11 січня: Буття 24:52-26:16, Матвія 8:18-34,  Псалом 9:22-36 (РСП: 10:1-15), Приповісті 3:7-8

Матвія 8:18-34:

 18 А як угледів Ісус навколо Себе багато народу, наказав переплинути на той бік. 

Domenico Ghirlandaio (1449-1494). Ісус кличе апостолів на служіння (1481).

 19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: Учителю, я піду за Тобою, хоч би куди ти пішов!

 20 Промовляє до нього Ісус: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має де й голови прихилити...

 21 А інший із учнів промовив до Нього: Дозволь мені, Господи, перше піти та батька свого поховати.

 22 А Ісус йому каже: Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!

 23 І коли Він до човна вступив, за Ним увійшли Його учні.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Буря на морі.

 24 І ось буря велика зірвалась на морі, аж човен зачав заливатися хвилями. А Він спав...

 25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, гинемо!

 26 А Він відповів їм: Чого полохливі ви, маловірні? Тоді встав, заказав бурі й морю, і тиша велика настала...

Джеймс Тіссо (1836-1902). Утихомирення бурі.

 27 А народ дивувався й казав: Хто ж це такий, що вітри та море слухняні Йому?

 28 І, як прибув Він на той бік, до землі Гадаринської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг переходити тією дорогою.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Зцілення біснуватого.

 29 І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?

Ілюстрація. Зцілення біснуватого.

 30 А оподаль від них пасся гурт великий свиней.

 31 І просилися демони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней.

 32 А Він відповів їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, і потопився в воді.

Майстер Олександр (Західна Європа 15 ст.) Ісус виганяє демонів у свиней (1430)

 33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих.

 34 І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю!..

Псалом 9:22-36 (РСП: 10:1-15):

 10:1 Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?

Pieter de Grebber (1600-1652). Давид на молитві (близько 1640).

 2 Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!

 3 Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.

 4 У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...

 5 Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...

Leandro Bassano (1557-1622). Багач і Лазар.

 6 Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...

 7 Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.

 8 Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...

 9 В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...

 Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Даниїл у ямі із левами.

 10 Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...

 11 Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.

 12 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

 13 Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

Ніколя Пуссен (1594-1665). Бог-Отець. 

 14 Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.

 15 Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!

 Приповісті 3:7-8: 

Matthias Stomer (c.1600 – after 1652). Юнак, який читає книгу. 

7 Не будь мудрий у власних очах, бійся Господа та ухиляйся від злого!

Bartolomé Esteban Murillo (1618-1682). Йосип та дружина Потіфара.

 8 Це буде ліком для тіла твого, напоєм для костей твоїх.

Сер Ло́уренс А́льма-Таде́ма (1836-1912). Йосип наглядає за заготівлею хліба.

 Буття 24:52-26:16:

 52 І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господеві.

Бенджамін Вест (1738-1820). Слуга Авраама надягає браслет на руку Ребеці.

 53 І вийняв той раб срібний посуд, і посуд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.

 54 І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: Відішліть мене до пана мого.

 55 І сказав її брат та мати її: Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, потім підеш.

 56 І сказав він до них: Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду до пана свого.

 57 А вони відказали: Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.  

Ребекка. Ліворуч: Johannes Takane (1849-1885). Праворуч: Chauncey Bradley (1810-1894).

 58 І покликали Ревеку, і сказали до неї: Чи ти підеш з оцим чоловіком? А вона відказала: Піду.

 59 І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.

 60 І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: Ти наша сестра, будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай нащадки твої внаслідують брами твоїх ворогів.

Giovanni Benedetto Castiglione (1609-1664). Подорож Ребекки.

 61 І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхала за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшов.

 62 А Ісак був вернувся з подорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.

 63 І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, ось верблюди йдуть.

Friedrich August Bouterwek (1806-1867). Зустріч Ребеки та Ісака.

 64 І Ревека звела свої очі, та й Ісака побачила, і злізла з верблюда.

 65 І сказала вона до раба: Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч? А раб відповів: То мій пан. І вона покривало взяла, та й накрилась.

 66 І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.

Арент де Гелдер (1645-1727). Ісак і Ревека.

 67 І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.

Martin de Vos (1532-1603). Ісак представляє Ребекку Аврааму.

25:1 А Авраам іще взяв жінку, а ймення їй Кетура.

 2 А вона породила йому Зімрана, і Йокшана, і Мадана, і Мідіяна, і Їшбака, і Шуаха.

 3 А Йокшан породив був Шеву та Дедана. А сини Деданові були: ашшури, і летуші, і леуми.

 4 А сини Мідіянові: Ефа, і Ефер, і Ханох, і Авіда, і Елдаа, усі вони сини Кетури.

 5 І віддав Авраам усе, що мав, Ісакові.

Феофан Критський та Симеон. Авраам. Фреска монастиря Ставроніікіта, бл 1546 року.

 6 А синам наложниць, що були в Авраама, дав Авраам подарунки, і відіслав їх від Ісака, сина свого, коли сам ще живий був, на схід, до краю східнього.

 7 А оце дні літ Авраамового життя, які він прожив: сто літ, і сімдесят літ, і п'ять літ.

 8 І спочив та й умер Авраам у старощах добрих, старий і нажившись. І він прилучився до своєї рідні.

 9 І поховали його Ісак та Ізмаїл, сини його, у печері Махпелі, на полі Ефрона, сина Цохара хіттеянина, що навпроти Мамре,

 10 поле, що його Авраам був купив від синів Хетових, там був похований Авраам і Сарра, жінка його.

Гробниця патріархів, Хеврон. Сучасна світлина.

 11 І сталося по Авраамовій смерті, і поблагословив Бог Ісака, сина його. І осів Ісак при криниці Лахай-Рої.

 12 А оце нащадки Ізмаїла, Авраамового сина, що його породила Авраамові єгиптянка Аґар, невільниця Саррина.

 13 І оце імена синів Ізмаїла, за їхніми іменами й за нащадками їх: перворідний Ізмаїлів Невайот, і Кедар, і Адбеїл, і Мівсам,

 14 І Мішма, і Дума, і Масса,

 15 Хадад, і Тема, Єтур, Нафіш, і Кедма.

Жан Луї Андре́ Теодо́р Жеріко́ (1791-1824). Голова східного принца.

 16 Оце вони, сини Ізмаїлові, і їхні ймення за дворами їх і за їх кочовищами, дванадцять начальників для їхніх племен.

 17 А оце літа життя Ізмаїлового: сто літ, і тридцять літ, і сім літ. І спочив та й умер він, і був узятий до своєї рідні.

 18 І розложилися вони від Хавіли аж до Шуру, що навпроти Єгипту, як іти до Ашшуру. І він оселився перед усіма своїми братами.

 19 А оце оповість про Ісака, Авраамового сина. Авраам породив Ісака.

Giovanni Maria Benzoni (1809-1873). Ребекка в покривалі.

 20 І був Ісак віку сорока літ, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуїла арамеянина, з Падану арамейського, сестру арамеянина Лавана.

 21 І молився Ісак до Господа про жінку свою, бо неплідна була. І Господь був ублаганий ним, і завагітніла Ревека, жінка його.

 22 І кидалися діти в утробі її. І сказала вона: Коли так, то для чого я це переношу? І пішла запитатися Господа.

 23 І промовив до неї Господь: Два племена в утробі твоїй, і два народи з твого нутра будуть виділені, і стане сильніший народ від народу, і старший молодшому буде служити.

 24 І сповнились дні її, щоб родити, і ось близнюки в утробі її. 

Бенджамін Вест (1738-1820). Яків та Ісав представлені Ісаку. 

 25 І вийшов перший червонуватий, увесь він немов плащ волосяний. І назвали ймення йому: Ісав.

 26 А потім вийшов його брат, а рука його трималася п'яти Ісава. І назвав ім'я йому: Яків. А Ісак був віку шостидесяти літ, коли народились вони.

Jan Victors (1619-1679). Ісак, Ребекка, Яків та Ісав.

 27 І виросли хлопці. І став Ісав чоловіком, що знався на вловах, чоловіком поля, а Яків чоловіком мирним, що в наметах сидів.

 28 І полюбив Ісак Ісава, бо здобич мисливська його йому смакувала, а Ревека любила Якова.

 29 І зварив був Ісак їжу, а з поля прибув Ісав, і змучений був.

Matthias Stom (c.1600-1652). Ісав продає перворідство Якову. 

 30 І сказав Ісав до Якова: Нагодуй мене отим червоним, червоним отим, бо змучений я. Тому то назвали ймення йому: Едом.

 31 А Яків сказав: Продай же нині мені своє перворідство.

 32 І промовив Ісав: Ось я умираю, то нащо ж мені оте перворідство?

Matthias Stom (c.1600-1652). Ісав продає перворідство Якову.  

 33 А Яків сказав: Присягни ж мені нині. І той присягнув йому, і продав перворідство своє Якову.

 34 І Яків дав Ісавові хліба й сочевичного варива. А той з'їв, і випив, і встав та й пішов. І знехтував Ісав перворідство своє.

Хайнріх Тербрюгген (1588-1629). Ісав продає перворідство за сочевине вариво (1627).

26:1 І настав був голод у Краю, окрім голоду першого, що був за днів Авраамових. І пішов Ісак до Авімелеха, царя филистимського, до Ґерару.

 2 І явився йому Господь і сказав: Не ходи до Єгипту, оселися в землі, про яку Я скажу тобі.

 3 Оселися хвилево в землі тій, і Я буду з тобою, і тебе поблагословлю, бо тобі та нащадкам твоїм дам усі оці землі. І Я виконаю присягу, що нею поклявся був Авраамові, батьку твоєму.

 4 І розмножу нащадків твоїх, немов зорі на небі, і потомству твоєму Я дам усі оці землі. І поблагословляться в потомстві твоїм усі народи землі,

 5 через те, що Авраам послухав Мого голосу, і виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої.

Ісак викопує криниці та дякує Богові в Герарі. Книжкова ілюстрація.

 6 І осів Ісак у Ґерарі.

 7 І питалися люди тієї місцевости про жінку його. А він відказав: Вона сестра моя, бо боявся сказати: Вона жінка моя, щоб не вбили мене люди тієї місцевости через Ревеку, бо вродлива з обличчя вона.

 8 І сталося, коли він там довго жив, і дивився Авімелех, цар филистимський, через вікно, та й побачив, ось Ісак забавляється з Ревекою, жінкою своєю.

Gerard Hoet (1648-1733) and others, published by P. de Hondt in The Hague in 1728. Авімелех та Ісак складають умову.

 9 І покликав Авімелех Ісака та й сказав: Тож оце вона жінка твоя! А як ти сказав був: Вона сестра моя? Ісак же йому відповів: Бо сказав, щоб не вмерти мені через неї!

 10 І сказав Авімелех: Що ж то нам учинив ти? Один із народу був мало не ліг із твоєю жінкою, і ти гріх би спровадив на нас!

 11 І наказав Авімелех усьому народові, говорячи: Хто доторкнеться цього чоловіка та жінки його, той певно буде забитий.

Giuseppe Molteni (1800-1867). Ребекка. 

 12 І посіяв Ісак у землі тій, і зібрав того року стокротно, і Господь поблагословив був його.

 13 І забагатів оцей чоловік, і багатів усе більше, аж поки не став сильно багатий.

 14 І була в нього отара овець та кіз, і череда товару, і багато рабів. І заздрили йому филистимляни.

 15 І всі криниці, що їх повикопували раби батька його, за днів батька його Авраама, филистимляни позатикали, і понаповнювали їх землею.

 16 І сказав Авімелех Ісакові: Іди ти від нас, бо зробився ти значно сильніший за нас!