9 травня: 1Самуїла 5:1-7:17, Іван 6:1-21, Псалом 105(106):13-31 (РСП, NIV: 106:13-31), Приповісті 14:32-33

Іван 6:1-21:

Поліна Кузнєцова (сучасна художниця). Риба та хліб.

 1 Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря.

 2 А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими.

 3 Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.

 4 Наближалася ж Пасха, свято юдейське.

Візантійська мозаїка в Равеннах (Північна Італія) (5 ст.). Ісус і апостоли.

 5 А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились?

 6 Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити.

 7 Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.

Візантійська мозаїка в Равеннах (Північна Італія) (5 ст.). Хлопчик з двома рибами і п'ятьма хлібами.

 8 Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра:

 9 Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку!

 10 А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.

Візантійська мозаїка в Равеннах (Північна Італія) (5 ст.). Ісус благословляє хліб і рибу.

 11 А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.

 12 І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло.

Abraham Bloemaert (1566-1651). Нагодування 5000 голодних.

 13 І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів.

 14 А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!

 Tintoretto (1518 чи 1519—1594). Нагодування 5000 голодних.

 15 Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один.

 16 А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.

Ludolf Bakhuizen (1630-1708). Христос втихомирює бурю на Галілейському морі.

 17 І, ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наступила була, а Ісус ще до них не приходив.

 18 Від великого ж вітру, що віяв, хвилювалося море.

 Юліус фон Клевер (1850-1924). Ісус йде по водах.

 19 Як вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув...

 20 Він же каже до них: Це Я, не лякайтесь!

Ісус йде по воді. Іван Айвазовський (1817-1900). Джеймс Тіссо (1836-1902).

 21 І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли.

Псалом 105(106):13-31 (РСП, NIV: 106:13-31):

 13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,

 14 і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,

 15 і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу...

Сандро Ботічеллі (1445-1510). Бунт Корея: Датан і Авірон (фрагмент).

 16 Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.

 17 Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,

 18 і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних...

Сандро Ботічеллі (1445-1510). Бунт Корея (фрагмент).

 19 Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому,

 20 і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,

Andrea di Leone (1610–1685). Золотий Телець.

 21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,

 22 у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...

Сандро Ботічеллі (1445-1510). Випробування Мйсея (1481-1482).

 23 і сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі. 

 24 Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,

 25 і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.

 26 і Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,

 27 і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!

Пораза на Ізраїльтян внаслідок вживання в їжу інфікованих перепелиць. (з Figures de la Bible, 1728)

 28 і служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,

 29 і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!

 30 і встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,

 31 і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.

Приповісті 14:32-33:

Elie Marcuse (1817–1902). Смерть Саула. Джеймс Тіссо (1836-1902). Юда повертає 30 срібняків первосвященикам.

 32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

Мучеництво Святого Степана: Pietro da Cortona (1596/7-1669) та Giorgio Vasari (1511-1574).

 33 Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

Ernst Josephson (1851-1906). Давид грає перед Саулом. 

1Самуїла 5:1-7:17:

5:1 А филистимляни взяли Божого ковчега, і принесли його з Евен-Гаезеру до Ашдоду.

Филистимляни захопили Ковчег Завіту та несуть його до храму Дагона.

 2 І взяли филистимляни Божого ковчега, і принесли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґона.

 3 А другого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом! І взяли вони Даґона, і поставили його на його місце.

Поразка євреїв та захоплення Ковчегу Завіту филистимлянами. Фреска синагоги в Дура Европос (Сирія, 3 ст. по Христу)

 4 А наступного дня повставали вони рано, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом! А Даґонова голова та обидві долоні рук його лежать відтяті на порозі, тільки тулуб Даґонів позостав при ньому.

 5 Тому то жерці та всі, хто входить до Даґонового дому, не ступають на Даґонів поріг у Ашдоді аж до цього дня.

Семітсько-вавілонське божество Дагон.

 6 І стала тяжка Господня рука на ашдодян, і Він їх пустошив та бив їх болячками, Ашдод та довкілля його.

 7 І побачили ашдодяни, що так, та й сказали: Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжкою Його рука на нас та на Даґона, бога нашого!

 8 І послали вони, і зібрали до себе всіх филистимських володарів, та й сказали: Що ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога? А ті відказали: Нехай ковчег Ізраїлевого Бога перейде до Ґату. І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога.

 9 І сталося по тому, як вони перенесли його, то Господня рука була проти міста, сталося дуже велике замішання. І вдарив Він людей того міста від малого й аж до великого, і появилися на них болячки.

 10 І вони вислали Божого ковчега до Екрону. І сталося, як Божий ковчег прибув до Екрону, то екроняни стали кричати, говорячи: Перенесли до нас ковчега Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та народ наш!

Нікола Пуссен (1594-1665). Пораза филистимлян в Ашдоді.

 11 І послали вони, і зібрали всіх филистимських володарів, та й говорили: Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернеться на місце своє, і нехай не поб'є нас та народа нашого, бо було смертельне замішання в усьому місті. І Божа рука стала там дуже тяжка.

 12 А ті люди, хто не повмирав, були вдарені болячками, і зойк міста піднявся до неба! 

6:1 І був Божий ковчег у филистимській землі сім місяців.

Ковчег Завіту.

 2 І покликали филистимляни жерців та ворожбитів, говорячи: Що робити з Господнім ковчегом? Скажіть нам, як відіслати його на його місце?

 3 А ті сказали: Якщо ви відсилаєте ковчега Ізраїлевого Бога, то не відсилайте його порожньо, але конче принесіть Йому жертву за провину, тоді будете вилікувані, і ви пізнаєте, чому не відступає Його рука від вас.

 4 І ті спитали: Яка ж та жертва за провину, що ми принесемо Йому? А ті відказали: За числом филистимських володарів п'ять золотих болячок та п'ять золотих мишей. Бо одна пораза для всіх вас та для ваших володарів.

 5 І зробіть подоби ваших болячок та подоби ваших мишей, що вигублюють землю, і воздайте славу Ізраїлевому Богові, може Він полегчить Свою руку з-над вас і з-над ваших богів та з-над вашого краю.

 6 І чого ви будете робити запеклими свої серця, як робили запеклим серце своє Єгипет та фараон? Чи ж не тоді, як Він чинив дивні речі з ними, не відпустили їх, і вони пішли?

Rosa Bonheur (1822-1899). Запряжені корови. 

 7 А тепер візьміть, і зробіть одного нового воза, і візьміть дві дійні корові, що на них не накладалося ярма, і запряжіть ті корови до воза, а їхні телята відведете від них додому.

 8 І візьмете Господнього ковчега, та й поставите його на воза, а золоті речі, що ви принесете Йому жертвою за провину, покладете в скрині збоку її. І відпустите його, і він піде.

 9 І побачите: Якщо він увійде до Бет-Шемешу дорогою до своєї границі, він зробив нам це велике зло. А якщо ні, то пізнаємо, що не його рука доторкнулася нас, випадок то був нам.

 10 І зробили ті люди так. І взяли вони дві дійні корові, і запрягли їх до воза, а їхніх телят замкнули вдома.

Себастьян Бурдон (1616-1671). Филистимляни повертають Господній Ковчег (1659).

 11 І поставили вони Господнього ковчега на воза, і скриню, і золоті миші, і подоби їхніх болячок.

 12 І корови пішли просто дорогою до Бет-Шемешу. Ішли вони однією битою дорогою та все ревли, і не відхилялися ні праворуч, ні ліворуч. А филистимські володарі йшли за ними аж до границі Бет-Шемешу.

 13 А люди Бет-Шемешу жали пшеницю в долині. І звели вони очі свої та й побачили ковчега, і зраділи, що побачили!

 14 А віз увійшов на поле бетшемешанина Ісуса, та й став там, а там був великий камінь. І вони накололи дров із воза, а корів принесли цілопаленням для Господа.

Richard Andre (1837-1907). Повернення Ковчега Завіта филистимлянами.

 15 А Левити зняли Господнього ковчега та скриню, що була з ним, що в нім були золоті речі, та й поставили при великому камені. А люди Бет-Шемешу принесли цілопалення, і приносили того дня жертви для Господа.

 16 А п'ять филистимських володарів бачили це, і вернулися того дня до Екрону.

 17 А оце ті золоті болячки, що филистимляни звернули Господеві жертвою за провину: одна за Ашдод, одна за Газу, одна за Ашкелон, одна за Ґат, одна за Екрон.

 18 А золоті миші були за числом усіх филистимських міст п'ятьох володарів, від міста твердинного й аж до безмурного села, і аж до великого каменя, що на ньому поставили Господнього ковчега, і він знаходиться аж до цього дня на полі бет-шемешанина Ісуса. 

 (1832-1883). Повернення Ковчега Завіта филистимлянами.

 19 І вдарив Господь людей Бет-Шемешу, бо вони заглядали в Господній ковчег. І вибив Він між народом п'ятдесят тисяч чоловіка та сімдесят чоловіка. І був народ у жалобі, бо Господь ударив народ великою поразкою.

 20 І сказали люди Бет-Шемешу: Хто зможе стати перед лицем Господа, Того Бога Святого? І до кого Він піде від нас?

 21 І вони послали послів до мешканців Кір'ят-Єаріму, говорячи: Филистимляни вернули Господнього ковчега. Зійдіть, знесіть його до себе.

7:1 І поприходили люди Кір'ят-Єаріму, та й підняли Господнього ковчега, і внесли його до Авінадавого дому на узгір'ї в Ґів'ї, а сина його Елеазара посвятили стерегти Господнього ковчега.

 Маршрут Ковчега Заповіту за 1Самуїла 4-7

 2 І сталося, від дня, коли ковчег полишився у Кір'ят-Єарімі, минуло багато часу, а було його двадцять літ. А ввесь Ізраїлів дім плакав за Господом.

 3 І сказав Самуїл до всього Ізраїлевого дому, говорячи: Якщо ви цілим вашим серцем вертаєтеся до Господа, повикидайте з-поміж себе чужих богів та Астарт, і міцно прихиліть свої серця до Господа, і служіть Самому Йому, і Він спасе вас із руки филистимлян.

 4 І повикидали Ізраїлеві сини Ваалів та Астарт, та й служили Господеві, Самому Йому.

Статуетка Ваала з бронзи та золота (Ugarit сучасна Ras Shamra, Сірія). Статуетка Астарти (алебастр, золото, терракота, рубин, Фінікія, 3ст. до Христа).

 5 І сказав Самуїл: Зберіть усього Ізраїля до Міцпи, а я буду молитися за вас до Господа!

 6 І зібралися до Міцпи, і черпали воду та лили перед Господнім лицем, і постили того дня, та й казали там: Ми згрішили перед Господом! І судив Самуїл Ізраїлевих синів у Міцпі.

 7 І почули филистимляни, що Ізраїлеві сини зібралися до Міцпи, і піднялися филистимські володарі на Ізраїля. І почули про це Ізраїлеві сини, та й злякалися филистимлян.

 8 І сказали Ізраїлеві сини до Самуїла: Не переставай кликати за нас до Господа, нашого Бога, і нехай Він спасе нас від руки филистимлян.

Якопо Бассано (1510-1592). Молочне ягня ссе вівцю.

 9 І взяв Самуїл одне молочне ягня, і приніс його повним цілопаленням для Господа. І кликав Самуїл до Господа за Ізраїля, а Господь відповів йому.

 10 І приносив Самуїл цілопалення, а филистимляни приступили до бою проти Ізраїля. І загримів Господь того дня сильним громом на филистимлян, та й привів їх у замішання, і були вони побиті перед Ізраїлем.

 11 І повиходили Ізраїлеві люди з Міцпи, та й гнали филистимлян, і били їх аж під Бет-Кар.

 12 І взяв Самуїл одного каменя, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім'я йому: Евен-Єзер. І він сказав: Аж доти допоміг нам Господь.

І взяв Самуїл одного каменя, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім'я йому: Евен-Єзер. І він сказав: Аж доти допоміг нам Господь.

 13 І були филистимляни переможені, і далі вже не входили в Ізраїлеві границі. І була Господня рука на филистимлянах за всі дні Самуїлові.

 14 І вернулися до Ізраїля ті міста, що филистимляни забрали були від Ізраїля, від Екрону й аж до Ґату, а їхню границю Ізраїль урятував від руки филистимлян. І був мир між Ізраїлем та між Амореянином.

 15 І судив Самуїл Ізраїля всі дні життя свого.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Самуїл у Рамі. 

 16 І ходив він рік-річно, і обходив Бет-Ел, і Ґілґал, і Міцпу, і судив Ізраїля по всіх тих місцях.

 17 І вертався до Рами, бо там був дім його, і там судив Ізраїля. І він збудував там жертівника для Господа.