23 серпня: Йов 8:1-11:20, 1Коринтян 15:1-28,  Псалом 37(38):1-23 (РСП, NIV: 38:1-22), Приповісті 21:28-29

1Коринтян 15:1-28:

15:1 Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте,

 2 Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп.

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Розп'яття Христа.

 3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням,

 4 і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,

 5 і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом.

 6 А потім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили.

 7 Потому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам.

Рубенс Пітер Пауль (1577-1640). Воскресіння Христа.

 8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові.

 9 Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву.

Мікеланджело Мерізі да Караваджо (1571-1609). Навернення Савла по дорозі в Дамаск (1600-1601)

 10 Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона.

 11 Тож чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і так ви ввірували.

 12 Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, як же дехто між вами говорять, що немає воскресення мертвих?

 13 Як немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес!

 14 Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Христос з'являється перед Хомою та всіма апостолами.

 15 Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми свідчили, що воскресив Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.

 16 Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!

 17 Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах,

 18 тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись!

 19 Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Явлення Ангола благочестивим жінкам біля порожнього гробу Ісуса. 

 20 Та нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних.

 21 Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Воскресіння Лазаря.

 22 Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,

 23 кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу.

 24 А потому кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уряд, і владу всяку та силу. 

 25 Бо належить Йому царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!

 26 Як ворог останній смерть знищиться, 

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Тріумф Христа над гріхом та смертю (1615-1622).

 27 бо під ноги Його Він усе впокорив. Коли ж каже, що впокорено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокорив Йому все.

 28 А коли Йому все Він упокорить, тоді й Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все.

Псалом 37(38):1-23 (РСП, NIV: 38:1-22): 

 1 Псалом Давидів. На пам'ятку. (038-2) Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді, 

Dante Gabriel Rosetti (1828-1882). Давид.

 2 (038-3) бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене... 

 3 (038-4) Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх, 

 4 (038-5) бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої, 

 5 (038-6) смердять та гниють мої рани з глупоти моєї... 

Léon Bonnat (1833-1922). Йов.

 6 (038-7) Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний, 

 7 (038-8) бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця... 

 8 (038-9) Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого... 

 9 (038-10) Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе. 

 10 (038-11) Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною... 

Cornelio Schut III (c.1629-1685). Бичування Христа.  

 11 (038-12) Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль... 

 12 (038-13) Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе! 

 13 (038-14) А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває... 

 14 (038-15) і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має, 

 15 (038-16) бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій! 

Володимир Боровиковський (1757-1825). Цар Давид. 

 16 (038-17) Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя! 

 17 (038-18) Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя, 

 18 (038-19) бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я! 

 19 (038-20) А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги... 

 20 (038-21) Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром... 

Гюстав Моро (1826-1898). Цар Давид (фрагмент). 

 21 (038-22) Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене, 

 22 (038-23) поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє! 

Приповісті 21:28-29:

Джеймс Тіссо (1836-1902). Неправливі свідки на суді синедріона.

 28 Свідок брехливий загине, а людина, що слухає Боже, говоритиме завжди.

Hugues Merle (1823–1881). Читання Біблії.

 29 Безбожна людина жорстока обличчям своїм, а невинний зміцняє дорогу свою.

Жак-Луї Давид (1748-1825). Смерть Марата.

Йов 8:1-11:20:

8:1 І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

Ілля Репін (1844-1930). Йов та його друзі (1869).

 2 Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

 3 Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?

 4 Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

 5 Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

Gonzalo Carrasco (1859–1936). Йов.

 6 якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

 7 і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!

 8 Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,

 9 бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,

 10 отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:

Середньовічні французькі ілюміновані манускрипти 15 століття. Книга Йова.

Ліворуч: Чудовий молитовник гарцога Берійського. Праворуч: Молитовник Генріха ІІ.

 11 Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?

 12 Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:

 13 отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

 14 бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

Фердина́н Вікто́р Еже́н Делакруа́ (1798-1863). Смерть Сарданапала. 

 15 На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він... 

 16 Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,

 17 на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:

 18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...

Фердина́н Вікто́р Еже́н Делакруа́ (1798-1863). Смертельно поранений спрагнений воїн.

 19 Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.

 20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,

 21 аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...

 22 Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!

Джеймс Тіссо (1836-1902). Йов та його друзі.

 9:1 А Йов відповів та й сказав:

 2 Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

 3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

 4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

Джеймс Тіссо (1836-1902). Йов та його друзі.

 5 Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

 6 Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

 7 Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

 8 Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

 9 Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

Ян Алоїзій Мате́йко (1838-1893). Коперник, дивлячись на зоряне небо, говорить із Богом.

 10 Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

 11 Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

 12 Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш? 

 13 Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

Вільям Блейк (1757-1827). Бог відповідає Йову із бурі.

 14 що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

 15 я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

 16 Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

 17 Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

Вільям Блейк (1757-1827). Сповідь Йова. 

 18 Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

 19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

 20 Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

 21 Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

 22 Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

Пітер Брейгель Старший (1525-1569). Тріумф смерті. 

 23 Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

 24 У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

 25 А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

 26 проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

Collin Bogle (modern American). Орел.

 27 Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

 28 то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

 29 Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

 30 Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

 31 то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

Francisco de Zurbarán (1598-1664). Бог-Отець. 

 32 Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

 33 поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

 34 Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

 35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...

 Йов та його друзі. Розмова із Богом. Гравюра.

10:1 Життя моє стало бридке для моєї душі... Нехай нарікання своє я на себе пущу, нехай говорю я в гіркоті своєї душі!

 2 Скажу Богові я: Не осуджуй мене! Повідом же мене, чого став Ти зо мною на прю?

 3 Чи це добре Тобі, що Ти гнобиш мене, що погорджуєш творивом рук Своїх, а раду безбожних освітлюєш?

 4 Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить людина людину?

Ліворуч: Середньовічний ілюмінований манускрипт: Йов та його друзі.

Праворуч: сучасна копія сувоя Книги Йова на івриті.

 5 Хіба Твої дні як дні людські, чи літа Твої як дні мужа,

 6 що шукаєш провини моєї й вивідуєш гріх мій,

 7 хоч відаєш Ти, що я не беззаконник, та нема, хто б мене врятував від Твоєї руки?

 8 Твої руки створили мене і вчинили мене, потім Ти обернувся і губиш мене...

Вільям Блейк (1757-1827). Бог створює Адама. 

 9 Пам'ятай, що мов глину мене обробив Ти, і в порох мене обертаєш.

 10 Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згустив Ти мене, мов на сир?

 11 Ти шкірою й тілом мене зодягаєш, і сплів Ти мене із костей та із жил.

 12 Життя й милість подав Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.

Вільям Блейк (1757-1827). Нарікання Йова.

 13 А оце заховав Ти у серці Своєму, я знаю, що є воно в Тебе:

 14 якщо я грішу, Ти мене стережеш, та з провини моєї мене не очищуєш...

 15 Якщо я провинюся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підняти свою голову, ситий стидом та напоєний горем своїм!...

 16 А коли піднесеться вона, то Ти ловиш мене, як той лев, і знову предивно зо мною поводишся:

 17 поновлюєш свідків Своїх проти мене, помножуєш гнів Свій на мене, військо за військом на мене Ти шлеш...

Рафаель Санті (1483-1520). Вагітна. Мадонна із вуаллю.

 18 І нащо з утроби Ти вивів мене? Я був би помер, і жоднісіньке око мене не побачило б,

 19 як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гробу...

 20 Отож, дні мої нечисленні, перестань же, й від мене вступись, і нехай не турбуюся я бодай трохи,

 21 поки я не піду й не вернуся! до краю темноти та смертної тіні,

 22 до темного краю, як морок, до тьмяного краю, в якому порядків нема, і де світло, як темрява...

Йов та його друзі. Гравюра за Maerten van Heemskerck (1498-1574).

11:1 І заговорив нааматянин Цофар та й сказав:

 2 Чи має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?

 3 Чи мужі замовчать твої теревені, й не буде кому засоромити тебе?

Вільям Блейк (1757-1827). Друзі звинувачують Йова.

 4 Ось говориш ти: Чисте моє міркування, і я чистий в очах Твоїх, Боже!

 5 О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до тебе,

 6 і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!

 7 Чи ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього?

Гюстав Доре (1832-1883). Створення світла. Вільям Блейк (1757-1827). Старий Днями чи Великий Архітектор.

 8 Вона вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?

 9 Її міра довша за землю, і ширша за море вона!

 10 Якщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому?

Вільям Блейк (1757-1827). Йов та його друзі.

 11 Бо Він знає нікчемності людські та бачить насилля, і Він не догляне?

 12 Тож людина порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля!

 13 Якщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,

 14 якщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,

 15 тож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись!

Гюстав Доре (1832-1883). Йов говорить зі своїми друзями. 

 16 Бо забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла...

 17 Від півдня повстане життя, а темрява буде, як ранок.

 18 І будеш ти певний, бо маєш надію, і викопаєш собі яму та й будеш безпечно лежати,

 19 і будеш лежати, й ніхто не сполошить, і багато-хто будуть підлещуватися до обличчя твого...

 20 А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!

Вільям Блейк (1757-1827). Дари для Йова та його дружини по його одуженню.