21 травня: 1Самуїла 29:1-31:13, Іван 11:54-12:19, Псалом 117(118):1-18 (РСП, NIV: 118:1-18), Приповісті 15:24-26

Іван 11:54-12:19:

Nicolas Froment (1435-1486). Триптіх "Воскресіння Лазаря"

11:54 І тому не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфрем, і тут залишався з Своїми учнями.

 55 Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з Краю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очистити себе.

 56 І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одного: А як вам здається? Хіба Він не прийде на свято?

 57 А первосвященики та фарисеї наказа дали: як дізнається хто, де Він перебуватиме, нехай донесе, щоб схопити Його.

 Джеймс Тіссо (1836-1902). Юдеї змовляються проти Ісуса.

12:1 Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.

 2 І для Нього вечерю там справили, а Марта прислуговувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.

 3 А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі мира наповнили дім!

Нікола Пуссен (1594-1665). Помазання Ісуса миром.

 4 І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати:

 5 Чому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?

William Etty (1787-1849). Юда Іскаріот.

 6 А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали.

 7 І промовив Ісус: Позостав її ти, це вона на день похорону заховала Мені...

 8 Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!

Джеймс Тіссо (1836-1902). Марія намащує Христа миром.

 9 А натовп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприходили не з-за Ісуса Самого, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.

 10 А первосвященики змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,

 11 бо багато з юдеїв з-за нього відходили, та в Ісуса ввірували.

Ісус-Потішитель. Сучасні майстри. Праворуч: Jeff Hein.

 12 А другого дня, коли безліч народу, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,

 13 то взяли вони пальмове віття, і вийшли назустріч Йому та й кричали: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Цар Ізраїлів!

Bernhard Plockhorst (1825-1907). Урочистий в'їзд до Єрусалиму.

 14 Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:

 15 Не бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому!

 16 А учні Його спочатку того не зрозуміли були, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому.

 17 Тоді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гробу, і воскресив його з мертвих.

Pedro Orrente (1580–1645). Урочистий в'їзд до Єрусалиму.

 18 Через це й зустрів натовп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.

 19 Фарисеї тоді між собою казали: Ви бачите, що нічого не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!

Псалом 117(118):1-18 (РСП, NIV: 118:1-18):

Архип Куїнджі (1842-1910). Хмарка.

118:1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

 2 Нехай скаже ізраїль, бо навіки Його милосердя!

 3 Нехай скаже дім Ааронів, бо навіки Його милосердя!

 4 Нехай скажуть ті, хто боїться Господа, бо навіки Його милосердя!

 5 У тісноті я кликав до Господа, і простором озвався до мене Господь!

Архип Куїнджі (1842-1910). Болото в лісі.

 6 Зо мною Господь не боюся нікого, що зробить людина мені?

 7 Господь серед тих, що мені помагають, і побачу загибіль своїх ненависників.

 8 Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину,

 9 краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на вельможних!

 10 Всі народи мене оточили, я ж Господнім ім'ям їх понищив!

 11 Оточили мене й обступили мене, я ж Господнім ім'ям їх понищив!

Архип Куїнджі (1842-1910). Вид на берег моря із скалею. 

 12 Оточили мене немов бджоли, та погасли вони, як терновий огонь, я бо Господнім ім'ям їх понищив!

 13 Дошкульно попхнув ти мене на падіння, та Господь спас мене!

 14 Господь моя сила та пісня, і став Він спасінням мені!

 15 Голос співу й спасіння в наметах між праведників: Господня правиця виконує чуда!

 16 Правиця Господня підноситься, правиця Господня виконує чуда! 

Архип Куїнджі (1842-1910). Ельбрус вночі.

 17 Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні!

 18 Покарати мене покарав був Господь, та смерти мені не завдав.

Приповісті 15:24-26:

Джеймс Тіссо (1836-1902). Святий Апостол Яків Менший. 

 24 Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Лепта вдови.

 25 Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.

Джеймс Тіссо (1836-1902).Ісус проповідує з човна.

 26 Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.

1Самуїла 29:1-31:13:

Мапа подій 1Самуїла 24-27.

29:1 І зібрали филистимляни всі свої війська до Афеку, а Ізраїль таборував в Аїні, що в Їзреелі.

 2 А филистимські князі переходили за сотнями та за тисячами, Давид же та люди його ішли накінці разом з Ахішем.

 3 І казали филистимські князі: Що це за євреї? А Ахіш відказав филистимським князям: Таж це Давид, раб Саула, Ізраїлевого царя, що був зо мною певний час, чи то роки, а я не знайшов у ньому нічого злого від дня його приходу аж до дня цього.

Matteo Rosselli (1578-1650). Жінки співають Давиду після перемоги над филистимлянами.

 4 І гнівалися на нього филистимські князі. І сказали йому филистимські князі: Заверни того чоловіка, і нехай він вернеться до свого місця, де ти призначив йому, і нехай він не йде з нами на війну, і не стане нам противником на війні. І чим він може подобатися своєму панові? Хіба головами цих людей?

 5 Чи ж це не той Давид, що про нього співали в танцях, говорячи: Саул повбивав свої тисячі, а Давид десятки тисяч свої!

 6 І покликав Ахіш Давида, і сказав до нього: Як живий Господь, ти правдивий, і в моїх очах добрий твій вихід та вхід твій зо мною в таборі, бо я не знайшов у тобі зла від дня приходу твого до мене аж до цього дня. Та в очах князів ти не добрий.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Давид повертається до Ахіша.

 7 А тепер вернися та йди в мирі, і не зробиш зла в очах филистимських князів.

 8 А Давид сказав до Ахіша: Що ж зробив я? І що ти знайшов у своєму рабові від дня, коли став я перед твоїм обличчям, аж до цього дня, що я не вийду й не буду воювати з ворогами мого пана, царя?

 9 І відповів Ахіш і сказав до Давида: Знаю я, що ти добрий в очах моїх, немов Ангол Божий. Та филистимські князі сказали: Нехай не йде він із нами на війну!

Frederick Arthur Bridgman (1847-1928). Давид.

 10 А тепер устань рано вранці ти та раби пана твого, що прийшли з тобою. І повставайте рано вранці, і як вам розсвіне, ідіть!

 11 І встав рано вранці Давид та люди його, щоб піти ранком і вернутися до филистимського краю. А филистимляни пішли до Ізраїля.

30:1 І сталося, коли Давид та люди його йшли до Ціклаґу, третього дня, то амаликитяни вдерлися до півдня та до Ціклаґу, і побили Ціклаґ та спалили його огнем.

 2 І позабирали вони до неволі жінок, що були в ньому, від малого аж до великого, нікого не забили, але забрали, та й пішли своєю дорогою.

 3 І прийшов Давид та його люди до того міста, а воно спалене огнем! А їхні жінки, та сини їхні, та їхні дочки забрані в неволю.

 4 І підніс Давид та народ, що з ним, свій голос, та й плакали, аж поки не стало їм сили плакати.

 5 І були взяті до неволі обидві Давидові жінки: їзреелітка Ахіноам та Авіґаїл, колишня жінка кармелітянина Навала.

Полон жінок Циклагу. Біблія Моргана (1240-1250 рр).

 6 І було Давидові дуже гірко, бо народ говорив, щоб його вкаменувати, бо засмутилася душа всього народу, кожен обурився за синів своїх та за дочок своїх. Та Давид зміцнився Господом, Богом, своїм.

 7 І сказав Давид до священика Евіятара, Ахімелехового сина: Принеси до мене ефода! І Евіятар приніс ефода до Давида.

 8 І запитав Давид Господа, говорячи: Чи мені гнатися за тією ордою, чи дожену її? А Він відказав йому: Женися, бо конче доженеш, і конче визволиш.

 9 І пішов Давид, він та шість сотень люда, що з ним, і вони прийшли аж до потоку Бесор; а відсталі спинилися.

 10 І гнався Давид, він та чотири сотні чоловіка. А двісті люда спинилися, бо були слабі, щоб перейти потока Бесор.

 11 І знайшли вони в полі єгиптянина, і привели його до Давида, і дали йому хліба, а він їв, і напоїли його водою.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Полоненого єгиптянина приводять до Давида.

 12 І дали йому половину грудки сушених фіґ та дві в'язки родзинок. І він з'їв, і вернувся дух його до нього, бо він не їв хліба та не пив води три дні та три ночі.

 13 І запитав його Давид: Чий ти та звідкіля ти? А той відказав: Я єгипетський юнак, раб амаликитянина. Та покинув мене пан мій, бо я захворів три дні тому.

 14 Ми були вдерлися на південь керетеїв, і на той, що Юдин, та на південь Калева. А Ціклаґ ми спалили огнем.

 15 І сказав йому Давид: Чи не заведеш мене до тієї орди? А той відповів: Присягни мені Богом, що не вб'єш мене, і що не видаси мене в руку мого пана, то спроваджу тебе до тієї орди.

Nicolas Cordier (1567–1612), Цар Давид. 

 16 І він спровадив його, аж ось вони розпорошені по поверхні всієї тієї землі, їдять та п'ють та святкують з приводу всієї тієї великої здобичі, що вони набрали з филистимського краю та з Краю Юдиного.

 17 І бив їх Давид від ранку аж до вечора наступного дня, і не втік із них ніхто, крім чотирьохсот чоловіка хлопців, що повсідали на верблюдів, і повтікали.

 18 І врятував Давид усе, що позабирав був Амалик. І обидві свої жінки Давид урятував.

 19 І не пропало їм нічого: усе, від малого й аж до великого, і аж до синів та дочок, і від здобичі, і аж до всього, що ті взяли були собі, усе вернув Давид!

 20 І взяв Давид усю худобу дрібну та худобу велику, а ті, що йшли перед тією чередою, говорили: Це Давидова здобич!.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Полон жінок Ціклагу.

 21 Потому прийшов Давид до тих двохсот людей, що були слабі, щоб іти за Давидом, і що їх він лишив був при потоці Бесор, а вони повиходили назустріч Давидові та назустріч народові, що з ним. І підійшов Давид до народу, і запитався їх про мир.

 22 І стали говорити всі люди злі та негідні з тих людей, що ходили з Давидом, та й сказали: Вони не ходили з нами, тому не дамо їм зо здобичі, що ми відняли, бо кожному дамо тільки жінок його та синів його, нехай відведуть, і нехай ідуть!

 23 А Давид сказав: Не робіть так, браття мої, з тим, що дав нам Господь, і пильнував нас, і дав орду, що йшла на нас, у нашу руку.

 24 А хто послухає вас у такій речі? Бо яка частина того, хто ходив до бою, то така частина й того, хто сидів при речах, рівно поділять.

 25 І сталося від цього дня й далі, і зробив він це за постанову та за звичай для Ізраїля, і він існує аж до цього дня.

 26 І прийшов Давид до Ціклаґу, і послав зо здобичі Юдиним старшим, приятелям своїм, говорячи: Оце вам подарок зо здобичі Господніх ворогів,

Мапа околиць гори Гілбоа.

 27 тим, що в Бет-Елі, і тим, що в Рамоті південнім, і тим, що в Яттері,

 28 і тим, що в Ароері, і тим, що в Сіфмоті, і тим, що в Ештемоа,

 29 і тим, що в Рахалі, і тим, що в містах Єрахмелеянина, і тим, що в містах Кенеянина,

 30 і тим, що в Хормі, і тим, що в Бор-Ашані, і тим, що в Атаху,

 31 і тим, що в Хевроні, і до всіх тих місць, куди ходив Давид, він та люди його.

31:1 А филистимляни воювали з Ізраїлем. І побігли Ізраїлеві мужі перед филистимлянами, і падали трупами на горі Ґілбоа.

 2 І догнали филистимляни Саула та його синів. І повбивали филистимляни Йонатана й Авінадава та Малкі-Шуя, Саулових синів.

Пітер Брейгель Старший (1525-1569). Смерть Саула (Битва при Ґілбоа).

 3 І став бій тяжкий для Саула, і його знайшли лучники, він був дуже поранений тими лучниками.

 4 І сказав Саул до свого зброєноші: Витягни меча свого, і пробий мене ним, щоб не прийшли ці необрізані, і не пробили мене, і не знущалися надо мною! Та не хотів зброєноша, бо дуже боявся. Тоді взяв Саул меча, та й упав на нього!

 5 І побачив зброєноша, що помер Саул, і впав і він на свого меча, та й помер із ним.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Смерть Саула.

 6 І помер того дня Саул і троє синів його та зброєноша, також усі люди разом.

 7 А ізраїльтяни, що мешкали на тім боці долини й на тім боці Йордану, коли побачили, що повтікали ізраїльтяни, і що померли Саул та сини його, покидали ті міста й повтікали, а филистимляни поприходили й осілися в них.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Різня при Ґілбоа

 8 І сталося другого дня, і прийшли филистимляни, щоб пообдирати трупи, та й знайшли Саула та трьох синів його, що лежали на горі Ґілбоа.

 9 І вони стяли йому голову, і поздирали зброю його, і послали в филистимські краї навколо, щоб сповістити в домах їхніх божків та народові.

 10 І вони поклали зброю його в домі Астарти, а тіло його прибили на мурі Бет-Шану.

Elie Marcuse (1817–1902). Смерть Саула.

 11 І почули мешканці ґілеадського Явешу про те, що филистимляни зробили Саулові,

 12 і встали всі хоробрі, і йшли всю ніч, і взяли Саулове тіло та тіла синів його з муру Бет-Шану, і прийшли до Явешу, та й спалили їх там.

 13 І взяли вони їхні кості, і поховали під тамариском в Явешу, та й постили сім день.