе йому за жінку.

 41 А вона встала, і вклонилася лицем до землі, та й сказала: Ось твоя служниця готова стати невільницею, щоб мити ноги рабів пана мого!

 42 І Авіґаїл поспішно встала, і сіла на осла, а п'ятеро служанок її йшли при ногах її. І пішла вона за Давидовими посланцями, та й стала йому за жінку.

Frederick Arthur Bridgman (1847-1928). Алжирська дівчина. Літній вечір.

 43 А Ахіноам узяв Давида з Їзреелу, і вони обидві стали йому за жінок.

 44 А Саул віддав дочку свою Мелхолу, Давидову жінку, Палтієві, Лаїшевому синові, що з Ґалліму.